Рішення № 130676829, 30.09.2025, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/14627/24

Провадження № 2/202/1563/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2025 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра в складі:

судді Доценко С.І.,

за участю секретаря судового засідання Тарасової К.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Проскуріної Є.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування адміністрації Амур Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ

Неповнолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка досягла 14 років, звернулась до суду з позовом про позбавлення її матері ОСОБА_3 батьківських прав відносно неї.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона є дочкою ОСОБА_3 , 1980 р.н., та ОСОБА_4 , 1980 р.н., які в шлюбі не перебували. Її батько - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, ІНФОРМАЦІЯ_3 . Мати ніколи не приймала участь в її житті. Вона завжди влаштовувала власне життя.

3 самого народження до п?яти років ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживала з бабусею ОСОБА_5 , мамою батька. Її утриманням займалась бабуся та батько. Після смерті баби ОСОБА_5 , з червня 2023 року, дитина проживала з бабою ОСОБА_6 , а батько надавав кошти на її утримання . Мати участі в утриманні та вихованні дитини не брала.

Після смерті батька ОСОБА_4 баба ОСОБА_6 відмовилась піклуватись про онуку ОСОБА_1 . Дівчина почала проживати з двоюрідною тіткою батька ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає по теперішній час. Відповідачка весь цей час самоусунулась від виховання дитини, матеріальної допомоги на її утримання не надавала, до теперішнього часу з донькою не спілкується, її життям не цікавиться. Будь-якої турботи щодо дитини не проявляє. Тому дитина просить задовольнити позовні вимоги, тому що вона потребує визначення статусу та піклувальника.

18.12.2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове провадження.

15.07.2025 року ухвалою суду підготовче провадження у вказаній цивільній справі закрито, призначено судовий розгляд.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали.

Відповідачка повторно в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про час і місце судового розгляду.

Представник органу опіки та піклування адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської області в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, пояснила, що органом опіки і піклування розглядалось питання позбавлення відповідачки батьківських прав на комісії і в ході дослідження всіх обставин та з`ясування положення сторін , складений висновок про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав щодо дитини, тому що мати дитини підтвердила, що не виконує свої батьківські обов`язки та не заперечує проти позбавлення її батьківських прав щодо доньки дитина не має батьківського піклування та потребує піклування .

Заслухавши пояснення осіб, що приймали участь в судовому розгляді , дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини.

Так, судом встановлено, що позивачка є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , видане Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції від 26.01.2010 року, актовий запис N? 79

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , видане Амур- Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 09.06.2023 року, актовий запис N? 758.

Відповідно до Акту обстеження умов проживання дитини встановлено, що позивачка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 проживає однією сім`єю з двоюрідною бабою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в квартирі що належить ОСОБА_7 . Відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 добрі, для дитини створені всі умови для проживання та виховання.

ОСОБА_1 04.01.2010 року з 28.08.2023 року по теперішній час навчається в КЗО « Навчально-виховний комплекс №57 « загальноосвітній навчальний заклад І ступеня- гімназія « Дніпровської міської ради. За місцем навчання характеризується позитивно ( довідка №649 від 13.09.2024 року та характеристика навчального закладу).

Відповідно до копії нотаріально посвідченої заяви відповідачки ОСОБА_3 вона не заперечує проти позбавлення батьківських прав щодо дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( заява від 13.09.2024 року , посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л. № в реєстрі 1668 .

Відповідно до копії письмового пояснення ОСОБА_3 на ім`я начальника управління служби у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради від 12.06.2025 року, відповідачка не заперечує проти позбавлення її батьківських прав щодо дитини ОСОБА_1 тому що не працює і не може утримувати дитину.

Відповідно до Акту обстеження умов проживання за місцем реєстрації ОСОБА_8 ( АДРЕСА_2 ) та за місцем проживання відповідачки, встановлено, що житло складається з однокімнатної квартири. Мати дитини проживає в квартирі з співмешканцем ОСОБА_9 , дитиною ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , не працює. Умови проживання задовільні, але умови для проживання в квартирі ОСОБА_8 не створені.

Висновком органу опіки та піклування встановлено, що на засідання комісії відповідачка не з`явилась, а дитина ОСОБА_1 . Повідомила, що з матір`ю не проживає з малку, мати ніколи не піклувалась про неї, залишала її одну без батьківського піклування. З малечку проживала з бабою по лінії батька. Після її смерті, поки був живий батько, вона проживала з бабою по лінії матері, а батько надавав кошти на утримання дитини. Коли батько помер, баба відмовилась від неї і дитина стала проживати з двоюрідною тіткою батька. При дослідженні всіх обставин, органом опіки і піклування встановлено, що мати дитини самоусунулась від виконання батьківських обов`язків та зроблено висновок про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позивачка ОСОБА_1 на момент звернення з позовом ІНФОРМАЦІЯ_8 досягла віку 14 років, з якого вона має право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав.

Відповідно дост.10 Закону України «Про охорону дитинства», кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності. Дисципліна і порядок сім`ї мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини. Держава здійснює захист дитини від: усіх форм фізичного і психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження з нею, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють.

Згідно з ч.1ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці». Аналогічні положення викладені і вст. 150 Сімейного Кодексу України.

Згідно п.2 ч.1ст.164 Сімейного кодексу України, батько, мати можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Верховний Суд України в ч.2 п.16 Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року розтлумачив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У статті 19 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХП від 27 лютого 1991 року, набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року і відповідно достатті 9 Конституції Україниє складовою національного законодавства, держави-учасниці, які її підписали, взяли на себе зобов`язання вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від усіх форм насильства, образи чи зловживань, відсутності належного піклування чи недбалого і брутального поводження або експлуатації з боку батьків чи будь-якої іншої особи.

В п.15Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, а крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Положенням ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.7, 8 ст.7 СК України, передбачено, що при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.

У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, при цьому, малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своїми батьками.

Проаналізувавши норми права та дослідивши надані докази, суд встановив, що дитина ОСОБА_8 є неповнолітньою, тривалий час проживає з двоюрідною тіткою свого покійного батька, відповідачка по справі проживає окремо від дитини , не спілкується з дочкою, , матеріальної допомоги їй не надає, морально не підтримує, участі у вихованні не приймає, не цікавиться її схильностями та здібностями,її здоров`ям, тобто не виявляє батьківського піклування, що свідчить, на думку суду, про свідоме, злісне нехтування батьківськими обов`язками щодо дитини. Всі питання щодо виховання та забезпечення дитини необхідним вирішуються особою, з якою проживає дитина ОСОБА_7 , без участі та підтримки з боку відповідачки.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним, що позбавлення відповідачки батьківських прав відповідає інтересам неповнолітньої дитини ОСОБА_8 , тому що самоусунення матері від виконання своїх батьківських обов`язків, при тому що батько дитини помер, свідчить про те, що дитина фактично залишилась без батьківського піклування, але ж без позбавлення матері батьківських прав , дитина не може отримати статус , який би надав їй право на гарантоване державне забезпечення.

Позивачкою не ставиться питання про стягнення з відповідачки аліментів на її утримання до повноліття.

Разом з тим, позбавлення батьківських прав не звільняє відповідачку від сплати аліментів на утримання дитини.

Відповідно до ч.3 ст.165 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином,з відповідачки на користь дитини, яка досягла 14 років слід стягнути аліменти на її утримання до її повноліття.

Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню, суд , відповідно до положень ст.182 СК України , враховує матеріальний та сімейний стан платника аліментів.

Судом встановлено, згідно з Актом обстеження умов її проживання від 12.06.2025 року , що вона не працює , має на утриманні ще одну дитину ( ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ).

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, з дати ухвалення судового рішення , з відповідачки на користь позивачки слід стягнути аліменти в розмірі 50% прожиткового віку для дитини відповідного віку, що є мінімально гарантованим рівнем аліментів, встановленим законом з перерахуванням коштів на особовий рахунок неповнолітньої дитини.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат судом встановлено, що судові витрати складаються із судового збору, який становить на момент звернення з позовом 1211, 20 грн.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з позовом неповнолітня позивачка не сплачувала судовий збір, звертаючись в своїх інтересах.

Таким чином, з відповідачки судовий збір слід стягнути на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись 4,5,10,81,89,141,259,263-265, 280-282, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Адміністрація Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради , про позбавлення батьківських прав.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( РНОКПП НОМЕР_4 )

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( РНОКПП НОМЕР_4 ), на її користь щомісячно в розмірі 50% ( п`ятдесяти відсотків) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 30.09.2025 до досягнення дитиною повноліття, шляхом перерахування аліментів на особистий рахунок дитини.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави ( отримувач коштів: УК в Індустріальному районі м. Дніпра/Індустріальний район м. Дніпра/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313101206000004630; код класифікації доходів бюджету: 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) судовий збір в сумі 1211,20 гривень ( одну тисячу двісті одинадцять гривень, 20 копійок)

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 30.09. 2025

Суддя С. І. Доценко