Рішення № 130648969, 30.09.2025, Рахівський районний суд Закарпатської області

Єдиний унікальний номер305/2997/25

Провадження по справі 2/305/840/25

РІШЕННЯ

Іменем України

30.09.2025 м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ластовичака В.Ю., за участі секретаря судового засідання Біроваш О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ТОВ «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

До суду 20.08.2025 надійшов у електронній формі позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому представник зазначає, що 06.10.2019 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 6147756, договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», відповідно до умов договору відповідачеві було надано у користування 13 100 грн, які остання у встановлений договором термін не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 37 073 грн, що складається із 13 100 грн - тіло кредиту, 17 292 грн - заборгованість за процентами, 655 грн - заборгованість за комісією, 6 026 грн - заборгованість за неустойкою та/ або процентами за порушення грошового зобов`язання.

У подальшому 20.02.2020 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Кредит-Капітал» укали договір про відступлення права вимоги № 47-МЛ, згідно якого до ТОВ «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до боржниці.

Станом на час подання позову відповідачка заборгованість не погасила, тому позивач просить стягнути з неї заборгованість у загальному розмірі 37 073 гривень, а також судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000 гривень.

Ухвалою від 26.08.2025 відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 30.09.2025.

27.08.2025 на електронну адресу суду від відповідачки ОСОБА_2 надійшла заява, у якій вона повідомила, що з 12.04.2023 перебуває за кордоном та не отримувала поштових повідомлень і ухвали суду, у зв`язку з чим просить суд надати їй строк на ознайомлення з матеріалами справи для можливості подати відзив.

03.09.2025 ОСОБА_2 через засоби електронного зв`язку подала відзив на позовну заяву, в якому вказала, що 06.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю та нею було укладено Договір про споживчий кредит «Мілоан» № 6147756, відповідно до умов якого їй було надано грошові кошти у розмірі 13 100 гривень на 15 днів, і вона зобов`язалась повернути кредит в строк до 21.10.2019 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 0,75 % за день. Договір підписала електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором. Згідно з узгодженим графіком платежів, сума процентів за період кредитування складала 1 473 грн 75 коп. Разом з тим, вказує, що доказів того, що строк кредитування був продовжений за її згодою у встановленому порядку, суду не надано. Водночас, автоматичне продовження строку кредитування шляхом лише продовження користування кредитом, та без ініціативи для цього позичальника, суд не може розцінювати як встановлення сторонами конкретного строку кредитування, а тому слід виходити зі строку кредитування, погодженого сторонами у договорі. Тому, оскільки Позивач не довів право нараховувати проценти на умовах договору поза межами строків правомірного користування позикою, вважає, що до стягнення з неї підлягає сума процентів, яка була передбачена умовами договору - 1 473,75 грн. Водночас, заявлені Позивачем до стягнення суми процентів значно перевищують суми процентів, які передбачені умовами договору у межах погоджених строків користування грошовими коштами. Тому, оскільки Позивач не довів заявлені ним суми процентів, а також не довів право нараховувати проценти на умовах договору поза межами строків правомірного користування позикою, в даній вимозі вона погоджується частково, на сплату суми за тілом кредиту - 13 100 грн, комісію за надання кредиту - 655 грн, а також на передбачені в договорі проценти 1 473,75 грн, тобто в сумі 15 228,75 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу зазначила, що загальна вартість витрат на професійну (правову) допомогу є завищеною та не може бути оцінена в розмірі 8 000 гривень, адже дана справа є досить типовою, а оскільки дане АО займається такого роду справами, відтак має вже безліч одноманітних шаблонів для подачі до суду, окремо слід зазначити, що справа про стягнення заборгованості носить спрощений характер, а відтак не потребує великої уваги та приділення часу з боку представника. Окремо зазначає, що в детальному описі наданих послуг адвокат зазначає лише час приділений для кожної із правової дії, проте з чого сама складається сума 8 000 гривень та скільки коштує окремо пророблена дія - не зазначає, що дає змогу зробити висновок, що знову ж таки - дана заява є шаблонною, та не оцінена й не складена для кожного випадку окремо, а отже не може бути розцінена як достовірний доказ вірного розрахунку витрат на правничу допомогу в даній справі, а сума є значно завищеною.

Щодо судового збору, вказує, що оскільки визнає позов частково, то враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, просить стягнути з неї витрати за надання правової допомоги пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 994,24 грн.

04.09.2025 засобами електронного зв`язку на адресу суду надійшла відповідь на відзив, подана представником позивача Усенко М.І. , який ствердив, що вважає аргументи у відзиві на позовну заяву Відповідача безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання за кредитним договором, з огляд на наступне. ТОВ «Фінансова компанія Кредит-Капітал» має повне право вимагати від Позичальника виконання всіх зобов`язань за договором, включаючи основну суму, проценти та пеню, оскільки до нього перейшло право вимоги за договором. Вся необхідна інформація для укладення кредитного договору розміщена на сайті Кредитодавця та, зокрема, в Особистому кабінеті Позичальника, Правилах надання грошових коштів у позику та безпосередньо у кредитному договорі - після ознайомлення з якою Відповідач погодившись на умови підписав кредитний договір. Щодо нарахування процентів, зазначає що ОСОБА_2 свідомо звернулася до ТОВ «МІЛОАН» з метою отримання кредитних коштів та згідно умов договору підтвердила, що повністю розуміє всі умови договору, свої права та обов`язки за договором і погоджується з ними та прийняв на себе зобов`язання сплатити отримані кошти згідно умов кредитного договору, а позичальник свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору. Згідно п. 1.3. та 1.4. договору кредит надавався строком на 15 днів з 06.10. 2019, з терміном повернення 21.10.2019. Згідно п. 1.2 Загальний розмір кредиту, наданого Позичальнику, становить 13 100 грн. Позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом. Відповідно п. 1.5.2. Проценти за користування кредитом нараховувалися за ставкою 0,75% від фактичного залишку кредиту за кожен день. Ця ставка відповідала 98,25 грн за 15 днів користування. Стандартна (базова) процентна ставка становила 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування (п. 1.6.). Згідно п.2.3. Проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п.1.4, якщо Позичальник всупереч умовам цього Договору продовжує користуватись кредитом. У відомості чітко зазначено, що щодня нараховується 196,50 грн як "Нарахування процентів". Ця сума відповідає розрахунку 1.50% від суми кредиту. Це підтверджує, що Позивач нараховував проценти відповідно до п. 1.6 Кредитного договору, де встановлена стандартна (базова) процентна ставка у розмірі 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування Договір також передбачає, що строк його дії - з моменту укладення і до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Таким чином, зобов`язання Позичальника сплачувати проценти не обмежуються початковим 15-денним терміном, якщо він не повернув кредит. Таким чином, на думку представника позивача, нарахування процентів є правомірним і відповідає умовам Кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів, які були погоджені Позичальником при укладенні договору, а також відображається у відомості про нарахування. Застосування стандартної (базової) ставки у випадку продовження користування кредитом після первісного строку є договірною умовою, яка не суперечить законодавству про споживче кредитування. Вимога щодо стягнення заборгованості за неустойкою (пені) також обґрунтована умовами договору, та погоджена Відповідачем, тому підлягає стягненню з неї. Витрати, понесені ним на професійну правничу допомогу є обґрунтованими, розумними та доведеними, оскільки документально підтверджені та доведені. В підсумку зазначає, що вимоги, викладені у відзиві на позовну заяву ОСОБА_2 не підлягають задоволенню, оскільки є безпідставними та суперечать факту погодження Відповідача з умовами кредитного договору. Позовні вимоги просить задовольнити.

Представник позивача Усенко М.І. в судове засідання не з`явився, у позовній заяві висловив клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, проте засобами електронного зв`язку надіслала заяву у якій просила розгляд справи провести без її участі, надані у відзиві доводи підтримала та просила їх задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши їх у сукупності та взаємозв`язку, суд встановив такі обставини.

06.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №6147756, відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 13 100 грн на умовах визначених кредитним договором, а Позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в термін,що визначений Договором.

Відповідно до заяви-анкети, що додано до позовної заяви сума кредиту 13 100 гривень у валюті українська гривня, строк кредиту 15 днів з 06.10.2019, дата повернення 21.10.2019, сума до повернення 15 228,75 грн, складові частини сукупності вартості кредиту:

Комісія у сумі 655 грн, що нараховується одноразово за ставкою 5,00 відсотків від суми кредиту за договором, проценти за користування договором: 1 473,75 грн, нараховуються за ставкою 0,75 відсотки від суми фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника, зареєстрованої Позичальником для цієї мети в особистому кабінеті на сайті miloan.ua.

Індивідуальна частина договору передбачає наступні пункти.

2. Плата за кредитом:

2.1. Позичальник сплачує Позикодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2, 1.6. Договору відповідно.

2.2. Нарахування Позикодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату фактичного повернення кредиту (включно) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування.

2.3. Проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена 1.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п.1.4, якщо Позичальник всупереч умовам цього Договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли визначена в п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору (за умовами акцій, програм лояльності, тощо). Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання Позичальником умов цього Договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти за користування кредитом 3 дня наступного за днем визначеним п.1.4 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. Договору протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено Товариством в односторонньому порядку. При цьому Сторони погодили, що після зупинення Товариством в односторонньому порядку нарахування процентів Товариство вправі в будь-який момент без погодження з Позичальником відновити нарахування таких процентів до моменту повного виконання Позичальником зобов?язань за договором або до моменту припинення нарахування процентів за рішенням Товариства.

2.4.4. Позичальник має право достроково повернути кредит у повному обсязі або частково.

2.5. Позичальник зобов?язаний здійснити сплату заборгованості по кредиту / сплату за продовження строку кредитування одним з способів, зазначених на сайті Товариства miloan.ua. При цьому Позичальник самостійно сплачує послуги платіжної системи (фінансового посередника), що здійснює переказ грошових коштів, у відповідності до тарифів останньої. Товариство забезпечує можливість сплати заборгованості через особистий кабінет на сайті miloan.ua, в т.ч. у дні, які відповідно до чинного законодавства України є вихідними, святковими, неробочими. Позичальник має скористатися такою можливістю у випадку якщо на момент здійснення платежу йому недоступні інші способи погашення заборгованості (наприклад у святкові вихідні дні, нічний час, перебування за кордоном, тощо).

2.6. Датою сплати Заборгованості по кредиту / сплати за продовження строку кредитування вважається дата отримання Товариством грошових коштів / інформаційного повідомлення від платіжної системи, через яку було здійснено переказ коштів, про здійснення відповідного переказу з посиланням на номер Кредитного договору / Ідентифікаційний код особи Позичальника, за умови, що в подальшому грошове відшкодування за такою операцією надійшло на рахунок Товариства.

Після погодження індивідуальної частини договору відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора N21504, що був отриманий на номер телефону НОМЕР_1 , підписала договір, що підтверджується довідкою про ідентифікацію, після чого відповідно до платіжного доручення 1855743 отримала на картку 5168-74ХХ-ХХХХ-1437 грошові кошти у розмірі 13 100 гривень.

Факт отримання кредитних коштів визнається відповідачкою, як і зміна нею прізвища з ОСОБА_4 на ОСОБА_4 , тому детально судом не аналізується.

Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення нарахування відсотків та комісій за користування здійснювалося з 06.10.2019 по 14.02.2020, тобто по момент укладення договору відступлення права вимоги № 47-МЛ, згідно якого ТОВ «Мілоан» передав право вимоги за кредитним договором № 6147756 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», що в свою чергу підтверджується витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №47-МЛ від 20.02.2020 та актом прийому-передачі до нього.

Згідно з п. 6.2.4. договору відступлення права вимоги, таке відступлення відбувається без згоди боржника.

Пунктом 6.3. цього ж договору визначено, що до нового кредитора переходять всі права вимоги за зобов`язаннями на умовах та обсязі, що існували на момент переходу цих прав.

Свої зобов`язання боржник не виконала, у зв`язку з чим на момент подання позову має заборгованість у розмірі 37 073 грн, що складається із 13 100 грн - тіло кредиту, 17 292 грн - заборгованість за процентами, 655 грн - заборгованість за комісією, 6 026 грн - заборгованість за неустойкою та/ або процентами за порушення грошового зобов`язання.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Враховуючи наведене, позивачем належним чином доведено факт отримання кредитних коштів відповідачем, зокрема, попереднє підписання кредитного договору та ознайомлення з його умовами, в результаті чого боржник взяв на себе зобов`язання повернення кредиту, які він не виконав, тобто відповідачем не виконано умови укладено кредитного договору та не повернуто позивачеві отримані кредитні кошти, а також не сплачено проценти за користування ними, чим порушено права позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Як визначено ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, не викликають сумнівів позовні вимоги в частині повернення самого кредиту в розмірі 13 100 гривень, комісії у розмірі 655 гривень та відсотків у розмірі 17 292 гривень.

Суд не погоджується із позицією позивачки, що проценти за користування кредитом можуть бути нараховані лише за перші 15 днів, оскільки це суперечить умовам договору.

Що стосується стягнення з відповідачки 6 026 гривень пені, суд зазначає, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тому, стягнення неустойки за кредитним договором у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону та позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, що відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивачем та відповідачем надано суду докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, тому справа розглянута на підставі наявних доказів, за результатами чого суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково, а саме в розмірі 31 047 гривень, у тому числі 13 100 гривень сума кредиту, 17 292 гривень сума процентів та 655 гривень - комісія, а в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, ч. 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Суд позов задовольнив частково на загальну суму 31 047 грн із заявлених позовних вимог 37 073 грн, тобто на 83,75% (37 073 грн : 31 047 грн х 100), тому з відповідача підлягають частковому стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 028,76 грн (2 422,40 грн (сплачений судовий збір) х 83,75% : 100%).

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правової допомоги, зазначених у позовній заяві в розмірі 8 000 гривень, слід зазначити наступне.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2025 між ТОВ «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет» було укладено договір про надання правової допомоги № 0107.

05.08.2025 сторонами було підписано акт прийому-передачі наданих послуг та детальний опис, згідно якого, адвокатським об`єднанням упродовж однієї доби надано позивачу 5 послуг загальною тривалістю 6 год 30 хв загальною вартістю 8 000 грн, зокрема:

- усна консультація клієнта тривалістю 30 хв;

- ознайомлення з матеріалами кредитної справи тривалість 2 год 30 хв;

- погодження правової позиції клієнта у справі тривалістю 30 хв;

- складення позовної заяви з урахуванням правової позиції її клієнта тривалістю 3 год 30 хв;

- подання заяви до суду від імені Клієнта.

Вартість наданих послуг відповідно до п. 6 акту № 1487 сплачується на користь адвокатського об`єднання протягом року з моменту підписання цього акту.

При визначенні суми відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 9009/371/18 та в постанові від 05.06.2019 у справі №922/928/18).

У постанові від 19.11.2020 у справі № 734/2313/17 Верховний Суд наголосив, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ця справа відноситься до категорії нескладних (малозначних) справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку зі стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. У спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia, заява № 58442/00, пункт 154) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

Таким чином, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх заявлений розмір, на переконання суду, не відповідає критеріям реальності та розумності таких витрат.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, а також з врахуванням позиції представника відповідача, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн, а з урахуванням часткового задоволення позову - 2 512,50 грн (3 000 грн х 82,27% : 100%).

Керуючись статтями 141, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 6147756 від 06.10.2019 у загальному розмірі 31 047 (тридцять одна тисяча сорок сім) гривень, що складається із 13 100 гривень тіла кредиту, 655 гривень комісії та 17 292 гривень процентів.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 6 026 гривень неустойки - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» частково судові витрати у загальному розмірі 4 541 (чотири тисячі п`ятсот сорок одна) гривня 26 копійок, що складаються сплаченого судового збору у розмірі 2 028,76 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 2 512,50 грн.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79029, м. Львів вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК