Рішення № 130660585, 30.09.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/23777/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області з не надання протягом п`яти робочих днів запитуваної інформації ОСОБА_1 за його запитом від 03 липня 2025 року;

- визнати протиправною бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області з не надання ОСОБА_1 за його запитом від 03 липня 2025 року копії Довідки з перевірки матеріалів скарги ОСОБА_1 від 26.05.2025р. стосовно адвоката Маркіна Сергія Івановича ;

- зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Одеської області надати ОСОБА_1 за його запитом від 03 липня 2025 року копію Довідки з перевірки матеріалів скарги ОСОБА_1 від 26.05.2025р. стосовно адвоката Маркіна Сергія Івановича ;

- зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Одеської області відшкодувати ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03.07.2025 року керуючись Законом України «Про доступ до публічної інформації» позивач звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області з запитом. Запит був доставлений на офіційну електронну пошту Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 03 липня 2025 року о 9 годині 51 хвилині 38 секунд.

Наданий запит був вмотивований тим, що Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури (надалі - ВКДКА) за вих. №3625 від 09.06.2025 року позивачу було повідомлено, що матеріали його скарги від 26.05.2025 року стосовно адвоката Маркіна С.І. скеровані відповідачу для подальшого розгляду та прийняття рішення. З часу скерування скарги минув майже 1 місяць, у зв`язку з чим, позивач як скаржник просив відповідача: « 1. Надати інформацію у вигляді копії Доручення з перевірки матеріалів скарги ОСОБА_1 від 26.05.2025р. стосовно адвоката Маркіна Сергія Івановича. 2. Надати інформацію чи надано адвокатом Маркіним С.І. стосовно скарги ОСОБА_1 від 26.05.2025р. пояснення. 3. Відповідь на запит надіслати у законом передбачений строк на зазначену у запиті електронну пошту.».

14.07.2025 року не отримавши інформації позивач зателефонував відповідачу за його офіційним номером телефону НОМЕР_1 , та поцікавився щодо вхідного реєстраційного номеру запиту та відповіді, його було повідомлено, що запит від 03.07.2025року знаходиться у відповідача, але він незареєстрований, з підстав чого йому не можуть повідомити його вхідний номер, та надати інформацію щодо відповіді.

16.07.2025 року позивачем електронною поштою було отримано відповідь за вих. №647/0/9-25 від 15.07.2025 року. З отриманої відповіді вбачається, що запит від 03.07.2025 року, який був доставлений відповідачу на офіційну електронну пошту 03.07.2025 року, зареєстрований відповідачем у день дзвінка 14.07.2025 року за вх. № 1037/0/7-25. У наданій відповіді на запит, відсутня запитувана інформація, а саме копія Доручення щодо перевірки матеріалів скарги ОСОБА_1 від 26.05.2025 року стосовно адвоката Маркіна С.І.

Позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не надання протягом п`яти робочих днів запитуваної інформації за його запитом від 03.07.2025 року та не надання запитуваної інформації у вигляді копії Доручення з перевірки матеріалів скарги ОСОБА_1 від 26.05.2025 року стосовно адвоката Маркіна Сергія Івановича, а тому звернувся до суду з вказаним позовом.

Крім того, позивач вказує, що відповідач протиправною бездіяльністю спричинив йому тривалі моральні та фізичні страждання, які позначили негативні зміни у повсякденному житті, тривога, фіксованість уваги на проблемі, переживання психологічний дискомфорт, тимчасова відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, почуття образи, обурення, хвилювання, нервування, що призвело до погіршення стану здоров`я. Також позивач зазначає, що він є особою з інвалідністю II групи, про що відповідачу достеменно відомо з матеріалів скарг, заяв, запитів, та відповідно до Програми реабілітації інваліда II групи, має встановлені медичні обмеження як у фізичній так і нервово-психологічній напрузі. З огляну на зазначене, позивач вважає, що розмір моральної шкоди, що завдана йому тривалою протиправною бездіяльністю відповідача, складає 3028,00 грн.

Ухвалою від 21.07.2025 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/23777/25, та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

07.08.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У відзиві відповідач звернув увагу, що до КДКА Миколаївської області надійшла скарга ОСОБА_1 щодо адвоката Маркіна Сергія Ігоровича як голови дисциплінарної палати КДКА Миколаївської області. Листом від 03.06.2025 року за вих. №30 головою КДКА Миколаївської області Ю.І. Сторчеусом направлено копію скарги з додатками ОСОБА_1 стосовно адвоката Маркіна С.І. до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА). Листом за підписом т.в.о. голови ВКДКА Андрія Місяця від 09 червня 2025 року за вих. № 3624, який надійшов на адресу КДКА Одеської області 16 червня 2025 року за вх. № 920/0/7-25, матеріали вказаної заяви передано на розгляд до КДКА Одеської області. Керуючись статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», на підставі скарги ОСОБА_1 стосовно адвоката Маркіна Сергія Ігоровича, як голови дисциплінарної палати КДКА Миколаївської області, розпочато дисциплінарне провадження за № 1202/25. Позивач зазначає у адміністративному позові та у запиті дані адвоката, якого згідно інформації з Єдиного реєстру адвокатів України не існує, а саме Маркіна Сергія Івановича. Тому, відзив надається з урахуванням матеріалів скарги, які надійшли до КДКА Одеської області.

Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що Закон України «Про доступ до публічної інформації» не поширюється на правовідносини, що виникають між КДКА і учасниками дисциплінарного провадження (скаржником і адвокатом) у зв`язку із здійсненням дисциплінарного провадження. Ці правовідносини врегульовано профільним Законом та нормативними актами Національної асоціації адвокатів України. У статтях 39, 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначений перелік документів, які вручаються КДКА скаржнику і адвокату, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження. Закон має наметі уникнення тиску на члена дисциплінарної палати, який здійснює перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, та створення умов для об`єктивного і неупередженого розгляду дисциплінарного провадження (справи) стосовно адвоката дисциплінарною палатою КДКА як квазісудовим органом. У межах наданих Законом повноважень зі здійснення дисциплінарного провадження, порядок отримання інформації та доступ до документообігу регламентується виключно спеціальними нормативно-правовими актами, які передбачають перелік наданої інформації, порядок та спосіб ознайомлення з нею. Такими актам зокрема є: 1. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 2. Положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Одеської області, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 106 від 08.04.2017 року; 3. Регламент кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року №268, із змінами та доповненнями; 4. Положення про порядок, прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України 30.08.2014 року №120; 5. Рішеннями щорічних конференцій адвокатів Одеської області та Ради адвокатів України. Отже, до вказаних правовідносин не може застосовуватися Закон України «Про доступ до публічної інформації», оскільки вони вже врегульовані профільним нормативним актом, що передбачає спеціальний порядок реалізації права на інформацію.

Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури (КДКА) Одеської області 14.07.2025 року (вх. № 1037/0/7-25) отримано електронний запит за кваліфікованим електронним підписом ОСОБА_1 про надання копії доручення щодо перевірки матеріалів його скарги від 26.05.2025 року стосовно вказаного у скарзі адвоката та інформації щодо надання адвокатом пояснення. Поданий запит розглянуто КДКА Одеської області відповідно до вимог Законів України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про звернення громадян», «Про захист персональних даних». Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Електронний запит ОСОБА_1 від 03.07.2025 року надійшов на електронну адресу КДКА Одеської області 03.07.2025 року. Однак, цей запит був ідентифікований комп`ютерною програмою як «Спам» і поміщений до папки «Спам». Зазначені обставини підтверджуються доповідною запискою секретаря-референта КДКА Одеської області. Після телефонного дзвінка ОСОБА_1 до КДКА Одеської області 14.07.2025 року запит був виявлений у папці «Спам» і негайно зареєстрований за вх. № 1037/0/7- 25 від 14.07.2025 року. На наступний день, тобто 15.07.2025 року, КДКА Одеської області надала відповідь на запит за вх. № 1037/0/7-25 від 14.07.2025 року (лист за вих. №674/0/9-25 від 15.07.2025 року). Відповідь надіслана на електронну адресу ОСОБА_1 15.07.2025 р. о 17:11 год. КДКА Одеської області такими діями підтверджує, що не мала на меті не надавати відповідь чи штучним шляхом затримувати відповідь на запит. Відповідач вказує, що реєстрацію запиту КДКА Одеської області не в день його надходження не можна вважати протиправною бездіяльністю, тим більше, якщо відповідь на нього надано у встановлений строк, що відраховується з дати реєстрації. Отже, якщо запит зареєстровано пізніше, але відповідь надано вчасно від дати реєстрації, відповідач вважає, що порушення відсутні та права позивача не порушені.

Щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльності КДКА Одеської області з не надання ОСОБА_1 за запитом від 03.07.2025 копії довідки з перевірки матеріалів скарги від 26.05.2025 р. стосовно адвоката Маркіна Сергія Івановича, відповідач вказує, що згідно запитуваної інформації в запиті, датованим 03.07.2025 року, ОСОБА_1 просить надати, крім іншого, інформацію у вигляді копії доручення щодо перевірки матеріалів скарги ОСОБА_1 від 26.05.2025 р. стосовно адвоката Маркіна Сергія Івановича. В свою чергу, в позовній заяві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії позивач звертається з вимогою: «Визнати протиправною бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області з не надання ОСОБА_1 за його запитом від 03 липня 2025 року копії довідки з перевірки матеріалів скарги ОСОБА_1 від 26.05.2025 р. стосовно адвоката Маркіна Сергія Івановича. - Зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Одеської області надати ОСОБА_1 за його запитом від 03 липня 2025 року копію Довідки з перевірки матеріалів скарги ОСОБА_1 від 26.05.2025р. стосовно адвоката Маркіна Сергія Івановича». Така різниця в предметі первинного звернення та предметі позову свідчить про зміну характеру вимог вже після отримання відповіді. Доручення на здійснення перевірки та Довідка щодо виявлених обставин під час перевірки - це два різні документи, які видані (складені) різними уповноваженими особами та різняться між собою викладом інформації в них. Таким чином, відповідач зазначає, що вимоги, викладені в адміністративному позові, не відповідають змісту первинного запиту. На підставі цього, КДКА Одеської області вважає, що за вказаних обставин позов ОСОБА_1 є безпідставним, оскільки предмет позову не відповідає змісту запиту та, як наслідок, Відповідач не мав можливості задовільнити вимоги, які не були заявлені в запиті від 03.07.2025. Тобто вимоги, вказані у позові, не були предметом розгляду КДКА Одеської області, а тому оскарження бездіяльності КДКА Одеської області безпідставне та вказане є суттєвою підставою для відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до КДКА Одеської області.

Крім того, відповідачем зазначено, що в запиті, датованому 03.07.2025 року, ОСОБА_1 звертається з проханням надати копію доручення щодо перевірки матеріалів скарги від 26.05.2025 року стосовно адвоката Маркіна Сергія Івановича . Листом від 15.07.2025 року (вих. № 674/0/9-25) у відповідь на запит ОСОБА_1 головою КДКА Одеської області Рудницькою Н.А. роз`яснено, що Законом, Положенням та Регламентом не передбачено надання скаржнику та адвокату, стосовно якого подано скаргу, копії доручення голови дисциплінарної палати на перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката. Зазначено, що підпунктом 6.4.3 пункту 6.4 розділу 6 Регламенту передбачено право осіб, відносно яких палата розглядає питання, знайомитись з матеріалами, наявними стосовно них у КДКА, крім випадків, коли матеріали містять предмет адвокатської таємниці, конфіденційну або службову інформацію. Однак, на теперішній час, позивач не скористався своїм правом на ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження № 1202/25 стосовно адвоката Маркіна С.І. , який є головою дисциплінарної палати КДКА Миколаївської області, розпочатого за його скаргою.

Також відповідач вказує, що розглядаючи запит ОСОБА_1 від 03.07.2025 року, який отриманий КДКА Одеської області 14.07.2025 року за вх.№1037/0/7-25, КДКА Одеської області діяла в межах Законів України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про звернення громадян», «Про захист персональних даних». Відповідь на вказаний запит наданий КДКА Одеської області ОСОБА_1 своєчасно, з дотриманням положень законодавства України. Закон України «Про доступ до публічної інформації» не розповсюджується на правовідносини, що виникають між скаржником і КДКА у зв`язку із здійсненням дисциплінарного провадження стосовно адвоката. Зазначені правовідносини регулюються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та переліченими вище нормативними актами національної асоціації адвокатів України. КДКА Одеської області не завдала позивачу моральної шкоди, а тому, на думку відповідача, доводи позовної заяви в цій частині слід визнати необґрунтованими.

07.08.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій позивач просить суд:

- позовну вимогу: визнати протиправною бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області з не надання ОСОБА_1 за його запитом від 03 липня 2025 року копії Довідки з перевірки матеріалів скарги ОСОБА_1 від 26.05.2025р. стосовно адвоката Маркіна Сергія Івановича, змінити на: визнати протиправною бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області з не надання ОСОБА_1 за його запитом від 03 липня 2025 року копії Доручення на перевірку відомостей матеріалів скарги ОСОБА_1 від 26.05.2025р. стосовно адвоката Маркіна Сергія Ігоровича ;

- позовну вимогу: зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Одеської області надати ОСОБА_1 за його запитом від 03 липня 2025 року копію Довідки з перевірки матеріалів скарги ОСОБА_1 від 26.05.2025р. стосовно адвоката Маркіна Сергія Івановича , змінити на: зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Одеської області надати ОСОБА_1 за його запитом від 03 липня 2025 року копію Доручення на перевірку відомостей матеріалів скарги ОСОБА_1 від 26.05.2025р. стосовно адвоката Маркіна Сергія Ігоровича.

11.08.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач заперечує проти доводів відповідача та наполягає на задоволенні позовних вимог.

Так, позивач вказує, що описка в написанні по батькові адвоката Маркіна не змінює істотні обставини та суть запиту від 03.07.2025року. Окрім того, як вбачається з отриманої відповіді вих.№674/0/9-25 від 15.07.2025року, відповідач не ставить будь яких питань стосовно описки, не зазначає що це хоч якось змінило суть запиту чи ускладнило йому виконання обов`язку з надання запитуваної інформації, окрім того відповідач наділений усіма необхідними повноваженнями для уточнення запитуваної інформації у разі необхідності. Крім того, позивач визнає, що допустив описку у позовній заяві де замість слова Доручення написав слово Довідку, ця описка які і ОСОБА_4 допущенна виходячи з того, що позивачу було заподіяне надмірно нервово-психологічне навантаження, що стало слідством поганого самопочуттям, з підстав чого позивач припуститися таких описок. Позивач вказує, що для усунення цього недоліку вже надав 07.08.2025року до суду відповідну заяву.

Щодо дати отримання запиту, спаму та доповідної записки, позивач вказує, що відповідач підтвердив, що запит від 03.07.2025 року отримав на електронну адресу 03.07.2025 року, подальша відповідальність електронного документообігу лежить виключно на відповідачеві, а пояснення секретаря-референта лише доводять про бездіяльність як з її боку, так і з боку особи яка попередньо виконувала ці обов`язки. Окрім того, відповідач не надав належних доказів з поштового сервісу папки «Спам» до якої неначебто потрапив запит від 03.07.2025року, а тому твердження про потрапляння запиту до папки спам, є безпідставними.

Також позивач вказує, що конституційне право на отримання інформації в Україні закріплено в статті 34 Конституції, яка гарантує кожному свободу думки і слова, а також право вільно збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію, це право включає в себе можливість звертатися до державних органів та інших розпорядників інформації з запитами про отримання певної інформації, окрім того дія Закону України «Про доступ до публічної інформації» поширюється на усіх розпорядників інформації та запитувачів інформації, розпорядниками інформації є, суб`єкти владних повноважень, а також юридичні особи, та суб`єкти господарювання, які володіють певною інформацією, визначеною законом, запитувачами інформації можуть бути фізичні та юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень. З огляду на викладене, позивач вважає, хибної думку позивача, що Закон України «Про доступ до публічної інформації» не поширюється на правовідносини, що виникають між КДКА і учасниками дисциплінарного провадження (скаржником і адвокатом) у зв`язку із здійсненням дисциплінарного провадження.

Ухвалою суду від 01.09.2025 року прийнято до розгляду заяву позивача про зміну позовних вимог у справі № 420/23777/25 та ухвалено розглядати справу з урахуванням змінених позовних вимог.

18.09.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням зміни позовних вимог, в якому КДКА Одеської області не визнає заявлений ОСОБА_1 позов, і вважає, що позивачу в задоволенні цього позову має бути відмовлено у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, який подано КДКА Одеської області до Одеського окружного адміністративного суду через електронний кабінет 06.08.2025 року. КДКА Одеської області вказує, що не має у своєму розпорядженні оригіналу доручення № 1309/0/4-25 від 16.06.2025 року на перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката Маркіна Сергія Ігоровича, викладених у сказі ОСОБА_1 від 26.05.2025 року й, відповідно, не може надати копію цього доручення позивачу. Оригінал доручення № 1309/0/4-25 від 16.06.2025 року на перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката Маркіна Сергія Ігоровича за скаргою ОСОБА_1 від 26.05.2025 року долучений до матеріалів дисциплінарного провадження № 1202/25, розпочатого за цією скаргою стосовно названого адвоката. Матеріали дисциплінарного провадження № 1202/25 за скаргою ОСОБА_1 щодо адвоката Маркіна С.І. від 26.05.2025 року надіслані КДКА Одеської області 28.07.2025 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із супровідним листом за вих. № 794/0/9-25 з метою скерування до КДКА іншого регіону для розгляду, у зв`язку із відсутністю в дисциплінарній палаті КДКА Одеської області кворуму для розгляду цієї скарги. КДКА Одеської області має у своєму розпорядженні лише копію доручення № 1309/0/4-25 від 16.06.2025 року, виданого головою дисциплінарної палати КДКА Одеської області для перевірки відомостей за скаргою ОСОБА_1 стосовно адвоката Маркіна С.І. від 26.05.2025 року (провадження № 1202/25), яку позивач отримав разом із відзивом КДКА Одеської області на позовну на заяву у цій справі.

22.09.2025 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

22.09.2025 року до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 30.09.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у справі № 420/23777/25.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

03.07.2025 року ОСОБА_1 за допомогою електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) направив на електронну пошту Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області - ІНФОРМАЦІЯ_1 запит на інформацію від 03.07.2025 року, який був підписаний КЕП.

У вказаному запиті позивач вказав, що за вих. №3625 від 09.06.2025 року Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури його було повідомлено, що матеріали скарги ОСОБА_1 від 26.05.2025року стосовно адвоката Маркіна Сергія Івановича було скеровано до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області та з часу скерування скарги до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області минув майже 1 місяць, а тому, з підстав наведеного, ОСОБА_1 просив Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Одеської області:

« 1. Надати інформацію у вигляді копії Доручення щодо перевірки матеріалів скарги ОСОБА_1 від 26.05.2025р. стосовно адвоката Маркіна Сергія Івановича .

2. Надати інформацію чи надано адвокатом Маркіним С.І. стосовно скарги ОСОБА_1 від 26.05.2025р. пояснення.

3. Відповідь на запит надіслати у законом передбачений строк на зазначену у запиті електронну пошту.».

В додатках до запиту зазначено повідомлення вих. № 3625 від 09.06.2025 року Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Позивач в позові вказує, що 14.07.2025 року він зателефонував відповідачу за його офіційним номером телефону НОМЕР_1 , та поцікавився щодо вхідного реєстраційного номеру вказаного запиту та відповіді, його було повідомлено, що запит від 03.07.2025 року знаходиться у відповідача, але він незареєстрований, з підстав чого мені не можуть повідомити його вхідний номер, та надати інформацію щодо відповіді.

Відповідач у відзиві зазначив, що електронний запит ОСОБА_1 від 03.07.2025 року надійшов на електронну адресу КДКА Одеської області 03.07.2025 року. Однак, цей запит був ідентифікований комп`ютерною програмою як «Спам» і поміщений до папки «Спам». Зазначені обставини підтверджуються доповідною запискою секретаря-референта КДКА Одеської області. Після телефонного дзвінка ОСОБА_1 до КДКА Одеської області 14.07.2025 року запит був виявлений у папці «Спам».

14.07.2025 року запит ОСОБА_1 від 03.07.2025 року був зареєстрований Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Одеської області за вх. № 1037/0/7-25.

Лист за вих. №674/0/9-25 від 15.07.2025 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області надала відповідь на запит позивача від 03.07.2025 року, в якій повідомлено наступне:

«Поданий запит розглянуто відповідно до вимог Законів України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про звернення громадян», «Про захист персональних даних».

Відносно запитуваної копії доручення на перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, викладених у скарзі ОСОБА_1 від 26.05.2025 року, що скерована до КДКА Одеської області для розгляду листом за підписом т.в.о голови ВКДКА від 09.06.2025 року, повідомляємо наступне.

Процедура здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвоката встановлена Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, у чинній редакції (далі - Положення), Регламентом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року № 268, із змінами та доповненнями (далі - Регламент).

Зазначеними Законом, Положенням та Регламентом не передбачено надання скаржнику та адвокату, стосовно якого подано скаргу, копії доручення голови дисциплінарної палати на перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

Підпунктом 6.4.3 пункту 6.4 розділу 6 Регламенту передбачено право осіб, відносно яких палата розглядає питання, знайомитись з матеріалами, наявними стосовно них у КДКА, крім випадків, коли матеріали містять предмет адвокатської таємниці, конфіденційну або службову інформацію.

Водночас інформуємо, що доручення на перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, викладених у скарзі ОСОБА_1 від 26.05.2025 року, видано головою дисциплінарної Палати КДКА Одеської області члену цієї палати 16.06.2025 року. (дисциплінарне провадження № 1202/25).

На день надання цієї відповіді до КДКА Одеської області від адвоката, стосовно якого ОСОБА_1 26.05.2025 року подано скаргу, пояснення по суті порушених у скарзі питань не надходило.».

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не надання протягом п`яти робочих днів запитуваної інформації за його запитом від 03.07.2025 року та не надання запитуваної інформації у вигляді копії Доручення з перевірки матеріалів скарги ОСОБА_1 від 26.05.2025 року стосовно адвоката Маркіна Сергія Ігоровича, а тому звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації, здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації врегульовані Законом України від 2 жовтня 1992 року № 2657-XІІ «Про інформацію» (далі Закон № 2657-XІІ), Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» (далі Закон № 2939-VІ) та іншими нормативно-правовими актами.

Частина 1 ст. 3 Закону № 2657-XІІ встановлює право кожного на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до ст. 1 Закону № 2939-VI публічна інформація це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Доступ до інформації забезпечується шляхом: надання інформації за запитами на інформацію (п. 1 ч. 1 ст. 3, п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 2939-VІ).

Суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації згідно з ч. 1 ст. 12 Закону № 2939-VІ є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Статтею 13 Закону №2939-VI визначено вичерпний перелік суб`єктів, які належать до розпорядників публічної інформації.

Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них; 5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради (ч.1 ст. 13 Закону №2939-VI).

До розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією) (ч.2 ст. 13 Закону №2939-VI).

На розпорядників інформації, визначених у п.п.2, 3, 4 ч.1 та в ч.2 цієї статті, вимоги Закону України "Про доступ до публічної інформації" поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.

Частиною 4 ст. 13 Закону №2939-VI визначено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

За змістом наведених норм можна виділити такі ознаки публічної інформації: 1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством; 2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація; 3) така інформація знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації; 4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб`єктом владних повноважень не під час виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків; 5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб`єктом владних повноважень.

Отже, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків.

Одним із способів доступу до інформації відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 5 Закону № 2939-VI є надання її за запитами на інформацію.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

На підставі ч. 2 ст. 19 Закону № 2939-VI запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону № 2939-VI встановлено, що розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Верховною Радою України було ратифіковано Конвенцію Ради Європи про доступ до офіційних документів, прийняту 18 червня 2009 року у м. Тромсе, яка набрала чинності для України 01 грудня 2020 року (далі Конвенція).

У статті 1 Конвенції під поняттям офіційні документи розуміється будь-яка інформація, записана у будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів.

У Законі України Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів зазначається, що відповідно до пункту 2 статті 1 Конвенції Україна заявляє, що визначення поняття державні органи також включає юридичних осіб у тій мірі, в якій вони виконують державні функції або управляють державними коштами відповідно до національного законодавства.

Згідно зі статтею 2 Конвенції кожна Сторона гарантує право кожному, без дискримінації за будь-якою ознакою, на доступ, за вимогою, до офіційних документів, що знаходяться в розпорядженні державних органів.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту, а у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту якщо розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.

Згідно ч. ч. 3, 4, 5 ст. 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.

З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що розпорядник публічної інформації зобов`язаний її надати на запит особи, який відповідає вимогам Закону № 2939-VI. При цьому, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту якщо він не володіє інформацією, щодо якої зроблено запит. У такому випадку, розпорядник інформації, якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської з запитом на інформацію від 03.07.2025 року.

У вказаному запиті позивач вказав, що за вих. №3625 від 09.06.2025 року Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури його було повідомлено, що матеріали скарги ОСОБА_1 від 26.05.2025року стосовно адвоката Маркіна Сергія Івановича було скеровано до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області та з часу скерування скарги до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області минув майже 1 місяць, а тому, з підстав наведеного, ОСОБА_1 просив Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Одеської області:

« 1. Надати інформацію у вигляді копії Доручення щодо перевірки матеріалів скарги ОСОБА_1 від 26.05.2025р. стосовно адвоката Маркіна Сергія Івановича.

2. Надати інформацію чи надано адвокатом Маркіним С.І. стосовно скарги ОСОБА_1 від 26.05.2025р. пояснення.

3. Відповідь на запит надіслати у законом передбачений строк на зазначену у запиті електронну пошту.».

Листом за вих. №674/0/9-25 від 15.07.2025 року, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області надала відповідь на запит позивача від 03.07.2025 року, в якій повідомлено наступне:

«Поданий запит розглянуто відповідно до вимог Законів України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про звернення громадян», «Про захист персональних даних».

Відносно запитуваної копії доручення на перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, викладених у скарзі ОСОБА_1 від 26.05.2025 року, що скерована до КДКА Одеської області для розгляду листом за підписом т.в.о голови ВКДКА від 09.06.2025 року, повідомляємо наступне.

Процедура здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвоката встановлена Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, у чинній редакції (далі - Положення), Регламентом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року № 268, із змінами та доповненнями (далі - Регламент).

Зазначеними Законом, Положенням та Регламентом не передбачено надання скаржнику та адвокату, стосовно якого подано скаргу, копії доручення голови дисциплінарної палати на перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

Підпунктом 6.4.3 пункту 6.4 розділу 6 Регламенту передбачено право осіб, відносно яких палата розглядає питання, знайомитись з матеріалами, наявними стосовно них у КДКА, крім випадків, коли матеріали містять предмет адвокатської таємниці, конфіденційну або службову інформацію.

Водночас інформуємо, що доручення на перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, викладених у скарзі ОСОБА_1 від 26.05.2025 року, видано головою дисциплінарної Палати КДКА Одеської області члену цієї палати 16.06.2025 року. (дисциплінарне провадження № 1202/25).

На день надання цієї відповіді до КДКА Одеської області від адвоката, стосовно якого ОСОБА_1 26.05.2025 року подано скаргу, пояснення по суті порушених у скарзі питань не надходило.».

Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що Закон України «Про доступ до публічної інформації» не поширюється на правовідносини, що виникають між КДКА і учасниками дисциплінарного провадження (скаржником і адвокатом) у зв`язку із здійсненням дисциплінарного провадження. Ці правовідносини врегульовано вищевказаними профільним Законом (Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») та нормативними актами Національної асоціації адвокатів України.

Вирішуючи питання чи відноситься відповідач до розпорядників публічної інформації, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст. 43 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі Закон №5076-VI) адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов`язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката.

Статтею 46 Закону №5076-VI передбачено, що організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з`їзд адвокатів України. Адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

Частиною 10 ст. 50 Закону №5076-VI передбачено, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури згідно ч.5 ст. 50 Закону №5076-VI належать:1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

З аналізу мети створення та кола повноважень КДКА вбачається, що вона наділена владними управлінськими повноваженнями щодо набуття особою статусу адвоката, притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, крайньою формою якої є припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі №607/3128/16-ц від 07 листопада 2018 року, від 29 серпня 2018 року у справі №804/11334/15 та від 29 березня 2018 року у справі №640/12325/15-ц.

Подібного висновку також дійшов Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №465/5369/16-ц вказуючи, що КДКА наділена владними управлінськими повноваженнями щодо набуття особою статусу адвоката, притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач здійснює владні управлінські функції, тому, в розумінні п.1 ч.1 ст. 13 Закону 2939-VI, є розпорядником публічної інформації.

Процедура здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвоката встановлена Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положенням про порядок, прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим рішенням Ради адвокатів України 30.08.2014 року №120 ( далі - Положення), Регламентом кваліфікацій но-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року № 268 (далі - Регламент).

Пунктом 5.3.2. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури передбачено повноваження голови палати/заступника голови палати, зокрема, з видачі доручення щодо вивчення та підготовки/перевірки матеріалів члену палати.

Частиною 2 статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Відповідно до статті 25 Положення член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Відтак, запитувана позивачем у КДКА інформація у вигляді копії Доручення з перевірки матеріалів скарги ОСОБА_1 від 26.05.2025 року стосовно адвоката, предметно належить до інформації, що була отримана або створена в процесі виконання відповідачем своїх повноважень щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів, передбачених ст. 50 Закону №5076-VI, який визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Таким чином, відповідач, як особа яка володіє інформацією, що має ознаки публічної, зобов`язаний надати запитувану позивачем інформацію у визначені ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" строки.

Разом з тим, відповідач надаючи відповідь на запит відповідача лише повідомив, що доручення на перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, викладених у скарзі ОСОБА_1 від 26.05.2025 року, видано головою дисциплінарної Палати КДКА Одеської області члену цієї палати 16.06.2025 року (дисциплінарне провадження № 1202/25), однак не надав копії запитуваного доручення.

Щодо посилань відповідача на те, що в запиті, датованому 03.07.2025 року, ОСОБА_1 звертається з проханням надати копію доручення щодо перевірки матеріалів скарги від 26.05.2025 року стосовно адвоката Маркіна Сергія Івановича, а скарга була подана у відношенні Маркіна Сергія Ігоровича , суд зазначає наступне.

Позивачем у відповіді на відзив було зазначено, що ним допущено описку в запиті щодо написанні по батькові адвоката, відносно якого була подана скарга від 26.05.2025 року.

Суд зазначає, що разом запитом позивачем направлено повідомлення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за вих. № 3625 від 09.06.2025 року, з якого можливо чітко встановити у відношенні якого саме адвоката була подана позивачем скарга від 26.05.2025 року.

Крім того, з відповіді відповідача за вих. №674/0/9-25 від 15.07.2025 року, не вбачається, що у відповідача виникли складнощі у встановленні скарги, якої стосувався запит позивача від 03.07.2025 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області щодо не надання позивачу копії Доручення на перевірку відомостей матеріалів скарги ОСОБА_1 від 26.05.2025 року стосовно адвоката Маркіна Сергія Ігоровича, за його запитом від 03.07.2025 року, є протиправною.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області щодо не надання ОСОБА_1 за його запитом від 03.07.2025 року копії Доручення на перевірку відомостей матеріалів скарги ОСОБА_1 від 26.05.2025 року стосовно адвоката Маркіна Сергія Ігоровича.

Щодо позовних вимог в частині вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не надання протягом п`яти робочих днів запитуваної інформації ОСОБА_1 за його запитом від 03 липня 2025 року, суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено вище, відповідно до ч.1 ст. 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту, а у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.

Згідно ч. 2 ст. 19 Закону № 2939-VI запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

На сайті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області в розділі "Контакти" міститься інформація про електронну адресу - kdka1.odessa@gmail.com.

З матеріалів справи вбачається, що запит на інформацію від 03.07.2025 року був направлений ОСОБА_1 на електронну адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області - ІНФОРМАЦІЯ_1 та надійшов відповідачу 03.07.2025 року.

Відповідач у відзиві підтвердив, що запит ОСОБА_1 від 03.07.2025 року отримано на електронну адресу 03.07.2025 року. Однак, цей запит був ідентифікований комп`ютерною програмою як «Спам» і поміщений до папки «Спам», на підтвердження чого відповідачем надано доповідну записку секретаря-референта КДКА Одеської області.

Після виявлення запит від ОСОБА_1 був зареєстрований за вх. № 1037/0/7-25 від 14.07.2025 року.

Суд зауважує, що запит позивачем надісланий на адресу офіційної електронної пошти відповідача, відтак саме на нього покладається обов`язок перевіряти кореспонденцію, яка надходить на таку пошту та своєчасно її опрацьовувати.

Спрямування листа до папки «Спам» не є законною підставою для несвоєчасного надання відповіді на запит про отримання публічної інформації.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем порушено строк розгляду вказаного запиту на інформацію, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 20 Закону № 2939-VI, а тому позовні вимоги у частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не надання протягом п`яти робочих днів запитуваної інформації ОСОБА_1 за його запитом від 03.07.2025 року підлягають задоволенню.

Щодо заявленої позивачем вимоги зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 8 листопада 2019 року у справі № 227/3208/16-а і з огляду на приписи ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує його при розгляді даної справи.

За таких обставин, суд вважає, що наявні підстав для зобов`язання Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Одеської області надати ОСОБА_1 за його запитом від 03.07.2025 року копію Доручення на перевірку відомостей матеріалів скарги ОСОБА_1 від 26.05.2025 року стосовно адвоката Маркіна Сергія Ігоровича.

Стосовно доводів відповідача, що КДКА Одеської області не має у своєму розпорядженні оригіналу доручення № 1309/0/4-25 від 16.06.2025 року на перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката Маркіна Сергія Ігоровича, викладених у сказі ОСОБА_1 від 26.05.2025 року й, відповідно, не може надати копію цього доручення позивачу, суд вважає їх безпідставними, оскільки, відповідачем зазначено, що КДКА Одеської області має у своєму розпорядженні копію вказаного доручення.

Що стосується позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, суд зазначає таке.

В позовній заяві позивач зазначає, що протиправною бездіяльністю відповідача, йому завдано моральних страждань. Просить суд встановити справедливий розмір спричиненої позивачу моральної шкоди - 3028,00 грн.

Вимоги про відшкодування моральної шкоди у сумі 3028,00 грн. позивач обґрунтовує тим, що внаслідок бездіяльності відповідача йому спричинено тривалі моральні та фізичні страждання, які позначили негативні зміни у повсякденному житті, тривога, фіксованість уваги на проблемі, переживання психологічний дискомфорт, тимчасова відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, почуття образи, обурення, хвилювання, нервування, що призвело до погіршення стану здоров`я.

Також позивач зазначає, що він є особою з інвалідністю II групи, про що відповідачу достеменно відомо з матеріалів скарг, заяв, запитів, та відповідно до Програми реабілітації інваліда II групи, має встановлені медичні обмеження як у фізичній так і нервово-психологічній напрузі.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Неналежне виконання органами державної влади чи місцевого самоврядування своїх повноважень, що призвело до порушення прав людини, свідчить про невиконання державою в особі відповідного органу її головного обов`язку перед людиною - утверджувати та забезпечувати її права.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно із ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

До того ж, відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Отже, моральною шкодою є втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Звертаючись до суду із вимогою про відшкодування моральної шкоди позивач повинен зазначити обставини того, у чому полягає моральна шкода, якими діями, рішеннями вона завдана та якими доказами вона підтверджена.

При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають з`ясуванню: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні; чим підтверджується факт заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 року у справі №464/3789/17. Зокрема, Верховний Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. У практиці Європейського Суду з прав людини порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди (див. наприклад, Рисовський проти України, № 29979, п. 86, 89; від 20.10.2011, Антоненков та інші проти України, № 14183/02, п. 71, 22.11.2005).

Таким чином, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди.

При цьому слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам (статті 3, 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

Разом з тим, в силу ст.1173 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача - органу державної влади чи місцевого самоврядування, а протиправність його дій та рішень презюмується - обов`язок доказування їх правомірності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Дана правова позиція викладена у відповідності до постанов Верховного Суду від 13.04.2023 року у справі №1.380.2019.005731, від 22.01.2020 року у справі №560/798/16-а.

Верховний Суд України у п. 9 своєї постанови "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 р., зі змінами від 25 травня 2001 р., роз`яснив судам, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 752/17832/14-ц у постанові від 15 грудня 2020 року зазначає, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 березня 2020 року у справі № 818/607/17 зазначено, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам (ст. 3, 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

Частиною 5 статті 21 КАС України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зважаючи на те, що в межах розгляду цієї справи встановлено протиправну бездіяльність відповідача, суд дійшов висновку про те, що негативні емоції позивача внаслідок такої бездіяльності перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із такою бездіяльністю відповідача, а відтак завдали йому моральної шкоди.

Що стосується її розміру, то відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі №823/868/18.

Таким чином, суд з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні, дійшов висновку щодо наявності підстав для відшкодування моральної шкоди та задоволення позовних вимог у цій частині, так як факт заподіяння позивачу моральної шкоди у зв`язку з неправомірною бездіяльністю відповідача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправною бездіяльністю заподіювача є підтвердженим, однак з урахуванням критерію розумності та справедливості, заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди 3028,00 грн. підлягає зменшенню до 1000,00 грн.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії"). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги належать до задоволення частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення.

Водночас, негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання рішенням суду законної сили, як це передбачено для більшості судових рішень, а негайно з часу його ухвалення, чим забезпечується швидкий та реальний захист життєвоважливих прав та інтересів позивача.

Перелік рішень суду, що підлягають негайному виконанню, визначається статтею 371 КАС України.

Так, відповідно до абз. 9 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 263 КАС України, тобто в справах щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Враховуючи, що дана справа відноситься до тієї категорії справ, що визначена п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України, тому наявні передбачені законом підстави для звернення судового рішення у цій справі до негайного виконання.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат пов`язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат у справі згідно ст. 139 КАС України судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області (вул. Святослава Караванського, 23, кв. 1а, м. Одеса, 65045, код ЄДРПОУ: 23861029) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області щодо не надання протягом п`яти робочих днів запитуваної інформації ОСОБА_1 за його запитом від 03.07.2025 року.

Визнати протиправною бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області щодо не надання ОСОБА_1 за його запитом від 03.07.2025 року копії Доручення на перевірку відомостей матеріалів скарги ОСОБА_1 від 26.05.2025 року стосовно адвоката Маркіна Сергія Ігоровича.

Зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Одеської області надати ОСОБА_1 за його запитом від 03.07.2025 року копію Доручення на перевірку відомостей матеріалів скарги ОСОБА_1 від 26.05.2025 року стосовно адвоката Маркіна Сергія Ігоровича.

Стягнути з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1000 (однієї тисячі) грн 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення в частині зобов`язання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області надати ОСОБА_1 за його запитом від 03.07.2025 року копію Доручення на перевірку відомостей матеріалів скарги ОСОБА_1 від 26.05.2025 року стосовно адвоката Маркіна Сергія Ігоровича, допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 30.09.2025 року.

Суддя Г. В. Лебедєва