Рішення № 130658890, 30.09.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2025 року Справа № 640/13780/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області та Головного управління Пенсійного Фонду України в м.Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області, у якому просить суд:

- визнати протиправними бездіяльність щодо не зарахування до страхового стажу періодів роботи в Українському державному проектному інституті споруд захищеного ґрунту "Дніпропромтеплиця" з 01.12.2009 по 31.11.2010 та з 02.08.2011 по 26.03.2012;

- зобов`язати зарахувати до страхового стажу періоди роботи в Українському державному проектному інституті споруд захищеного ґрунту "Дніпропромтеплиця" з 01.12.2009 по 31.11.2010 та з 02.08.2011 по 26.03.2012;

- зобов`язати провести перерахунок та виплату з врахуванням страхового стажу періоди роботи: з 01.12.2009 по 31.11.2010 та з 02.08.2011 по 26.03.2012, нарахувати пенсію за весь час та провести виплати.

24/05/2021, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі із визначенням порядку розгляду.

Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

24.05.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 24.05.2023 справа розподілена судді Войтович І.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 прийнято дану справу до провадження, справу визначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

07.06.2023 до суду надійшов відзив від відповідача ГУ ПФУ в Луганській області (далі - відповідач 1), в якому останній просить суд замінити відповідача у справі № 640/13780/21 з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на належного відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача ГУ ПФУ в Луганській області про заміну відповідача. Залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження юридичної особи: вул. Бульварно - Кудрявська, 16, м. Київ, 04053).

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач 1 протиправно та безпідставно відмовив в зарахуванні до страхового стажу період роботи в Українському державному проектному інституті споруд захищеного ґрунту "Дніпропромтеплиця" з 01.12.2009 по 31.11.2010 та з 02.08.2011 по 26.03.2012.

Відповідач 1 проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав того, що роботодавець позивача не сплачував страхові внески за найманих працівників, тому позивачеві не зараховано період роботи з грудня 2009 року по листопад 2010 року.

Станом на час вирішення справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач 2) відзиву подано не було, так само, як і заяви про визнання позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Згідно ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За змістом статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків

Згідно статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

На виконання статті 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" затвердив Порядок № 637.

Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Судом встановлено, що відповідно до змісту трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 у період з 01.12.2009 по 31.11.2010 та з 02.08.2011 по 26.03.2012 позивач працював в Українському державному проектному інституті споруд захищеного ґрунту "Дніпропромтеплиця" на посаді головного інженера начальника комплексного відділу проектних робіт (а.с. 3).

Відповідно до статті 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За змістом вищезазначених норм, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, факт не сплати підприємством страхових внесків не може бути підставою для незарахування до страхового стажу періодів його роботи на такому підприємстві.

Відтак, фактично внаслідок невиконання Українського державного проектного інституту споруд захищеного ґрунту "Дніпропромтеплиця" обов`язку по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та стажу за час роботи на вказаних підприємствах, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Вказаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 17.07.2019 у справі №144/669/17 та від 20.03.2019 у справі № 688/947/17.

Таким чином, суд приходить висновку, що позовні вимоги щодо визнання дій відповідача 1 щодо не зарахування позивачу до страхового стажу період роботи в Українському державному проектному інституті споруд захищеного ґрунту "Дніпропромтеплиця" з 01.12.2009 по 31.11.2010 та з 02.08.2011 по 26.03.2012 протиправними та зобов`язання відповідача 1 включити до страхового стажу позивача період роботи з 01.12.2009 по 31.11.2010 та з 02.08.2011 по 26.03.2012 в Українському державному проектному інституті споруд захищеного ґрунту "Дніпропромтеплиця", підлягають задоволенню.

Суд зауважує, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважає й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, ч.2 ст.9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на наведене та з метою відновлення порушеного права позивача та гарантування його ефективного захисту, суд, керуючись приписами ч.2 ст.9 КАС України, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині зобов`язання зарахувати до страхового стажу період роботи в Українському державному проектному інституті споруд захищеного ґрунту "Дніпропромтеплиця", оскільки саме такий спосіб є належним способом захисту порушеного права позивача і по суті не змінює позовних вимог.

Однак, суд звертає увагу, на те, що позивач є внутрішньо переміщеною особою (ВПО) відповідно до довідки від 22.09.2017 №0000341145, проживає в м. Києві та відповідно до положень Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VІІ, приписи п.п. 4.12, 1.6 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №22-1, ч. 1 ст. 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV, позивач має право на пенсійні виплати за місцем свого фактичного місця проживання/перебування, тобто в м. Києві.

Отже, позовні вимоги в частині зобов`язання зарахувати до страхового стажу період роботи в Українському державному проектному інституті споруд захищеного ґрунту "Дніпропромтеплиця" з 01.12.2009 по 31.11.2010 та з 02.08.2011 по 26.03.2012 та зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії з врахуванням страхового стажу, слід покласти відповідача 2.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач у справі звільнений від сплати судового збору за ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно підстави для розподілу судових витрат у справі у суду відсутні. Інших понесених витрат по справі до розподілу не заявлено.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області та Головного управління Пенсійного Фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи в Українському державному проектному інституті споруд захищеного ґрунту "Дніпропромтеплиця" з 01.12.2009 по 31.11.2010 та з 02.08.2011 по 26.03.2012.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в місті Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в Українському державному проектному інституті споруд захищеного ґрунту "Дніпропромтеплиця" з 01.12.2009 по 31.11.2010 та з 02.08.2011 по 26.03.2012.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в місті Києві провести ОСОБА_1 перерахунок з урахуванням страхового стажу за періоди роботи: з 01.12.2009 по 31.11.2010 та з 02.08.2011 по 26.03.2012, та виплатити пенсію, з урахуванням здійснених виплат.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.