Рішення № 130653594, 03.09.2025, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/1787/25

Провадження № 2/366/696/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2025 селище Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючого судді МовчанаВ.В., за участю секретаря судового засідання Кулик А.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до Поліської селищної ради Київської області

про визнання права власності на спадкове майно

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Іванківського районного суду Київської області з позовом до Поліської селищної ради Київської області (далі відповідач) про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання за позивачем права приватної власності на спадкове майно матері ОСОБА_2 , а саме: права на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 2,74 га в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі, що належало на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 352735, зареєстровано в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 09.08.2000 за № 234, що належав чоловіку спадкодавиці ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після якого прийняла його дружина, але не оформила своїх спадкових прав у встановленому законом порядку.

У своїй позовній заяві позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати - ОСОБА_2 , яка проживала у селі Радинка, Вишгородського району Київської області. Після смерті матері відкрилася спадщина у вигляді нерухомого майна: земельна ділянка розміром 3,0817 га, кадастровий номер: 3223588400:06:000:0208 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; право на земельну частку (пай) в КСП «Світанок» (сертифікат втрачено), що належав ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після якого прийняла його дружина (мати позивача) - ОСОБА_2 , але не оформила своїх спадкових прав у встановленому законом порядку.

Спадщину після смерті матері позивач прийняв, подавши заяву про прийняття спадщини до Іванківської районної державної нотаріальної контори (спадкова справа №350/2024).

За даними Іванківської державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 спадщину прийняла його дружина - ОСОБА_2 .

05.06.2025 року позивач звертався до Іванківської державної нотаріальної контори з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай). У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) йому було відмовлено, оскільки не було пред`явлено правовстановлюючого документу на вказане майно.

Відповідно до книги реєстрації сертифікатів, видано та зареєстровано сертифікат на право на земельну частку (пай), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Радинської сільської ради, Поліського району Київської області, на ім`я ОСОБА_3 09.08.2000 року, серії РН № 352735. Розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах 2,74 га.

Позивач вважає, що має право на спадкове майно і тому звернувся за захистом своїх спадкових прав до суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2025, головуючим суддею визначено суддю Мовчана В.В.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 24.06.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального провадження. Підготовче судове засідання призначено на 07.08.2025.

07.08.2025 ухвалою Іванківського районного суду Київської області закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті на 03.09.2025.

Позивач у судове засідання 03.09.2025 не з`явився, проте в прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу без його участі. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

31.07.2025 до суду від відповідача надійшла заява, відповідно до змісту якої відповідач заперечень проти позову не має та просить розглянути справу без їх представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з вимогами ст. 12, 13, 78, 81, 82 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Оцінка зібраних по справі доказів здійснюється за правилами, передбаченими ст. 89 ЦПК України, з врахуванням положень ст. 76-88 ЦПК України.

З наданих доказів, встановлено такі факти і обставини.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_3 (мовою оригіналу) та ОСОБА_4 (мовою оригіналу) (прізвище після реєстрації шлюбу - ОСОБА_5 ) 28.08.1968 зареєстрували шлюб, що підтверджено свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 .

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 батьками ОСОБА_1 є: ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .

Відповідно до довідки, виданої старостою старостинського округу № 3 Поліської селищної ради Вишгородського району, ОСОБА_3 на день смерті був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_2 .

Постановою державного нотаріуса Іванківської державної нотаріальної контори Воробей Т.П. №418/02-31 від 05.06.2023 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку (пай) КСП «Світанок», що належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю документів (сертифікату) на земельну частку (пай). У постанові також зазначено, що за даними нотаріальної контори, після ОСОБА_3 , спадкоємицею була ОСОБА_2 дружина, яка спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав. Інших спадкоємців немає. Після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину прийняв ОСОБА_1 . Інших спадкоємців немає.

Згідно листа заступника начальника начальника Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин від 02.04.2025, в книгах записів реєстрації сертифікатів КСП «Світанок» на ОСОБА_3 за реєстраційним номером 234 від 09.08.2000, місцем проживання якого є с. Радинка Поліського району Київської області, наявний запис реєстрації сертифікату серії РН № 352735 на земельну частку (пай) розміром 2,74 умовних кадастрових гектари. У книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, в розділі 1 записи державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку фізичних осіб запис реєстрації державного акту на земельну ділянку (пай) на ОСОБА_3 не обліковується.

ОСОБА_1 05.06.2025, державним нотаріусом Іванківської державної нотаріальної контори, було видано свідоцтво про право на спадщину, яка складається з земельної ділянки, кадастровий номер 3223588400:06:000:0208, що належала ОСОБА_2 .

Про втрату сертифікату на право на земельну частку (пай), виданого на ОСОБА_3 , в газеті «Експрес об`ява» було розміщено оголошення, що підтверджується копією витягу з газети.

Суд, розглянувши подані матеріали, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Верховний суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз`яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України, право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Позивач звертався до державного нотаріуса Іванківської державної нотаріальної контори, з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, однак у його видачі йому було відмовлено, тому останній звернувся до суду з метою захисту своїх прав.

Відповідно до п.п. 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України громадянам власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність», паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Згідно з ст. 1, 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), право на земельну частку (пай) мають громадяни спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є зокрема, рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно з ст. 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10.11.1994 № 666/94, право на земельну частку (пай) може бути об`єктом спадщини.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04 2004 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», роз`яснено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває право на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом (п.10).

При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право є сертифікат про право на земельну частку (пай). Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону (п. 11).

Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, а також той факт, що позивач не може оформити своїх спадкових прав, у зв`язку з відсутністю (втратою) правовстановлюючого документа на земельну частку (пай), суд вважає, що вимоги позивача про визнання права власності на спадкове майно підлягають задоволенню.

Питання щодо судових витрат вирішується судом, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Судом встановлено, що відповідно до Закону України «Про судовий збір», позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн., однак у своїй позовній заяві позивач зазначив , що всі судові витрати згоден нести сам.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 141, 247, 259, 263, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов ОСОБА_1 до Поліської селищної ради Київської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити повністю.

2.Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на спадкове майно матері ОСОБА_2 , а саме: права на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 2,74 га в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі, що належало на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 352735, зареєстровано в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 09.08.2000 за № 234, що належав чоловіку спадкодавиці ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після якого прийняла його дружина ОСОБА_2 , але не оформила своїх спадкових прав у встановленому законом порядку.

3.Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий Іванківським РВ ГУ МВС України в Київській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 )

Відповідач: Поліська селищна рада Вишгородського району Київської області (ідентифікаційний код 04361723, адреса: вул. Воздвиженська, 84, смт Красятичі, Вишгородського району, Київської області,)

Повний текст рішення складено 29.09.2025.

Суддя Віталій МОВЧАН