Постанова № 130649222, 30.09.2025, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/4329/25

Провадження № 3/332/2203/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2025 м. Запоріжжя

Суддя Заводськогорайонного судум.Запоріжжя ПогрібнаО.М.,розглянувши матеріали,які надійшлиз УППв Запорізькійобласті ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, командира відділення військової частини НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП, -

встановила:

14.08.2025о 02:18годині адресою:м.Запоріжжя,вул.Скворцова,1,водій ОСОБА_1 керував транспортнимзасобом NissanX-Trailномерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керуваннятранспортним засобомвідсторонений шляхомзалишення транспортногозасобу безпорушень ПДРУкраїни,про повторністьпопереджений.Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання від останнього до суду не надходило.

Суддя вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про дату та час розгляду справи в суді, однак в судове засідання не з`явився.

Окрім того, суддя враховує, що ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд Заводським районним судом складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Велика палата Верховного суду у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 звернула увагу, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним.

Крім того, в п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суддя наголошує, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завданняКУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з`явитись до суду за умови не повідомлення суду поважних причин своєї неявки.

Інформація про завчасне публікування списків призначених до розгляду в кожному суді України, у тому числі у Заводському районному суді м. Запоріжжя, справ на офіційному сайті, дошці об`яв, є загальновідомою.

Враховуючи реальні поточні обставини, що склалися у місті Запоріжжі, а також те, що робота Заводського районного суду м. Запоріжжя не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 повторно не з`явився в призначене судове засідання, за період перебування на розгляді суду матеріалів справи не скористався правами, наданими йому чинним законодавством, передбаченими статтею 268 КУпАП, не надав пояснень щодо протоколу про адміністративне правопорушення, обставин справи й доказів на їх підтвердження, беручи до уваги той факт, що справи про адміністративні правопорушення передбачені ст.130 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов`язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність, на підставі наявних документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 422455 від 14.08.2025 із додатком-диском длялазерних системзчитування звідеозаписом знагрудної камериполіцейського;рапортом поліцейського,в якомувідображено фактпорушення,фактичні обставини,тотожні зазначениму протоколіпро адміністративнеправопорушення;направленням наогляд водіяз метоювиявлення стануалкогольного,наркотичного сп`янінняз відміткоюпро відмовувід проходженняогляду;іншими матеріалами.

Так, відеозаписом наявним в матеріалах справи, зафіксовано зупинку транспортного засобу на блокпосту під керуванням ОСОБА_1 , перевірку документів у водія, огляд транспортного засобу. В ході спілкування із ОСОБА_1 , співробітниками поліції були виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння, які були йому неодноразово оголошені. Після цього співробітниками поліції було неодноразово запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в спеціалізованому медичному закладі. Але водій ОСОБА_1 від запропонованих оглядів на визначення стану сп`яніння відмовився, посилаючись на не складення співробітниками поліції протоколу щодо його зупинки. В подальшому відеозаписом зафіксовано складання, оголошення ОСОБА_1 та підписання протоколу.

Відповідно до національного законодавства працівник поліції самостійно на власний розсуд приходить до висновку про наявність ознак сп`яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження водієм транспортного засобу огляду на стан сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак алкогольного сп`яніння.

Як вбачається із відеозапису, після виявлення ознак сп`яніння працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки, так і у медичному закладі, неодноразово роз`яснювали ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, тобто забезпечили ОСОБА_1 реальну, об`єктивну можливість реалізувати свій обов`язок та пройти огляд у встановленому законом порядку, однак він такою можливістю не скористався.

Зміст наявного в матеріалах справи відеозапису свідчить про те, що поведінка водія ОСОБА_1 свідчила про його ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку із чим, працівниками патрульної поліції щодо останнього було складено протокол за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку.

Як власноруч зазначив в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 422455 від 14.08.2025 ОСОБА_1 , з протоколом він не згоден у зв`язку із порушенням працівниками поліції його зупинення та відмовою в задоволенні його прохання щодо розгляду справи за місцем його реєстрації.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про направлення справи про адміністративне правопорушення за місцем його проживання суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.257 КУпАП місце розгляду справи про адміністративне правопорушення визначається особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, яка після його складання, направляє матеріали справи до органу, уповноваженого розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Частинами 1 та 2статті 276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80,81,121-126,127-1-129 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цьогоКодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. Тобто, виключень для правопорушення, кваліфікованого заст.130 КУпАП, а саме, альтернативної підсудності, чинною редакцією кодексу не передбачено.

На підставі викладеного, суддя приходить до висновку, що передача справи за підсудністю не передбачена нормами законодавства.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп`яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735).

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан, зокрема алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Працівниками патрульної поліції вказані вимоги закону дотримані.

Необхідно зазначити, що за своїм правовим змістом, згода водія транспортного засобу пройти відповідний огляд на стан наркотичного сп`яніння полягає в тому, що водій погоджується виконувати та виконує всі законні вимоги лікаря, який проводить такий огляд та які спрямовані на отримання об`єктивного висновку щодо перебування водія у стані наркотичного сп`яніння.

Відмова водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку за своїм правовим змістом є намаганням водія транспортного засобу уникнути відповідного обстеження,яким можливо встановлення факту перебування його у стані сп`яніння.

На відеозаписі з нагрудної камери поліцейського зафіксовано, що ОСОБА_1 чітко не відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинення, так і у медичному закладі у лікаря нарколога, разом з тим тривалий час спілкується з працівниками поліції та не вчиняє дій, спрямованих на проходження огляду, що розцінюється судом як умисне уникнення проходження огляду.

Отже, у даному випадку мала місце пасивна форма відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у передбаченому Законом порядку.

Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності законних підстав у працівників поліції для зупинки керованого ним транспортного засобу, суд вважає непереконливими, виходячи з покладених на працівників поліції повноважень з регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками згідно з Законом України «Про Національну поліцію України», та за обставин, що водій ОСОБА_1 був зупинений на блокпосту під час комендантської години, подальші обставини мали місце після спілкування із працівниками та перевірки його документів.

Звертається увага на те, що наказом голови Запорізької обласної військової адміністрації, начальника обласної військової адміністрації №1 від 24 лютого 2022 року запроваджено комендантську годину на території Запорізької області з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. на час введення воєнного стану. У подальшому тривалість комендантської години було змінено, тобто станом на 14.08.2025 комендантська година у м.Запоріжжі тривала з 23 год. 00 хв. по 05 год. 00 хв.

Відповідно до вимог пункту 16 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України №573 від 08 липня 2020 року, патрулям на території, де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, в установленому законодавством порядку надано право:

1) затримувати і доставляти в органи або підрозділи Національної поліції осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення;

2) перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, або паспортні документи іноземця, особи без громадянства, документи, що підтверджують законність перебування на території України, та перепустки або свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідчення адвоката України та скановану копію доручення регіонального/міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги для надання безоплатної вторинної правничої допомоги, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи; за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться;

3) вилучати в осіб предмети, які є знаряддям, засобом або предметом правопорушення, і передавати їх органам або підрозділам Національної поліції;

4) тимчасово обмежувати або забороняти на вулицях та дорогах, окремих ділянках місцевості та в інших громадських місцях перебування або пересування осіб, рух транспортних засобів, зокрема транспортних засобів іноземних, консульських установ чи представництв міжнародних організацій; виводити осіб з окремих ділянок місцевості та об`єктів, евакуйовувати транспортні засоби;

5) входити (проникати) на територію та у приміщення підприємств, установ і організацій, у житлові та інші приміщення, на земельні ділянки, що належать особам, під час припинення кримінального правопорушення та в разі переслідування осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, якщо зволікання може створити реальну загрозу життю чи здоров`ю осіб;

6) використовувати із службовою метою засоби зв`язку і транспортні засоби, що належать особам (за їх згодою), підприємствам, установам і організаціям, за винятком транспортних засобів іноземних консульських установ чи представництв міжнародних організацій, для запобігання вчиненню кримінального правопорушення, переслідування та затримання осіб, що підозрюються у вчиненні злочину, або для доставки до лікувальних закладів осіб, які потребують медичної допомоги, проїзду до місця злочину;

7) застосовувати відповідно до законодавства заходи фізичного впливу, зброю і спеціальні засоби.

Таким чином,враховуючи те,що ОСОБА_1 керував транспортнимзасобом NissanX-Trailномерний знак НОМЕР_2 в період комендантської години, то зупинка транспортного засобу працівниками поліції є цілком законною.

Крім того, з огляду на предмет дослідження у рамках складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП підстави зупинки не мають вирішального значення і не впливають на інкриміновані водію обставини з приводу дотримання останнім вимог п. 2.5 ПДР.

Суддя вважає безпідставними доводи ОСОБА_1 про те, що працівниками поліції не було дотримано установленого законом порядку огляду на стан сп`яніння, оскільки відповідно до приписів ч.3ст. 266-1 КУпАП ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, який є військовослужбовцем, повинен був бути підданим огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів, відповідно до порядку, встановленого частинами 2-7статті 266-1 КУпАП.

Відповідно до ч.1ст.15 КУпАП, військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення, зокрема, правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Статтею 266-1 КУпАП передбачено, що військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Таким чином, аналіз положень ст.ст.266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом. Тобто, положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб`єкту - водія транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень.

Відповідно, порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України, які керують транспортними засобами на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції здійснюється в загальному порядку, встановленому ст. 266 КУпАП.

Згідно з ч. 1ст. 3 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» одним із завдань Служби правопорядку є забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів, контроль за рухом транспортних засобів і перевезенням вантажів Збройних Сил України

Вимогами п. 2 ч.2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водії військових транспортних засобів зобов`язані виконувати передбачені законом вимоги поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.

Крім того належить зауважити, що спеціально створеного суб`єкту владних повноважень військової поліції на цей час не створено, їх повноваження за колом осіб спеціальним законом не визначено.

В розумінні логічного застосування правових норм, щодо яких законодавець на момент вчинення правопорушення ще не вніс відповідних змін, які відповідали б суспільним інтересам та певним обставинам (подолання часової прогалини у законодавстві) суд вважає належним не обмежуватись категорією «водій військового транспортного засобу» та застосовувати під час розгляду цієї справи цю категорію в значенні «водій військового транспортного засобу, який виконує бойове завдання або службовий обов`язок з використанням цивільного автомобіля».

В такому разі водій має підтвердити зазначене відповідними документами. Навіть і тоді, зазначене не обумовлює не виконанням водієм військового транспортного засобу вимог, передбачених ч.2ст. 16 Закону України «Про дорожній рух»щодо виконання законних вимог поліцейського.

Відтак, для військовослужбовців, які керують транспортним засобом застосовується порядок проходження огляду, передбачений ст. 266 КУпАП, які проводять працівники Національної поліції.

Як вбачається з матеріалів провадження та відеозапису подій від 14 серпня 2025 року, ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції на стаціонарному блокпості, поза межами військової частини; був одягнутий у цивільний одяг; під час спілкування з працівниками поліції пояснив, що транспортний засіб Nissan X-Trail на іноземних номерах « НОМЕР_2 » належить благодійній організації.

За таких обставин посилання ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції на те, що оскільки він є військовослужбовцем, то огляд на стан сп`яніння мав бути проведений виключно посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, є суб`єктивним та необґрунтованим.

Крім того, дане правопорушення відноситься до правопорушень у сфері безпеки руху, а не до військових адміністративних правопорушень, отжепрацівники поліції в даному випадку мали право здійснювати огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 саме в порядку, передбаченому статтею 266 КУпАП, а тому поліцейські були уповноважені провести огляд водія на стан сп`яніння та забезпечити проведення такого огляду в закладі охорони здоров`я.

Більш того, у пункті 1 ч.1ст.255 КпАП України зазначено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними встаттях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції (ст.130 КУпАП України), у зв`язку з чим працівниками поліції правомірно складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Питання щодо доведеності винуватості у вчиненні правопорушення повинно бути вирішено судом за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, на підставі об`єктивної оцінки сукупності зібраних доказів зпогляду їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суддя вважає, що законодавець передбачив настання адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, саме з метою забезпечення неможливості ухилитись від проходження такого огляду водіями, які підозрюються у керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння.

Відповідно доПДРУкраїни водій транспортного засобу повинен не просто погодитись на проведення огляду на стан сп`яніння, а своєю поведінкою забезпечити реальну можливість проведення такого огляду і не створювати перешкоди для проведення такого огляду, висуваючи безпідставні умови, які значно ускладнюють або взагалі унеможливлюють проведення такого огляду.

У разі невиконання вимогп.2.5 ПДРУкраїни, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1ст.130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

В той же час правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляду відповідності доп.2.5 ПДРУкраїни кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

Суддя звертає увагу на те, що у рішенні по справі "О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Водій транспортного засобу повинен виконати вимогип.2.5 ПДРУкраїни, а свідоме невиконання вищевказаних вимог утворює склад правопорушення.

Враховуючи викладене, суддя вважає, що сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, оскільки він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Суддя звертає увагу на те, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.130 КУпАП, за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та створює підвищену небезпеку, як для самого водія, так і для його пасажирів та інших учасників дорожнього руху і може призвести до тяжких непоправних наслідків. Притягнення до адміністративної відповідальностіводіїв, які керують транспортним засобом у стані сп`яніння пов`язано із необхідністю створення безпечних умов для учасників дорожнього руху, збереження життя і здоров`я громадян.

Відповідно до довідки за підписом співробітника УПП в Запорізькій області ДПП, ОСОБА_1 не має повторності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, отримав посвідчення водія серії НОМЕР_3 .

Суд приходить до висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.

При визначенні виду та розміру стягнення суд, враховуючи безальтернативний характер санкції ч.1 ст.130 КУпАП, вважає за необхідне призначити стягнення у вигляді штрафу в розмірі санкції ч.1 ст.130 КУпАП та позбавити ОСОБА_1 права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.40-1, ст.130, ст.ст.268,283-285 КУпАП,-

постановила:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватиму вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ч.1ст.130КУпАП,та накластиадміністративне стягненняу видіштрафу врозмірі однієїтисячі неоподатковуванихмінімумів доходівгромадян щостановить 17000,00грн,(сімнадцятьтисяч гривень00коп)зпозбавленнямправа керуваннятранспортними засобамистроком на1рік. (Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001, Кодкласифікації доходів бюджету: 21081300, призначенняадміністративні штрафи з метою забезпечення безпеки дорожнього руху).

Згідно з ч. 2 ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605,60гривень на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови, апеляційної скарги.

Суддя: О.М.Погрібна