Рішення № 130682089, 23.09.2025, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/3543/25

Провадження № 2/946/2808/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання Воронової В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2025 року позивач звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Свої вимоги мотивує тим, що письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Гіренко М.М. № 184/02-14 від 04 квітня 2025 року йому було повідомлено про неможливість видачі свідоцтв про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що ним був пропущений строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення справи або слухання справи за його відсутністю не направляв. Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності представника відповідача.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 пояснила, що вона познайомилась з ОСОБА_4 у 2019 році. Його мати ОСОБА_2 почала хворіти та вони забрали її у 2020 році до м. Одеса та проживали постійно за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті ОСОБА_1 проживав разом з матір`ю, тому заяву про прийняття спадщини до нотаріуса не подавав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 належить 1/4 частка житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Арнаут О.В., зареєстрованого в реєстрі за №1241, що також підтверджено Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №126385598 від 05 червня 2018 року.

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 ст. 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 22 грудня 2020 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_2 згідно ст. 1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якого входить вищевказане майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 80722085 від 04 квітня 2025 року, наданої приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Гіренко М.М., інформація про заповіт складений ОСОБА_2 , відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_2 являється син ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , повторно виданим 05 березня 2025 року Хаджибейським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданим 27 грудня 1988 року Ізмаїльським міським бюро ЗАГС.

Інших спадкоємців, які заявили свої спадкові права, немає.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звернулась до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Згідно до ст. 1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Положеннями ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З огляду на викладене, відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Тобто по відношенню до спадкоємця, який на час відкриття спадщини постійно проживав спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини.

В судовому засіданні було встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується показами допитаної в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 .

Враховуючи викладене, позивач вважається таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Гіренко М.М. № 184/02-14 від 04 квітня 2025 року йому було повідомлено про неможливість видачі свідоцтв про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що ним був пропущений строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Ізмаїльської міської ради, Ізмаїльського району Одеської області (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Незалежності, 62, код ЄДРПОУ 26569223), про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання договору дійсним та визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 01 жовтня 2025 року.

Суддя: О.Я.Присакар