Ухвала суду № 130686374, 02.10.2025, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/208/24 н/п 2/766/1676/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2025р. Херсонський міський суд Херсонської області

у складі головуючої судді Зуб І.Ю.,

за участю серетаря Федорової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвестохіллс веста» до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться вище вказана справа.

Від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку із порушенням справи про банкрутство відносно позивача до розгляду вказаної справи, при цьому ухвалу про відкриття провадження у справі не надала, також подано клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення воєнного стану, оскільки с. Степанівка віднесено до переліку міст, де ведуться бойові дії.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про дату та час розгляду повідомлялись належним чином, причини неявки суду не відомі.

В судовому засіданні представник позивача заперечувала щодо задоволення клопотань про зупинення провадження із заявлених підстав, оскільки вони не гуртуються на вимогах закону. Повідомила суду, що у справі № 910/3027/24 порушено справу про банкрутство відносно позивача. Після поставлення на обговорення питання про наявність підстав для спрямовування справи до господарського суду, зазначила, що не заперечує щодо такого направлення.

Станом на 02.10.2025 року ухвала Господарського суду м. Києва від 01.04.2024 року по справі №910/3027/24 набрала законної сили.

Спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 7 КУзПБ).

Відповідно до частини 4 та 5 ст. 9 КУзПБ ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийнятті господарськими судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим кодексом. Оскарження судових рішень у процедурі банкрутства не зупиняє провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, щодо позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвестохіллс Веста» відкрито провадження у справ про банкрутство.

Згідно з частиною 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 15 січня 2020 року у справі №607/6254/15-ц дійшла до наступних висновків.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23 березня 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За статтею 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (аналогічна норма права закріплена у статті 20 Господарського кодексу України).

За змістом положень указаних норм права, суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.

Відповідно до вимог статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема,справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.

21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі КУзПБ), пунктами 2, 4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» якого визначено, що з дня введення його в дію Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» втрачає чинність і подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини 1 статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з частиною 2 статті 7 КУзПБ, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно доПодаткового кодексу України.

Відповідно до частини 3 цієї статті матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених участині другійцієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатос проможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Номер справи про відкриття провадження стороною позивача повідомлено в судовому засідання 02.10.2025 року та перевірено в реєстрі судових рішень.

Отже, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №607/6254/15-ц, від 18 лютого 2020 року у справі №918/335/17, постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі №921/557/15-г/10, від 06 лютого 2020 року у справі №910/1116/18, від 12 січня 2021 року у справі №334/5073/19.

У постановах від 15 травня 2019 року у справі № 289/2217/17, від 12 червня 2019 року у справі № 289/233/18, від 19 червня 2019 року у справах № 289/718/18 та № 289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.

Таким чином, зокрема, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію вказаного Кодексу має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.

Отож, матеріали цивільної справи № 766/208/24 підлягають передачі до Господарського суду міста Києва, яким відкрито провадження у справі про банкрутствоТОВ «ФК» Інвестохіллс Веста».

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Тим самим, ЦПК України передбачив лише передачу цивільних справ між судами загальної юрисдикції для дотримання територіальної юрисдикції.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

А відтак, беручи до уваги спеціальні норми КУзПБ щодо надіслання справ до господарського суду, застосовуючи аналогію закону щодо передачі справ за підсудністю, цивільну справу № 766/208/24 слід передати до Господарського суду міста Києва, яким відносно боржника -ТОВ «ФК» Інвестохіллс Веста»відкрито провадження у господарський справі № 910/3027/24 про банкрутство та в провадженні якого перебуває дана господарська справа.

Щодо клопотань відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження із заявлених підстав, суд зазначає, що вказані підстави не є підставою для зупинення провадження, виходячи з вимог ст. 251, 252 ЦПК України й відповідно задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.31, 258-260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотань відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження відмовити.

Матеріали цивільної справи №766/208/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвестохіллс веста» до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості - передати доГосподарського суду м. Києва для розгляду у рамках справи №910/3027/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвестохіллс Веста».

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяІ. Ю. Зуб