Рішення № 130717036, 02.10.2025, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/13668/25

Провадження №2/592/2977/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2025 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Катрич О.М., за участю секретаря судового засідання Дядечко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ковпаківського районного суду м. Суми, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом представника позивача Столітнього Михайла Миколайовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Столітній М.М., який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернувся до суду з позовом та вимоги мотивує тим, що 20.03.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір №1507140 про надання споживчого кредиту. Згідно умов договору: сума кредиту складає 15000 грн.; строк кредиту 360 днів: з 20.03.2024 по 15.03.2025. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. У період з 20.03.2024 по 24.12.2024 ОСОБА_1 здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 2812,50 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0 грн. на оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 2812,50 грн. 24.12.2024 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на підставі договору факторингу №24122024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача. Відповідно до укладеного договору факторингу №24122024 від 24.12.2024 перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №1507140 від 20.03.2024 року загальна сума заборгованості склала 114750 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 15000 грн., заборгованості за процентами 92250 грн., штрафні санкції 7500 грн. Станом на дату укладення договору факторингу №24122024 від 24.12.2024, строк дії договору №1507140 від 20.03.2024 не закінчився. А тому в межах строку дії договору, укладеного між Первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 25.12.2024 по 15.03.2025 (81 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 30375 грн. У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту. Після укладення договору факторингу та переходу права вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІСТАЛ», ані на рахунки первісного кредитора. Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за договором №1507140 від 20.03.2024 загальною сумою 145125 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 15000 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 92250 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 81 календарних днів 30375 грн., штрафні санкції 7500 грн. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на їхню користь суму заборгованості у розмірі 137625 грн., з яких сума кредиту 15000 грн., сума процентів за користування кредитом 92250 грн., нараховані проценти за 81 календарних днів 30375 грн.; сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.; зобов`язати орган, що здійснюватиме примусове виконання рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно дост. 625 ЦК України.

Представник позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» в позовній заяві просив розглядати справу без участі позивача проти винесення заочного рішення не заперечував (а.с.14).

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила. Відзиву на позов не надала.

Згідно ч.1ст.280ЦПК України,суд можеухвалити заочнерішення напідставі наявниху справідоказів заодночасного існуваннятаких умов:відповідач належнимчином повідомленийпро дату,час імісце судовогозасідання;відповідач нез`явився всудове засіданнябез поважнихпричин абобез повідомленняпричин;відповідач неподав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Ознайомившись та дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено, що 20.03.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1507140 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний», за умовами якого сума кредиту складає 15000 грн., строк кредиту 360 днів, періодичність зі сплати процентів кожні 30 днів, стандартна процентна ставка 2,50 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору. Договір підписано з боку товариства електронним підписом, що створений шляхом накладення на Договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки, що відтворені засобами електронного копіювання, а відповідачем - електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора А740 (а.с. 20-22).

Згідно з п 2.1 Договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Перерахування відповідачу ОСОБА_1 20.03.2024 кредитних коштів в сумі 15000,00 грн. підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек» № 20250115-426 від 15.01.2025 про успішність операції з переказу 15000,00 грн. на платіжну картку клієнта НОМЕР_1 від «СЛОН КРЕДИТ», код авторизації - 401735; Банк-еквайр - АТ «ПУМБ (а.с.16).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» за договором №1507140 про надання споживчого кредиту від 20.03.2024 станом на 15.07.2025 становить 146250 грн., з яких 15000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 123750 грн. заборгованість за відсотками, 7500 грн. штраф/пеня (а.с.27).

24.12.2024 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» укладено договір факторингу № 24122024, за умовами якого до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1507140, за яким загальна сума заборгованості становить 114750 грн., з яких: 15000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 92250 грн. сума заборгованості за відсотками, 7500 грн. заборгованість за пенею (а.с. 30, 60-68).

Згідно розрахунку ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за Договором № 1507140 від 20.03.2024, заборгованість ОСОБА_1 за відсотками за період з 25.12.2024 по 15.03.2025 (81 календарних днів) становить 30375 грн. (а.с. 28).

25.11.2024 рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» змінено назву з ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (а.с. 47).

Відповідно до частини 1 статті 205ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно частини 3 статті 11Закону України«Про електроннукомерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини 6 статті 11Закону України«Про електроннукомерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно частини 12 та 13 статті 11Закону України«Про електроннукомерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до частини 1 статті 12Закону України«Про електроннукомерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тобто, сторони погодили порядок і строки виконання зобов`язання за кредитним договором №1507140 про надання споживчого кредиту від 20.03.2024, зокрема, щодо відсоткової ставки за користування кредитом.

Згідно статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.

Згідно з ч. 1 ст.527ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити борг, а також відсотки.

Відповідно до частини 1 статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

ОСОБА_1 , скориставшись кредитними коштами, не виконала належним чином умови договору, у зв`язку з чим заборгованість останньої за договором №1507140 про надання споживчого кредиту становить 137625 грн., з яких сума кредиту 15000 грн., сума процентів за користування кредитом 92250 грн., нараховані проценти за 81 календарних днів 30375 грн.

Враховуючи зазначені норми права та надані докази, суд вважає, що позивачем доведено факт порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені договором №1507140 про надання споживчого кредиту від 20.03.2024 у розмірі 137625 грн.

Щодо вимог позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч. ч. 10, 11 ст.265 ЦПК Україниінфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, а також роз`яснення даному органу чи особі, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні трати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування, суд, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2024 року у справі № 911/952/22, зазначає наступне.

Згідно із ч. 10ст. 265 ЦПК Українисуд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Відповідно до ч. 11ст. 265 ЦПК Україниостаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченомурозділом VII цього Кодексу.

Із аналізу вищезазначених норм вбачається, що законодавець наділив суд правом у своєму рішенні зазначати про нарахування на суму заборгованості відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі №910/14524/22 (провадження № 12-4гс24) зазначено, що питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частини десятоїстатті 238 ГПК України(частин десятої, одинадцятоїстатті 265 ЦПК України) суд вирішує на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності.

З огляду на викладене, оскільки ухвалення рішення в цій частині є правом суду, а позивачем не обґрунтовано доцільності застосування цієї норми, суд не вбачає підстав для її задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд керується наступним.

Згідно зі ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом ч.ч.2, 3 ст.137ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п.61 Постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» надало суду: договір про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024 укладений між адвокатом Столітнім М.М. та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (а.с.49); акт №9652 прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору №10/12-2024 від 10.12.2024, згідно яких сума витрат за договором про надання правничої допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024 становить 10000 грн. (а.с.29).

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, врахувавши складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторони, суд дійшов висновку, що з урахуванням вимог розумності та справедливості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» необхідно стягнути 3000 грн. судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме: судовий збір, що сплачений при поданні позовної заяви у розмірі 2422,40 грн. (а.с.54) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Керуючись ст. ст. 526, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 76-83, 137, 141, 264, 265, 280, 284 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги представника позивача Столітнього Михайла Миколайовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість в розмірі 137625 грн., з яких сума кредиту 15000 грн., сума процентів за користування кредитом 92250 грн., нараховані проценти за 81 календарних днів 30375 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» відшкодування судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати напрофесійну правничудопомогу адвокатау розмірі3000грн.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»: м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом 30 днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішеннянабирає законноїсили,якщо протягомстроків,встановлених цимКодексом,не поданізаява проперегляд заочногорішення абоапеляційна скарга,або якщорішення залишенов силіза результатамиапеляційного розглядусправи.

Суддя О.М. Катрич