Рішення № 130668248, 02.10.2025, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/7654/25

2/212/4267/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участю секретаря судового засідання Савінської А.О., за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» (далі позивач, ТОВ «Кредит-Капітал»), через систему «Електронний суд», звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просив стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором №103418148 від 02 лютого 2024 року у розмірі 16237,50 гривень, судові витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову зазначив, що 02 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №103418148 відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом та комісії.

28 травня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги №108-МЛ/Т, у відповідностідо умовякого, ТОВ «Мілоан» відступило позивачу належне йому право вимоги до Відповідача коштів, право на одержання яких належить ТОВ «Мілоан», а позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача за Договором №103418148 від 02 лютого 2024 року. Вказав, що у зв`язку з невиконання умов договору відповідачем, заборгованість становить 16237,50 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 5 000 гривень, заборгованості за відсотками у розмірі 10987,50 гривень, заборгованості за комісією у розмірі 250 гривень, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 22 липня 2025 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 11 вересня 2025 року розгляд справи відкладений у зв`язку з неявкою відповідача.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, відзив на позов не надала, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у її відсутність від неї не надходило, у зв`язку з чим, відповідно до положень ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 02 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 , на підставі заяви на отримання кредиту, укладено договір №103418148.

Договір укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» та підписаний шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а також підписано паспорт споживчого кредиту.

ТОВ «Мілоан» виконав умови договору та перерахував шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідача, зазначеної останньою у договорі кошти в розмірі 5 000 гривень, що підтверджується платіжним дорученням.

28 травня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №108-МЛ/Т, у відповідностідо умовякого ТОВ «Мілоан» відступило позивачу належне йому право вимоги до Відповідача коштів, право на одержання яких належить ТОВ «Мілоан», а позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача за Договором №103418148 від 02 лютого 2024 року.

Сума заборгованості відповідача становить 16237,50 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 5 000 гривень, заборгованості за відсотками у розмірі 10987,50 гривень, заборгованості за комісією у розмірі 250 гривень.

Відповідно довитягу зреєстру боржниківдо Договорувідступлення праввимоги №108-МЛ/Твід 28.05.2024 позивач набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 по договору №103418148від 02лютого 2024року в сумі 16237,50 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 5 000 гривень, заборгованості за відсотками у розмірі 10987,50 гривень, заборгованості за комісією у розмірі 250 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно доч.1ст.512ЦК УкраїниКредитор узобов`язанніможе бутизамінений іншоюособою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем ОСОБА_1 умови договору належним чином не виконано, порушено вимоги правил надання банківських послуг, якими передбачено зобов`язання позичальника погашення заборгованості за кредитом, проценти за його користування.

Відповіднодо розрахункузаборгованості,наданого позивачем,з якимпогоджується суд,відповідач внаслідокненалежного виконаннявзятих насебе зобов`язаньмає заборгованістьза договором№103418148від 02лютого 2024року:5000 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 10987,50 гривень - заборгованість за відсотками, що у загальному розмірі складає 15987,50 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Що стосується позовних вимог про стягнення комісії, суд вважає в цій частині позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

У змісті позовної заяви позивач вимагає стягнення 250 гривень заборгованості за комісією.

Згідно п. 1.5.1 Кредитного договору зазначено, що комісія за надання кредиту 250 гривень, яка нараховується за ставкою 5.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Проте, ці вимоги не підлягають задоволенню, бо стягнення комісії, пов`язаної з обслуговуванням безпосередньо цього кредиту, суперечать положенням статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Як наголошено у висновках Верховного Суду України в постановах від 16 листопада 2016 року (справа № 6-1746цс16), від 06 вересня 2017 року (справа № 6-2071цс16) і підкреслено у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року (справа № 666/4957/15-ц), з посиланням на пункт 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, зміст якого кореспондується до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що до змісту складової частини кредитного договору було закладено умови з виплати йому позичальником комісії, зокрема за надання кредиту, як за дії, вчинювані на власну користь ТОВ «Мілоан», що є нікчемними та не потребують визнання їх недійсними, а тому відсутні підстави для стягнення заборгованості за комісією у розмірі 250 гривень.

Отже, підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованість за кредитним договором №103418148 від 02 лютого 2024 року у розмірі 15987,50 гривень, що складаєзаборгованість за тілом кредиту 5 000 гривень, заборгованість за відсотками 10987,50 гривень, у стягненні комісії у сумі 250 гривень - відмовити.

Згідно ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу;2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згіднозі ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги №0605 від 06.05.2025; акт наданих послуг у розмірі 7000 гривень, детальний опис наданих послуг.

Вивчивши вказані докази, враховуючи, що відповідачем до суду не подавалось відповідного клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу та не доведено неспівмірність таких витрат,суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 гривень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2 385 гривень.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №103418148 від 02 лютого 2024 року в розмірі 15 987 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят сім) гривень 50 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» витрати на оплату судового збору в сумі 2 385 (дві тисячі триста вісімдесят п`ять) гривень, витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено та підписано 02 жовтня 2025 року.

Суддя: О. В. Колочко