Рішення № 130726089, 26.09.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/36409/25-ц

Пр. № 2-8384/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2025 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Ільєвої Т.Г.

при секретарі - Романенко Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-ТАУН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач має загальну заборгованість за отримані послуги перед позивачем на загальну суму 2 376,05 грн., а тому позивач звернувся до суду та просить:

- стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 0101/200-К від 23.05.2019 року, за період з «01» серпня 2022 року по «31» серпня 2022 року у розмірі 2 376 грн. 05 коп.

08.08.2025 ухвалою суду було відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва.

Разом з цим, представником було направлено заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги підтримав. Щодо заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва, тому в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

Згідно ст. 247 ЦПК України, фіксування технічними засобоми не здійснювалось

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

Так, судовим розглядом встановлено, що 23.05.2019 року між позивачем та відповідачем укладено Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 0102/200-К.

Згідно Договору Відповідачу належить квартира АДРЕСА_1 .

Відповідно до припису першого розділу Договору, предметом цього Договору є забезпечення надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій у вищевказаному житловому будинку.

Відповідно п. 1.1. Договору, предметом цього Договору є забезпечення Виконавцем надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій (далі - послуги) у житловому будинку АДРЕСА_2 , а Споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим Договором.

Пунктом 2.1. Договору, передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Підпунктом 1 п. 3.2. Договору, встановлено, що Споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлений цим Договором строк.

Перелік послуг, що надаються Позивачме наведено у Додатку № 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною.

З 01.09.2022 року, утримання та обслуговування будинку почало - ОСББ «Централ Парк» ЄДРПОУ 37652914.

Починаючи з дати укладання Договору між позивачем та відповідачем до дати початку обслуговування та утримання будинку ОСББ «Централ Парк» ЄДРПОУ 37652914, на рахунок позивача не надійшла сума платежів, за період з «01» серпня 2022 року по «31» серпня 2022 року, що становить 2 376 грн. 05 коп.

На даний час, відповідачем не сплачено суму боргу та допущено прострочення плати, що є порушенням взятих на себе зобов`язань та прав позивача, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

З врахуванням зазначеного, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому, такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Крім того, відповідно до п. 7 Правил користування будинку та прибудинкової території, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, на власника, наймача житлового приміщення, покладено обов`язок сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із наведеними нормами чинного законодавства споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 30 жовтня 2013 року роз`яснено, що не укладання договору про надання житлово-комунальних послуг у письмовій формі не звільняє боржника від обов`язку оплачувати отримані ним послуги.

Аналізуючи законодавство, що регулює відносини, які виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, суд може прийти до висновку щодо того, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Такий висновок висловлено Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року № 6-2951цс15 та у постанові від 15 травня 2014 року у справі № 5011-31/17255-2012.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За змістом норми ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

При цьому, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до положень ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Згідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує (частина 4 цієї статі).

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 322 ЦК України).

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Згідно положень частин 2 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

За положеннями вказаного Закону, власником приміщення є фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпорядження приміщенням. У разі спільної власності кількох співвласників рішення щодо управління майном приймається відповідно до закону. Споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Таким чином, перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд приймає до уваги те, що відповідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що стороною позивача доведено позовні вимоги щодо наявності у відповідача заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Доказів зворотного з боку відповідача суду надано не було, а тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими в зв`язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Однією із засад судочинства є, зокрема, визначена ст. 12 ЦПК України змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також приймаючи до уваги те, що стороною відповідача доводи та обґрунтування позову в ході розгляду справи належними та допустимими доказами не спростовані, суд вважає, що позов про стягнення заборгованості є обґрунтованим та доведеним, в зв`язку з чим підлягає задоволенню.

З урахуванням задоволення позову, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 64, 66, 67, 179, 191 ЖК України, ст.ст. 10,11,76, 81, 263,264,265,280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-ТАУН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 виданий Старобільським РВ УМВС України в Луганській області, 20.09.2005 р., РНКОПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-ТАУН» (код ЄДРПОУ 37652914, адреса: м. Київ, вул. Регенераторна, 4) заборгованість за Договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 0101/200-К від 23.05.2019 року, за період з «01» серпня 2022 року по «31» серпня 2022 року у розмірі 2 376 грн. 05 коп. (дві тисячі триста сімдесят шість гривень 05 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-ТАУН» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та проголошений 26.09.2025.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА