Рішення № 130726944, 02.10.2025, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/7322/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Смокович В.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Торговий дім «САЛЮТ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Торговий дім «САЛЮТ» (далі ПП «ТД «Салют», підприємство, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.06.2025 № 00188260901.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у Волинській області 20.05.2025 проведено фактичну перевірку з питань дотримання чинного законодавства щодо обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального магазину «Салют» за результатами якої складено акт №03/14157/09-01/36394628 від 21.05.2025 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та пальним (далі акт перевірки), якими встановлено порушення вимог пункту 16 статті 62 Закону України від 18.06.2024 №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», пункт 226.9 статті 226 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України), та вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі Постанова №1251).

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.06.2025 № 00188260901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу на підставі пункту 11 статті 73 Закону України від 18.06.2024 №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі Закон №3817-IX) у розмірі 24 000,00 грн.

Відтак, відповідно до розділу ІІІ акта перевірки доперевірочним аналізом інформації з АІС «Податковий блок» встановлено, що в магазині «Салют» через РРО DATECS FP-320 з фіскальним №3000479428 та РРО DATECS FP-320 з фіскальним №3000838826 реалізовано алкогольні напої з однаковими реквізитами марок акцизного податку.

Представник позивача зазначає, що відповідно до додатків №1 та №2 до акта перевірки, в яких наведено інформацію про реалізовані алкогольні напої з однаковими реквізитами марок акцизного податку, розрахункові операції з реалізації таких алкогольних напоїв відбулися 02.12.2023, 06.12.2023 року (додаток №1) та 21.12.2023 (додаток №2), тобто за майже півтора роки до проведення фактичної перевірки.

Разом із тим, однакові відомості про цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку, що відображаються у фіскальному чеку, не є достатньою підставою для твердження про ідентичність реквізитів марок акцизного податку, оскільки не дають можливості встановити та перевірити інші обов`язкові реквізити марки акцизного податку чи перевірити марку на відповідність критеріям, встановленим пунктом 226.9 статті 226 ПК України для визнання алкогольної продукції немаркованою.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням на позивача накладено штраф у розмірі 24 000,00 грн на підставі пункту 11 частини другої статті 73 Закону України від 18.06.2024 №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» за порушення, вчинене у 2023 році.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» був прийнятий 18.06.2024, набув чинності 27.07.2024, відповідно до пункту 1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення», тобто з дня, наступного за днем його офіційного опублікування у виданні «Голос України».

Встановлюючи факт порушення норм законодавства про маркування підакцизної продукції та притягуючи ПП «ТД «Салют» до відповідальності за таке порушення ГУ ДПС у Волинській області застосували до правовідносини, що мали місце у 2023 році, положення закону, який був прийнятий і почав діяти лише у 2024 році, чим порушили статтю 58 Конституції України, а тому просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-5).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (акт. спр. 26).

У відзиві на позовну заяву від 24.07.2025 представник відповідача позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що у спірних правовідносинах контролюючим органом здійснено аналіз та співставлення інформації, відображеної у фіскальних чеках, цифрового значення та штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) та встановлено систематичну реалізацію позивачем алкогольних напоїв з однаковими реквізитами марок акцизного податку, які зазначені у розрахункових документах, додаток додається. Їх перелік згідно з інформацією СОД РРО за фіскальними чеками РРО DАТЕСS FР-320 з фіскальним № 3000479428 та РРО DАТЕСS FР-320 з фіскальним № 3000838826 наведено в додатках 1, 2 до акта перевірки.

Зазначає, що позивач був притягнутий до відповідальності за факт реалізації алкогольних напоїв, які вважаються немаркованими, а не за зберігання товарів з порушенням вимог чинного законодавства, а тому посилання позивача на те, що відповідач не виявив безпосередньо під час перевірки наявності у магазині алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог, а всі висновки зроблені на підставі фіскальних чеків минулих періодів, не спростовують факту виявленого порушення.

Звертає увагу суду, що оскільки перевірка проведена та податкове повідомлення-рішення винесено після набрання чинності Закону №3817-ІХ, відтак, в даному випадку застосуванню підлягають норми цього Закону, а тому просить у задоволені позову відмовити (арк. спр. 29-33).

У відповіді на відзив, який надійшов на адресу суду 28.07.2025, представник позивач просила адміністративний позов задовольнити з підстав, викладених у позові та звернула увагу на пропущений представником відповідача п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву (арк. спр. 42-43).

Стосовно дотримання представником відповідача встановленого п`ятнадцятиденного строку, з дня отримання копії ухвали, для подачі відзиву на позовну заяву суд зазначає наступне.

Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвала про відкриття провадження від 07.07.2025 була надіслана ГУ ДПС у Волинській області в електронний кабінет та була доставлена 08.07.2025 о 18:55 (арк. спр. 28).

Відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 251 КАС України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Частиною першою статті 120 КАС України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отож, враховуючи наведені норми, суд зауважує, що останнім днем для подачі відзиву на позовну заяву є 24.07.2025, тобто представником ГУ ДПС у Волинській області дотримано процесуальні строки, встановлені ухвалою про відкриття провадження від 07.07.2025.

Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС України) до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 20.05.2025 № 1745-п (арк. спр. 16) та направлень на проведення перевірки від 20.05.2025 № 2587 та № 2588 (зворот арк. спр. 36-37) проведено фактичну перевірку магазину, що знаходиться за адресою: Волинська область, місто Володимир, вулиця Данила Галицького, будинок 12 де здійснює господарську діяльність ПП «ТД «Салют» та за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 21.05.2025 № 03/14157/09-01/36394628 (далі акт фактичної перевірки), яким встановлено порушення: пункту 16 статті 62 Закону №3817-ІХ; пункту 226.9 статті 226 ПК України; Постанови №1251 (арк. спр. 8-9).

Скориставшись своїм правом, передбаченим пунктом 86.7 статті 86 ПК України, позивач подав контролюючому органу заперечення на акт перевірки від 03.06.2025 №117 (арк. спр. 10-18) та листом від 17.06.2025 №12566/6/03-20-09-01-06 ГУ ДПС у Волинській області повідомлено, що подане заперечення на акт перевірки не спростовує висновків акту фактичної перевірки (арк. спр.18-19)

На підставі порушень, викладених у наведену вище акті перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.06.2025 №00188260901 на суму 24 000,00 грн (арк. спр. 20-21).

ПП «ТД «Салют» не погоджуючись із прийнятим рішенням контролюючого органу звернулось із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає ПК України.

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Фактичною відповідно до пункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При цьому Податковим кодексом не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході фактичних перевірок, крім статті 102 ПК (не пізніше 1095 днів).

Щодо можливості проведення фактичної перевірки в межах 1095 днів та правомірності наказу про призначення такої перевірки було зроблено висновок і Верховним Судом у справі № 826/8284/17 (постанова від 20.05.2022).

Отже, враховуючи наявність посилання у пункту 2 наказу ГУ ДПС у Волинській області від 20.05.2025 у справі №1745-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Торговий дім «Салют», а саме про можливість проведення перевірки діяльності позивача, з врахуванням статті 102 ПК України, посилання позивача про вихід контролюючим органом за межі предмету фактичної перевірки та своїх повноважень є безпідставними.

Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 09.07.2025 у справі №140/34886/23.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначає Закон №3817-IX.

Відповідно до пункту 16 статті 62 Закону №3817-IX, алкогольні напої, що виробляються в Україні, та алкогольні напої, що ввозяться на митну територію України, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законом.

Згідно з підпунктами 14.1.107, 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів; маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою, пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

За правилами пункту 226.1 статті 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (пункт 226.2 статті 226 ПК України).

Пунктом 226.7 статті 226 ПК України встановлено, що кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України (пункт 226.3 статті 226 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, відповідно до пункту 20 якого маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції. Для алкогольних напоїв вітчизняного виробництва використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої та тютюнові вироби у випадках, визначених пунктом 226.9 статті 226 ПК України.

Згідно з пунктом 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані, зокрема: алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Пунктом 226.11 статті 226 ПК України забороняються ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Як передбачено частиною першою статті 73 Закону №3817-IX за порушення цього Закону щодо виробництва, обігу та зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального суб`єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно із законом. Для обрахунку штрафних санкцій, передбачених цією статтею, використовується розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому виявлено порушення.

Відповідно до пункту 11 частини другої статті 73 Закону №3817-IX до суб`єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах: виробництво та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без паперових марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку (крім випадків, передбачених законодавством, та випадків, якщо маркування марками акцизного податку таких алкогольних напоїв не передбачено зовнішньоекономічним договором (контрактом) - 200 відсотків вартості таких товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Отже, суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють зберігання та продаж алкогольних напоїв, повинні додержуватись вимог пункту 16 статті 62 Закону №3817-IX, статті 226 ПК України та пункту 20 Положення №1251, щодо належного маркування алкогольних напоїв.

Необхідною передумовою застосування до суб`єкта господарювання рішення про застосування фінансових санкцій є наявність необхідних доказів на підтвердження порушення таким суб`єктом вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до пункту 5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого Постановою №1251, передбачено, що марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування (далі - СЖ-код) та лінійний штрих-код (далі - штрих код).

На кожну марку наносяться такі реквізити:

слова Україна, марка акцизного податку, тютюнові вироби (для тютюнових виробів);

позначення виду марки, що складається із слів та літер алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція) - АВ ЛГП, алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)-АВ ВП, алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція) - АІ ЛГП, алкоголь імпортний (виноробна продукція) - АІ ВП, тютюн вітчизняний (сигарети з фільтром)-ТВ ЗФ, тютюн вітчизняний (сигарети без фільтра, цигарки) - ТВ БФ; тютюн вітчизняний (сигарили) - ТВ СГ, тютюн імпортний (сигарети з фільтром) - ТІ ЗФ, тютюн імпортний (сигарети без фільтра, цигарки) - ТІ БФ, тютюн імпортний (сигарили) - ТІ СГ, тютюн вітчизняний (інші вироби) - ТВ ІНШІ, тютюн імпортний (інші вироби) - ТІ ІНШІ, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням вітчизняні - ТВЕН В, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням імпортні - ТВЕН І, рідина імпортна - РІ, рідина вітчизняна - РВ;

індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах) через скісну риску, сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв, кількість штук у пачці або упаковці (для сигарет, цигарок та сигарил);

реквізити покупця марки (зазначаються на марках для алкогольних напоїв): для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

QR-код та штрих-код (зазначаються на марках для алкогольних напоїв).

Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.

QR-код містить інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки: для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті), та посилання на веб-ресурс для перевірки марки.

QR-код також може містити інформацію про геш-послідовність.

Інформаційні набори даних для генерації QR-кодів та штрих-кодів, що наносяться на марку для алкогольних напоїв, генеруються ДПС та передаються підприємству-виробнику з використанням засобів захисту інформації у зведеній заявці-розрахунку.

Отже, перелічені вище норми унеможливлюють факт законного повторного використання марки акцизного податку.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з додатків №1-2 до акту перевірки слідує, що: 02.12.2023 о 13:36 год та 06.12.2023 о 08:06 год був реалізований товар: «89317-Бредні Areni 3* 0,25»; 21.12.2023 о 13:59 год та 21.12.2024 о 19:43 год був реалізований товар: «57630 Коньяк Коблево 3* 0,25л» (арк. спр. 13).

Тобто, під час проведення фактичної перевірки контролюючим органом встановлено, що через програмні реєстратори розрахункових операцій із фіскальними номерами 3000838826 та 3000479428 реалізовано алкогольні напої (89317-Бредні Areni 3* 0,25, в кількості 2 разів з однією маркою акцизного податку AEYK8201800 та 57630 Коньяк Коблево 3* 0,25л, в кількості 2 разів з однією маркою акцизного податку AFGY790405) згідно додатків №1-2 на загальну суму 423,60 грн в період з 02.12.2023 по 21.12.2023 з однією і тією ж маркою акцизного податку відповідно до фіскальних чеків, перелік яких наведено в додатках №1-2 до акту перевірки та наданих податковим органом їх копій, отриманих за допомогою системи СОД РРО (арк. спр. 34-35).

Суд зауважує, що наказом Міністерства фінансів України від 05.08.2020 № 477 затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі Порядок №477).

Згідно пунктів 1, 2, 3, 4, 7 розділу ІІ даного Порядку №477, СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.

СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.

СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).

Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.

Таким чином, інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.

Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.

При цьому використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.

Виходячи з наведеного суд зауважує, що відповідач в межах цієї справи під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки марки акцизного податку на алкогольні напої, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.

Така ж позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.08.2025 у справі №280/6835/23.

Поряд із тим суд враховує, що на момент вчинення порушення, основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначав Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №481/95-ВР від 19.12.1995 (далі Закон №481/95-ВР, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин та періоду господарської діяльності, що перевірявся).

Відповідно до пункту 2 Розділу XII Прикінцеві положення Закону №3817-IX, Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 46, ст. 345 із наступними змінами) (далі - Закон) і Постанова Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 46, ст. 346) втрачають чинність з 1 січня 2025 року, крім статті 8 Закону, яка діє до дня набрання чинності та введення в дію статті 33 цього Закону.

Тобто Закон №481/95-ВР з 01.01.2025 втратив свою чинність (крім статті 8 Закону), на підставі Закону №3817-IX.

Відповідно до статті 17 Закону №481/95-ВР відповідальність за виробництва та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що; використовуються в електронних сигаретах; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17000 гривень.

Отже, встановлюючи порушення положень Закону N 481/95-ВР (в межах якого відповідальність за таке порушення встановлено на рівні не менше 17000,00 грн), відповідач застосовує фінансові санкції у вигляді штрафу, визначені відповідно до пункту 11 частини другої статті 73 Закону №3817-IX (в межах якого відповідальність за таке порушення встановлено на рівні не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, що в межах даного спору становить 24 000 грн).

Відповідно до приписів частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 ПК України поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

Так, пунктом 1.1 статті 1 передбачено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Преамбулою Закону №481/95-ВР встановлено, що цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України. Так і в преамбулі Закону №3817-ІХ зазначено, що цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України.

Суд зазначає, що розділ V цього Закону №481/95-ВР та розділ ХІІІ Закону №3817-ІХ регулюють (у випадку із Законом №481/95-ВР регулювали) питання відповідальності за порушення його вимог та не містить жодних положень про ретроспективну дію правових норм щодо застосування заходів фінансової відповідальності. Немає у Законі й норми, яка вказує на застосування відповідного (зменшеного чи збільшеного) розміру санкції на дату виявлення порушення, а не дату його вчинення.

Порядок застосування, строки сплати та розмір фінансових санкцій, що встановлені у статті 17 Закону, визначаються саме цим Законом №481/95-ВР та мають бути диференційовані залежно від того, у якому періоді таке порушення вчинене, зважаючи на прийняття Закону №3817-ІХ, що набрав чинності з 27.07.2024.

Отже, в контексті юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, який визначав поняття правопорушення і відповідальність за нього.

Водночас суд враховує, що під час проведення фактичної перевірки відповідач керувався чинним на момент проведення такої перевірки Законом №3817-ІХ та фактично, як суб`єкт владних повноважень, був позбавлений можливості застосовувати Закону №481/95-ВР, оскільки такий втратив чинність 01.01.2025.

Враховуючи вищенаведене суд зауважує, що станом на момент вчинення позивачем порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 17 Закону №481/95-ВР (в розмірі 17000,00 грн), то застосування до позивача відповідальності на підставі статті 73 Закону №3817-IX (у розмірі 24000,00 грн) , тобто в розмірі більшому, ніж станом на час вчинення правопорушення та на підставі норми, якої не існувало станом на час вчинення правопорушення є безпідставним та таким, що погіршує становище платника податків.

Відтак, часткове скасування податкового повідомлення-рішення із зміною ставки штрафу в межах однієї об`єктивної сторони, суб`єкта та об`єкта правопорушення не може розглядатися як втручання у дискреційні повноваження контролюючого органу або перебирання на себе його функцій. У даному випадку лише уточняється правильна кваліфікація діяння платника податків в межах одного складу податкового правопорушення та правильна ставка штрафної санкції.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.10.2023 у справі № 520/14773/21, від 16.11.2023 у справі № 160/24147/21.

Верховний Суд неодноразово наголошував, зокрема у постановах від 10.08.2023 у справі №160/1998/19, від 29.07.2021 у справі №1340/5541/18, від 03.09.2019 у справі №806/2049/18, що суми грошових зобов`язань, штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), боргу (недоїмки), яких стосуються позовні вимоги, визначені позивачу за конкретними окремими підставами, які відображені в акті перевірки, а при вирішенні відповідного спору суд не позбавлений можливості скасувати рішення суб`єкта владних повноважень у частині та, за встановлення у судовому процесі об`єкту оподаткування та його вартісного вираження, не позбавлений можливості виділити із загального обсягу грошових зобов`язань суму, яка збільшена правомірно чи суму штрафних (фінансових) санкцій, що застосовані правомірно. Такі дії суду не є підміною повноважень контролюючого органу, а є способом відновлення порушених прав, інтересів та справедливості в цілому, що відповідає повноваженням адміністративного суду.

Такий висновок також підтримано у постанові Верховного Суду від 15.04.2025 у справі № 500/159/24, та у постанові від 20.03.2025 у справі № 380/29209/23, що свідчить про усталеність правової позиції з даного питання.

Отож суд приходить до висновку, що податковим органом встановлено реалізації позивачем алкогольних напоїв, що вважаються не маркованими згідно підпункту 226.9 статті 226 ПК України, що підтверджується наявністю в матеріалах справи зведених витягів фіскальних чеків із СОД РРО (додатки №1-2 до акту перевірки), щодо реалізації алкогольних напоїв, із яким ознайомилася керуюча магазину ОСОБА_1 , тобто належними та достатніми доказами самого факту торгівлі позивачем алкогольними напоями маркованими з відхиленням від вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251.

Відповідно до пункту 11 частини другої статті 73 Закону №3817-IX та абзацу двадцятого частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР склад правопорушення утворює факт зберігання, транспортування чи реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або підробленими паперовими марками акцизного податку.

Враховуючи встановлені обставини справи та подані докази, суд дійшов до висновку, що відповідачем належними та достатніми доказами доведено факт реалізації позивачем алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог Постанови №1251, та таких, що вважаються немаркованими.

Слід зазначити, що позивач, як суб`єкт господарювання, несе відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Окрім того, суд звертає увагу, що Постанова №1251 містить опис зразка (розміру та реквізитів) марки акцизного податку для алкогольних напоїв, що надає змогу будь-якій особі перевірити відповідність марки акцизного податку вимогам чинного законодавства. При цьому, останні зміни в зразки марок акцизного податку для алкогольних напоїв вносилися постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2020 №1037.

Отже, на підставі викладеного позивачем, як суб`єктом господарювання, що здійснює реалізацію алкогольних напоїв, порушено вимоги абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону №481/95-ВР, відповідальність за що передбачена абзацом 20 частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР.

Суд зауважує, що аналогічне порушення висвітлено у пункті 16 статті 62 Закону №3817-ІХ, відповідальність за яке встановлена пунктом 11 частини другої статті 73 Закону №3817-ІХ, однак не може застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки позивач вчинив порушення до набрання чинності вказаним Законом.

Варто зазначити, що хоча маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку і здійснюється виробниками цієї продукції, втім порушенням норм Закону №481/95-ВР (після 01.01.2025 - Закону №3817-ІХ) щодо правил торгівлі такими напоями є, зокрема, реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Аналогічна позиція висвітлена і в постановах Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 808/4653/14, від 10.06.2020 у справі № 808/4108/16 та підтримана постановами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 у справі № 300/1522/23, від 30.01.2025 у справі №300/3338/24, від 26.02.2025 у справі № 500/2814/24 та інших.

Статтею 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частини друга статті 77 КАС України). У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених обставин та аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 18.06.2025 № 00188260901 у розмірі 7000,00 грн, у задоволені решти позовних вимог суд відмовляє.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Судом встановлено, що при зверненні до суду позивач згідно із квитанцією про сплату судового збору від 30.06.2025 №111638 сплатив судовий збір в розмірі 3028,00 грн (арк. спр. 6), тоді як сплаті підлягав судовий збір в сумі 2422,40 грн (3028,00 грн х 0,8 = 2422,40 грн, оскільки позов було подано до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», що передбачає застосування коефіцієнту для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

Питання про повернення судового збору, надміру сплаченого за подання даного адміністративного у розмірі 605,60 грн, може бути вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд задовольняє позов частково, то за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ПП «ТД «Салют» необхідно стягнути судовий збір в сумі 706,53 грн (сімсот шість гривень 53 копійки) пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «Торговий дім «САЛЮТ» (43006, Волинська область, місто Луцьк, провулок Дорожній, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 36394628) до Головного управління ДПС у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 18 червня 2025 року №00188260901 форми «С» на суму 7 000,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Приватного підприємства «Торговий дім «САЛЮТ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір в сумі 706,53 грн (сімсот шість гривень 53 копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович

02 жовтня 2025 року