Ухвала суду № 130715675, 03.10.2025, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/5010/25

Провадження № 2/456/2186/2025

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03 жовтня 2025 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Писарев О.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 18.05.2013 р. Труханівською сільською радою Сколівського району Львівської області; визначити місце проживання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 разом з позивачкою, їх матір`ю.

Ознайомившись з поданою заявою, суд приходить до висновку про необхідність залишення її без руху, оскільки така подана з порушенням вимогст. 175, 177 ЦПК України.

Частиною 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. Уразі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

В п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду від 21.12.2007 вказано, що оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування.

Згідно ч.1, 2ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом ч. 4, 5ст. 19 СК Українипри розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866, передбачено, що для розв`язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини.

Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт.

У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.

Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

В постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі N 200/952/18 (провадження N 61-14859св19) вказано, що "Під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов`язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов`язково враховує стан здоров`я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище позивача), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло".

Беручи до уваги вищевикладене, позивачем не викладено обставин та відсутнє обґрунтування того, що між подружжям існує спір щодо визначення місця проживання дитини.

Позовна заява не містить відомостей про звернення позивача до служби у справах дітей з приводу визначення місця проживання дітей або вмотивованої відмови даних органів у розгляді її звернення.

З позову слідує, що між сторонами спір щодо визначення місця проживання дітей як такий відсутній, тобто позивачем не вказано в чому саме полягає спір між нею та відповідачем, не надано до матеріалів позову медичні довідки (суд обов`язково враховує стан здоров`я і батьків, і дітей), акти обстеження житлово-побутових умов як позивача так і відповідача, документи, що підтверджують право власності на житло у позивача.

Отже, дана позовна заява повинна бути залишена без руху, так як по змісту та формі подана з порушенням вимогст. 175 ЦПК України, а саме:

- необхідно викласти обставини та зазначити докази, які підтверджують незгоду відповідача на визначення місця проживання дитини з батьком, наявності спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини;

- до матеріалів позовної заяви не додано висновок органу опіки і піклування щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дітей, батьків, які бажають проживати з дитиною, а також на підставі інших документів, що стосуються справи, як це передбаченост. 19 СК України;

- звертаючись з позовом до суду, позивачем не надано характеризуючих даних про особу матері (батька) дитини, їх майновий стан та житлові умови, інше;

- позивачем не надано довідки та характеристики з місця роботи і місця проживання, інші документи, що характеризують батьків і їх відношення до дитини, поведінку за місцем роботи і за місцем проживання, а також акти обстеження житлових умов батьків, на предмет визначення місця проживання дитини.

Дотримання вимогст.175 ЦПК Українипри пред`явленні заяви в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки заяви і долучених до неї матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду. Заява не може ґрунтуватися на припущеннях.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

З положень частини 5статті 177 ЦПК Українислідує, що позивач зобов`язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та, відповідно до частини 2статті 83 ЦПК України, такі докази мають бути подані разом з поданням позовної заяви.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

В порушення вказаної норми, позивачка додала до позовної заяви її копію, однак не долучила копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК Українидо заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.п.3 п.1 ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.п.2 п.1 ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заявинемайнового характеру,яка поданафізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.2 ч. 3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Частиною першоюстатті 4 Закону України «Про судовий збір»передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 3028 грн.

Позивачкою заявлено дві позовні вимоги, однак долучено квитанцію про сплату судового збору лише за одну вимогу у сумі 1211,2 грн.

Таким чином, за подання даної позовної заяви, позивач зобов`язаний додати документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1211,2 грн. за другу вимогу.

Реквізити для сплати судового збору: одержувач ГУК/ЛЬВІВ Стрийська ТО; код ЄДРПОУ 38008294; банк отримувача - казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) 899998; рахунок одержувача: UA 038999980313111206000013941; код платежу: 22030101.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи вищевикладене, відповідно дост. 185 ЦПК Українипозовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей, слід залишити без руху та надати позивачці строк для усунення виявлених вищевказаних недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч. 3ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Враховуючи зазначене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачці строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175,177,185,259-261 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунути недоліки позовної заяви, вказані в мотивувальній частині ухвали суду у десятиденний строк з дня отримання нею цієї ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути її позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.Ю.Писарев