Рішення № 130726956, 02.10.2025, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/6693/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі- ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 28.03.2025 №262540017533 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1; зобов`язання відповідача прийняти рішення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ) з 10.03.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.03.2025 позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону №1788-ХІІ. Однак рішенням ГУ ПФУ у Волинській області 28.03.2025 №262540017533 у призначенні такої пенсії відмовлено у зв`язку з недосягненням позивачем пенсійного віку (50 років).

Позивач не погоджується із рішенням відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та, з покликанням на рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, вказує, що оскільки на час звернення із заявою про призначення пенсії вона досягла 45-річного віку, мала 29 років 03 місяці 29 днів (з урахуванням додаткових років 48 років 3 місяці 29 днів) страхового стажу, з них 19 років 9 місяців 02 дні пільгового стажу за Списком № 1, тому набула право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовних вимог не визнав та просив у їх задоволенні відмовити повністю. В обґрунтування цієї позиції зазначив, що згідно наданих до заяви про призначення пенсії документів страховий стаж позивача складає 29 років 03 місяці 29 днів (з урахуванням додаткових років - 48 років 03 місяці 29 днів), пільговий стаж за Списком № 1 складає 19 років 09 місяців 2 дні, проте її вік становить 46 років, тобто вона не досягла пенсійного віку 50 років, тому вважає рішення від 28.03.2025 №262540017533 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах правомірним.

Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

10.03.2025 позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , направила на адресу ГУ ПФУ в м. Києві (за місцем свого проживання) заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону №1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VІІІ, долучивши до такої заяви відповідний пакет документів (а.с.116-118), та вказану заяву про призначення пенсії за принципом екстериторіальності було скеровано до ГУ ПФУ у Волинській області.

28.03.2025 ГУ ПФУ у Волинській області прийнято рішення №262540017533 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком у зв`язку з недосягнення необхідного віку (50 років), передбаченого пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому у вказаному рішенні зазначено, що вік позивача на дату звернення - 46 років; страховий стаж складає 29 років 03 місяці 29 днів (з урахуванням додаткових років - 48 років 03 місяці 29 днів), пільговий стаж за Списком № 1 складає 19 років 09 місяців 2 дні (до страхового та пільгового стажу зараховано усі наявні періоди) (а.с. 120-121).

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Згідно із пунктом «а» частини першоїстатті 13 Закону № 1788-ХІІ, в редакції, чинній до внесення змінЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII(далі - Закон № 213-VIII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Законом № 213-VIII(набрав чинності 01.04.2015)стаття 13 Закону № 1788-ХІІбула викладена в новій редакції, відповідно до якоїна пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

45 років - по 31 березня 1970 року включно;

45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;

46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;

46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;

47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;

47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;

48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;

48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;

49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;

49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;

50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020у справі № 1-5/2018(746/15) за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідностіКонституції України(конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII (далі -рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020):

визнано такими, що не відповідаютьКонституції України(є неконституційними), статтю13, частину другу статті14, пункти «б»-«г» статті54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XIIзі змінами, внесенимиЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII;

стаття13, частина друга статті14, пункти «б»-«г» статті54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XIIзі змінами, внесенимиЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дняухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

застосуванню підлягають стаття13, частина друга статті14, пункти «б»-«г» статті14, пункти «б»-«г» статті54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XIIв редакції до внесення змінЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIIIдля осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам».

Згідно із пунктом 1 частини другоїстатті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV(далі - Закон № 1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається:

працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;

45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;

46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;

46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;

47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;

47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;

48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;

48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;

49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;

49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;

50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин у даній справі була наявна колізія між нормамиЗакону № 1788-ХІІ(з урахуваннямрішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020) з одного боку, таЗаконом № 1058-IV- з іншого, в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 для жінок, а саме перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий - у 50 років.

При вирішенні даного спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, яке є правонаступником Управління ПФУ в Попаснянському районі Луганської області, про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання призначити пенсію, які полягають у такому.

НормиЗаконів № 1788-ХІІта№ 1058-IVрегулюють одне і те ж коло відносин, явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якостізакону», передбаченуКонвенцією про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України»). Оскільки у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи (такий правовий висновок сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а), тому застосуванню підлягають саме нормиЗакону № 1788-ХІІз урахуваннямрішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, а неЗакону № 1058-IV.

Отже, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 на підставіЗакону № 1788-ХІІ(з урахуваннямрішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020) мають жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаних нормах.

З матеріалів цієї справи вбачається, що на час звернення за призначенням пенсії (10.03.2025) позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла віку 46 років, згідно оскаржуваного у даній справі рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 28.03.2025 №262540017533 безспірний страховий стаж позивача становить 29 років 03 місяці 29 днів (з урахуванням додаткових років - 48 років 03 місяці 29 днів), з них 19 років 09 місяців 2 дні - пільговий стаж за Списком № 1 (при необхідному не менше 7 років 6 місяців), значна частина якого набута саме до 01.04.2015 (з 01.08.2001 по 10.02.2003, з 11.02.2003 по 30.09.2003, з 11.12.2003 по 18.02.2008, з 19.02.2008 по 31.08.2023 позивач працювала на посаді лікаря-рентгенолога), що підтверджується записами у трудовій книжці (а. с. 32-36), довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданими КНП «Консультативно-діагностичний центр Подільського району м. Києва від 04.02.2025 №16/к (а.с. 43-44), КНП «Київська міська клінічна лікарня №9» від 16.09.2024 №147 (а.с. 63), КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» Шевченківського району міста Києва від 07.01.2025 №2(а.с. 80), КНП «Київська обласна клінічна лікарня» від 09.01.2025 №06 (а.с. 94), витягами з наказів від 19.03.1996 №32/РМО, від 31.07.2003 № 70/1, від 19.05.2000 №77, від 27.02.2003 №35, від 31.07.2002 №35, від 25.04.2008 №50-1, від 04.11.2008 №115/02-04, від 24.12.2013 №152/02-04, від 20.12.2018 №561/02-02 про результати атестації робочих місць/за підсумками атестації робочих місць за умовами праці (а. с. 51-56, 72-79, 84-87, 90-91, 101-110).

Відтак, суд дійшов висновку про те, що оскільки на час звернення із заявою від 10.03.2025 позивач досягла 45-річного віку, мала страховий стаж 29 років 03 місяці 29 днів (з урахуванням додаткових років - 48 років 03 місяці 29 днів), з них 19 років 09 місяців 2 дні пільгового стажу за Списком № 1 (значна частина якого - більше 13 років набутий саме до 01.04.2015), про що подала необхідні документи, тому позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставіЗакону № 1788-ХІІ(з урахуваннямрішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020).

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 28.03.2025 №262540017533 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії є протиправним й підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи наведене, пенсія позивачу має бути призначена саме з 10.03.2025 (тобто з дня звернення за призначенням пенсії), оскільки звернення за пенсією відбулося пізніше трьох місяців з дня досягнення нею пенсійного віку.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити у спосіб визнання протиправними та скасування рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 28.03.2025 №262540017533 про відмову у призначенні пенсії та зобов`язання відповідача призначити позивачу з 10.03.2025 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України №1788-ХІІ.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1211,20 грн., сплачений квитанцією від 12.06.2025.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 28.03.2025 №262540017533 про відмову у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 з 10.03.2025 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя О. О. Андрусенко