Ухвала суду № 130688269, 02.10.2025, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/1817/25

Провадження № 2-з/172/8/25

У Х В А Л А

02.10.2025 року суддя Васильківськогорайонного судуДніпропетровської області Філіппов Є.Є.,розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальнстю «Васильківське-Агро», третя особа: державний реєстратор Виконавчого комітету Дубовиківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про витребування земельної ділянки з незаконного володіння та користування, скасування запису про державну реєстрацію договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В

До Васильківського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальнстю «Васильківське-Агро», третя особа: державний реєстратор Виконавчого комітету Дубовиківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про витребування земельної ділянки з незаконного володіння та користування, скасування запису про державну реєстрацію договору оренди землі, в якій заявник просить постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову до набрання рішенням суду по цій справі законної сили, а саме: заборонити ТОВ «Васильківське-Агро» та будь яким іншим особам користуватися земельною ділянкою площею 6,1711 га, кадастровий номер: 1220781100:02:001:0130 в тому числі і проводити будь-які сільськогосподарські роботи на вказаній земельній ділянці шляхом обробітку вказаної земельної ділянки та посіву сільськогосподарських культур; заборонити ТОВ «Васильківське-Агро» проводити сільськогосподарські роботи по збиранню врожаю соняшника на земельній ділянці, яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

Заяву обґрунтована тим, що у зв`язку із закінчення дії Договору оренди землі № ZRN-VSA-2018-00149 укладеного 01.01.2018 року на 7-м років, між колишнім власником земельної ділянки ОСОБА_2 , як орендодавцем та ТОВ «ВАСИЛЬКІВСЬКЕ-АГРО», як орендарем, ОСОБА_1 , як спадкоємицею від померлого ОСОБА_2 та новою власницею вказаної земельної ділянки, було надіслано 06.06.2024 року рекомендованим листом із повідомленням на адресу ТОВ «ВАСИЛЬКІВСЬКЕ-АГРО» Заяву-повідомлення про припинення дії договору оренди землі у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди землі та повернення земельної ділянки її власнику, у якій було повідомлено ТОВ «Васильківське-Агро», що відповідно до Договору оренди землі, укладеного 01 січня 2018 року між орендодавцем та колишнім власником земельної ділянки та спадкодавцем ОСОБА_2 та орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «Васильківське- Агро»,

орендні правовідносини стосовно земельної ділянки загальною площею 6,1711 га кадастровий номер:1220781100:02:001:0130, вважатимуться припиненими з 31 грудня 2024 року у зв`язку із закінченням строку дії Договору оренди землі від 01 січня 2018 року.

04 листопада 2024 року, від ТОВ «Васильківське-Агро», заявник, як новий власник земельної ділянки площею 6,1711 га кадастровий номер: 1220781100:02:001:0130, отримала Лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі на земельну ділянку площею 6,1711 га кадастровий номер: 1220781100:02:001:0130, із датованою від 15 жовтня 2018 року Додатковою Угодою до договору оренди землі № ZRN-VSA-2018-00149 від 01.01.2018 року.

28 листопада 2024 року, заявником було направлено на адресу ТОВ «Васильківське- Агро» Лист-повідомлення, яким повідомлялося, що, як новий власник земельної ділянки площею 6,1711 га кадастровий номер:1220781100:02:001:0130, відповідно до Договору оренди землі, укладеного 01 січня 2018 року між орендодавцем та колишнім власником земельної ділянки та спадкодавцем ОСОБА_2 та орендарем ТОВ «Васильківське-Агро», припиняю орендні правовідносини стосовно земельної ділянки з 31 грудня 2024 року у зв`язку із закінченням строку дії Договору оренди землі від 01 січня 2018 року.

В подальшому, 24.01.2025 року заявник звернулася до Державного реєстратора Виконавчого комітету Дубовиківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області Водолазського Олександра Павловича із заявою про припинення дії Договору оренди землі № ZRN-VSA-2018-00149 укладеного 01.01.2018 року, який, 31.01.2025 року виніс рішення, індексний номер: 76940147 про припинення дії Договору оренди землі№ Ж№-УЬА-2018-00149 укладеного 01.01.2018 року.

Весною 2025 року, десь кінець квітня місяця початок травня місяця 2025 року, заявник, як власник земельної ділянки загальною площею 6,1711 га кадастровий номер:1220781100:02:001:0130, зайнялася її обробітком та посіяла на вказаній земельній ділянці соняшник, врожай якого збирається восени.

Відповідач ТОВ «Васильківське-Агро» 25.04.2025 року, звернулося зі Скаргою на дії державного реєстратора Водолазського О.П. до Міністерства юстиції України та Наказом Міністерства юстиції України від 19.06.2025 року за № 1719/5 задоволено Висновок центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 27.05.2025 року за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківське-Агро» від 25.04.2025, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2025 за № СК-1526-25:

Скаргу ТОВ «Васильківське-Агро» від 25.04.2025, задоволено.

Визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» та анульовано рішення Державного реєстратора Виконавчого комітету Дубовиківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області Водолазського Олександра Павловича від 31.01.2025 № 76940147.

Тимчасово заблоковано доступ державному реєстратору Виконавчого комітету Дубовиківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області Водолазському Олександру Павловичу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на (один) місяць.

Тобто Наказом Міністерства юстиції України від 19.06.2025 року за № 1719/5 Відповідачу ТОВ «Васильківське-Агро» відновлено право користування на правах оренди, згідно укладеного 01.01.2018 року Договору оренди землі № 2КП-У8А-2018-00149, земельною ділянкою загальною площею 6,1711 га кадастровий номер:1220781100:02:001:0130.

Враховуючи викладене, та беручи ту обставину, що Наказом Міністерства юстиції України від 19.06.2025 року за № 1719/5 ТОВ «Васильківське-Агро» відновлено право користування на правах оренди, згідно укладеного 01.01.2018 року Договору оренди землі, вказані обставини перешкоджають власнику земельної ділянки ОСОБА_1 , до ухвалення рішення суду по цивільній справі № 172/1817/25, здійснити збір врожаю соняшника із земельної ділянки.

Тобто, за час протягом якого буде розглядатися цивільна справа № 172/1817/25 та до Ухвалення Рішення суду у вказаній цивільній справі, врожай соняшника із земельної ділянки площею 6,1711 га кадастровий номер:1220781100:02:001:0130 може бути зібраний ТОВ «Васильківське-Агро».

Позивач вважає, що застосування заявленого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача. Невжиття таких заходів забезпечення позову може призвести до обмеження прав позивача на ефективний судовий захист її прав.

Сторони у судове засідання, на підставі ч. 1 ст. 153 ЦПК України, не викликались.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або законних інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову (правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі №320/3560/18).

Крім того, звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову, позивач серед іншого, повинен обґрунтувати наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення і предметом позовної вимоги; взаємопов`язаність заходу забезпечення з обставиною утруднення виконання чи невиконання рішення суду, а саме, що обраний спосіб забезпечення спроможний запобігти відповідним утрудненням; імовірність утруднення виконання рішення або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів - саме з урахуванням предмета позову і неможливість виконання позовних вимог у випадку їх задоволення, тощо. Обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2020 року у справі №910/16505/19).

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п.4 Постанови від 22 грудня 2006 року №9 суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Зі змісту заяви про забезпечення позову судом встановлено, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовується позивачем тим, що ТОВ «Васильківське-Агро» незаконно набуло право оренди на земельну ділянку, чим обмежує її право на користування та володіння власною земельною ділянкою за її цільовим призначенням.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.92 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (ст.17 Закону України «Про оренду землі»).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права (ч.1 ст.19 Закону України «Про оренду землі»).

Отже, наявність чинного на дату розгляду судом заяви про забезпечення позову договору оренди землі, орендодавцем та орендарем за яким є сторони по справі, виключає можливість позивача фактично володіти та користуватися належною їй земельною ділянкою одночасно з відповідачем по справі, оскільки користування належною позивачу земельною ділянкою на строк дії цього договору належить виключно відповідачу в силу прямих приписів закону.

З огляду на викладене, запропонований позивачем захід забезпечення позову у виді заборони відповідачу вчиняти дії, спрямовані на користування земельною ділянкою, в тому числі на обробку та збір врожаю, оцінюється судом як такий, що суперечить змісту самого права оренди та перешкоджатиме господарській діяльності, що є неприпустимим.

Подібне обмеження в даному випадку права відповідача на фактичне користування земельною ділянкою, що виникло на підставі договору оренди землі, який в силу положень ст.204 ЦК України є правомірним, також не відповідає і засадам цивільного судочинства (правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі №657/1211/19, який враховується судом відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України).

За встановлених судом обставин, визначені позивачем у заяві про забезпечення позову заходи його забезпечення, такі як заборона вчиняти дії, спрямовані на користування земельною ділянкою (в тому числі на обробку землі та збір врожаю) не є спів мірними із позовним вимогами, оскільки у разі їх застосування не буде забезпечуватись збалансованість інтересів сторін під час вирішення спору, а захист прав та інтересів позивача матиме наслідком порушення або безпідставне обмеження прав та охоронюваних інтересів відповідача як орендаря, що користується земельною ділянкою в своїй господарській діяльності на підставі чинного договору оренди.

При цьому наявність приєднаних до матеріалів справи доказів на підтвердження протиправності користування земельною ділянкою позивача на які позивач посилається у поданій до суду заяві про забезпечення позову не можуть бути достатнім підтвердженням існування обставин, з якими закон пов`язує необхідність вжиття судом заходів забезпечення позову, оскільки під час розгляду заяви про забезпечення позову суд не здійснює дослідження та не надає оцінки наявним в матеріалах цивільної справи доказам на підтвердження обставин, що безпосередньо стосуються суті спору та підлягають доказуванню відповідно до ст.81 ЦПК України.

Відповідно до положень п.6 ч.1ст.3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства належить справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, враховуючи, що під час вирішення питання про забезпечення позову судом не досліджується обґрунтованість самого позову і розгляд заяви про забезпечення позову не повинен порушувати принципи змагальності і рівності процесуальних прав сторін, суд приходить до висновку про недоведеність представником позивача наявності підстав для забезпечення позову, передбачених ч.2 ст.149 ЦПК України, а тому у забезпеченні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.149, 150, 153, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем складення ухвали суду.

Ухвала суду складена і підписана 02 жовтня 2025 року.

Суддя Є.Є.Філіппов