Рішення № 130670736, 01.10.2025, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/14306/25

Провадження №2/592/3119/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2025 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Шияновської Т.В., з участю секретаря судового засідання Чайки Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и л а :

Позивач ТОВ «Юніт Капітал» звернувся до суду з позовною заявою, мотивуючи її тим, що 17.11.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №850343044 на суму 12 000 грн. 28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01; 05.08.2020 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01; 04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт капітал» укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 04.06.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 34285 грн, яка складається з: 12 000 грн - заборгованість по тілу кредиту; 22 285 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Посилаючись на вказані обставини, представник позивача просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №850343044 від 17.11.2020 в розмірі 34285 грн, судові витрати в розмірі 2422,40 грн на сплату судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Ухвалою суду від 04.09.2025 відкрите провадження у справі за вказаною позовною заявою, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомленням) сторін.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду від сторін не надходили. Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін не надходило.

Відповідачу було направлено копію ухвали суду від 04.09.2025 за зареєстрованим місцем проживання. Поштове відправлення повернуте до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (постанова Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

17.11.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №850343044 на суму 12 000 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV4X33G (а.с. 11-19, 23-28).

З платіжного доручення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 17.11.2020 вбачається, що ініційована операція по переказу на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 грошових коштів в сумі 12 000 грн (а.с. 10).

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, до якого у подальшому укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу (а.с.55-61).

05.08.2020 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (а.с. 46-54).

04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт капітал» укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором (а.с. 40-43).

З Реєстру Боржників № б/н від 04.06.2025 за Договором факторингу від 04.06.2025 вбачається, що позивач набув право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 34 285 грн, яка складається з: 12 000 грн - заборгованість по тілу кредиту; 22 285 - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) (а.с. 38).

З наданої АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду інформації щодо рахунків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) вбачається, що на його ім`я в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , рух коштів по цій карті в період з 17.11.2020 по 22.10.2020 відсутній (а.с. 79).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 3, 4 ст.12 ЦПК України, якою визначено змагальність серед основних засад цивільного судочинства, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд у своїй Постанові від 21.09.2022 у справі № 645/5557/16-ц зазначив, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача; пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.

Отже, стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

Згідно з ч. 1, 2 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У цій справі, коли відповідач не відреагував на позов та не визнав обставин отримання кредитних коштів та користування ними, тягар доведення цих обставин покладається на позивача. Позивач на підтвердження обставин кредитування за кредитним договором належних та допустимих доказів, достатніх у своїй сукупності, не надав. АТ КБ «ПриватБанк» ідентифіковано ОСОБА_1 , як клієнта банку, на ім`я якого емітовано карту НОМЕР_3 ; проте факт зарахування на цю карту кредитних коштів на суму 12000 грн підтверджений не був. Платіжне доручення без відмітки банку про проведення платежу, а також розрахунок заборгованості не підтверджують обставин перерахування кредитних коштів та користування ними.

Відповідно до засади диспозитивності цивільного судочинства, визначеної ст.13 ЦПК України, суд не може збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених самим ЦПК України.

Наданих суду доказів в їх сукупності - недостатньо для підтвердження обставин отримання саме відповідачем кредитних коштів за кредитним договором, користування такими коштами тощо. В зв`язку з чим не доведена підстава для виникнення у відповідача будь-яких зобов`язань повернути такі кошти та сплатити відсотки за користування ними. Відтак, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, в зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал», місце знаходження: м. Київ, вул. Рогнідинська, буд.4А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судоверішення складене01.10.2025.

Суддя Т.В. Шияновська