Рішення № 130671903, 02.10.2025, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2772/25

пр.№ 2/464/1540/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.10.2025 року м.Львів

Сихівський районнийсуд м.Львова у складі судді Тімченко О.В., розглянувши цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «ЛЬВІВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 простягнення заборгованості,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою в порядку цивільного судочинства, в якій просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01 листопада 2022 року по 28 лютого 2025 року в сумі 16087,13 грн, пеню в розмірі 412,71 грн, інфляційні втрати 473,61 грн, 3 % річних 106,24 грн, покликаючись на невиконання взятих на себе зобов`язань.

За результатами автоматизованого розподілу судову справу передано на розгляд судді Тімченко О.В., інформація щодо справи є відкритою та оприлюднюється на офіційному вебпорталі судової влади України.

Суддя ухвалою від 20 травня 2025 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у зв`язку із малозначністю справи, що визначено імперативними приписами цивільного законодавства, про що просив позивач.

Ухвала про відкриття провадження по справі оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень з додатковим відображенням в електронній формі програмними засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі з використанням мобільного застосунку Порталу Дія.

Заперечень проти письмового провадження, визначеного ухвалою суду про відкриття провадження, до суду не надходило, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису у такому випадку не здійснюється.

Характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою беруться до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо проведення публічного розгляду справи.

Саме така правова позиція сформульована Верховним Судом у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 712/1100/20, що у порядку ч.4ст.263 ЦПК Українипідлягає урахуванню при застосуванні норм права.

Позивачу ухвалу про відкриття провадження у справі доставлено до його електронного кабінету.

Відповідач ОСОБА_2 заперечив проти стягнення з нього заборгованості, адже житлово-комунальні послуги не отримував у зв`язку із проживанням за іншою адресою: АДРЕСА_1 . Про вказаний факт повідомлявся позивач. Вважає справедливим стягувати витрати за послуги з іншого відповідача ОСОБА_1 , який є його батьком та проживає у квартирі, за якою стягується заборгованість.

За відсутності у відповідача ОСОБА_1 електронного кабінету копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано за зареєстрованим місцем проживання, отриманим за відомостями Єдиного державного демографічного реєстру.

Декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метоюведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою. Особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування) -ст.ст.3,4 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».

За висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, від 01 грудня 2023 року у справі № 591/4832/22 довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судового повідомлення у зв`язку «адреса відсутній за вказаною адресою»вважаєтьсяналежним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судового повідомлення.

З огляду на викладене долучені до справи відомості трекінгу поштових відправлень та довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судового повідомлення з підстав - «адресат відсутній за вказаною адресою» вважаєтьсяналежним повідомленням сторони, що узгоджується із положеннями п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України.

У постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 з покликанням на практику Європейського суду з прав людини у справі «Гарячий проти України» (заява № 43925/18) висловлено правову позицію про те, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод не заходить так далеко, щоб зобов`язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи. Органи влади можуть бути притягнуті до відповідальності лише за ненадіслання відповідних документів заявнику. Той факт, що заявник, не отримав кореспонденцію, надіслану йому судом, сам по собі недостатній для того, щоб стати аргументованою підставою для заяви про те, що були порушені його права, передбачені п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Відповідач ОСОБА_1 не висловив свою позицію про заявлених вимог про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, жодних доводів у спростування позову не наведено та доказів, які б досліджувалися судом, не надано. За відсутності відзиву відповідача суд вирішив справу за наявними матеріалами (ч.8ст.178 ЦПК України).

Порядок здійснення цивільного судочинства встановлений ЦПК України, за яким суд розглядає справи у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися нам припущеннях (ст.ст.12,13,81 ЦПК України).

Верховний Суд у справі № 607/16163/19 (постанова від 27 січня 2021 року) виснував, що обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них, як на підставу своїх вимог.

Cуд, вирішуючи цивільно-правовий спір між сторонами про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії, дійшов наступного висновку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 463/6799/18 зробив висновок, що положення щодо договірного характеру спірних правовідносин закріплені у ч.1 ст.12, ст.13 Законом України «Про житлово-комунальні послуги», за яким надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

У разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст.ст.633, 634 ЦК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК України).

Як регламентовано ст.ст.1,5,9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо).

Плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконанняінших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування тапоточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води). Плата заабонентське обслуговуваннянараховується увідповідності дост.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Виходячи із приписів ч.6ст.19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Зареєстроване місцепроживання відповідачів у квартирі АДРЕСА_2 підтверджується відомостями Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області та узгоджується з довідкою позивача від 14 квітня 2025 року.

На офіційному вебсайті позивача розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 1 грудня 2021 року (долучено до позову), що слугує підставою для висновку наявності між сторонами договірних правовідносин, що ґрунтуються на умовах публічного договору приєднання.

Як регламентовано ст.32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для судів інформація з Державного реєстру прав у зв`язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб`єктом права чи за об`єктом нерухомого майна в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав, за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимогЗакону України"Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

У порядку даної вимоги судом отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно від 02 жовтня 2025 року, за якою квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), до якого не заявлено позовні вимоги. Зважаючи на принцип диспозитивності (ст.13 ЦПК України), за якою суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи та в межах заявлених вимог, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості за власної ініціативи вирішувати будь-які питання щодо прав та обов`язків такої особи у цій справі.

У ході розгляду справи судом з`ясовано, що позивачем як теплопостачальною організацією за вказаною адресою надаються послуги з постачання теплової енергії.

Позивач, покликаючись на неналежне невиконання відповідачами обов`язку з оплати за спожиті житлово-комунальні, долучає розрахунок заборгованості за період з 01 листопада 2022 року по 28 лютого 2025 року: постачання теплової енергії 16087,13 грн; пеня 412,71 грн; інфляційні втрати 473,61 грн; 3 % річних 106, 24 грн.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 522/7683/13-ц саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.Відповідачами наведений розрахунок не заперечено, доказів його неправильності не надано, власного контррозрахунку не проведено. З огляду на таке у суду немає підстав

сумніватися у обґрунтованості розрахунку, який береться до уваги як розмір наявної заборгованості перед

позивачем.

Докази ненадання чи неналежного надання житлового-комунальних послуг у матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, ст.ст.30, 34 ЦК Українивстановлено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх

невиконання. Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Положеннямист.47 ЦПК Українипередбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом.

Зважаючи, що відповідач ОСОБА_2 досяг повної цивільної дієздатності лише 11 травня 2023 року, тому саме з цього моменту у позивача виникло право вимоги особисто до відповідача щодо стягнення з нього коштів за надані послуги. Наведене зумовлює відмову у позові до відповідача ОСОБА_2 за період з 01 листопада 2022 року по 11 травня 2025 року включно з постачання теплової енергії у розмірі 5215,27 грн за безпідставністю.

Суд, досліджуючи аргументи відповідача ОСОБА_2 щодо звільнення його від оплати послуг з підстав прописки та фактичного проживання за іншою адресою, суд ураховує наступне.

У силу приписів ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач маєправо на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Заявлені позовні вимоги стосуються постачання теплової енергії, а за згаданим законодавчим положенням тимчасова відсутність житловому приміщенні не надає право на звільнення від оплати саме за такий вид послуг. До того Законом України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок з оплати житлово-комунальних послуг покладено на зареєстрованих у житлі осіб.

Підсумовуючи вищевикладене у своїй сукупності, позивачем з наданням переконливих доказів, доведено наявність у відповідачів невиконаного зобов`язання по оплаті житлово-комунальних платежів, у зв`язку із чим у судовому порядку підлягає до солідарного стягнення (ст.541 ЦК України), за виключенням вимог за період неповноліття відповідача ОСОБА_2 .

Суд частковопогоджується здоводами,викладеними узаявах посуті спору,та уцій справі судом надано відповіді на доречні аргументи сторін, здатні вплинути на вирішення спору (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 910/6322/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі № 990/135/22). У матеріалах справи відсутні відомості, які б спростовували рішення суду та беззастережно доводили протилежне.

Відповідно до ст.ст.133,141 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене на відповідачів слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволених позовних вимог. Докази наявності у відповідачів пільг зі сплати судового збору у матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Задоволити позов частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Львівського міського комунального підприємства «ЛЬВІВТЕПЛОЕНЕРГО» заборгованість з оплати за житлово-комунальні послуги за послуги з постачання теплової енергії за період з 12 травня 2023 року по 28 лютого 2025 року в сумі 10871,86 грн, пеню в розмірі 412,71 грн, інфляційні втрати в сумі 473,61 грн, 3 % річних 106,24 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «ЛЬВІВТЕПЛОЕНЕРГО» заборгованість з оплати за житлово-комунальні послуги за послуги з постачання теплової енергії за період з 01 листопада 2022 року по 11 травня 2023 року включно в сумі 5215,27 грн.

Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «ЛЬВІВТЕПЛОЕНЕРГО» 1972,79 грн судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Львівського міського комунального підприємства «ЛЬВІВТЕПЛОЕНЕРГО» 1055,21 грн судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, у такому разі суд підписує рішення без його проголошення.

Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Інформація про учасників справи:

позивач Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», код ЄДРПОУ 05506460, м.Львів, вул.Д.Апостола,1;

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ;

відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення складено 02 жовтня 2025 року, що є датою його ухвалення за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя Олена ТІМЧЕНКО