Рішення № 130689108, 02.10.2025, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1435/19

Провадження № 2/188/3/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2025 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі :

головуючої судді Курочкіної О.М.

секретар судового засідання Фесик Ю.В.

справа №188/1435/19

Позивач: ОСОБА_1

Відповідачі:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА "НІБАС",

Синельниківська районна державна адміністрація

Петропавлівська селищна рада Дніпропетровської області

Головне управління Держеокадастру у Дніпропетровській областіпро стягнення заборгованості

про витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Підставами для звернення до суду є наступні обставини.

Позивачу, як члену КСП "Прогрес" на підставі Сертифікату належало право на земельну частку (пай)

На початку 1999 року до Позивача звернувся Відповідач по справі з пропозицією взяти у користування на 20 років земельну ділянку на яку він має право за Сертифікатом, а Відповідач по справі на протязі 20 років буде передавати щорічно по 1 тонні пшениці 3- го класу, або іншу сільськогосподарську продукцію.

Погодившись на пропозицію Відповідача по справі, Позивач маючи право на земельну частку 13 квітня 1999 року уклав з Відповідачем Договір міни, згідно якого він передав Відповідачу своє право на земельну ділянку, яке налажало йому на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай), а Товариство згідно п.1 укладеного між ними договору зобов`язалося передавати йому щорічно за домовленістю сільськогосподарську продукцію.

Окрім того, для того, щоб відповідач по справі мав можливість користуватися земельною ділянкою, позивач за укладеним Договором уповноважив Відповідача по справі виділити земельну ділянку в натурі з одержанням Державного акту на право власності на землю на його ім`я

земельну ділянку в натурі з одержанням Державного акту на право власності на землю на ім`я позивача.

Користуватися належною Позивачу земельною ділянкою Відповідач по справі мав можливість 20 років з дня укладання цього договору.

Договір було укладено 14 квітня 1999 року та посвідчено приватним нотаріусом Петропавлівського районного нотаріального округу Свириденко Л.В.

Враховуючи ту обставину, що Договір міни між сторонами було укладено 13 квітня 1999 року то строк користування Відповідачем по справі земельною ділянкою (паєм) закінчився 14 квітня 2019 року.

Більш того, так як в укладеному між ними Договорі міни Позивач уповноважив Відповідача по справі на виділ земельної ділянки в натурі з одержанням Державного акту на право власності на землю, то у Відповідача по справі на даний час на руках повинен бути й Державний акт на земельну ділянку оформлений на ім`я Позивача та технічна документація на

землю.

Так як на даний час, строк дії Договору міни сплинув, то Позивач звернувся до Відповідача по справі з письмовою заявою щодо повернення йому з цього користування належної Позивачу земельної ділянки, а також віддати оформлений на його ім`я Державний акт на земельну ділянку разом з усією технічною документацією на неї.

Заяву Відповідач по справі отримав 16.04.2019 року, однак по день звернення Позивача до суду з цим позовом, не вчинив жодної дії щодо повернення і земельної ділянки разом з документами що є підставою звернутися до суду з вимогою повернення майна з чужого незаконного володіння.

Позивач вважає, що укладений між сторонами Договір є багатостороннім, а також строковим крім того, в укладеному Договорі міни суттєвих умов договору не має, не вказані предмет договору, ціна договору, а тому вказаний договір, як вважає позивач відноситься до договору користування.

Позивач просить суд скасувати Розпорядження про передачу ТОВ АФ «НІБАС» земельної ділянки, визнати за ним право власності на земельну ділянку та витребувати її у ТОВ АФ «НІБАС».

ТОВ АФ «НІБАС» надано відзив на позовну , позовні вимоги не визнано.

В обґрунтування правової позиції зазначено, згідно до п. 1 договорів міни від 13 квітня 1999 року передбачалося, що фізична особа обміняла належне їй право на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві «Прогрес», належне йому на підставі сертифікату, а ТОВ АФ «НІБАС» передає цьому громадянину щорічно 1 тону пшениці 3-го класу, або іншу сільськогосподарську продукцію на протязі 20 років з моменту укладення цього договору.

Відповідно до п. 3 договорів міни право на земельну частку (пай) переходить до ТОВ АФ «НІБАС» з моменту підписання і нотаріального посвідчення цього договору. Предмет обміну вільний від претензій сторін і третіх осіб.

Отже право на земельну частку (пай) перейшло до ТОВ АФ «НІБАС» ще 14 квітня 1999 року той факт, що зустрічне зобов`язання відповідача відповідно до умов договору було, на думку позивача, реалізовано після спливу 20 років жодним чином не впливає на зміну чи припинення цього права власності.

Оскільки договори міни передбачали, що право на земельну частку (пай) переходить з моменту підписання договору, то виконання зустрічного зобов`язання з боку ТОВ АФ «НІБАС», а саме передача продукції, яка виступала предметом міни жодним чином не свідчить про те, шо договір припинив свою дію. По суті позивач стверджує, що належне виконання зобов`язання однією зі сторін призводить до втрати цією стороною того, що вона отримала за договором раніше. Такий . вочевидь не відповідає базовим поняттям цивільного права.

ТОВ АФ «НІБАС» також не погоджується з тим, що в договорі міни відсутні суттєві умови.

Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Твердження про необхідність зазначення у договору міні ціни у грошовому виразі, предметом обміну не відповідає дійсності, оскільки суперечить самій сутності договору міни і на момент укладання правочинк законодавством не вимагалося.

Петропавлівською районною державною адміністрацією надано до суду пояснення.

11.12.2019 року до Петропавлівської райдержадміністрації надійшла заява ОСОБА_2 про збільшення позовних вимог.

Однією із вимог є визнання незаконним та скасування розпорядження голови Петропавлівської райдержадміністрації від 06.06.2011 року № Р-251 «Про нередачу ТОВ АФ «Нібас» відповідно до договорів міни земельних ділянок замість сертифікатів на земельні частки (паї) колишнього КСИ КСП «Прогрес» Петропавлівської сслищної ради».

Заява від ТОВ «АФ Нібас» № 99 від 16.05.2011 року та зареєстрована за вх. № 18/20-1983.

Дана заява була розглянута на засіданні комісії з питань регулювання земельних відносин при Петропавлівській адміністрації 19.05.2011 року.

Розпорядження голови було прийняте 06.06.2011 року.

Отже, в термінах надходження, розгляду заяви та прийняття до розгляду відсутні порушення.

Правонаступником, Синельниківською районною державною адміністрацією також надано пояснення із запереченнями проти задоволення позову.

Щодо вимог позивача про визнання за ним права власності на земельну ділянку розміром 6,77 га, що розташована на території Петропавлівського району Дніпропетровської області, яка належить йому як, колишньому члену КСП ''Прогрес'^ та витребування від ТОВ АФ «НІБАС» на його користь, зобов`язання повернути майно у вигляді земельної ділянки площею 6,77 га, що розташована на території Петропавлівського району Дніпропетровської області, яка належить йому як колишньому члену КСП «Прогрес» Синельниківська райдержадміністрація вважає дані вимоги також не можуть бути задоволені.

Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру Таке формування здійснюється у порядку відведення зем`єльних ділянок із земель державної та комунальної власності шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння кадастрового номера.

В свою чергу Позивачу належало право на земельну частку (пай) із земель КСП "Прогрес", без визначення меж. Земельна частка (пай) з правом на умовну земельну частку в гектарах з відповідною грошовою оцінкою без виділення у загальному масиві земель. Отже задоволення даної позовної вимоги буде суперечити чинному законодавству України.

Від учасників справи надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Вивчивши позов, відзив, пояснення та надані сторонами докази суд приходить до висновку позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, 14.04.1999 року ОСОБА_1 та Відповідач уклали договір міни , який належним чином посвідчений нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за №347.

Відповідно до укладеного договору ОСОБА_1 обміняв належне йому право на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві «Прогрес», належне йому на підставі сертифікату серії ДП№0127088 виданого районною державною адміністрацією в Петропавлівському районі Дніпропетровської області 20 травня 1997 року, а ТОВ АФ «НІБАС» передає гр. щорічно 1 тонну пшениці 3-го класу, або іншу сільськогосподарську продукцію на протязі 20 років з моменту укладання цього договору.

Зазначеним договором передбачено у разі смерті позивача право отримання с/г продукції належної ОСОБА_1 переходить до спадкоємця на тих же умовах.

Договором міни прямо передбачено, що ТОВ АФ «НІБАС» одержавши у відповідності з цим договором право на земельну частку (пай), має право здійснювати відносно нього всі угоди не заборонені законодавством України, в тому числі має право на виділення його в натурі з одержанням державного акта на право власності на землю.

Відповідно до листа Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Розпорядженням голови райдержадміністрації від 06.06.2011 року №Р-251-11 «про передачу ТОВ АФ «НІБАС» договорів міни (згідно реєстру) земельних ділянок замість сертифікатів на земельні частки (паї) КСП «Прогрес». Зазначеним розпорядженням ТОВ АФ «НІБАС» було зобов`язано виготовити державні акти на право власності на землю.

Зазначені обставини підтверджуються витягом з протоколу №21 засідання комісії з питань регулювання земельних відносин при Петропавлівській адміністрації від 19.05.2011 року, заявою директора ТОВ АФ «НІБАС» від 06.08.2011 року.

Правовідносини сторін на момент укладення договорів міни регулювалися Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Конституцією України та діючими на той час ЦК Української РСР 1963 року, законом України «Про власність», ЗК України в редакції від 13 березня 1992 року, Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємс Указами Президента України № № 666/94 та 720/95.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст..41 Конституції України Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Укладений договір не порушував норми передбачені ч.1 ст.44, ч.1 ст.47, ст..48 ЦК України в редакції на час виникнення правовідносин між сторонами.

Відповідно до ст153 ЦК УРСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або і необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Статтею 241 ЦК УРСР передбачено, що за договором міни між сторонами провадиться обмін одного майна на інше.

Кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує.

До договору міни застосовуються відповідно правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не випливає з змісту відносин сторін (ст.242 ЦК УРСР).

У частині 1 СТ.23 ЗК України 1992 року зазначено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

З тексту договору міни вбачається, що його предметом була міна права на земельну частку (пай), яке посвідчувалось документом, тобто Сертифікатом (ст.2 Указу Президента України №666/94)

Умови обумовлені в договорі міни сторонами виконані в повному обсязі. Крім того, в наданій позивачем заяві до ТОВ АФ «НІБАС» за змістом вбачається визнання позивачем укладання договору міни і повноваження на виділення земельних ділянок в натурі з одержанням на ім`я ТОВ АФ «НІБАС» Державних актів на право власності на землю.

Таким чином вимога про витребування від ТОВ АФ «НІБАС» земельної ділянки задоволенню не підлягають.Вимога в частині визнання незаконним та скасування розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 06.06.2011 р. № Р-251-11 в частині передання Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Нібас» земельної ділянки

розміром по 6,77 га на підставі Сертифікату на право на земельну частку (па) серії ДП № 0127088 та договору міни серіїАВА 522590 від 14.04.1999 р. є також не обґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до положень ст141 ЦПК Укрїни слід залишити за позивачем.

Беручи до уваги умови договору міни , керуючись ст. 44, 47,48, 153 ЦК України, ст.ст. 4, 133, 141, 258, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

З задоволенні вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА "НІБАС", Синельниківської районної державної адміністрації, Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області, Головного управління Держеокадастру у Дніпропетровській області

про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя О. М. Курочкіна