Рішення № 130713171, 29.09.2025, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10679/25

Провадження № 2/344/3899/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

29 вересня2025 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Польської М.В.

за участю секретаря судового засідання Соляник Т.І.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» звернувся в червні 2025р. до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, в якому просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» заборгованість за кредитним договором в розмірі 12 825.97 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31.12.2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про фінансовий кредит №1409920 відповідно до якого боржник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставив електронний цифровий підпис, із урахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію. Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором позики кредитор виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договором та в межах обумовленого предмета договору. Проте відповідач, який зобов`язався повернути кредитні кошти, не надав своєчасно кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов`язанням.

Позивач мотивує, що взяті на себе зобов`язання за Договором відповідач належним чином не виконувала, унаслідок чого станом на 04 червня 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 12 825.97 гривень з яких: 3500.00грн. - заборгованості за тілом кредиту, 1351.22грн. інфляційне збільшення. Також в подальшому, право грошової вимоги за договором позики за №1409920 від 31.12.2020 року за договором факторингу 22 лютого 2021 № 015-220221 перейшло від ТОВ «Сіроко Фінанс». 21.08.2024 ТОВ «ФК «СІРОКО ФІНАНС» відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ФК АРТЕМІДА-Ф», на підставі договору факторингу № 20240821/1. Отже, саме позивач є належним стягувачем за вищевказаним кредитним договором. Відтак, позивач із метою належного та повного виконання зобов`язання просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості та судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення судом.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, про день та час слухання справи був повідомлений відповідно до вимог закону. Про судове засідання відповідач повідомлений також шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада». Причину неявки суду не повідомив, відзив на позов не подавав. З врахуванням вимог п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України за неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності учасника справи в заочному порядку за згодою позивача, та з врахуванням строків розгляду справи, в т.ч. в порядку спрощеного позовного провадження.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи всі докази в сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 31.12.2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про фінансовий кредит №1409920 шляхом підписання такого та графіку платежів електронним підписом електронним ідентифікатором, внаслідок чого отримав грошові кошти у розмірі 3500 грн. строком на 15днів, зі сплатою відсотків 1,90 % від фактичного залишку кредиту за кожен день або 693.50 % річних від суми кредиту, кредит надано на платіжну картку клієнта.

15.01.2021р. укладено між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 додатковий договір згідно якого продовжено строк повернення кредиту до 31.01.2021р.

22.02.2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено договір факторингу №015-22-221 відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників.

21.08.2024 ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Фінансова Комапанія АРТЕМІДА-Ф», на підставі договору факторингу № 20240821/1.

Частинами 1, 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Зі змісту ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання не виконані з вини відповідача.

За ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Зі змісту ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої та другої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, судом встановлено, що відповідач був ознайомлений із вказаними у вищевказаному договорі умовами користування кредитними коштами із ними погодився.

Згідно розрахунку про заборгованість (виписки з особового рахунку) заборгованість станом на 04.06.2025р. складає: 3500.00грн. заборгованості за тілом кредиту, 7974.75грн. заборгованість по %, 1351.22грн. інфляційне збільшення.

Позивачем відповідачу направлялися досудові вимоги, проте борг не сплачено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що докази, якими представник позивача мотивував позовні вимоги, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому такі слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1409920 від 31.12.2020 року у розмірі 12825.97 грн. та складається з 3500.00грн. заборгованості за тілом кредиту, 7974.75грн. заборгованість по %, 1351.22грн. інфляційне збільшення.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 1, 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12 лютого 2020 року по справі № 648/1102/19, відповідно до якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

З долучених до позовної заяви договору про надання правової допомоги №20241129-13Ш від 29 листопада 2024 року та орієнтовного розрахунку суми судових витрат до вказаного договору, вбачається, що орієнтований розмір понесених позивачем витрат у зв`язку з розглядом цивільної справи за позовом ТзОВ «ФК «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 , становить 7000 грн. та складається з послуг, а саме аналіз наданих адвокатом документів, судової практики, визначення перспективи подання позовної заяви, підготовка позовної заяви, збирання доказів долучених до позовної заяви, підготовка та подання заяв, скарг, клопотань, чи інших процесуальних документів у ході розгляду справи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України").

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли щодо стягнення заборгованості в загальному розмірі 12825.97грн.

Отже при визначенні суми відшкодування, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, суд враховує, що складання позову у даній справі не потребувало аналізу великої кількості документів, справа розглянута у спрощеному провадженні (у письмовому провадженні). Так, надання правничої допомоги адвокатом у даній справі зводилося до складання та подання позовної заяви, з мінімальною кількістю доказів.

Враховуючи зазначене, результат розгляду справи у суді, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених витрат, предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, частково задоволені вимоги, суд вважає що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у сумі 2000 грн., що відповідає критеріям розміру задоволених вимог.

Згідно ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 3, 13, 16, 526, 527, 530, 599, 610-612, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» (код ЄДРПОУ 42655697, місцезнаходження: 79013, м. Львів, вул. С.Бандери, 87, офіс 54, IBAN НОМЕР_2 в АТ`ОТП Банк», МФО 300528) заборгованість за Договором позики №1409920 від 31.12.2020 року в розмірі 12825.97 (дванадцять тисяч вісімсот двадцять пять гривень 97 копійок) з яких: 3500.00грн. заборгованості за тілом кредиту, 7974.75грн. заборгованості по відсотках, 1351.22грн. інфляційне збільшення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» (код ЄДРПОУ 42655697, місцезнаходження: 79013, м. Львів, вул. С.Бандери, 87, офіс 54, IBAN НОМЕР_2 в АТ`ОТП Банк», МФО 300528) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1347 (одна тисяча триста сорок сім гривень) 33 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн.

В задоволенні решта вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 03 жовтня 2025 року.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА