Постанова № 130650486, 18.09.2025, Ковпаківський районний суд м. Суми

Дата ухвалення
18.09.2025
Номер справи
592/9555/25
Номер документу
130650486
Форма судочинства
Про адмінправопорушення
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа №592/9555/25

Провадження №3/592/2077/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2025 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Бичков Ігор Геннадійович, за участю: прокурора Окружної прокуратури міста Суми Чухна А.В., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Бикова Д.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми справу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чапліївка Шосткинського району Сумської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який працює директором Комунального підприємства «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради, РНОКПП НОМЕР_1 , -

В С Т А Н О В И В :

Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, № 236/2025 від 28.05.2025 року вбачається, що директор КП «Сумижилкомсервіс» ОСОБА_1 порушив вимоги Закону України «Про запобігання корупції», тобто своїми діями вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, а саме: використовуючи свої повноваження, з приватним інтересом, реалізував управлінське рішення у письмовій формі, особисто не вжив заходів щодо недопущення виникненню реального конфлікту інтересів та не повідомив про наявність такого конфлікту інтересів під час прийняття рішення в частині ініціювання надавачу платіжних послуг виконання платіжної операції, пов`язаної з переказом коштів на користь близької особи ОСОБА_2 за оренду транспортного засобу та підписанням електронним підписом платіжної інструкції від 15.02.2024 № 137, чим порушив п. 3-4 ч. 1 ст. 28 цього Закону, що має склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Даний протокол складено за порушення вимог п. 3-4 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», тобто порушено встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, що є правопорушенням, пов`язаним з корупцією, основною ознакою якого є діяння, що не містить ознак корупції, тобто відсутня мета, яка визначена терміном «корупція» (абзац 7 ч. 1 ст. 1 Закону).

17.09.2025 року захисник ОСОБА_1 адвокат Биков Дмитро Олексійович надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 231/2025 від 28.05.2025, в яких він зазначив про те, що згідно вищевказаних протоколів, у справах про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , відповідно до ст. 251 КУпАП, отримано докази, тобто будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку, керуючись законом і правосвідомістю, було виявлено та юридично зафіксовано даними протоколами наявність складу адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, за ч. 2 ст. 1727 КУпАП, які вчинив директор комунального підприємства "Сумижилкомсервіс" Сумської міської ради ОСОБА_1 , тобто не вжив заходів передбачених п. 3-4 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" під час здійснення повноважень посадової особи юридичної особи публічного права.

Тобто, директор комунального підприємства "Сумижилкомсервіс" ОСОБА_1 порушив вимоги ЗУ "Про запобігання корупції", тобто своїми діями вчинив правопорушення, пов`язані з корупцією, а саме: використовуючи свої повноваження, з приватним інтересом, вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а також не вжив заходів щодо врегулювання реального конфлікту інтересів під час прийняття рішення в частині ініціювання надавачу платіжних послуг виконання платіжної операції, пов`язаної з переказом коштів на користь близької особи ОСОБА_2 за оренду транспортного засобу та підписанням електронним підписом платіжних інструкцій від 15.02.2024 № 137, від 13.12.2023 № 1270, від 24.04.2024 № 335, від 10.11.2023 № 1161, (від 10.11.2023 № 1161) від 13.10.2023 № 1066, (від 13.10.2023 № 1066), (від 15.02.2024 № 137), від 10.01.2024 № 18, (10.01.2024 № 18) (від 13.12.2023 № 1270) від 08.09.2023 № 944, (від 08.09.2023 № 944), від 07.08.2023 № 810, від 14.03.2024 № 238, (від 14.03.2024 № 238), від 24.04.2024 № 335, (07.08.2023 № 810), чим порушив п. 3-4 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції", що має склад адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч. 2 ст. 1727 КУпАП.

Дані протоколи складено за порушення вимог п. 3-4 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції", тобто порушено встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, що є правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, основною ознакою, яких є діяння, що не містять ознак корупції, тобто відсутня мета, яка визначена терміном корупція.

З вказаним протоколами, викладеними в них обставинами та інкримінуємими правопорушеннями ОСОБА_1 категорично не згодний.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

З пояснень, наданих ОСОБА_1 стороні захисту слідує наступне. Комунальне підприємство "Сумижилкомсервіс" було створено для отримання прибутку, тому ОСОБА_1 завжди був впевнений, що на нього як директора комунального підприємства не розповсюджуються вимоги Закону України "Про запобігання корупції". Крім того, всі договори оренди погоджувалися юридичним департаментом Сумської міської ради, але працівники даного департаменту жодного разу не повідомили ОСОБА_1 що може існувати будь-який конфлікт інтересів, і тому ОСОБА_1 не знав і не міг знати, що необхідно було повідомляти про конфлікт інтересів Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради.

Із змісту ст. 9 КУпАП вбачається, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Разом з тим, вимогами ст. 280 КУпАП на орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення покладено обов`язок з`ясувати не лише те, чи було вчинено діяння, але і питання винуватості особи у його вчиненні.

Вина є одним з елементів суб`єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при наявності вини у вчиненні забороненого діяння чи бездіяльності.

Так, суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1727 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

Це встановлено ст. 10 КУпАП (адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків) та ст. 11 КУпАП (адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачати).

Згідно з диспозицією ч. 2 ст. 1727 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів; вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.

З пункту 2 примітки до ст. 1727 КУпАП, вбачається, що під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону, реальний конфлікт інтересів суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Метою корупційного правопорушення є одержання неправомірної вигоди.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 06 жовтня 2010 року № 21-рп/2010 (п. 3.2.2.) прямо вказав на необхідність визнання і дії в Україні принципу верховенства права, і на необхідність врахування, насамперед, того, що термін «корупція» означає «використання особою наданих їй службових повноважень та пов`язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб», а діяння, яке не відповідає змісту терміну «корупція», не може визнаватись корупційним правопорушенням.

У п. 1 ст. 1 ст. 28 Закону передбачено, що реальний конфлікт інтересів це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

За змістом зазначеної статті суб`єктивна сторона корупційного діяння характеризується тим, що воно вчиняється лише з корисливих спонукань. Особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв`язку з цим певні матеріальні блага.

Тобто, навіть при наявності суперечності між особистими інтересами та службовими повноваженнями обов`язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на об`єктивність або упередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих службових повноважень.

При цьому конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

За змістом ст. 1727 КУпАП особистий інтерес це користь, вигода яка стосується (або цікавить) особи, і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких осіб.

При вирішенні питання про наявності або відсутність у ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів, виходимо із відповідних норм діючого законодавства.

Як вбачається з роз`яснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у інформаційному листі «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року, аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року № 126/50-е, щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.

Тобто, відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що приватний інтерес наявний, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: 1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією та у постанові суду.

Відповідно до п. 1.1.1. розділу І Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 року №839 тільки такий приватний інтерес у сфері службових/представницьких повноважень, що може вплинути або впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, спричиняє виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до п. 1.1.1. розділу І Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 року № 839 наявність протиріччя встановлюється в кожному окремому випадку виконання доручення, розгляду листа, здійснення контрольного заходу тощо, шляхом порівняння повноважень та існуючого у особи приватного інтересу із подальшим визначенням можливості (неможливості) такого інтересу вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішення, вчинення діяння службовою особою.

В протоколі про адміністративне правопорушення не наведено обґрунтувань та доказів на підтвердження суб`єктивної сторони даного правопорушення. Тобто не встановлені та не доведені вина у формі умислу, мотив (корисливий, особиста зацікавленість, неправильно зрозумілі інтереси служби, тощо) та мета інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку, передбаченого ч. 2 ст. 1727 КУпАП у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

З огляду на викладене, необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 1727 КУпАП є виникнення у такої особи реального конфлікту інтересів, обов`язковим елементом якого є приватний інтерес цієї особи, що суперечить її повноваженням.

Відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин» і такі факти мають бути досить переконливими, щоб суд на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення правопорушення та враховуючи, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» і таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п. 53 рішення Суду від 20.09.2012 у справі «Федорченко та Лозенко проти України»).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, з урахуванням положень ст. ст. 251, 252 КУпАП, вважаємо, що в даному випадку в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 1727 КУпАП, тобто він не підлягає адміністративній відповідальності. Просить закрити провадження в справах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1727 КУпАП.

18.09.2025 року прокурор Окружної прокуратури міста Суми Чухно А. В. надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми висновок (у порядку ч. 1 ст. 250 КУпАП) в адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, в якому він зазначив про те, що згідно із протоколами, складеним Управлінням стратегічних розслідувань Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України ОСОБА_1 інкримінується неповідомлення та вчинення дій в умовах конфлікту інтересів.

У справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), отримано докази, тобто будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку, керуючись законом і правосвідомістю виявлено та юридично зафіксовано даним протоколом наявність складу адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією за ч. 1,2 ст. 1727 КУпАП, яке вчинив директор комунального підприємства «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради (далі за текстом - КП «Сумижилкомсервіс»/Підприємство») ОСОБА_1 , тобто не вжив заходів передбачених п. 1-2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» під час здійснення повноважень посадової особи юридичної особи публічного права.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.05.2025 за кодом 448746225668 станом на 30.04.2024 та за кодом 184777504828 встановлено наступне:

-Ідентифікаційний код: 34328815;

Найменування юридичної особи: комунальне підприємство «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради;

-Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 40031, Сумська область, місто Суми, вулиця Романа Атаманюка, 49А;

-Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи:

Керівник: ОСОБА_1 (станом на 30.04.2024), ОСОБА_3 (станом на 26.05.2025);

-засновником юридичної особи є Сумська міська рада (ідентифікаційний код 23823253).

-п. 1.2. розділу 1 Статуту комунального підприємства «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради, затверджений рішенням Сумської міської ради «Про внесення змін до Статуту комунального підприємства від 19.06.2019 № 5293-МР «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради (далі за текстом - Статут) зазначено що, засновником підприємства є Сумська міська рада.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Господарського кодексу України, підприємство - це самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ч. 3 та 4 ст. 62 цього ж Кодексу, підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов`язки.

Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.

У ст. 80 Цивільного кодексу України зазначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Крім цього у ст. 81 Цього ж Кодексу вказано, що юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Згідно з п. 3.1. розділу 1 Статуту, управління Підприємством здійснюється згідно зі Статутом на підставі поєднання прав власника по ефективному використанню його майна і принципів самоврядування трудового колективу директором Підприємства.

Директор Підприємства призначається на посаду та звільняється з посади міським головою. З директором Підприємства укладається контракт (п. 3.5. розділу 3 Статуту).

Так, 15.02.2023 Сумська міська рада в особі Сумського міського голови з одного боку та ОСОБА_1 , надалі «Керівник» уклали Контракт між Сумською міською радою та ОСОБА_1 (далі за текстом - Контракт).

За цим Контрактом, у відповідності до п. 1.1.-1.6. розділу І, Керівник зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію КП «Сумижилкомсервіс» здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його прибуткову діяльність,ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством комунального майна, а Власник зобов`язується створити належні умови для матеріального забезпечення і організації роботи Керівника.

На підставі Контракту виникають трудові відносини між Керівником та Власником.

Прийняття і звільнення Керівника із займаної посади здійснюється на підставі розпорядження міського голови. Надання відпустки Керівнику та направлення його у службове відрядження проводиться відповідно до чинного законодавства України згідно з розпорядженням міського голови.

Керівник є повноважним представником підприємства під час реалізації повноважень, функцій, обов`язків підприємства, передбачених Статутом підприємства, законодавчими актами України, іншими нормативними документами, та несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Керівник діє на засадах єдиноначальності.

Керівник підпорядкований, підзвітний та підконтрольний Власнику та його уповноваженому органу в галузі житлово-комунального господарства, встановлених законодавством України, Статутом підприємства та цим Контрактом.

Разом з тим, у п. 3.6. розділу 3 Статуту зазначено, що директор Підприємства:

-здійснює управління майном Підприємства та має право першого підпису у відповідності до норм чинного законодавства, укладає трудові, колективні договори, видає доручення, відкриває та закриває рахунки в установах банків; в рамках укладених договорів розпоряджається коштами Підприємства, якщо сума платежу або кілька платежів протягом ЗО календарних днів на одну особу не перевищує 10 % статутного капіталу;

-представляє інтереси Підприємства у судах, взаємовідносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями та перед іншими юридичними й фізичними особами;

-видає накази і розпорядження, а також вказівки, обов`язкові для усіх працівників Підприємства;

-вчиняє будь-які інші дії, необхідні для здійснення діяльності Підприємства, за винятком тих, що віднесені до компетенції Засновника або виконуються за погодженням з уповноваженим органом.

Водночас, права та обов`язки сторін передбачені розділом II Контракту, зокрема, Керівник зобов`язаний:

Здійснювати поточне (оперативне) управління та керівництво Підприємством, організовувати його виробничо-господарську, соціально- побутову та іншу діяльність, забезпечувати виконання завдань підприємства, його рентабельність (п.п. 2.1.1. п. 2.1. Контракту).

Забезпечувати ефективне використання та зберігання комунального майна, закріпленого за підприємством, а також ефективне використання людських та грошових ресурсів, у т.ч. прибутку підприємства... та вживати заходів щодо зменшення витрат підприємства та собівартості послуг (робіт, товарів) (п.п. 2.1.5. та п.п. 2.1.14 розділу II Контракту).

У п.п. 2.2.1. та п.п. 2.2.2.розділу II Контракту зазначено, що Керівник має право, зокрема, діяти від імені підприємства, без доручення представляти інтереси підприємства у взаємовідносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, іншими юридичними та фізичними особами та укладати договори, контракти та інші угоди, видавати письмові доручення.

Строк дії Контракту передбачено п. 6.1. розділу VI Контракту з 16.02.2023 по 15.02.2024.

Контрактом між Сумською міською радою та ОСОБА_1 від 13.02.2024 передбачені такі самі права та обов`язки керівника, а строк дії Контракту встановлено з 13.02.2024 по 30.04.2024.

Враховуючи вищевикладене, у відповідності до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 є посадовою особою юридичної особи публічного права і суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону.

Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції»:

-близькі особи - члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті З цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта;

-реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

-приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Директор КП «Сумижилкомсервіс» ОСОБА_1 виконуючи свої повноваження, реалізував управлінське рішення, шляхом підписання платіжної інструкції за оренду автомобіля у фізичної особи, яка є близькою особою, згідно договору оренди, маючи при цьому приватний інтерес, не повідомив про реальний конфлікт інтересів, який виник при наступних обставинах:

Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 26.05.2025 № 00051424259 встановлено актовий запис про шлюб від 20.11.1999 № 1406, яким зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , прізвище останньої після реєстрації шлюбу ОСОБА_2 .

Таким чином, враховуючи положення ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_2 є чоловіком і дружиною відповідно.

Беручи до уваги диспозиції ст. 1727 КУпАП та п. 2 примітки до цієї статті, порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати: - у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - наявної суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень (ч. 1 ст. 1727 КУпАП); - у вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тобто за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на об`єктивність або неупередженість вчинення таких дій, або прийняття таких рішень (ч. 2 ст. 1727 КУпАП).

Для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований та визначений; наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; наявність повноважень на прийняття рішення, наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Враховуючи наведені визначення, конфлікт інтересів може існувати у особи в ситуації, коли одночасно наявні такі його складові:

-в особи є приватний інтерес;

-в особи наявні службові повноваження, під час реалізації яких вона може на власний розсуд вчиняти дії, приймати рішення саме з питання, у якому в неї наявний приватний інтерес;

-такі службові повноваження мають дискреційний характер (тобто є такими, коли особа може на власний розсуд обирати з кількох юридично допустимих дій, рішень).

Саме сукупність зазначених факторів дає підстави стверджувати, що приватний інтерес особи може впливати на об`єктивність та неупередженість під час вчинення особою дії, прийняття рішення, а отже, в особи є конфлікт інтересів.

У відповідності до ст. 41 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п. 1, п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. З цього Закону, діють неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.

Типові обставини та ситуації, що свідчать про наявність приватного інтересу чи зумовлюють його виникнення зазначені у методичних рекомендаціях щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції

У п. 2.2. розділу 2 Рекомендацій зазначено про Типові обставини та ситуації, що свідчать про наявність приватного інтересу чи зумовлюють його виникнення.

Сімейні та родинні стосунки. Бажання піклуватися про членів сім`ї, родичів є природним для кожної людини, тому відносини з такими особами є передумовою виникнення приватного інтересу.

Конфлікт інтересів буде наявний у тієї особи, яка має повноваження, під час реалізації яких стосовно близької особи може бути задоволений приватний інтерес. Відсутність таких повноважень виключатиме наявність конфлікту інтересів.

Обов`язковою ознакою реального конфлікту інтересів є вплив (можливість впливу) приватного інтересу на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи не вчинення дій під час виконання службових повноважень.

Такий вплив може існувати за умови наявності в особи дискреційних повноважень, що передбачають можливість/необхідність варіантів юридично допустимих рішень чи дій, які вона вважає найкращими за відповідних обставин.

Під час реалізації дискреційних повноважень директор КП «Сумижилкомсервіс» ОСОБА_1 10.05.2022 укладає договір оренди транспортного засобу, який зареєстровано в реєстрі за № 462 приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області (далі - Договір).

Зазначений Договір укладено між ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_6, в подальшому «Орендодавець» та КП «Сумижилкомсервіс» в особі виконуючого обов`язки директора ОСОБА_1 в подальшому «Орендар».

Предметом оренди згідно п. 1.1. розділу 1 Договору є прийняття в строкове платне користування автомобіля марки MAZDA6 2.О., легковий седан- В, випуску 2006 р., шасі (рама) № НОМЕР_2 . Реєстраційний номер НОМЕР_3 . Свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4 , видане 05.09.2007 (далі - Об`єкт оренди).

Підтвердженням права власності транспортного засобу є облікова картка № 205678312 від 05.09.2007, заява № 205678312 від 05.09.2007 та реєстраційна картка ТЗ у яких зазначено транспортний засіб MAZDA, 2006 року випуску, VINНОМЕР_2 , власник ОСОБА_2 .

Актом приймання-передачі транспортного засобу автомобіля від 10.05.2022 засвідчено що, Орендодавець та Орендар передали Об`єкт оренди без ушкоджень у технічно справному стані...

У п. 5.3. розділу 5 Договору зазначено, що розмір орендної плати підлягає перегляду у випадках, встановлених законодавством та у випадках зміни тарифів та цін, які можуть вплинути на структуру, та, відповідно, розмір орендної плати, та за домовленістю сторін.

Так, 02.08.2022 між ОСОБА_2 та КП «Сумижилкомсервіс» в особі виконуючого обов`язки директора ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін до договору оренди транспортного засобу, зареєстрованого в реєстрі за № 863 приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області.

Згідно п. 5.1. розділу 5 Договору, орендна плата встановлюється в розмірі 9 000,00 грн. на місяць.

Ця зміна є невід`ємною часткою договору оренди транспортного засобу від 10.05.2022 за №462.

У випадку укладення договору оренди транспортного засобу, який належить близькій особі, у ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів в умовах якого, у подальшому, приймав рішення, які теж прийняті в умовах реального конфлікту інтересів. Такі рішення виразилися у наступному:

ОСОБА_1 протягом 2023-2024 років ініціює надавачу платіжних послуг виконання платіжних операцій, пов`язаних з переказом коштів за оренду транспортного засобу та підписує електронним підписом, платіжні інструкції.

Відповідно до зазначених інструкцій, платником є КП «Сумижилкомсервіс», код платника 34328815 (ЄДРПОУ), а отримувачем є ОСОБА_2 , код отримувача НОМЕР_6.

Кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, (п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»).

Відповідно до абзацу сьомого ст. 1 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», суб`єкти електронного документообігу - автор, підписувач, створювач електронної печатки, адресат та посередник, які набувають передбачених законом або договором прав і обов`язків у процесі електронного документообігу.

У ст. 6 цього Закону зазначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка.

Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

У разі створення електронного документа з використанням більш як одного електронного підпису та/або більш як однієї електронної печатки його створення завершується накладанням електронного підпису або електронної печатки останнім підписувачем чи створювачем електронної печатки відповідно до технології створення такого електронного документа.

Суб`єкти електронного документообігу використовують електронні підписи та електронні печатки у випадках, встановлених законодавством, або за домовленістю між відповідними суб`єктами.

У ч. 1 та ч. 2 ст. 14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу.

Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Порядок ініціювання платіжних операцій з рахунків користувачів платіжних послуг (далі - користувач), що відкриті в надавачів платіжних послуг з обслуговування рахунку (далі - надавач платіжних послуг) визначається Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, яка затверджена Постановою Правління Національного банку України29.07.2022 № 163 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг» (далі - Інструкція).

Так, у п.п. 5 п. 6 розділу 1 Інструкції зазначено: ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, уключаючи застосування платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, отримувач, стягувач, обтяжувач.

У п.п. 10, п.п. 15-17 п. 6 розділу 1 Інструкції) зазначено, що:

Платіжна інструкція - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції;

Платіжна операція - будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього;

Платник - особа, з рахунку якої ініціюється платіжна операція на підставі платіжної інструкції.

Платник заповнює обов`язкові реквізити платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, від руки/із застосуванням технічних засобів або надавач платіжних послуг платника за згодою платника заповнює платіжну інструкцію із застосуванням технічних засобів.

Правильність заповнення реквізитів платіжної інструкції надавачем платіжних послуг платника із застосуванням технічних засобів платник засвідчує власноручним/електронним підписом, (абзац 10-11 п. 37 розділу II Інструкції).

Публічним інтересом ОСОБА_1 було прийняття зваженого рішення щодо визначення близької особи та наявністюу останньої транспортного засобу який, в подальшому, взято в оренду та здійсненні щомісячних платежів.

Водночас, таким же інтересом є розпорядження ініціатора (КП «Сумижилкомсервіс») надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції на користь близької особи ( ОСОБА_2 ).

У випадку директора КП «Сумижилкомсервіс», ОСОБА_1 відповідно до своїх повноважень, не утримався від подальшого прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, а саме вирішення питання про здійснення платежу за оренду транспортного засобу, власником якого є дружина останнього та визначення конкретної суми платежу, яка є меншою за умовами договору.

Крім цього, ОСОБА_1 розпорядився, як ініціатор, надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції на користь близької особи.

Суперечність між приватним інтересом ОСОБА_1 та його повноваженнями полягала в тому, що, з одного боку, у ОСОБА_1 наявний приватний інтерес, сформульований вище, а з іншого - ОСОБА_1 , як директор Підприємства, мав об`єктивно і неупереджено виконувати свої посадові обов`язки, приймати зважені рішення, яке полягало у розпорядженні надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції на користь близької особи.

Водночас, під час реалізації ОСОБА_1 цього повноваження у частині, що стосується його близької особи, наведений вище приватний інтерес вступав у суперечність його публічному інтересу.

Таким чином, суперечність між приватним інтересом ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями реально вплинули на об`єктивність та неупередженість прийняття рішення в частині укладення договору оренди транспортного засобу та договору про внесення змін до договору оренди транспортного засобу, а у подальшому при розпорядженні, як ініціатор, надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції на користь близької особи, що у розумінні Закону України «Про запобігання корупції» є реальним конфліктом інтересів.

Вимоги Закону України «Про запобігання корупції» щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у даній ситуації стосуються реалізації ОСОБА_1 своїх службових повноважень та його особистої участі у підписанні платіжної інструкції, у тій частині, що стосується оплати на користь близької особи останнього.

Листом виконавчого комітету Сумської міської ради від 18.04.2025 № 795/0302-08 зазначено, що повідомлень про конфлікт інтересів протягом 2022- 2024 років не надходили.

Водночас, листом Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради від 18.04.2025 № 1381/05.01-18 зазначено, що до Департаменту не надходило повідомлення про конфлікт інтересів від ОСОБА_1 з 15.02.2024 по 30.04.2024.

Конституцією України, а саме ст. 19 визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, директор КП «Сумижилкомсервіс» ОСОБА_1 , порушив вимоги Закону України «Про запобігання корупції», тобто своїми діями вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, а саме: використовуючи свої повноваження, з приватним інтересом, реалізував управлінське рішення у письмовій формі, фактично прийнявши рішення в умовах конфлікту інтересів, особисто не вжив заходів щодо недопущення виникненню реального конфлікту інтересів та не повідомив про наявність такого конфлікту інтересів під час прийняття рішення в частині ініціювання надавачу платіжних послуг виконання платіжної операції, пов`язаної з переказом коштів на користь близької особи ОСОБА_2 за оренду транспортного засобу та підписанням електронним підписом платіжних інструкцій, чим порушив п. 1-2 ч. 1 ст. 28 цього Закону, що має склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1, 2 ст. 1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли зібрано докази, проаналізовано зібрані фактичні дані та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформлюється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення. Дії уповноваженої особи, що має право складати протоколи, до моменту його складання можуть свідчити лише про виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що виявлення діяння містить склад адміністративного правопорушення, зазначаються при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, днем виявлення вчиненого правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 Кодексу, слід вважати дату складання цього протоколу про адміністративне правопорушення.

Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов`язаним з корупцією правопорушенням.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений статті 1726 КУпАП, є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків, водночас обов`язковим елементом складу правопорушення є протиправність вчиненого ним діяння (дії або бездіяльності).

Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог статті 22 КУпАП.

Крім того, адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, становить підвищену суспільну небезпеку порівняно з іншими визначеними КУпАП адміністративними правопорушеннями.

На особливий характер таких адміністративних правопорушень вказують положення ч. 2 ст. 250 КУпАП, відповідно до яких при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 172-4 - 172-9 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов`язковою.

При цьому, характер вчиненого особою правопорушення, ступінь її винуватості, притягнення до адміністративної відповідальності вперше, щире каяття характеризує лише особу правопорушника та не свідчить про малозначність діяння.

Просить визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1, 2 статті 172-7 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн.

В судовому засіданні прокурор Окружної прокуратури міста Суми Чухно А. В. просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1, 2 статті 172-7 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Биков Д.О. підтримав пояснення, зазначені ним в запереченнях на протокол про адміністративне правопорушення та зазначив про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, тобто він не підлягає адміністративній відповідальності. Він просив провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, щодо ОСОБА_6 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Вислухавши думку прокурора, пояснення та думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , пояснення та думку його захисника адвоката Бикова Д.О., дослідивши письмові докази справи, ознайомившись із висновком (в порядку ч. 1 ст. 250 КУпАП) у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, прихожу наступного висновку.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.05.2025 за кодом 448746225668 станом на 30.04.2024 та за кодом 184777504828 встановлено наступне:

-Ідентифікаційний код: 34328815;

Найменування юридичної особи: комунальне підприємство «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради;

-Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 40031, Сумська область, місто Суми, вулиця Романа Атаманюка, 49А;

-Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи:

Керівник: ОСОБА_1 (станом на 30.04.2024), ОСОБА_3 (станом на 26.05.2025);

-засновником юридичної особи є Сумська міська рада (ідентифікаційний код 23823253).

-п. 1.2. розділу 1 Статуту комунального підприємства «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради, затверджений рішенням Сумської міської ради «Про внесення змін до Статуту комунального підприємства від 19.06.2019 № 5293-МР «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради (далі за текстом - Статут) зазначено що, засновником підприємства є Сумська міська рада.

Так, 15.02.2023 Сумська міська рада в особі Сумського міського голови з одного боку та ОСОБА_1 , надалі «Керівник» уклали Контракт між Сумською міською радою та ОСОБА_1 (далі за текстом - Контракт).

За цим Контрактом, у відповідності до п. 1.1.-1.6. розділу І, Керівник зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію КП «Сумижилкомсервіс» здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його прибуткову діяльність,ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством комунального майна, а Власник зобов`язується створити належні умови для матеріального забезпечення і організації роботи Керівника.

На підставі контракту виникають трудові відносини між керівником та власником.

Контрактом між Сумською міською радою та ОСОБА_1 від 13.02.2024 передбачені такі самі права та обов`язки керівника, а строк дії контракту встановлено з 13.02.2024 по 30.04.2024.

Враховуючи вищевикладене, у відповідності до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 є посадовою особою юридичної особи публічного права і суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону.

Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції»:

-близькі особи - члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті З цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта;

-реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

-приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Директор КП «Сумижилкомсервіс» ОСОБА_1 виконуючи свої повноваження, реалізував управлінське рішення, шляхом підписання платіжної інструкції за оренду автомобіля у фізичної особи, яка є близькою особою, згідно договору оренди, маючи при цьому приватний інтерес, не повідомив про реальний конфлікт інтересів, який виник при наступних обставинах:

Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 26.05.2025 № 00051424259 встановлено актовий запис про шлюб від 20.11.1999 № 1406, яким зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , прізвище останньої після реєстрації шлюбу ОСОБА_2 .

Таким чином, враховуючи положення ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_2 є чоловіком і дружиною відповідно.

Під час реалізації дискреційних повноважень директор КП «Сумижилкомсервіс» ОСОБА_1 10.05.2022 укладає договір оренди транспортного засобу, який зареєстровано в реєстрі за № 462 приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області (далі - Договір).

Зазначений Договір укладено між ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_6 , в подальшому «Орендодавець» та КП «Сумижилкомсервіс» в особі виконуючого обов`язки директора ОСОБА_1 в подальшому «Орендар».

Предметом оренди згідно п. 1.1. розділу 1 Договору є прийняття в строкове платне користування автомобіля марки MAZDA6 2.О., легковий седан- В, випуску 2006 р., шасі (рама) № НОМЕР_2 . Реєстраційний номер НОМЕР_3 . Свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4 , видане 05.09.2007 (далі - Об`єкт оренди).

Підтвердженням права власності транспортного засобу є облікова картка № 205678312 від 05.09.2007, заява № 205678312 від 05.09.2007 та реєстраційна картка ТЗ у яких зазначено транспортний засіб MAZDA, 2006 року випуску, VINНОМЕР_2 , власник ОСОБА_2 .

Актом приймання-передачі транспортного засобу автомобіля від 10.05.2022 засвідчено що, Орендодавець та Орендар передали Об`єкт оренди без ушкоджень у технічно справному стані...

У п. 5.3. розділу 5 Договору зазначено, що розмір орендної плати підлягає перегляду у випадках, встановлених законодавством та у випадках зміни тарифів та цін, які можуть вплинути на структуру, та, відповідно, розмір орендної плати, та за домовленістю сторін.

Так, 02.08.2022 між ОСОБА_2 та КП «Сумижилкомсервіс» в особі виконуючого обов`язки директора ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін до договору оренди транспортного засобу, зареєстрованого в реєстрі за № 863 приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області.

Згідно п. 5.1. розділу 5 Договору, орендна плата встановлюється в розмірі 9 000,00 грн. на місяць.

Ця зміна є невід`ємною часткою договору оренди транспортного засобу від 10.05.2022 за №462.

У випадку укладення договору оренди транспортного засобу, який належить близькій особі, у ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів в умовах якого, у подальшому, приймав рішення, які теж прийняті в умовах реального конфлікту інтересів. Такі рішення виразилися у наступному:

ОСОБА_1 протягом 2023-2024 років ініціює надавачу платіжних послуг виконання платіжних операцій, пов`язаних з переказом коштів за оренду транспортного засобу та підписує електронним підписом, платіжні інструкції.

Відповідно до зазначених інструкцій, платником є КП «Сумижилкомсервіс», код платника 34328815 (ЄДРПОУ), а отримувачем є ОСОБА_2 , код отримувача НОМЕР_6.

Згідно з диспозицією ч. 2 ст. 172-7 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів; вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.

З пункту 2 примітки до ст. 172-7 КУпАП, вбачається, що під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону, реальний конфлікт інтересів суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Метою корупційного правопорушення є одержання неправомірної вигоди.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 06 жовтня 2010 року № 21-рп/2010 (п. 3.2.2.) прямо вказав на необхідність визнання і дії в Україні принципу верховенства права, і на необхідність врахування, насамперед, того, що термін «корупція» означає «використання особою наданих їй службових повноважень та пов`язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб», а діяння, яке не відповідає змісту терміну «корупція», не може визнаватись корупційним правопорушенням.

У п. 1 ст. 1 ст. 28 Закону передбачено, що реальний конфлікт інтересів це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

За змістом зазначеної статті суб`єктивна сторона корупційного діяння характеризується тим, що воно вчиняється лише з корисливих спонукань. Особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв`язку з цим певні матеріальні блага.

Тобто, навіть при наявності суперечності між особистими інтересами та службовими повноваженнями обов`язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на об`єктивність або упередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих службових повноважень.

При цьому конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

За змістом ст. 172-7 КУпАП особистий інтерес це користь, вигода яка стосується (або цікавить) особи, і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких осіб.

При вирішенні питання про наявності або відсутність у ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів, суд виходить із встановлених у судовому засіданні обставин та відповідних норм діючого законодавства.

Як вбачається з роз`яснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у інформаційному листі «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року, аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року № 126/50-е, щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.

Тобто, відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що приватний інтерес наявний, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: 1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією та у постанові суду.

Відповідно до п. 1.1.1. розділу І Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 року №839 тільки такий приватний інтерес у сфері службових/представницьких повноважень, що може вплинути або впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, спричиняє виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до п. 1.1.1. розділу І Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 року № 839 наявність протиріччя встановлюється в кожному окремому випадку виконання доручення, розгляду листа, здійснення контрольного заходу тощо, шляхом порівняння повноважень та існуючого у особи приватного інтересу із подальшим визначенням можливості (неможливості) такого інтересу вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішення, вчинення діяння службовою особою.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

З огляду на викладене, необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП є виникнення у такої особи реального конфлікту інтересів, обов`язковим елементом якого є приватний інтерес цієї особи, що суперечить її повноваженням.

Відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин» і такі факти мають бути досить переконливими, щоб суд на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення правопорушення та враховуючи, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» і таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п. 53 рішення Суду від 20.09.2012 у справі «Федорченко та Лозенко проти України»).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, з урахуванням положень ст. 251 КУпАП, вважаю, що в даному випадку в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Тобто ОСОБА_1 не підлягає адміністративній відповідальності, передбаченій ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, прихожу висновку про те, що провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, щодо ОСОБА_1 слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КупАП.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 172-7, 247, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП, до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя І.Г. Бичков

Часті запитання

Який тип судового документу № 130650486 ?

Документ № 130650486 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 130650486 ?

Дата ухвалення - 18.09.2025

Яка форма судочинства по судовому документу № 130650486 ?

Форма судочинства - Про адмінправопорушення

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 130650486 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 130650486, Ковпаківський районний суд м. Суми

Судове рішення № 130650486, Ковпаківський районний суд м. Суми було прийнято 18.09.2025. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 130650486 відноситься до справи № 592/9555/25

Це рішення відноситься до справи № 592/9555/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 130650485
Наступний документ : 130650487