Ухвала суду № 130659079, 30.09.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

30 вересня 2025 року справа № 320/44584/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача Савченко Тетяни Федорівни про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Державної регуляторної служби України про визнання протиправними дій, скасування рішень,

в с т а н о в и в:

13.08.2025 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" звернувся Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з позовом до Державної регуляторної служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ДРС в частині видачі наказу № 112 від 17.06.2025 про проведення позапланової перевірки діяльності Департаменту та скасувати останній;

- визнати протиправними дії ДРС в частині складання акту позапланової перевірки додержання Департаментом вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності від 24.06.2025 № 10/112-Д-2025, невід`ємною частиною якого є припис про усунення порушень Департаментом вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності, та скасувати останні.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2025 визначено склад суду головуючий суддя Кушнова А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали шляхом надання уточненої позовної заяви, в якій чітко зазначити всі реквізити оскаржуваного припису про усунення порушень Департаментом вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності який є невід`ємною частиною акту позапланової перевірки; надання доказів сплати судового збору у сумі 7267,20 грн.

24.09.2025 представником позивача засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» подано заяву про забезпечення позову, в якому останній просить суд:

- задовольнити заяву Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про забезпечення позову;

- зупинити до вирішення питання по суті справи дію припису про усунення порушень, який є невід`ємною частиною акту від 24.06.2025 № 10/112-Д-2025 позапланової перевірки ДРС додержання Департаментом вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.09.2025 визначено головуючого суддю для розгляду даної заяви ОСОБА_1 .

Заяву про забезпечення позову передано судді Кушновій А.О. 30.09.2025, у зв`язку із перебуванням судді Кушнової А.О. на навчанні в НШС у період з 22.09.2025 по 26.09.2025 включно та щорічній відпустці 29.09.2025, що підтверджується актом відділу канцелярії суду від 30.09.2025.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що забезпечення позову є доцільним, оскільки ознаки протиправності прийнятих рішень є очевидними, а права Департаменту порушуються незаконними діями ДРС в частині вжиття заходів, які виходять за межі компетенції та повноважень, якими такий орган наділено законом.

Представник заявника стверджує, що вимоги, зазначені у Приписі щодо внесення змін до Правил в частині включення обов`язку фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, зокрема контрольних карток на порушення благоустрою; припинення видачі документа дозвільного характеру, необхідність одержання якого не встановлена законом, а саме контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою, створює реальні незворотні правові наслідки, якими буде порушено чітко визначену процедуру отримання контрольних карток на порушення благоустрою, встановлену чинним законодавством та підтверджену сталою судовою практикою.

Таким чином, на думку представника заявника, вбачається невідворотність наслідків, що в свою чергу негативно вплине на нормативно-правове регулювання відносин у сфері дії Правил, якими врегульовано правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста та створить прогалини у регулюванні правовідносин, які спрямовані на захист державних, громадських та приватних інтересів.

За правилами частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахування наведеного положення Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.

Вирішуючи заяву Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про забезпечення позову від 24.09.2025, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи приписи ст. 154 КАС України суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Частиною 1, 2 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Водночас підстави забезпечення позову, передбачені ч. 2 ст.150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому, суд зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Суд вважає, що заявником не доведено у передбаченому процесуальним законом порядку наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Суд зазначає, що перевірка наявності обставин порушених прав та законних інтересів позивача приписом, прийнятим, як вказує позивач, з порушенням відповідачем положень чинного законодавства під час його прийняття, є обов`язком суду під час вирішення справи по суті та на час розгляду заяви про забезпечення позову такі дії є фактично надання судом правової оцінки спірному рішенню до ухвалення рішення по суті.

Відповідно до пп. 22 п. 4 Положення "Про Державну регуляторну службу України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2014 р. № 724, ДРС відповідно до покладених на неї завдань складає акти перевірок та вносить в установленому Кабінетом Міністрів України порядку подання до органів державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", які є обов`язковими до розгляду.

Припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (п. 8 ст. 7 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» - надалі Закон №877-V).

Форма припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 27 жовтня 2020 року №2161 (форма №8).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (п. 7 ст. 7 Закону №877-V).

З попереднього вивчення матеріалів позовної заяви, судом не вбачається очевидної протиправності оскаржуваного припису відповідача. Питання щодо відповідності та правомірності оскаржуваного припису буде вирішуватися судом при розгляді справи по суті заявлених позовних вимог.

Тому суд наголошує, що спосіб забезпечення позову, обраний заявником, є фактично вирішенням справи по суті на період перебування справи за поданим позовом у провадженні суду та вирішення справи судом, що є неприпустимим.

Аналогічний правовий висновок викладений в абз. 4 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008, згідно із яким вказано, що судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Також суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСР 73082059), відповідно до яких позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Суд звертає увагу на те, що заявник не надав доказів існування очевидних ознак протиправності рішення суб`єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів особи яка звернулась до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю та очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника та третім особам до ухвалення рішення в адміністративній справі за поданим позовом до суду, як і не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) таких прав та інтересів після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив, у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав заявника у майбутньому.

Доводи, які заявник наводить в обґрунтування заявлених ним вимог щодо вжиття заходів забезпечення його позову, фактично є аналогічними доводам його позову і здійснення судом їх перевірки призведе до вирішення справи по суті заявлених позовних вимог, що є неприпустимим на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.

За наведених обставин та матеріалів справи суд дійшов висновку, що підстав для вжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник (позивач), на даний час не вбачається.

Керуючись статтями 150-157, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.09.2025 про забезпечення позову в адміністративній справі №320/44584/25 - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Кушнова А.О.