Ухвала суду № 130649428, 29.09.2025, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3191/25 1-кс/335/3320/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2025 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника Заявника адвоката ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі скаргу ОСОБА_5 в особі адвоката ОСОБА_6 на постанову слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області від 12.09.2025 року, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_6 в інтересах заявника ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді зі скаргою, у якій зазначив, що СУ ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025080000000027 від 18.03.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 384 КК України.

10.09.2025 року представником заявника ОСОБА_5 слідчому було направлено клопотання, відповідно до ч. 3 ст. 55 КПК України, про залучення її як потерпілої у даному кримінальному провадженні, у задоволенні якого постановою слідчого від 12.09.2025 року було відмовлено.

Зазначене рішення Заявник вважає незаконним, необґрунтованим і таким, що порушує її права, та, посилаючись на те, що кримінальним правопорушенням їй було завдано шкоди, розмір якої підлягає встановленню в ході досудового розслідування, просить скасувати рішення слідчого у формі постанови від 12.09.2025 року про відмову у визнанні її потерпілою у кримінальному провадженні та зобов`язати слідчого, який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженні № 42025080000000027 від 18.03.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 384 КК України, повторно розглянути відповідне клопотання та залучити Заявника у якості потерпілої у даному кримінальному провадженні.

У судовому засіданні представник Заявника підтримав вимоги скарги та наполягав на її задоволенні з тих підстав, що кримінальними правопорушеннями, передбаченими ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 384 КК України, ОСОБА_5 була завдана шкода, вона отримала збитки і несе судові витрати. Зазначив, що 22.09.2025 року заявником було заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Наполягав, що зазначені обставини були встановлені в ході досудового розслідування, про що вбачається зі змісту ухвал слідчого судді, постановлених у даному кримінальному провадженні.

Слідча, яка здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025080000000027 від 18.03.2025 року, у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечувала, посилаючись на те, що оскаржувана постанова була винесена, відповідно до вимог ст. 55 КПК України, за відсутності даних про заподіяння заявнику шкоди у даному кримінальному провадженні. Пояснила, що матеріали кримінального провадження на запит суду не надано у зв`язку із їх направленням на адресу НАБУ, надала копію відповідного супровідного листа № 10630/02/6-2025 від 03.09.2025 року.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025080000000027 від 18.03.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 384 КК України.

З пояснень слідчого у судовому засіданні та з ухвали слідчого судді у даному кримінальному провадженні встановлено, що Ленінським (Дніпровським) районним судом розглядається цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу та поділ майна. Під час судового провадження за цим позовом ОСОБА_7 з метою уникнення отримання ОСОБА_5 за рішенням суду належного їй майна подав до неї зустрічну позовну заяву, долучивши до неї штучно створені докази про наявність у ОСОБА_7 боргових зобов`язань перед третіми особами, в тому числі і ОСОБА_8 , з урахуванням наявності розписки від ОСОБА_8 про погашення ОСОБА_7 всієї суми боргу.

Адвокат ОСОБА_6 в інтересах заявника ОСОБА_5 звернувся до органу досудового розслідування із клопотанням про визнання останньої потерпілою у кримінальному провадженні, у зв`язку зі спричиненням їй матеріальної шкоди кримінальними правопорушеннями, за фактом яких здійснюється досудове розслідування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Відповідно до ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Відповідно до ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.

При цьому, вимоги до процесуального рішення, прийнятого у формі постанови, передбачені ч. 5 ст. 110 КПК України, відповідно до якої постанова повинна складатися з:

1)вступної частини,яка повиннамістити відомостіпро: місцеі часприйняття постанови; прізвище,ім`я,по батькові,посаду особи,яка прийнялапостанову;

2)мотивувальної частини,яка повиннамістити відомостіпро: змістобставин,які єпідставами дляприйняття постанови; мотивиприйняття постанови,їх обґрунтуваннята посиланняна положенняцього Кодексу;

3)резолютивної частини,яка повиннамістити відомостіпро: змістприйнятого процесуальногорішення; місцета час(строки)його виконання; особу,якій належитьвиконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Постановою слідчого від 12.09.2025 року відмовлено у залученні ОСОБА_5 в якості потерпілої у кримінальному провадженні № 42025080000000027.

Згідно ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Зі змісту оскаржуваної постанови слідчого від 12.09.2025 року вбачається, що підставою для відмови у визнанні Заявника потерпілою у кримінальному провадженні є те, що відповідно до клопотання, не встановлено завдання матеріальної, фізичної, майнової шкоди ОСОБА_5 . Крім того, слідча у постанові зазначає, що забезпечення позову ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.04.2025 у справі № 334/584/25, шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 частка якої належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_5 , являється заходом забезпечення, а саме запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

Слід зазначити, що ч. 5 ст. 55 КПК України надає слідчому, прокурору право винести постанову про відмову у визнанні потерпілим в тому разі, якщо заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілої особи подана особою, якій не завдано шкоди.

Незважаючи на це, та не спростовуючи в постанові про відмову у визнанні потерпілим доводів відносно заподіяння Заявниці шкоди, слідча в порушення вимог ст. 55 КПК України, відмовила у визнанні її потерпілою у кримінальному провадженні.

Разом з тим, процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст. 55 КПК України є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди. При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані. За умови встановлення того, що зазначені вимоги є недотриманими, слідчий суддя приймає рішення про скасування постанови.

Таким чином, неналежне мотивування постанови про відмову у визнанні потерпілим, з одного боку, не відповідає вимогам процесуального законодавства, а з іншого - не дає слідчому судді змоги перевірити правильність прийнятого слідчим рішення про наявність чи відсутність шкоди для конкретної особи у зв`язку із вчиненням кримінального правопорушення.

З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги та скасування постанови слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області від 12.09.2025 року про відмову у визнані потерпілим.

Стосовно вимог скарги про зобов`язання слідчого повторно розглянути клопотання і залучити Заявника у якості потерпілої у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

Слідчий суддя може зобов`язати слідчого вчинити лише ту процесуальну дію, яку він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк.

Крім того, повноваження слідчого судді при розгляді скарги на рішення слідчого не поширюються на ухвалення рішення про зобов`язання відповідної посадової особи повторно розглядати клопотання, за результатами розгляду якого вже було прийнято процесуальне рішення, яке є предметом оскарження.

Слідчий суддя бере до уваги положення ч. 5 ст. 40 КПК України, та зазначає, що слідчий суддя не наділений такими повноваженнями при розгляді скарги на рішення слідчого, адже слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю на етапі розслідування, та він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України).

На підставі наведеного, вимоги скарги про зобов`язання слідчого повторно розглянути клопотання і залучити Заявника у якості потерпілої у кримінальному провадженні задоволенню не підлягають.

Таким чином, скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_5 в особі адвоката ОСОБА_6 на постанову слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області від 12.09.2025 року про відмову у задоволенні клопотання про залучення до провадження як потерпілого у кримінальному провадженні № 42025080000000027 задовольнити частково.

Постанову слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області від 12.09.2025 року про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_5 в особі адвоката ОСОБА_6 про залучення до провадження як потерпілого у кримінальному провадженні № 42025080000000027 скасувати.

В іншій частині в задоволенні скарги ОСОБА_5 в особі адвоката ОСОБА_6 відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1