Ухвала суду № 130724175, 03.10.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/441/25

Провадження № 2-во/638/147/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Невеніцина Є.В.,

за участю секретаря Лєбєдєвої А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду від 22.09.2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів шляхом зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

В провадженні судді Шевченківського районного суду м.Харкова Невеніцина Є.В. перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів шляхом зобов`язання вчинити певні дії.

30.09.2025 ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, в якій просить прийняти до розгляду заяву про виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, виправити описки та помилки у судовому рішенні, зазначені в пунктах 1, 2, 3, 4 заяви; з урахуванням змісту пункту 5 заяви, ухвалити додаткове рішення, так як стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої позивач подавав докази і давав пояснення, не ухвалено рішення, тому суд повинен ухвалити додаткове рішення з приводу цієї позовної вимоги. В обґрунтування заяви зазначає, що суд зазначив, що справа розглядалася у порядку загального провадження, але в мотивувальній частині рішення посилався на ст.274-279 ЦПК України; невірно зазначено номер квартири реєстрації місця проживання позивача; не вірно зазначено юридичну адресу відповідача; в описовій частині рішення є незакінчене речення; позивач подавав до суду звернення, в якому зазначав про порушення представником відповідача норм ЦПК України, не надання ним своєчасно відзиву на позовну заяву суду і позивачу та заявляв клопотання з вимогою щодо вирішення справи за наявними матеріалами справи, але це клопотання не знайшло свого вирішення під час розгляду справи та в судовому засіданні, тобто стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої позивач подав докази і дав письмові пояснення, клопотання, тобто певну позовну вимогу, рішення не було ухвалено, суд не вирішив справу за наявними матеріалами, чим було порушено норми ЦПК України.

Відповідно ч. 2 ст. 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Суд, дослідивши матеріали справи та заяви, прийшов до наступного.

Згідно ч.1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні описки чи арифметичні помилки.

Згідно матеріалів справи позивач зазначає своє зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . В резолютивній частині рішення суду від 22.09.2025 зазначено зареєстроване місце проживання позивача за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, описка, допущена в рішенні Шевченківського районного суду м.Харкова від 22.09.2025 року по справі №638/441/25 є очевидною, не змінює суті рішення та підлягає виправленню.

Разом з тим, щодо доводів ОСОБА_2 про допущення судом описок в іншій частині суд зазначає наступне.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Харкова від 22.09.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариствакомерційний банк«ПриватБанк» прозахист правспоживачів шляхомзобов`язання вчинитипевні дії залишено без задоволення.

Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Так, Верховний Суд у постанові від 21.07.2020 року по справі №521/1074/17 зазначив, що описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 листопада 2023 року в справі № 990/222/23 (провадження № 11-155заі23) зроблено висновок про те, що опискою визнається помилка, яка має вплив на зміст судового рішення та його виконання та трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. До таких належать, наприклад, написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення.

Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.

Основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини другої статті 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 265 ЦПК України визначено, що рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. У вступній частині рішення зазначаються: 1) дата і місце його ухвалення; 2) найменування суду; 3) прізвище та ініціали судді або склад колегії суддів; 4) прізвище та ініціали секретаря судового засідання; 5) номер справи; 6) ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи; 7) вимоги позивача; 8) прізвища та ініціали представників учасників справи. В описовій частині рішення зазначаються: 1) стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача; 2) заяви, клопотання; 3) інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо). У мотивувальній частині рішення зазначаються: 1) фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; 2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; 3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику; 4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду; 5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; 6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування. У резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України; Висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).

Враховуючи викладене, заява позивача про виправлення описки в іншій частині не підлягає до задоволення, оскільки не впливає та не ускладнює виконання рішення суду та заявник не навів підстав, у чому буде полягати неможливість реалізації судового рішення і які ускладнення виникнуть при його виконані.

Керуючись ст.269 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду від 22.09.2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариствакомерційний банк«ПриватБанк» прозахист правспоживачів шляхомзобов`язання вчинитипевні дії відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду безпосередньо або через Шевченківський районний суд м.Харкова.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий Є.В.Невеніцин