Вирок № 130708076, 03.10.2025, Чечельницький районний суд Вінницької області

Справа № 151/519/25

Провадження № 1-кп/151/74/25

В И Р О К

іменем України

03 жовтня 2025 року селище Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області

в складі головуючої судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 обвинуваченого ОСОБА_4

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Чечельник Вінницької області обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості від 27 червня 2025 року у кримінальному провадженні № 12025020100000180, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 червня 2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Білий Камінь Чечельницького району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 та ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_6 у порушення вимог ст. 41 Конституції України, статтей 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статтей 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 учинив кримінальне правопорушення за наступних обставин. Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_4 , в порушення вимог статтей 17, 65 Конституції України, ст.17 Закону України ''Про оборону України'', ч.1 ст.1 Закону України ''Про військовий обов`язок і військову службу'', статтей 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без дозволу командування та начальників, яким підпорядкований за службою, без поважних причин, в умовах воєнного стану, 20.05.2025 о 08 годині 20 хвилин, самовільно залишив місце служби, а саме базовий табір військової частини НОМЕР_1 , який розташований в АДРЕСА_2 та ухилявся від несення обов`язків військової служби, проводячи час на власний розсуд, не приймаючи мір для повернення до військової частини НОМЕР_1 , про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв, чим ухилився від проходження військової служби до моменту його затримання у порядку п.6 ч.1 ст. 615 КПК України 26 червня 2025 року працівниками відділу поліції №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області.

Разом з тим ОСОБА_4 30.05.2025 близько 12 години 20 хвилин перебуваючи в с. Рогізка Чечельницької територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, знаючи про те, що в його знайомого ОСОБА_7 за місцем проживання зберігаються грошові кошти, оскільки напередодні бачив, як співмешканка ОСОБА_7 їх перераховувала, вирішив піти до домоволодіння останнього, з метою викрадення належного йому майна. Прийшов до будинку ОСОБА_7 , який розташований за адресою: АДРЕСА_3 проник на територію частково огородженого домоволодіння в місці, де паркан частково відсутній пошкодивши одне із вікон будинку ліктем руки, проник до однієї із кімнат будинку та маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, таємно, умисно, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 ''Про введення воєнного стану в Україні'', затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, який неодноразово продовжувався та діє до цього часу, відкрив чоловічу сумку, звідки дістав грошові кошти належні ОСОБА_7 в сумі 8000 гривень, купюрами по 500 гривень кожна, які поклав в кишеню своїх штанів.

Своїми діямиОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.5 ст. 407 КК України - самовільне залишення місця служби, військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану та ч. 4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану

27червня 2025 року між начальником Гайсинського відділу Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 у присутності захисника-адвоката ОСОБА_5 , з урахуванням добровільної згоди потерпілого ОСОБА_7 , на підставі статтей 468, 469, 470, 472-473 КПК України, було укладено угоду про визнання винуватості, за умовами якої ОСОБА_4 повністю визнав свою вину. Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_4 за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України у виді 5 років позбавлення волі, за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання, визначити остаточне покарання у виді 5 років 5 місяців позбавлення волі.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 в режимі відеоконференцзв`язку визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5ст.407та ч.4ст.185 КК України та надав суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, вказавши, що він повністю розуміє свої права та характер обвинувачення, вид покарання, що буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, які йому роз`яснені судом. Крім цього, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Також, обвинувачений зрозумів роз`ясненні судом права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

Потерпілий ОСОБА_7 у підготовче судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, у якій зазначив, що претензій до обвинуваченого не має, проти затвердження угоди про визнання винуватості не заперечує.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 , яка приймала участь у режимі відеоконференції у підготовчому судовому засіданні також просила затвердити угоду про визнання винуватості і призначити ОСОБА_4 узгоджену в угоді міру покарання, оскільки ОСОБА_4 дійсно визнав вину та сприяв органу досудового розслідування, також зазначав про бажання повернутися на військову службу після винеесння вироку.

Прокурор ОСОБА_3 , який також приймав участь в режимі відеоконференції вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити ОСОБА_4 узгоджену в угоді міру покарання.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди (ч. 4 ст. 469 КПК України).

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.п. 1, 4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, що буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно з положеннями ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.

Суд, також переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Подана на розгляд суду угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, правова кваліфікація кримінальних правопорушень вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань.

Потерпілий у своїх заявах не заперечує проти укладення та затвердження вказаної угоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, згідно ст.67 КК України не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між начальником Гайсинського відділу Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 , з урахуванням добровільної згоди потерпілого ОСОБА_7 і призначення ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні, арешт майна не застосовувався.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні.

Керуючись статтями 314, 374, 394, 471, 474, 475 КПК України,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 27 червня 2025 року між начальником Гайсинського відділу Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 у присутності захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12025020100000180, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 червня 2025 року.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 407 та ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання :

- за ч. 5 ст.407 КК України- у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;

- за ч. 4ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч.1 ст. 70 КК Українивизначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання - у виді 5 (п`яти) років 5 (п`яти) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК Україниу строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зарахувати строк попереднього ув`язнення ОСОБА_4 з 26 червня 2025 року до дня набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін - утримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,картка платникаподатків НОМЕР_2 ) до Державного бюджету (отримувач коштів: ТГ ГУК у Він.обл./селище Чечельник/24060300, код ЄДРПОУ 37979858, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA978999980314040544000002904, код класифікації доходів бюджету 24060300) процесуальні витрати на проведення експертиз, а саме : трасологічної експертизи №СЕ-19/102-25/12574-Д від 05.06.2025 в сумі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 копійок та судової біологічної експертизи №СЕ-19/102-25/12792-Д від 20.06.2025 в сумі 6051 (шість тисяч п`ятдесят одна) гривня 91 копійок.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Чечельницький районний суд Вінницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому КПК України, з підстав, передбачених статтею 394 цього Кодексу.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_9