Рішення № 130645463, 30.09.2025, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/325/25

Провадження № 2/353/279/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2025 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого -судді Лущак Н. І.,

з участю секретаря судового засідання Гаврилів Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (далі ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 141451 від 28.05.2024 року у розмірі 9426,60 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач взятіна себезобов`язанняза кредитнимдоговором невиконував,у зв`язкуз чимдопустив виникненнязаборгованості покредитному договорув сумі9426,60 грн., що складається з: 8825,10 грн. заборгованості по кредиту; 1,50 грн. заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом; 600,00 грн. комісії за кредитним договором, яку просило стягнути на користь позивача. Також просило стягнути з відповідача понесені судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та 7000,0 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Також просило справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 29.04.2025 року вирішено розглянути дану справу в порядку спрощеного позовного провадження о 13 год. 00 хв. 20.05.2025 року без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Також даною ухвалою було встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив та встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Роз`яснено відповідачу, що відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву він має право пред`явити зустрічний позов. Однак, у зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача про розгляд страви, дану цивільну справу було відкладено та викликано сторін в судове засідання, з метою заслухання їх усних пояснень в приміщення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області.

16.07.2025 року відповідач ОСОБА_1 через канцелярію суду подав письмові пояснення (а.с. 99-103), в яких просив в задоволення позову відмовити в повному обсязі. Свої пояснення обґрунтував тим, що 25.05.2024 року між ним та ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» було укладено кредитний договір № 141451, відповідно до якого він на свій картковий рахунок отримав 51,79 грн., строк надання кредиту складає 184 днів. Пінктом 2.3 договору визначено, що проценти за користування кредитом становлять 0,10%. Тип процентної ставки є фіксованим. У пінкті 2.2.1 договору зазначено, що сума кредиту становить 17648,00 грн., яка надається для погашення заборгованості за договором про споживчий кредит № 132304 від 24.02.2024 року в сумі 14949,01 грн., проте йому невідомо про такий договір і його копія в матеріалах справи відсутня. Більше того, у позовній заяві зазначено, що «Фінансова компанія «Кредіплюс» та позивач уклали договір факторингу № 10102024, згідно якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 141451 від 28.05.2024 року, про те згідно довідки № 3, яка містититься в матеріалах справи позивачу передана заборгованість за кредитним договором № 141451 від 28.05.2024 року в сумі 51,79 грн., тому стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в сумі 9426,60 грн. є необґрунтованим. Вказав, що вказаним кредитним договором всі економічні та фінансові ризики позикодавець поклав на позичальника, а саме на нього. Сума вигоди позивача перевищує 50% вартості кредитного зобов`язання і нарахування такої заборгованості суперечить вимогам чинного законодавства. Він не був повідомлений про відступлення права вимоги (факторинг) за кредитним договором № 141451 від 28.05.2024 року. У вказаному кредитному договорі не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговування кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена комісія, також ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними. З урахуванням викладеного вважає, що вимога про стягнення комісії задоволенню не підлягає. Зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн. є необґрунтованими, більше того, в матеріалах справи відсутні докази перерахування зазначеної суми адвокату, не додано квитанції та акт прийняття-передачі наданих послуг адвокатом, не додано детального опису виконаних робіт адвокатом, в тому числі час, який затратив адвокат на виконання роботи тощо. Зазначені судові витрати позивача не підтверджені та не доведені, що є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Разом із позовною заявою ТОВ «ФК «ЕЙС» подало клопотання, в якому просило витребувати у Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») інформацію щодо платіжної картки маска-картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 .

Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 17.07.2025 року витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, що містить банківську таємницю, в т.ч. інформацію про належність ОСОБА_1 банківської картки № НОМЕР_1 та про надходження в період з 28.05.2024 року по 02.06.2024 року на вказанийкартковий рахунокгрошових коштівв сумі51 грн. 79 коп.

Відповідно доч.ч.1,2ст.174ЦПК Українипри розглядісправи судому порядкупозовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Згідно ч.1 ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

У відповідності до ч.ч. 1, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

12.08.2025 року від АТ КБ «ПриватБанк» на адресу суду надійшли витребувані судом докази.

16.09.2025 року позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» через систему «Електронний суд» подав додаткові пояснення у справі (а.с. 134-139), разом із підтвердження про направлення його копії відповідачу (а.с. 140 зворот), в яких вказав, що 25.05.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 було укладено договір споживчого кредиту №141451, відповідно до умов якого (п. 2.2.1) сторони погодили, що частину суми кредитних коштів зараховується як погашення суми боргу існуючого кредитного зобов`язання між сторонами (взаємозалік). Зазначене зумовлено тим, що на момент укладення договору у позичальника існувала непогашена заборгованість за попереднім кредитним договором № 132304 від 24.02.2024 року. Сума (загальний розмір) кредиту становить 17648,00 грн., з яких 14949,01 грн. для погашення заборгованості позивальника за договором про споживчий кредит № 132304 від 24.02.2024 року; у розмірі 51,79 грн. на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_2 ; у розмірі 2647,20 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини. Таким чином із наданої відповідачу суми кредиту 14949,01 грн. зараховано для погашення заборгованості за раніше укладеним кредитним договором, дані кошти фактично не перераховувалися відповідачу. Відповідно до копії довідки № 3 ТзОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» за допомогою сервісу «Вчасно», первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі. Таким чином відповідач безпідставно звів аналіз договору до формального зарахування лише частини суми грошових коштів, не беручи до уваги, що інша частина суми використана за цільовим призначенням, прямо передбаченим умовами договору. Вказав, що позивач не зобов`язаний направляти письмове повідомлення боржнику про зміну сторони кредитодавця. Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. При укладенні кредитного договопуу № 141451 від 25.05.2024 року позичальник погодився з умовами, визначеними в п. 2.5 цього договору та зобов`язався сплатити кредитодавцю комісію за надання кредиту у розмірі 15,00% від суми кредиту. Таким чиним, позичальник повністю усвідомлював та прийняв на себе всі зобов`язання, передбачені кредитним договором. Вказав, що сума правничої допомоги у розмірі 7000,00 грн. пропорційна виконаній роботі адвокатського бюро «Титаренко та партнери». Позивачем до суду надано акт прийому-передачі наданих послуг, у якому зазначено кількість витрачених годин адвокатом та суму гонорару за кожну послугу, тобто позивач долучив докази підтвердження надання правничої допомоги.

Представник позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» в судове засідання не з`явився, однак в позовній заяві у разі його неявки в судове засідання просив провести розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву суду не надав, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 133). Крім того, відповідач ОСОБА_1 в письмових поясненнях просив справу розглянути без участі відповідача та його представника.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно ч.1 ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

У відповідності до ч.ч. 1, 8ст. 279 ЦПК Українирозгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушеного права на належне виконання умов кредитного договору шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 цього кодексу, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 526, 527 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 25.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» (далі ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс») та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №141451 (індивідуальна частина) у форміелектронного документаз використаннямелектронного підпису(а.с. 11-15).

Відповідно до п. 1.2. договору позичальник засвідчує, що до укладення договору отримав та ознайомився, зокрема, з цією індивідуальною частиною, графіком платежів за кредитним договором, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною договору, правилами надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту кредитодавця, а також іншою інформацією необхідною для прийняття ним свідомого рішення про укладення договору та отримання кредиту, у т.ч. передбаченою ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інформацією та документами розміщеними на сайті https://finx.com.ua/. У випадку, якщо будь-яка інформація не була отримана позичальником або є йому незрозумілою, позичальник повинен відмовитись від підписання акцепту/цієї індивідуальної частини договору.

Відповідно до п. 5.2. договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цієї індивідуальної частини або інформація з посиланням на неї є пропозицію кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цієї індивідуальної частини/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про укладення кредитного договору (акцепту) в особистому кабінеті на сайті кредитодавця. Підписанням індивідуальної частини договору/акцепту позичальник приєднується до договору в цілому, включаючи публічну частину. Після укладення цей кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд кредитодавця направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником кредитодавцю. Кредитодавець накладає на договір свою електронну печатку з кваліфікованою електронною позначкою часу, що визначає дату та час укладення договору. За зверненням позичальника кредитодавець може повторно надати (надіслати) укладений кредитний договір на електронну скриньку позичальника та/або виготовити і надіслати на поштову адресу позичальника засвідчену кредитодавцем копію цього договору в паперовому вигляді, за письмовим зверненням позичальника

Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 76df3fac було відправлено відповідачу ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_3 та введено ним для підписання договору 25.05.2024 року о 11 год. 00 хв. 11 сек.

Відповідно до п. 2.1 договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 2.6. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 2.2.1 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 2.6. договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 17648,00 грн., надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 14949,01 грн. для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит №132304 від 24.02.2024 року укладеним з кредитодавцем; у розмірі 51,79 грн. на №рахунку/картки позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті; у розмірі 2647,20 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини (п. 2.2.1 договору).

Згідно п. 2.6. договору загальний строк кредитування складає 184 днів з 25.05.2024 року (дата надання кредиту) по 25.11.2024 року.

Відповідно до п. 2.3. договору проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,10 % річних. Тип процентної ставки фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

Згідно п. 2.4 договору знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 200,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

Комісія за надання кредиту складає 2647,20 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою15,00 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено (п. 2.5).

Відповідно до п. 2.7. договору загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складає (не перевищує) 2658,40 грн.

Денна процентна ставка складає: 2658,40грн./17648,00грн./184 днів*100%=0,0819%/день (п. 2.7.1).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка (загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у процентах річних від загального розміру виданого кредиту) складає 76,12% річних (п. 2.8).

Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 20306,40 грн. (п. 2.9.1).

Згідно п. 2.10. договору, якщо позичальник не сплатив/не повністю сплатив періодичний платіж в день настання дати його належної сплати, визначеної графіком платежів, а також протягом 5 календарних днів після настання дати платежу, то на 6-й день від дати неналежної сплати позичальник, якщо тільки він не звільнений від обов`язку сплачувати неустойку, згідно чинного законодавства, зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 200,00 грн, а в подальшому починаючи з 7-го дня пеню в розмірі, що становить 20,00 грн за кожний календарний день прострочення та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) нарахована за порушення зобов`язань позичальником не може перевищувати 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного позичальником за цим договором, а у випадку, якщо загальний розмір кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, сукупна сума неустойки не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної позичальником за цим договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Вказана пеня розраховується по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру визначеного цим пунктом.

Відповідно до п. 3.2. договору зміни та/або доповнення до даного договору, можуть бути внесені за домовленістю сторін. Усі зміни та доповнення до цього договору вчиняються у будь-якій формі не забороненій законодавством (у т.ч.у формі відмінній від договору, якщо це не заборонено законодавством) та набувають чинності за умови, що згода позичальника виражена у відповідний спосіб (за допомогою застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором).

Згідно графіка платежів, що є Додатком до договору про споживчий кредит №141451 від 25.05.2024 року (а.с. 12 зворот) сума кредиту за договором становить 17648,00 грн., проценти за користування кредитом 5,20 грн., за обслуговування кредитної заборгованості 6,00 грн., комісія за надання кредиту 2647,20 грн., кількість днів у розрахунковому періоді 184 днів.

Крім того, сторонами було узгоджено паспорт споживчого кредиту, Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), що є Додатком до договору про споживчий кредит № 141451 від 25.05.2024 року (а.с. 16).

ТОВ «Фінансова компанія«Кредіплюс» повідомило про успішність операції, згідно договору № 1412/22-1 від 14.12.2022 укладеного з ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» на платіжну картку № НОМЕР_4 , номер транзакції НОМЕР_5 , номер замовлення 111034320, якою відповідачу ОСОБА_1 було перераховано 51,79 грн. за договором про споживчий кредит № 141451 від 28.05.2024 року (а.с. 22 зворот-23).

28.05.2025 року кредитні кошти в розмірі 51,79 грн. були перераховані відповідачу на його платіжну картку № НОМЕР_6 , що підтверджується листом-повідомленням № 20.1.0.0.0/7-250728/97901-БТ від 06.08.2025 року та випискою за договором № б/н за період 28.05.2024 року по 02.06.2024 року наданими АТ КБ «ПриватБанк», наданих на виконання ухвали суду від 17.07.2025 року по картковому рахунку ОСОБА_1 (відповідач) (а.с. 117, 118-120).

10.10.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія«Кредіплюс» (даліклієнт) та ТОВ «ФК«ЕЙС» (далі фактор) було укладено договір факторингу № 10102024, згідно умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується іх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 29-32).

Згідно витягу з додатку №1 до договору факторингу № 10102024 від 10.10.2024 року реєстру прав вимоги №3 (а.с. 31 зворот) від ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» до ТОВ «ФК«ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 9426,60 грн., що підтверджується актом прийому-передачі реєстру №3 до договору факторингу № 10102024 від 10.10.2024 року (а.с. 32).

Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті № 5179 від 12.12.2024 року (а.с. 32 зворот) ТОВ «ФК «ЕЙС» сплатило ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» 656643,63 грн. оплати за відступлення права вимоги згідно договору факторингу 10102024 від 10.10.2024 року.

Проте, як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач не виконав своїх договірних зобов`язань за договором проспоживчий кредит№ 141451 від25.05.2024року тастаном на25.03.2025року(включно)допустив передпозивачем заборгованість,яка становить9426,60 грн., що складається з: 8825,10 грн. простроченої заборгованості за сумою кредиту; 600,00 грн. простроченої заборгованості за комісією; 1,50 грн. простроченої заборгованості за процентами, що підтверджується випискою з особового рахунку за кредитним договором № 141451 ОСОБА_1 (а.с. 28 зворот).

Будь-яких належних, допустимих, обґрунтованих доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вказаним договором, відповідачем по справі суду не представлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 512 ЦК України, передбачено можливість зміни кредитора у зобов`язанні, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Частиною другою статті 1050 ЦК України встановлено що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною другою статті 625 ЦК України, передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідностідо ч.3ст.12,ч.1ст.81ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що відповідачем не виконано грошові зобов`язання в строки, передбачені умовами кредитних договорів, з урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених судом доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами, що внаслідок неналежного виконання своїх зобов`язань за договором про споживчий кредит № 141451 від 25.05.2024 року врозмірі 9426,00 грн., що складається з: 8825,10 грн. заборгованості за тілом кредиту; 600,00 грн. комісії; 1,50 грн. заборгованості за відсотками.

За встановлених в судовому засіданні обставин доводи відповідача не заслуговують на увагу.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС», є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно доположень ч.ч.1,2,8ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справипокладаються,у разізадоволення позову,на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При такому вирішенні позову з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп. (платіжна інструкція в національній валюті № 10534 від 24.04.2025 року (а.с. 39).

Щодо витрат за надання правничої допомоги.

За правилами ч. 2-4ст. 137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн. позивачем до позовної заяви додано копію Договору про надання правничої допомоги № 04/02/25-01 від 04.02.2025 року (а.с. 33), копію додаткової угоди № 31 до договору про надання правничої допомоги № 04/02/25-01 від 04.02.2025 року (а.с.34) та копію акту прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 04/02/25-01 від 04.02.2025 року) (а.с. 34 зворот) з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до вищевказаного акту прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 04/02/25-01 від 04.02.2025 року) ТОВ «ФК«ЕЙС» сплатило на користь адвокатського об`єднання «Татаренко та партнери» 7000,00 грн., з яких: 5000,00 грн. складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором; 1000,00 вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості; 500,00 грн. підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договорм; 500,00 грн. підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором.

Суд враховує, що при визначенні суми відшкодування витрат за надання правничої допомоги суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставіст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада від 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний характер.

У постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року у справі N 211/3113/16-ц (провадження N 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд враховує, що категорія справ про стягнення заборгованості за кредитним договором не є складною. З урахуванням кваліфікації і досвіду адвоката заявлені до відшкодування витрати в розмірі 7000,00 грн. є явно неспівмірними з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (дійсності, необхідності) та розумності.

Отже, на підставі наведеного, суд приходить до висновку, що обґрунтованими є вимоги про стягнення із позивача на користь відповідача 3000,00 грн. витрат за надання правничої допомоги.

На підставінаведеного,ст.ст.207,512,514,516,525,526,530,610,611,612,625,629,631,638,1049,1050,1054,1077,1078,1080,1082,1084ЦК України, ЗаконуУкраїни «Проелектронну комерцію»,керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 128, 141, 247, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ «ЕЙС» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрованого по АДРЕСА_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_7 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», юридична адреса: Харківське шосе, 19, офіс 2005, м.Київ, код ЄДРПОУ 42986956, заборгованість за кредитним договором№ 141451від 25.05.2024року врозмірі 9426(Дев`ять тисяч чотириста двадцять шість) грн. 60 коп., яка складається з: 8825 (Вімім тися вісімсот двадцять п`ять) грн. 10 коп. заборгованості за тілом кредиту; 1 (Одна) грн. 50 коп. заборгованості за відсотками; 600 (Шістсот) грн. 00 коп. комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрованого по АДРЕСА_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_7 , на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ЕЙС»,юридична адреса:Харківське шосе,19,офіс 2005,м.Київ,код ЄДРПОУ42986956, 2422 (Дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. понесених позивачем судових витрат та 3000 (Три тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГоловуючийН. І. ЛУЩАК