Єдиний державний реєстр судових рішень
636/4293/25
2/621/1283/25
РІШЕННЯ
іменем України
(заочне)
03 жовтня 2025 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя Овдієнко В. В.
секретар судового засідання - Кришталь А. А.,
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС",
представники позивача - Звіздецька Д. І., Романенко М. Е.,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи в залі суду справу за позовною заявою Товариства зобмеженою відповідальністю"ДІДЖИФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення суми,
у с т а н о в и в:
Від ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" через систему "Електроннийсуд" до Чугуївськогоміського судуХарківської області надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з наступними вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 4966557 від 04.05.2021 у розмірі 21670грн 00коп.; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2 422 грн 40коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 грн 00 коп.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.05.2021 в особистому кабінеті на офіційному сайті ТОВ "Мілоан" Шуляк Т. В. подала заявку на отримання кредиту №4966557. Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. Оскільки ТОВ "Мілоан" направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтвердив прийняття умов кредитного договору № 4966557 від 04.05.2021, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті Товариства.
Відповідно до умов кредитного договору, до укладення договору відповідач отримав проект цього кредитного договору разом з додатками, ознайомився з усіма його умовами та Правилами, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього договору. Правила надання фінансових кредитів ТОВ "Мілоан" розміщені для ознайомлення на офіційному веб-сайті кредитодавця.
Хронологія вчинення дій щодо укладення кредитного договору у формі електронного правочину, інформація з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ "Мілоан" про надсилання відповідачем SMS на номер відповідача та інформацією з електронного файлу (LogFile застосування коду) щодо підтвердження підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір у формі електронного правочину містяться у Кредитному договорі - "Порядок укладення договору".
У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладанні кредитного договору.
Таким чином, відповідач уклав договір про споживчий кредит № 4966557 від 04.05.2021 з ТОВ"Мілоан" та на підставі платіжного доручення йому були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5 000 грн 00 коп.
13.09.2021 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ДІДЖИФІНАНС" укладено договір відступлення прав вимоги № 07Т, відповідно до якого право вимоги до ОСОБА_1 перейшло до ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС".
Відповідач ОСОБА_1 не виконує умови кредитного договору, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 21 670 грн 00 коп., яка складається з наступного: 5000грн00 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 16 320 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками; 350 грн 00 коп - заборгованість за комісійними винагородами.
На адресу відповідача було направлено повідомлення про відступлення права вимоги та зазначено інформацію про порядок погашення заборгованості за кредитним договором.
Невиконання відповідачем умов кредитного договору стало підставою для пред`явлення в суді цього позову.
30.05.2025 Чугуївським міським судом Харківської області отримана інформація про зареєстроване місце проживання відповідача у порядку, передбаченому частинами 6, 7 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 05.06.2025 справу передано до Зміївського районного суду Харківської області для розгляду за територіальною підсудністю.
29.07.2025 цивільна справа надійшла до суду. 30.07.2025 від Чугуївського міського суду Харківської області надійшли додатки до позовної заяви.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 31.07.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 26.08.2025.
26.08.2025 у зв`язку з першою неявкою відповідача судовий розгляд відкладено на 03.10.2025.
03.10.2025 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися повторно.
Представник позивача Звіздецька Д. І. надіслала заяву, в якій просила проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_1 не повідомила про причини повторної неявки в судове засідання, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавала, хоча мала для цього достатньо часу.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18.)
У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, яка повідомлялася про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, і від якої не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за її відсутності, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з частиною 4 статті 223, частиною 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, проти чого не заперечував представник позивача, та що відповідає передбаченим статтею 2 ЦПК України завданням та основним засадам цивільного судочинства, в тому числі і щодо розумності строків розгляду справи судом.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Даними анкети-заяви на кредит № 4966557 від 04.05.2021, договору про споживчий кредит №4966557 від 04.05.2021, графіка платежів за договором про споживчий кредит №4966557 від 04.05.2021, Паспорта споживчого кредиту №4966557 від 04.05.2021, платіжного доручення 45390644 від 04.05.2021 підтверджується, що 04.05.2021 між ТОВ"Мілоан" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 4966557, за умовами якого ОСОБА_1 отримала 5 000 грн 00 коп., на строк 30 днів, до 03.06.2021. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 03.06.2021. Проценти за користування кредитом: 1 320 грн 00 коп., які нараховуються за ставкою 7,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована (а. с. 25, 45-56, 73).
13.09.2021 між ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" та ТОВ "Мілоан" укладений договір відступлення прав вимоги № 07Т, згідно Реєстру боржників, у тому числі за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 (а. с. 57-70).
15.11.2023 позивач направив відповідачу досудову вимогу щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 4966557 від 04.05.2021 за листом з вих. №2484713080-АВ від 27.09.2024 (а. с. 82, 83).
Згідно витягу з додатку до договору факторингу № 07Т від 13.09.2021, відомостей про щоденні нарахування та погашення за відповідачем мається заборгованість 21 670 грн 00коп., яка складається з наступного: 5000грн00 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 16320 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками; 350 грн 00 коп - заборгованість за комісійними винагородами (а. с. 35, 106-108).
Зазначений розрахунок містить відомості про порядок нарахування заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У відповідності з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку з укладанням 04.05.2021 між ТОВ "Мілоан та ОСОБА_1 кредитного договору № 4966557, та подальшим укладанням 13.09.2021 між ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" та ТОВ"Мілоан" договору відступлення прав вимоги № 07Т, у результаті чого ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором, та наявності з боку відповідача невиконаних зобов`язань за цим договором.
Відповідно до статті 562 ЦК України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц).
За умовами договору про споживчий кредит № 4966557 від 04.05.2021 сторони встановили строк кредитування до 03.06.2021.
На час закінчення строку кредитування (03.06.2021) розмір заборгованості за договором про споживчий кредит № 4966557 від 04.05.2021 склав: 5 000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 1 320 грн 00 коп. - сума нарахованих процентів, а також 350грн 00 коп. - сума комісії, яка вимагається до стягнення.
Таким чином, лише наведений розмір заборгованості по відсоткам може бути стягнутий з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС", оскільки після спливу строку кредитування, відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, товариство не мало правових підстав нараховувати відсотки за договором про фінансовий кредит.
Що стосується вимог в частині стягнення нарахованої комісії за обслуговування кредитної заборгованості, суд зазначає наступне.
Згідно умов договору про споживчий кредит № 4966557 від 04.05.2021 передбачена комісія за надання кредиту: 350 грн 00 коп., яка нараховується за ставкою 7,00 відсотків від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1 договору) (а. с. 45).
Згідно з абзацом третім частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції станом на 01.01.2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України Про споживче кредитування), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10.06.2017 року набрав чинності Закон України "Про споживче кредитування" від 15.11.2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері. У зв`язку з чим у Законі України Про захист прав споживачів текст статті 11 викладено в такій редакції: Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України Про споживче кредитування.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України "Про споживче кредитування", після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування", умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно частини другої статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10.06.2017) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною, відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України Про споживче кредитування.
Даного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19, провадження №14-44цс21.
Кредитним договором № 4966557 від 04.05.2021, підписаним ОСОБА_1 , встановлено комісію за надання кредиту у розмірі 350 грн 00 коп, яка нараховується за ставкою 7,00 відсотків від суми кредиту одноразово, тобто, фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування", отже ці положення договору є нікчемними.
Враховуючи, що вимагається до стягнення 350 грн 00 коп. як заборгованість за комісійними винагородами за кредитним договором № № 4966557 від 04.05.2021, щодо якого встановлено нікчемність, належить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" в частині стягнення простроченої заборгованості за комісією.
За таких обставин, позовна заява ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №4966557 від 04.05.2021 у розмірі 6 320 грн 00 коп., яка складається з: 5 000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 1 320 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками.
Щодо витрат на правову допомогу суд виходить з наступного.
У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії: договору № 42649746 від 01.01.2025 про надання правової допомоги, детального опису робіт, акт 4966557 від 28.03.2025 про підтвердження факту надання правничої допомоги, додаткової угоди № 4966557 від 02.04.2025 (а. с. 23, 37, 39-43, 71).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" 6 320 (шість тисяч триста двадцять)грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" 706 (сімсот шість) грн 37 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору та 1 749 (одну тисячу сімсот сорок дев`ять) грн 60 коп. на відшкодування витрат на правничу допомогу.
У задоволенні решти позову - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС", місцезнаходження: вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, 04112, кодЄДРПОУ: 42649746.
Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Повне рішення складене 03.10.2025.
Головуючий: В. В. Овдієнко
Судове рішення № 130714915, Зміївський районний суд Харківської області було прийнято 03.10.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 636/4293/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: