Ухвала суду № 130707006, 03.10.2025, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

03.10.2025м. ДніпроСправа № 904/5525/25Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши заяву керівника Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради про вжиття заходів забезпечення позову у справі

за позовом керівника Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюпорт Холдінг» м. Запоріжжя

про стягнення недоотриманих коштів у вигляді орендної плати у розмірі 643472грн16коп

Суддя Новікова Р.Г.

ВСТАНОВИВ: керівник Криворізької центральної окружної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюпорт Холдінг» з позовом про стягнення недоотриманих коштів у вигляді орендної плати у розмірі 643472грн16коп.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор послався на неповну оплату орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:06:055:0026 площею 0,1879га; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2023 у справі №904/186/23 (набрало законної сили 17.04.2025) про визнання недійсним та скасування пункту 1.14.1 рішення Криворізької міської ради №85 від 23.12.2020 «Про внесення змін до раніше ухвалених рішень міської ради» щодо зміни категорії земельної ділянки 1211000000:06:055:0026 з «земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення» на «землі житлової та громадської забудови».

Прокурор вказав, що відповідач є власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:06:055:0026 площею 0,1879га. Відповідач користувався вказаною земельною ділянкою на підставі договорів оренди вказаної земельної ділянки від 16.08.2013 та договором оренди від 07.09.2017. При передачі в оренду категорія спірної земельної ділянки була зазначена «землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення».

Прокурор повідомив, що рішенням Криворізької міської ради від 26.08.2020 №4994 «Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним особам» поновлений договір оренди земельної ділянки з ТОВ «Ньюпорт Холдінг» та визначено категорію спірної земельної ділянки «землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення». Відповідно до пункту 1.14.1 рішення Криворізької міської ради від 23.12.2020 №85 внесені зміни до Криворізької міської ради від 26.08.2020 №4994 та змінена категорія землі з «земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення» на «землі житлової та громадської забудови».

Прокурор зазначив, що на підставі рішень Криворізької міської ради від 26.08.2020 №4994, від 23.12.2020 №85 між Криворізькою міською радою та ТОВ «Ньюпорт Холдінг» укладений договір оренди земельної ділянки від 01.02.2021 №2021072. У пункті 1 цього договору вказана категорія земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:055:0026 землі житлової та громадської забудови, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07). Земельна ділянка передана в оренду для розміщення автозаправної станції.

Прокурор повідомив, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2023 у справі №904/186/23, що набрало законної сили 17.04.2025, визнано незаконним та скасовано пункт 1.14.1 рішення Криворізької міської ради №85 від 23.12.2020 «Про внесення змін до раніше ухвалених рішень міської ради». З урахуванням судових рішень у справі №904/186/23 спірна земельна ділянка належить до категорії «землі транспорту».

Прокурор вказав, що після визнання незаконним та скасування пункту 1.14.1 рішення Криворізької міської ради №85 від 23.12.2020 ТОВ «Ньюпорт Холдінг» продовжує сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:06:055:0026 за ставкою 0,9%, але відповідач повинен сплачувати орендну плату за ставкою 3% як за землі транспорту. ТОВ «Ньюпорт Холдінг» користується земельною ділянкою 1211000000:06:055:0026 площею 0,1879га для розміщення автозаправної станції.

Прокурор послався на лист Відділу №4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 09.07.2025 №1798/299-25 та зазначив, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:055:0026 становить: за 2023 рік 11617593грн94коп; за 2024 рік 12209967грн48коп; за 2025 рік 13675719грн01коп.

За розрахунками прокурора плата за користування вказаною земельною ділянкою повинна становити: за 2023 рік 348527грн82коп (11617593грн94коп х 3%); за 2024 рік 366299грн02коп (12209967грн48коп х 3%); за 2025рік 410271грн57коп (13675719грн01коп х 3%).

Прокурор послався на інформацію Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та вказав, що за користування вказаною земельною ділянкою ТОВ «Ньюпорт Холдінг» фактично сплатило за 2023рік 125191грн63коп, за 2024рік 103232грн39коп, за 2025рік (за січень-липень) 82255грн74коп.

Прокурор наполягав на тому, що відповідач не доплатив до міського бюджету орендну плату у розмірі 643472грн16коп за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:06:055:0026 протягом періоду 01.01.2023 - 31.07.2025, а саме:

- за 2023рік 223336грн19коп (348527грн82коп 125191грн63коп);

- за 2024рік 263066грн63коп (366299грн02коп 103232грн39коп);

- за 7 місяців 2025року 157069грн34коп ((410271грн57коп / 12місяців) х 7місяців) 82255грн74коп);

Прокурор зазначив, що органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Криворізька міська рада. Оскільки Криворізька міська рада є розпорядником земельних ділянок комунальної власності на території міста Кривого Рогу; уповноважена на здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель на території міста Кривого Рогу та зобов`язана здійснювати захист комунальних майнових прав.

Прокурор вказав про направлення Криворізькою центральною окружною прокуратурою на адресу Криворізької міської ради листів від 18.06.2025 №59-5602вих-25 (вхідний 4995/12 від 19.06.2025), від 15.07.2025 №59-6574вих-25 (вхідний 5790/12 від 15.07.2025), від 02.08.2025 №59-7251вих-25 про виявлені порушення, наявність підстав для вжиття заходів, направлених на стягнення грошових коштів за користування земельною ділянкою комунальної форми власності з ТОВ «Ньюпорт Холдінг» за користування земельною ділянкою 1211000000:06:055:0026 площею 0,1879га за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Генерала Радієвського, 45. У листі від 07.08.2025 №12/18/4931 Виконавчий комітет Криворізької міської ради повідомив, що Криворізька міська рада не вбачає підстав для звернення до суду із даним позовом.

Прокурор повідомив про направлення на підставі статті 23 Закону України «Про прокуратуру» Криворізькою центральною окружною прокуратурою на адресу Криворізької міської ради листа від 22.09.2025 №59-8917вих-25 з повідомленням про звернення з відповідним позовом до Господарського суду Дніпропетровської області.

Разом з позовом прокурор подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову та просив забезпечити позов шляхом накладення арешту в межах ціни позову на нерухоме майно, що належить ТОВ «Ньюпорт Холдінг», а саме: нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Генерала Радієвського, 45, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1197259212110.

В обґрунтування наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову прокурор зазначив, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. Обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. У випадку відчуження відповідачем права власності на нерухоме майно (єдине, що є у власності відповідача) на користь інших осіб, виконати в примусовому порядку рішення суду буде неможливо.

Прокурор зазначив, що предметом спору є стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі понад 600тис.грн. Накладення арешту на грошові кошти відповідача, за їх наявності, у такому розмірі здатне суттєво погіршити його майновий стан. Водночас накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, щодо якого, станом на день звернення із заявою про забезпечення позову, відсутні обтяження, мінімально впливатиме на повсякденну роботу відповідачів, не ускладнюючи їх господарську діяльність. Обраний вид забезпечення позову - накладення арешту на майно, що належить відповідачам на праві власності, є співмірним із заявленими позовними вимогами. Зазначений захід забезпечення позову не буде мати наслідком припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачу майна чи зниження його вартості.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, у тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22, розглядаючи питання забезпечення позову у справах про стягнення заборгованості, сформулювала такі висновки:

- у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (пункт 23);

- можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. У разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника. Необхідно відступити від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 Господарського процесуального кодексу України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів (пункт 24);

- накладення арешту як на кошти, так і на майно відповідача, причому окремо на те, і на інше - у повній сумі спору, матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), що суперечить вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами (пункт 30);

- за умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення суми позову доцільно накласти арешт на майно відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів (пункт 31).

Відповідно до позовної заяви, поданої керівником Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюпорт Холдінг», предметом позовних вимог є стягнення недоотриманих коштів у вигляді орендної плати у розмірі 643472грн16коп.

Отже, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач, до якого заявлено вимогу майнового характеру, необхідну суму грошових коштів для виконання рішення.

Суд враховує, що встановлення обставин щодо можливого вибуття майна з власності відповідача, його зменшення або зникнення є застосуванням завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Подібний висновок, який суд враховує на підставі ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22. За таких обставин суд вважає, що заявником дотримано вимоги щодо наведеного стандарту доказування.

За приписами ч.ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Суд задовольняє заяву керівника Криворізької центральної окружної прокуратури про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Ньюпорт Холдінг», а саме: нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Генерала Радієвського, 45, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1197259212110, в межах ціни позову у розмірі 643472грн16коп.

Суд також зазначає про відсутність необхідності вирішення питання щодо зустрічного забезпечення станом на день вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому процесуальним законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 Господарського процесуального кодексу України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №911/1695/18.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву керівника Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Ньюпорт Холдінг» (Ідентифікаційний код 39715902; адреса місцезнаходження: 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська. буд.11а), а саме: нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Генерала Радієвського, 45, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1197259212110, в межах ціни позову у розмірі 643472грн16коп.

Стягувач: Криворізька міська рада (Ідентифікаційний код: 33874388; адреса місцезнаходження: 50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ньюпорт Холдінг» (Ідентифікаційний код 39715902; адреса місцезнаходження: 69096, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Каховська. буд.11а).

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Закону України «Про виконавче провадження».

Дата набрання ухвалою законної сили 03.10.2025.

Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три місяці - до 04.01.2028.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню незалежно від пред`явлення до примусового виконання.

Учасники судового процесу мають право звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Р.Г. Новікова