Рішення № 130660464, 29.09.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/17997/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо неврахування під час розрахунку розміру пенсії довідки від 23.07.2007 за № 958, яка видана Севастопольським державним підприємством «Атлантика» за період роботи ОСОБА_1 з 01.01.1992 по 31.12.1996;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу підряд згідно з довідкою від 23.07.2007 за № 958, яка видана Севастопольським державним підприємством «Атлантика» за період роботи з 01.01.1992 по 31.12.1996 та виплатити недоотримані грошові кошти, визначені за результатами перерахунку пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Листом у вигляді Рішення від 03.12.2024 за № 32079-30867/П-02/8-1500/24 Відповідач відмовився враховувати відомості, що містяться у довідці про заробітну плату від 23.07.2007 за № 958, яка видана Севастопольським державним підприємством «Атлантика» за період роботи з 01.01.1992 по 31.12.1996. Підставою для відмови стала начебто відсутність підтвердження вказаних сум заробітної плати первинними документами. Позивач вважає відмову Відповідача протиправною та такою, що прийнята всупереч приписам чинного законодавства. Позивач переконаний, що Відповідач не може на власний розсуд втручатись у реалізацію особою свого права на пенсійне забезпечення та впливати на його волевиявлення, приймаючи рішення про відмову на підставі оціночних суджень або гіпотетичних розрахунків. Так, Відповідач фактично усунувся від виконання свого обов`язку щодо належного розгляду заяви Позивача, переклавши на Позивача тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його документах, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат встановлені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон). Відповідно до ст.40 Закону обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. До заяви від 20.10.2022 щодо перерахунку пенсії позивачем долучено довідку про заробітну плату від 23.07.2007 № 958, яка видана Севастопольським державним підприємством «Атлантика» за період роботи з 01.01.1992 по 31.12.1996. Пенсію позивача обчислено без урахування довідки про заробітну плату за період роботи з 01.01.1992 по 31.12.1996, у зв`язку з відсутністю підтвердження вказаних сум заробітної плати первинними документами, як передбачено ст. 40 Закону. Головне управління діяло в порядку передбаченому законодавством, обґрунтовано, а тому підстави для задоволення позовної вимоги позивача відсутні.

Також від позивача надійшла відповідь на відзив у якій позивач підтримав свої позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення проти позову, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне: ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області із заявою про перерахунок пенсії, в якій просив врахувати при розрахунку пенсії довідку про заробітну плату для обчислення пенсії, видану Севастопольським державним підприємством «Атлантика» за період роботи ОСОБА_1 з 01.01.1992 по 31.12.1996 роки.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 03.12.2025 року повідомило заявника на його заяву, що відповідно до ст. 40 Закону обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи 3 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. До заяви від 20.10.2022 щодо перерахунку пенсії Вами долучено довідку про заробітну плату від 23.07.2007 № 958, яка видана Севастопольським державним підприємством «Атлантика» за період роботи з 01.01.1992 по 31.12.1996. Звертаємо Вашу увагу, що пенсію обчислено без урахування довідки про заробітну плату за період роботи з 01.01.1992 по 31.12.1996, у зв`язку з відсутністю підтвердження вказаних сум заробітної плати первинними документами, як передбачено ст. 40 Закону.

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач за захистом своїх прав звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стаття 1 Закону № 1058-IV передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Тобто, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 358/1179/17та від 18.10.2018 у справі № 539/758/15-а, від 15.01.2021 у справі № 357/2591/17.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з частиною третьою статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок № 22-1).

Абзац другий підпункту 3 пункту 2.1 Порядку № 22-1 визначає, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, який призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Пунктами 1 та 2 частини першої статті 64 Закону № 1058-ІV встановлено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.

Пунктом 4.7 Порядку № 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Як встановлено судом вище, позивач разом із заявою про перерахунок пенсії надав органу пенсійного фонду довідку про заробіток для обчислення пенсії від 23.07.2007 за № 958, яка видана Севастопольським державним підприємством «Атлантика» за період роботи ОСОБА_1 з 01.01.1992 по 31.12.1996.

Вказана довідка про заробітну плату для обчислення пенсії від 23.07.2007 за № 958, яка видана Севастопольським державним підприємством «Атлантика» містить відомості про суми заробітної плати за період з 01.01.1992 по 31.12.1996. В зазначену довідку для обчислення пенсії включено всі види оплати праці, на які відповідно до Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, з яких справляються страхові внески до соціальних фондів, що діяли на день одержання зазначеного заробітку. Довідка видана на підставі особових рахунків за 1992-1996 роки, містить кутовий штамп та печатку Севастопольського державного підприємства Атлантика, підписи керівника та головного бухгалтера.

Період роботи ОСОБА_1 в Севастопольському державному підприємстві Атлантика з з 01.01.1992 по 31.12.1996 також підтверджується копією: трудової книжки від 24.09.1976 року.

Зважаючи на зміст відомостей зазначених в довідці про заробіток для обчислення пенсії за від 23.07.2007 за № 958, яка видана Севастопольським державним підприємством «Атлантика», та беручи до уваги положення підпункту 3 пункту 2.1 Порядку № 22-1, якими встановлено вимоги до оформлення довідок про заробітну плату для обчислення пенсії, суд дійшов висновку, що така довідка відповідає вимогам законодавства, так як видана на підставі особових рахунків, містять чітко визначені періоди роботи, за які здійснювалась виплата заробітної плати, суми заробітної плати, а також містить інформацію щодо місцезнаходження і адресу підприємства, яким видано таку довідку, містить кутовий штамп та печатку Севастопольського державного підприємства Атлантика, підписи керівника та головного бухгалтера.

За вказаних обставин, судом не встановлено жодних підстав, які б викликали сумнів у достовірності даних, зазначених в довідці про заробіток для обчислення пенсії за № 958, виданої 23.07.2007 Севастопольським державним підприємством Атлантика.

Суд зауважує, що відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку довідки про заробітну плату виданої Севастопольським державним підприємством «Атлантика», оскільки вказана довідка потребує підтвердження первинними документами, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.

Таким чином, оскільки позивачем вчинено усі дії та подано усі документи, необхідні для розрахунку пенсії із урахуванням заробітної плати за період до 01.07.2000, вказаної у спірних довідках то під час обчислення пенсії позивача підлягає врахуванню також заробітна плата (дохід) за вказані періоди роботи.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідачем не наведено будь-яких посилань на невідповідність довідки чинному законодавству (або її недостовірності).

Відповідно до вищезазначених приписів Порядку № 22-1 працівник пенсійного органу під час приймання документів від заявника перевіряє повноту поданих заявником документів та відповідність оформлення таких вимогам законодавства з метою забезпечення не лише реалізації права особи на призначення та отримання пенсії, а й контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, а тому сумніви останнього щодо обґрунтованості видачі документів, зокрема, довідки про заробітну плату для нарахування пенсії, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у врахуванні такої при призначенні (перерахунку) пенсії.

У постанові від 21.02.2020 у справі № 291/99/17 Верховний Суд зазначив, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

Вказана позиція також підтримана Верховним Судом у постановах від 12.04.2021 у справі №219/4550/17, від 03.06.2021 у справі № 127/8001/17.

В даному випадку орган пенсійного забезпечення не здійснив жодних дій, спрямованих на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б переконатися у достовірності інформації зазначеної у спірних архівних довідках, що є порушенням вищезазначених норм.

Неможливість отримання від відповідних органів державної влади необхідної інформації для проведення перевірки чи звірки нічим не підтверджена, жодного скерованого запиту, який залишений без розгляду або у розгляді якого відмовлено, відповідач суду не представив.

За таких обставин пенсійний орган фактично переклав на позивача тягар доказування власного неперевіреного сумніву щодо достовірності документів, отриманих особою, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження відомостей про заробіток позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.

З огляду на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо неврахування під час розрахунку розміру пенсії довідки від 23.07.2007 за № 958, яка видана Севастопольським державним підприємством «Атлантика» за період роботи ОСОБА_1 з 01.01.1992 по 31.12.1996.

Тому, задля ефективного захисту прав і свобод позивача, суд вважає за можливе зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу підряд згідно з довідкою від 23.07.2007 за № 958, яка видана Севастопольським державним підприємством «Атлантика» за період роботи з 01.01.1992 по 31.12.1996 та виплатити недоотримані грошові кошти, визначені за результатами перерахунку пенсії.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) і Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов належить до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо неврахування під час розрахунку розміру пенсії довідки від 23.07.2007 за № 958, яка видана Севастопольським державним підприємством «Атлантика» за період роботи ОСОБА_1 з 01.01.1992 по 31.12.1996.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу підряд згідно з довідкою від 23.07.2007 за № 958, яка видана Севастопольським державним підприємством «Атлантика» за період роботи з 01.01.1992 по 31.12.1996 та виплатити недоотримані грошові кошти, визначені за результатами перерахунку пенсії.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.К. Василяка