Ухвала суду № 130660508, 29.09.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/30345/25

У Х В А Л А

29 вересня 2025 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання відповідача про розгляд за участі сторін справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій, стягнення надмірно стягнутих сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо тлумачення чинного законодавства України в частині стягнення податків і зборів, незалежно від того, що такий дохід утворився за податковий період до введення в дію нових ставок податків і зборів, та зобов`язати Державну податкову службу України скасувати такі протиправні вимоги;

- стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) надмірно стягнутих сум податку на доходи фізичних осіб у розмірі 20070,49 (двадцять тисяч сімдесят) грн. 49 копійок та військового збору в розмірі 51 144,93 (п`ятдесят одна тисяча сто сорок чотири) грн. 93 копійки;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію моральної шкоди в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) грн.;

- стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Державної податкової служби України (ЄДРПОУ: 43005393) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 копійок.

Ухвалою від 09.09.2025 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/30345/25, залучив Державну казначейську службу України до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

26.09.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи за участі сторін. Заявлене клопотання відповідачем жодним чином не мотивоване.

Розглянувши матеріали справи, що стосуються заявленого клопотання суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч.3 ст.257 КАС України суд при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи;6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З урахуванням зазначених критеріїв, а також того, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (ч.4 ст.12 КАС України), суд ухвалою суду від 09.09.2025 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи.

Вказана ухвала отримана сторонами.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або за власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Між тим, згідно з п.2 ч.6 ст.262 суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Судом встановлено, що при визначенні ухвалою суду від 09.09.2025 року порядку розгляду справи - за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін враховані характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження в судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення ЄСПЛ від 08 грудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини», заява № 8273/78; рішення ЄСПЛ від 25 квітня 2002 року у справі «Варела Ассаліно проти Португалії», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 03.12.2020 року по справі №440/2722/20.

При цьому, суд зауважує, що при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач не позбавлений права викласти свої міркування та заперечення у додаткових письмових поясненнях та надати додаткові докази по справі, тобто не позбавлений прав, передбачених ст. 44 КАС України.

З урахуванням викладеного суд не находить підстав для розгляду справи в судовому засіданні з викликом учасників справи, а тому у задоволенні клопотання відповідача необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.166,167,262,241,243,248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про розгляд за участі сторін справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій, стягнення надмірно стягнутих сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Лебедєва