Ухвала суду № 130707763, 01.10.2025, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

01 жовтня 2025 року Черкаси справа №925/1180/25

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. розглянувши матеріали

позовної заяви Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (вулиця Гоголя, 285, місто Черкаси, Черкаська область, 18002, ідентифікаційний код 22800735) від імені якого діє відокремлений структурний підрозділ «Уманські енергетичні мережі» Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (вулиця Енергетична, 14, місто Умань, Черкаська область, 20300, ідентифікаційний код 05434625)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Модерна 11» (вулиця Туристів (Пушкіна), 27, квартира 108, місто Умань, Черкаська область, 20300, ідентифікаційний код 44679018)

та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 3 025 085,66 грн,

ВСТАНОВИВ:

26.09.2025 Акціонерне товариство «Черкасиобленерго» від імені якого діє відокремлений структурний підрозділ «Уманські енергетичні мережі» Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» звернулося у Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Модерна 11» та ОСОБА_1 , у якому просить суд:

стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Модерна 11» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» вартість необлікованої електричної енергії у сумі 2688877,21 грн;

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Модерна 11» на користь Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» вартість необлікованої електричної енергії у сумі 336 208,45 грн.

У позовній заяві позивач також просить суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь витрати на оплату судового збору у сумі 45376,29 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 175 України з огляду на наступне.

Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За положеннями частини 1 статті 5, частини 1 статті 7, частини 1 статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певну справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частини 1-3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України. За змістом частини першої цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 25.06.2019 у справі №904/1083/18 та висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 31.01.2024 у справі №918/479/23 ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Склад учасників справи в господарському процесі визначено статтею 41 Господарського процесуального кодексу України, а саме, відповідно до частини першої цієї статті у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За приписами статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

З аналізу вищевказаних норм слідує, що сторонами в господарському процесі можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування. Водночас, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатись також особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб (стаття 4 Господарського процесуального кодексу України).

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У відповідності до приписів статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до статті 48 Цивільного процесуального кодексу України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Звертаючись з цим позовом до суду, позивачем пред`явлено вимоги про солідарне стягнення з двох відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Модерна 11» та Рабінович Нафталі вартості необлікованої електричної енергії. Позовні вимоги обґрунтовані встановленням факту самовільного підключення до електричних мереж позивача приміщення, яке належить на праві власності обом відповідачам.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_1 (який вказаний позивачем) Рабінович Нафталі, як фізична особа-підприємець не зареєстрований.

Предметом позову є стягнення грошових коштів вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, що само по собі не свідчить про наявність ознак господарсько-правових правовідносин, а тому враховуючи те, що Рабінович Нафталі не має статусу фізичної особи-підприємця, тому вирішення цього спору має здійснюватись за нормами Цивільного процесуального кодексу України.

Суд також відзначає, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам (частини 4 та 5 статті 173 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин цей спір не підлягає розгляду в господарських судах України, а має бути розглянутий у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті (заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства), суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (частина 6 статті 175 Господарського процесуального кодексу України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у відкритті провадження у справі №925/1180/25 за позовом Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» від імені якого діє відокремлений структурний підрозділ «Уманські енергетичні мережі» Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Модерна 11» та ОСОБА_1 про стягнення коштів.

2.Роз`яснити позивачу, що розгляд позову віднесено до юрисдикції місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.

Суддя Кучеренко О.І.