Рішення № 130690583, 03.09.2025, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/1784/25

Провадження № 2/366/694/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2025 селище Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючого судді МовчанаВ.В., за участю секретаря судового засідання Кулик А.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до Поліської селищної ради Київської області

про визнання права власності на спадкове майно

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Іванківського районного суду Київської області з позовом до Поліської селищної ради Київської області (далі відповідач) про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання за позивачем права приватної власності на спадкове майно ОСОБА_2 , а саме: на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Позивач у позові зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка проживала у селі Залишани, Вишгородського району Київської області. Після смерті спадкодавиці стало питання про оформлення спадщини. На день її смерті залишилось спадкове майно: житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 (спадкодавицею) 08.02.2013 року було складено заповіт, зареєстрований у реєстрі за № 09, посвідчений секретарем виконавчого комітету Залишанської сільської ради Камінською А.В., відповідно до якого спадкоємцем всього майна, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що належить спадкодавиці на день смерті, є позивач.

Спадщину після смерті спадкодавиці позивач прийняв, подавши заяву про прийняття спадщини до Іванківської державної нотаріальної контори 05.12.2017 року (спадкова справа № 413/2017).

06.04.2025 року позивач звертався до Іванківської державної нотаріальної контори з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок. У видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок позивачук було відмовлено, оскільки не було пред`явлено правовстановлюючого документу на спадковий будинок.

Позивач зазначає, що у 1961 році ОСОБА_2 побудувала житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Вказане домоволодіння вона будувала за власні кошти та власними силами, але ніяких правовстановлюючих документів на вказане майно не оформила.

Документами, що підтверджують право власності на будинок є виписка з погосподарської книги.

Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , є позивач.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2025, головуючим суддею визначено суддю Мовчана В.В.

25.06.2025 від позивача до суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 25.06.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 07.08.2025.

07.08.2025 ухвалою Іванківського районного суду Київської області закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 03.09.2025.

Позивач у судове засідання 03.09.2025 не з`явився, проте заявою від 07.08.2025 просив розглядати справу без його участі. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

31.07.2025 до суду від відповідача надійшла заява, відповідно до змісту якої відповідач проти позову не заперечує, розгляд справи просить проводити без участі представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з вимогами ст. 12, 13, 78, 81, 82 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Оцінка зібраних по справі доказів здійснюється за правилами, передбаченими ст. 89 ЦПК України, з врахуванням положень ст. 76-88 ЦПК України.

З наданих доказів, встановлено такі факти і обставини.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до заповіту, посвідченого 08.02.2013 секретарем виконавчого комітету Залишанської сільської ради Поліського району Київської області, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті все своє майно, де б воно не було і з чого не складалося, в тому числі житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_2 заповіла ОСОБА_1 .

Постановою державного нотаріуса Іванківської державної нотаріальної контори Воробей Т.П. № 341/02-31 від 06.05.2025 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності на житловий будинок.

Як вбачається з виписки з погосподарської книги № 1 на 2021-2025 роки Поліської селищної ради старостинського округу № 10 села Залишани від 22.05.2025 № 125, житловий будинок по АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_2 .

Відповідно до листа КП «Бюро технічної інвентаризації Києво Святошинської районної ради Київської області» від 13.11.2023, право власності на будинок АДРЕСА_1 в БТІ не реєструвалося.

КП «Бюро технічної інвентаризації Києво Святошинської районної ради Київської області» на вищезгаданий житловий будинок було виготовлено технічний паспорт (реєстраційний номер ТІ01:0719-9821-1129-5138).

Суд, розглянувши подані матеріали, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до положень чинного на той час (на момент спорудження житлового будинку) ЦК УРСР 1963 року, вказівок по порядку ведення погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених Центральним статистичним управлінням СРСР 13.04.1979 року № 11/5, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції УРСР 31.10.1975 року за № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки сільської ради, в т.ч. і виписки із погосподарських книг.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, яка затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, передбачала обов`язкову реєстрацію будинків у містах і селищах міського типу. У період чинності цієї інструкції до 13 грудня 1995 року державна реєстрація нерухомого майна у сільській місцевості не проводилася.

Таким чином, приналежність житлового будинку по АДРЕСА_1 підтверджується відповідним записом із погосподарської книги № 1 на 2021-2025 роки Поліської селищної ради старостинського округу № 10.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1234ЦК України встановлено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.

Згідно з ч. 1 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

У постанові Верховного Суду від 09 червня 2022 року в справі №369/1913/17 вказано, що: «право на заповіт може бути реалізоване протягом всього життя особи і включає як право на складення заповіту або кількох заповітів, так і права на їх зміну, скасування. Усі наведені правомочності заповідача у сукупності із засобами їх правової охорони та захисту є здійсненням свободи заповіту, яка є принципом спадкового права. Свобода заповіту передбачає особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належним чином вираженим, піддається правовій охороні і після смерті заповідача. Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також необхідність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання. Здійснення права на заповіт не пов`язується законом з місцем проживання та перебування заповідача. Під час посвідчення заповіту нотаріусом має бути дотримано порядок його посвідчення. Заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем. Нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Верховний суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз`яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За змістом статті 392 ЦК України, право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Позивач звертався до державного нотаріуса Іванківської державної нотаріальної контори Воробей Т.П., з метою отримання свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, однак у видачі свідоцтва йому було відмовлено, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, тому останній звернувся до суду з метою захисту своїх прав.

Згідно листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача про визнання права власності на спадкове майно підлягають задоволенню.

Питання щодо судових витрат вирішується судом відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211, 20 грн., однак останній зазначив, що судові витрати готовий нести сам.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 200, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов ОСОБА_1 до Поліської селищної ради Київської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

2.Визнати за ОСОБА_1 , право приватної власності на спадкове майно - ОСОБА_2 , а саме на: житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що належав спадкодавиці ОСОБА_2 .

Будинок розміром житлової площі 16,5 кв.м., розміром загальної площі 48,9 кв.м., допоміжної 32,4 кв.м. в плані під літерою «А1» основна частина. Господарські будівлі та споруди: прибудова «а2», навіс «Б», сарай «В», ворота № 1, хвіртка № 2, огорожа № 3.

3.Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Іванківським РВ ГУ МВС України в Київській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 )

Відповідач: Поліська селищна рада Київської області (адреса: вул.Воздвиженська, 84, смт Красятичі, ідентифікаційний код 04361723).

Повний текст рішення складено 29 .09.2025.

Суддя Віталій МОВЧАН