Рішення № 130658967, 30.09.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2025 року № 640/21319/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої Діски А. Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в м. Києві про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36;

- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, починаючи з 08.01.2020.

В обґрунтування позову позивачкою зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправно відмовило у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, оскільки така відмова прийнята на підставі хибних висновків відповідача. При цьому, позивачкою зазначено, що вона має достатній стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, а доводи відповідача та висновки, зазначені останнім як підстава відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах є протиправними та такими, що порушують її права. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України,

Законом України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ було постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва. Крім того установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Діски А. Б. від 15.05.2024 прийнято справу до свого провадження, ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження).

Відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі.

На виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, відповідачем надано матеріали пенсійної справи позивачки.

Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивачка 14.01.2020 звернулася до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Станом на час звернення з заявою про призначення пенсії позивачка досягла 52-річного віку.

Рішенням відповідача від 06.03.2020 № 2600-0314-8/29985 позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки відсутній пільговий стаж роботи.

Не погодившись із цим рішенням, позивачка звернулася з позовом до суду.

Щодо заявленого представником відповідача клопотання, суд зазначає, що згідно Єдиного державного реєстру судових рішень, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 21 квітня 2021 року прийнято рішення у зразковій справі № 360/3611/20, яке 03.11.2021 набрало законної сили. А тому відсутні підстави для зупинення провадження в цій справі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.

За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, регламентуються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-VI від 28.12.2007 (далі - Закон № 1058-VI) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-ІV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-ІV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах регулюється Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п) (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383(далі - Порядок № 383).

Відповідно до п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно записів у трудовій книжці позивачки (а.с. 12-14), ОСОБА_1 працювала на Київському заводі «Червоний гумовик» (відповідно до довідки ПАТ «Київгума» від 31.05.2013 № 06/вк-146: Київське виробниче об`єднання «Червоний гумовик», орендно-акціонерна фірма «Червоний гумовик», ОАФ «Червоний гумовик», орендна фірма «Київгума», ВАТ «Київгума):

- з 01.02.1991 по 01.11.1994 контролером поопераційного контролю ВТК цеху № 4 формової техніки гумового виробництва;

- 01.11.1994 по 10.04.2001 контролером поопераційного контролю ВТК цеху № 2 по виробництву мочаних виробів гумового виробництва.

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 06/вк145 від 31.05.2013 позивачка у період з 01.02.1991 по 01.11.1994 працювала повний робочий день контролером поопераційного контролю ВТК цеху № 4 формової техніки гумового виробництва на ПАТ «Київгума», що передбачена Списком №2, розділ Х «Хімічне виробництво» пункт 3 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, позиція 2110А030-1754б.

Також відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 06/вк144 від 31.05.2013 позивачка у період з 01.11.1994 по 10.04.2001 працювала повний робочий день контролером поопераційного контролю ВТК цеху № 2 по виробництву мочаних виробів гумового виробництва на ПАТ «Київгума» та перевіряла якість клеїв, латексних сумішей, контролювала процес виготовлення мочаних виробів та якість продукції на всіх етапах виробничого процесу, що передбачена Списком №2, розділ Х «Хімічне виробництво» пункт 3 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, позиція 2110А030-1754б.

При цьому пунктом 20 Порядку № 637 (в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

Як вбачається судом з матеріалів справи, позивачка 14.01.2020 звернулась до відповідача з заявою щодо призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2. До заяви, згідно розписки-повідомлення, спеціалістом пенсійного органу було прийнято наступні документи: заява про призначення пенсії, трудова книжка, свідоцтво про народження, диплом, 2 довідки про заробітну плату, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, 2 довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах та 6 інших документів.

За результатами розгляду поданих документів Головним управлінням ПФУ в м. Києві 06.03.2020 відмовлено позивачці в призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного пільгового стажу. Відповідач зазначив, що страховий стаж позивачки складає 36 років 8 місяців 26 днів, з них стаж роботи по Списку №2 складає 8 років 10 місяців 28 днів.

Суд з такими висновками відповідача не погоджується, оскільки відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_1 позивачка працювала на ПАТ «Київгума» у період з 01.02.1991 по 01.11.1994 контролером поопераційного контролю ВТК цеху № 4 формової техніки гумового виробництва та в період з 01.11.1994 по 10.04.2001 контролером поопераційного контролю ВТК цеху № 2 по виробництву мочаних виробів гумового виробництва, тобто більше ніж 10 років. У той час, коли для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 необхідно 10 років пільгового стажу.

Як вбачається судом із розрахунку страхового та пільгового стажу позивачки, відповідачем за час роботи на ПАТ «Київгума» не було зараховано до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи позивачки з 28.12.1999 по 09.04.2001.

При цьому, варто зазначити, що згідно наданого розрахунку відповідачем зараховано до пільгового стажу 10.04.2001, тобто один день.

Суд зазначає, що в листі від 06.03.2020 відповідачем не наведено жодних обґрунтувань неврахування періоду роботи позивачки з 01.11.1994 по 09.04.2001 контролером поопераційного контролю ВТК цеху № 2 по виробництву мочаних виробів гумового виробництва.

Водночас, пільговий стаж роботи підтверджується копією трудової книжки позивачки, відповідними довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії. Більш того, матеріали пенсійної справи містять копії наказів про результати атестації за умовами праці від 28.12.1994 № 175 та від 10.04.2001 № 39, якими також підтверджується пільгових характер праці позивачки на ПАТ «Київгума».

Проте, відповідачем не було взято до уваги та надано належну оцінку всім поданим позивачкою документам у зв`язку з цим, суд вважає рішення відповідача від 06.03.2020 в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю пільгового стажу необґрунтованим, таким, що прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, не відповідає вимогам правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити, нарахувати та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, з 08.01.2020 суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що в справі, яка розглядається, повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії передбачені Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 у справі №21-1465а15, а також у постанові Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №227/3208/16-а. Щодо ефективного способу захисту шляхом зобов`язання відповідача призначити пенсію з певної дати зроблено висновки Верховним Судом і у постановах від 29.04.2020 у справі № 826/9781/18, від 25.06.2020 у справі №520/10521/19.

Суд враховує, що згідно вимог ст. ст. 80, 81, 85 Закону № 1788-XII заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до зазначених у статті 81 цього Закону органів за місцем проживання заявника. Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України. Пенсії виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку) за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання.

Суд звертає увагу на те, що оскільки відповідачем прийнято протиправне рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, без належного обґрунтування не зарахування до пільгового стажу роботи позивачки періоду з 01.11.1994 по 09.04.2001 на посаді контролера поопераційного контролю ВТК цеху № 2 по виробництву мочаних виробів гумового виробництва ПАТ «Київгума», суд вважає що такий період роботи має бути зарахований до пільгового стажу.

З огляду на викладене, оскільки позивачка досягла 52 річного віку, має страховий стаж роботи більше 36 років, що вбачається з розрахунку страхового стажу позивачки, з них, як було встановлено судом, більше 10 років була зайнята повний робочий день на роботах за списком № 2, з метою повного та ефективного захисту прав позивача, суд, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 9 КАС України, вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити, нарахувати та виплатити позивачці пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, зарахувавши до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 період роботи позивачки з 01.11.1994 по 09.04.2001 на посаді контролера поопераційного контролю ВТК цеху № 2 по виробництву мочаних виробів гумового виробництва ПАТ «Київгума».

Варто зазначити, що позивач просить зобов`язати відповідача призначити позивачці пенсію з 08.01.2020. Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулась до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії від 14.01.2020.

Суд зазначає, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058-VI, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадку, коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

Згідно вимог ст. 45 Закону 1058-VI пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Тому, враховуючи, що позивачка звернулася до відповідача із відповідною заявою 14.01.2020, після досягнення 52 річного віку, то відповідачем має бути призначено пенсію позивачці саме з часу звернення до пенсійного органу, тобто з 14.01.2020.

У зв`язку з чим позовні вимоги щодо призначення пенсії з 08.01.2020 не підлягають задоволенню.

Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області суму судового збору в розмірі 840,80 грн., який був сплачений позивачкою при подачі позову відповідно до квитанції від 07.09.2020 (а.с. 6).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі - відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.03.2020 № 2600-0314-8/29985 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком№ 2 з 14.01.2020, зарахувавши до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком №2 період роботи з 01.11.1994 по 09.04.2001 на посаді контролера поопераційного контролю ВТК цеху № 2 по виробництву мочаних виробів гумового виробництва ПАТ «Київгума».

В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368).

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Діска А.Б.