Ухвала суду № 130652337, 01.10.2025, Срібнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 746/324/25

1-в/746/14/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2025 року

Срібнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі заявника ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Срібне клопотання ОСОБА_3 , подане його представником адвокатом ОСОБА_4 , про вирішення питань, пов`язаних з виконанням вироку Срібнянського районного суду Чернігівської області від 23 липня 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2025 року до Срібнянського районного суду Чернігівської області надійшло клопотання ОСОБА_3 , подане його представником адвокатом ОСОБА_4 , про вирішення питань, пов`язаних з виконанням вироку Срібнянського районного суду Чернігівської області від 23 липня 2025 року.

Клопотання обґрунтоване тим, що вироком Срібнянського районного суду Чернігівської області від 23 липня 2025 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 246 КК України і призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 1 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20 400,00 грн.

Також вироком вирішено долю речових доказів, зокрема автомобіля ГАЗ 53-А, державний номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору, який на праві власності належить ОСОБА_5 (технічний паспорт НОМЕР_2 від 21 травня 1992 року), який перебував у користуванні ОСОБА_3 і на даний час знаходиться на зберіганні у КП «Талалаївське ВУЖКГ», вказаний автомобіль передано власнику ОСОБА_5 .

Особа, яка подала клопотання, вказує, що після набрання вироком законної сили ОСОБА_3 неодноразово звертався до ВП №1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області з проханням повернути йому автомобіль, оскільки на час вчинення кримінального правопорушення він перебував у його користуванні, але йому було відмовлено, оскільки у вироку суду зазначено повернути автомобіль власнику ОСОБА_5 .

У поданій заяві ОСОБА_3 просить вирішити питання, пов`язані з виконанням вироку Срібнянського районного суду Чернігівської області від 23 липня 2025 року у кримінальному провадженні № 12025270330000439 від 16 травня 2025 року (справа № 746/324/25) за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 246 КК України, в частині речових доказів, вказавши, що ОСОБА_3 вправі отримати належний на праві власності ОСОБА_5 автомобіль ГАЗ 53-А, державний номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору, (технічний паспорт НОМЕР_2 від 21 травня 1992 року), який знаходиться на зберіганні у КП «Талалаївське ВУЖКГ», як законний володілець майна.

У судове засідання з`явився заявник ОСОБА_3 , який підтримав вимоги поданої ним заяви.

Представник заявника адвокат ОСОБА_4 , в судове засідання не з`явився, був повідомлений про день та час розгляду справи, надав суду заяву про можливість розгляду справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов таких висновків.

Згідно з частиною першою статті 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Суд розглядає клопотання про вирішення питань, пов`язаних з виконанням вироку протягом десяти днів з дня надходження до суду. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання про вирішення питань, пов`язаних з виконанням вироку.

Вироком Срібнянського районного суду Чернігівської області від 23 липня 2025 року ОСОБА_3 засуджено за частиною першою статті 246 КК України і призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 1 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20 400,00 грн. Речові докази, а саме: автомобіль ГАЗ 53-А, державний номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору, належний на праві власності ОСОБА_5 (технічний паспорт НОМЕР_2 від 21 травня 1992 року), який перебував у користуванні ОСОБА_3 , та знаходиться на зберіганні у КП «Талалаївське ВУЖКГ», передано власнику ОСОБА_5 .

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 КПК України, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

До питань про будь-які сумніви і суперечності, що виникають при виконанні вироку, які належить вирішувати суду, що ухвалив вирок, відносяться, крім іншого, і питання про долю речових доказів і документів, якщо їх не вирішено вироком суду.

Згідно з вимогами статті 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до частини третьої статті 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособово згідно із правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу.

Разом з тим, як вбачається з тексту вказаного вироку, він викладений загальновживаними словами, складений у відповідності до вимог КПК України, з посиланням на норми діючого кримінального процесуального законодавства, викладений чіткими зрозумілими реченнями і не містить у собі труднощів для розуміння його точного змісту.

На думку суду, ОСОБА_3 , звернувшись із клопотанням про вирішення питань, пов`язаних з виконанням вироку, фактично просить змінити суть вироку в частині вирішення питання щодо речових доказів, передавши автомобіль не власнику ОСОБА_5 , а користувачу ОСОБА_3 , що не входить в перелік питань, пов`язаних з виконанням вироку, в розумінні норм КПК України, зокрема статті 537 КПК України.

Слід зазначити, що з моменту ухвалення вирок суду набуває такої риси, як незмінність, яка полягає в тому, що після його проголошення суд не має права його змінити. Зазначене гарантує стабільність судового рішення та правових відносин.

Враховуючи вказане, вимоги закону, конкретні обставини справи, принципи призначення покарання, в тому числі, принцип індивідуалізації покарання, суд вважа, що при ухваленні вироку дотримано вимоги закону про кримінальну відповідальність при визначенні долі речових доказів.

Також суд наголошує, що виключно суд приймається рішення щодо долі речових доказів.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд вирішив питання про долю речових доказів відповідно до чинного законодавства, чітко вказавши, що автомобіль ГАЗ 53-А, державний номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору, належний на праві власності ОСОБА_5 (технічний паспорт НОМЕР_2 від 21 травня 1992 року), який перебував у користуванні ОСОБА_3 , та знаходиться на зберіганні у КП «Талалаївське ВУЖКГ», передати власнику ОСОБА_5 .

У клопотанні про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку суду, не наведено конкретних відомостей, які відповідно до пункту 14 частини першої статті 537 КПК України, можуть бути визнані відомостями про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Обґрунтовуючи клопотання, представник ОСОБА_3 стверджує, що останній є законним володільцем автомобіля ГАЗ 53-А, державний номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору, належного на праві власності ОСОБА_5 (технічний паспорт ГД

№ 990815 від 21 травня 1992 року), та відповідно до частини першої статті 100 КПК України вказаний автомобіль, який є речовим доказом у кримінальному провадженні, та був вилучений, повинен бути повернутий володільцю. Однак доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 є законним володільцем вказаного автомобіля, як то відповідної цивільно-правової угоди, довіреності на право користування чи розпорядження автомобілем, тощо суду не надає.

Адвокат ОСОБА_4 посилається на статтю першу Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права та вказує, що частиною другою статті 328 ЦК України визначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Однак при цьому представник ОСОБА_3 залишає поза увагою норму частини першої статті 328 ЦК України, відповідно до якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. А стверджуючи про правомірність володіння ОСОБА_3 спірним автомобілем, адвокат не вказує, на яких підставах ОСОБА_3 набув права на цей автомобіль, якщо його власником є інша особа і це достеменно встановлено.

Так от, володіння це фактичне панування особи над річчю, що забезпечене законом, або право на утримання речі, яка законно їй належить. Воно складається з двох аспектів: об`єктивного (фактичне утримання речі) та суб`єктивного (воля зберігати цю річ у себе). Володіння може бути як складовою права власності, так і виникати поза ним.

Володіння може мати три значення:

1) Одна з правомочностей власника власність включає право володіння, користування та розпорядження майном;

2) Можливість володіти річчю на підставі інших правочинів, наприклад, оренда, найм чи рента надають особі право володіння майном, яке їй не належить;

3) Фактичне володіння, при цьому виділяють два види володіння це може бути добросовісне або недобросовісне володіння, коли особа просто утримує річ без законних на те підстав.

Отже, суду не надано доказів того, що ОСОБА_3 є власником, користувачем, має право розпорядження чи є добросовісним володільцем автомобіля ГАЗ 53-А, державний номерний знак НОМЕР_1 , який є речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025270330000439 від 16 травня 2025 року, на інших підставах, а саме по собі те, що у момент вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 246 КК України, ОСОБА_3 користувався належним іншій особі автомобілем, а також бажання ОСОБА_3 отримати вказаний автомобіль у своє користування не є достатніми підставами для зміни способу виконання вироку.

Наведені обставини виключають підстави для задоволення клопотання ОСОБА_3 та вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку суду.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання відмовити.

Керуючись пунктом 14 частини першої статті 537, пунктом 4 частини другої статті 539 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 , поданого його представником адвокатом ОСОБА_4 , про вирішення питань, пов`язаних з виконанням вироку Срібнянського районного суду Чернігівської області від 23 липня

2025 року відмовити.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя ОСОБА_1