Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №522/10914/25-Е
Провадження №2/522/5821/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
02 жовтня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Донцова Д.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Смоковій А.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 23 642 грн., а також судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу 7000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19.05.2024 р. ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем укладено кредитний договір №00-9780955 від 19.05.2024 р., відповідно до умов якого відповідач отримав ліміт кредитної лінії 10000 грн. на споживчі потреби, строком кредитування 360 днів. У зв`язку із невиконанням свїх зобов`язань у відповідача утворилась заборгованість за вказаним договором. 17.12.2024 р. між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу №17122024-МК/Онлайн, за умовами яккого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» отримало право вимоги за заборгованість до відповідача у розмірі 23 642 грн. 02.04.2025 р. між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 020425-У, за умовами яккого ТОВ «Юніт Капітал» отримало право вимоги за заборгованість до відповідача у розмірі 23 642 грн. У зв`язку із вищевикладеним та з метою стягнення заборгованості з відповідача, позивач звернувся до суду.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.05.2025 р. відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Також, клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано з АТ КБ «ПриватБанк» відомості (інформацію): Інформацію: чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка маска-картки № НОМЕР_2 / чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); Інформацію; про зарахування коштів на картковий рахунок - маска карти № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період 19.05.2024 - 24.05.2024 у сумі 10000 грн; (безготівкове зарахування згідно транзакції № 41613-03256-52034 від 19.05.2024 ); Інформацію: чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска картки № НОМЕР_2 та чи знаходиться/знаходився номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); У разі підтвердження зарахування коштів на картковий рахунок - маска карти № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період 19.05.2024 - 24.05.2024 у сумі 10000 грн; (безготівкове зарахування згідно транзакції № 41613-03256-52034 від 19.05.2024) надати первинні документи бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. В іншій частині клопотання представника позивача про витребування доказів відмовлено.
Відповідно до Відповіді із Єдиного державного демографічного реєстру адреса місця проживання відповідача зареєстрована: АДРЕСА_1 .
На адресу місця реєстрації відповідача було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі, однак листом із рекомендованим повідомленням про вручення повернувся до суду із відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Приморського районного суду м. Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.
02.07.2025 р. до Приморського районного суду м. Одеси надійшла відповідь АТ «ПриватБанк» на виконання ухвали суд у від 23.05.2025 року.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Відзив від відповідача до суду не надходив. Будь яких інших заяв або клопотань від відповідача не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи те, що відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, про відкриття провадження був повідомлений належним чином а також те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд, керуючись положеннями ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказах.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 19.05.2024 р. між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено Договір кредитної лінії №00-9780955, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
Відповідно до Розділу І Договору кредитної лінії, сума ліміту кредитної лінії складає: 10000 гривень. Тип Кредиту - кредитна лінія. Цільове призначення кредиту: на споживчі потреби. Строк дії кредитної лінії: 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) 14.05.2025 р. згідно умов пункту 3.4 цього Договору. Стандартна процента ставка складає 1,47% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору. Кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 10,00% від суми кредиту, що складає: 1000 грн., яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.4 цього Договору. Денна процентна ставка за цим договором при застосуванні стандартної процентної ставки та комісії (у разі її наявності) дорівнює 1,5%.
Відповідно до п.2.8 Договору кредитної лінії, сума Кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 10000.00 грн. на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_2
Договір кредитної лінії та Графік платежів, Паспорт споживчого кредиту, та відповідно до Довідки про ідентифікацію, було підписано відповідачем елекронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатору.
ТОВ «МАКС КРЕДИТ» своє зобов`язання перед позичальником виконано та перерахувало 19.05.2024 р. на кредитну карту № НОМЕР_2 суму кредиту 10000 грн., що підтверджується Довідкою ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН».
З Листа АТ КБ «ПриватБанк» встановлено, що карта № НОМЕР_2 емітована на ім`я ОСОБА_1 , фінансовий номер телефону - той самий, який вказаний в Договорі кредитної лінії від 19.05.2024 р. 19.05.2024 р. на вказану банківську карту було зарахування коштів у розмірі 10000 грн., що підтверджується Випискою банку по карті відповідача.
У зв`язку із невиконанням відповідачем умов кредитного договору у нього утворилась заборгованість у розмірі 23 642 грн., яка складається: 11 000,00 грн. - заборгованість по кредиту, 12 642,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, що підтверджується Розрахунком заборгованості відповідача.
17.12.2024 р. між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» (клієнт) та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» (фактор) укладено Договір Факторингу №17122024-МК/Онлайн, відповідно до умов якого та Реєстру боржників від 17.12.2024 р. до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача за Договором кредитної лінії №00-9780955 від 19.05.2024 р. у розмірі 23 642 грн.
02.04.2025 р. між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу №020425-У, відповідно до умов якого та Реєстру боржників від 02.04.2025 р. ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за Договором кредитної лінії №00-9780955 від 19.05.2024 р. у розмірі 23 642 грн.
Таким чином, ТОВ «Юніт Капітал» отримало право на звернення до суду з даним позовом та є належним позивачем у справі.
04.04.2025 р. ТОВ «Юніт Капітал» направило на адресу відповідача ОСОБА_1 досудову вимогу про погашення боргу за кредитним договором №00-9780955 від 19.05.2024 р. у розмірі 23642 грн.
Із позову вбачається, що відповідач свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконує протягом тривалого часу, не здійснює відповідні платежі щодо погашення кредиту, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилася прострочена заборгованість за договором.
Вирішуючи спір суд виходить із наступного.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст.626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч.1ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Уст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Ч. 2 ст. 1054 ЦК України в становлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.
При цьому, згідно з частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦПК України.
Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Відповідач був вільним в укладанні зазначених договорів та був обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим погодився, підписавши кредитні документи.
За наданою позивачем Довідкою заборгованості загальна заборгованість відповідача за пеіод з 02.04.2025 р. - 07.05.2025 р. становить 23 642 грн., яка складається: 11 000,00 грн. - заборгованість по кредиту, 12 642,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Доказів на спростування заборгованості відповідачем суду не надано.
Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до відповідача в повному обсязі.
Щодо судового збору суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.
Згідно платіжної інструкції №13512 від 14.05.2025 р. позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
07.04.2025 р. між ТОВ «Юніт Капітал» та АБ «ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» було укладено договір про надання правничої допомоги №07/04/25-02, за яким клієнт доручив, а АБ прийняло на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором.
07.04.2025 року між ТОВ «Юніт Капітал» та АБ «ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» було укладено Додаткову угоду №7 до договору про надання правничої допомоги від 07.04.2025 року №04/07/25-01, за яким клієнт доручив здійснити захист прав та інтересів клієнта у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, в тому числі і щодо заборгованості ОСОБА_1 .
Згідно акту прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги від 07.04.2025 року №07/04/25-02, адвокатом в процесі захисту прав клієнта щодо стягнення заборгованості за кредитним договором за яким боржником є ОСОБА_1 було надано наступні види послуг:
- вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості - 1 000,00 гривень (2 год.);
- складання позовної заяви - 5 000,00 гривень (2 год.);
- складання адвокатського запиту - 500,00 гривень (1 год.);
- складання клопотання про витребування доказів - 500,00 гривень (1 год.).
У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги.
На думку суду, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає принципам співмірності, розумності та справедливості з огляду на наступне.
Щодо витрат пов`язаних з ознайомленням справи, то постанова ВП ВС від 22.05.2024 у справі №754/8750/19 містить висновок про те, що витрати на ознайомлення з апеляційними скаргами не можуть бути враховані під час розподілу судових витрат, оскільки фактично охоплюються змістом наданої послуги з підготовки відзивів на апеляційні скарги.
Тому, на думку суду, вивчення матеріалів справи є одним із елементів процедури складання заяв по суті справи (позову, відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив), а тому, не підлягають окремій оцінці, у зв`язку з чим правові підстави для стягнення витрат за вказану послугу у розмірі 1000 грн. відсутні.
Щодо витрат, пов`язаних зі складання та подання позову, то суд звертає увагу на те, що сама позовна заява не значна за обсягом, а складання такої заяви не вимагає значного проміжку часу, оскільки, за своєю формою та змістом така позовна заява є типовою.
Додатки до позовної заяви не містять будь-яких доказів, які б були отримані представником позивача самостійно, а тому, це дає підстави вважати, що адвокат не вчиняв будь-яких дій задля їх отримання.
Суд звертає увагу на те, що правовідносини які виникли між сторонами ґрунтуються на кредитних правовідносинах. Зазначена категорія справ характеризується низьким рівнем складності.
Визначаючи вартість такої послуги, як складання та подання позову, суд виходить з того, що спірні правовідносини характеризуються чітким правовим регулювання - це Цивільний кодекс України, Закон України «Про споживче кредитування», а тому, від представника позивача не вимагалося здійснення пошуку додаткового законодавства, що свідчить про сталість та єдність законодавства у цій сфері.
При цьому, судова практика у цій сфері стала та узгоджена між собою, що не вимагає від представника витрати значного часу для її пошуку та/або узгодження правових позицій.
На думку суду, справа не становить значного суспільного інтересу, та впливає виключно відносини між кредитором та боржником.
Тому, враховуючи зазначене, суд вважає, що вартість послуги із складання позовної заяви, яка б відповідала критерію співмірності, розумності та справедливості становить 3 000,00 гривень.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 гривень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 530, 612, 625, 628, 638 ЦК України, ст.ст.77,79,80,141,263-265,279,282-283 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Юніт Капітал» (адреса: м.Київ, вул.Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, Код ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за кредитним договором № 00-9780955 від 19.05.2024 р. у розмірі 23 642 (двадцять три тисячі шістсот сорок дві) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Юніт Капітал» (адреса: м.Київ, вул. Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, Код ЄДРПОУ: 43541163) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Юніт Капітал» (адреса: м.Київ, вул. Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, Код ЄДРПОУ: 43541163) витрати на правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі п`ятсот) гривень.
В іншій частині вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Текст рішення складено та підписано 02 жовтня 2025 року.
Суддя Донцов Д.Ю.
Судове рішення № 130670655, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 02.10.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 522/10914/25-Е. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: