Ухвала суду № 130644781, 23.09.2025, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/5002/25

Провадження № 1-кс/0203/4141/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Дніпрі клопотання прокурора Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпра, раніше судимого, неодруженого, не працюючого, з середньою технічною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

заявленого у кримінальному провадженні № 12025042110001037, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2025 року прокурор звернувся до суду із цим клопотанням, у якому зазначив, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 185 КК України.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 28.07.2025 відносно підозрюваного було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25.09.2025 з визначенням застави в сумі 242 240,00 грн. При обранні запобіжного заходу слідчим суддею надавалась оцінка обґрунтованості пред`явленої на той час підозри за ч.1 ст. 263 КК України.

30.07.2025 після обрання слідчим суддею запобіжного заходу ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 185 КК України.

Постановою Центральної окружної прокуратури міста Дніпра від 17.09.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжений до трьох місяців до 26.10.2025.

У клопотанні прокурор просить суд продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 26.10.2025 з можливістю внесення раніше визначеної судом застави в сумі 242 240,00 грн.

Необхідність продовження запобіжного заходу підозрюваному прокурор мотивував продовженням існування ризиків його переховування від органу досудового розслідування або суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі.

Підозрюваний, його захисник в судовому засіданні просили зменшити розмір застави.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно дост.131КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із видів останніх є запобіжні заходи.

Мета та підстави застосування запобіжного заходу, а також обставини, що враховуються при його обранні, визначені ст.ст.177,178 КПК України.

Частиною 1 ст.183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 3ст.197КПК Українивстановлено,що строктримання підвартою можебути продовженийслідчим суддеюв межахстроку досудовогорозслідування впорядку,передбаченому цимКодексом.Сукупний строктримання підвартою підозрюваного,обвинуваченого підчас досудовогорозслідування неповинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Перевіривши доводи клопотання та дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що останні в достатній мірі свідчать про факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та про обґрунтовану причетність до його вчинення ОСОБА_4 , оцінка чому надавалась слідчим суддею і при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу. Крім того, надані матеріали кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за ч.4 ст. 185 КК України.

Також слідчий суддя враховує, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спроби протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі Харченко проти України від 10.02.2011 року). У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п.36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження строку тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України»). При цьому, докази того, що обставини, які були прийняті судом при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з часом змінились, обвинуваченим та його захисником не надані.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» №12369/86 від 26.06.1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Із вказаного рішення Європейського суду вбачається, що попереднє ув`язнення може бути застосоване до особи, яка обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи із самої тяжкості обвинувачення. При цьому суд враховує відсутність можливості без продовження строку тримання під вартою, встановити обставини, що мають значення в кримінальному провадженні, та що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких, найсуворішою санкцією (за ч.4 ст. 185 КК України) передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.

Підозрюваний офіційно не працевлаштований, неодружений, утриманців не має.

Таким чином, обставини вчинення кримінального правопорушення, усвідомлення підозрюваним можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі; обізнаність про свідків та потерпілих, відомості про яких містяться в долучених до клопотання протоколах допитів; відсутність у підозрюваного міцних соціальних зав`язків, дають достатні підстави вважати про наявність ризиків можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні з метою зміни ними змісту або обсягу своїх свідчень, які вони будуть надавати під час досудового розслідування та в суді, вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя також враховує, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях осіб, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України. Тому, ризик впливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від останніх та дослідження їх судом.

Вказана обставини в своїй сукупності свідчать про те, що передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України ризики, які враховувались при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу, на теперішній час не зменшились та не втратили своєї актуальності.

У зв`язку з вищенаведеним, продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даному етапі досудового розслідування забезпечить запобіганню зазначеним вище ризикам та належному виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Враховуючи усталену практику Європейського суду з прав людини, що стосується порушення, ст.5, п.1 ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод (право на справедливий суд) у зв`язку з надмірно тривалим триманням обвинувачених під вартою та тривалим кримінальним провадженням, слідчий суддя враховує, що на теперішній час у кримінальному провадженні проведено комплекс слідчих та процесуальних дій, спрямованих на встановлення обставин, які підлягають доказуванню в рамках даного кримінального провадження, згідно вимог ст.91 КПК України. Слідчі дій проводяться та процесуальні рішення приймаються без зайвих зволікань та своєчасно.

Продовження строку досудового розслідування було ініційовано вперше та зумовлено, окрім іншого, необхідністю отримання висновків судових експертиз, що мають суттєве значення для повного та всебічного дослідження обставин кримінального провадження та проведення яких потребує значного часу.

Таким чином, на теперішній час існують об`єктивні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, в зв`язку із цим, для досягнення завдань кримінального провадження продовження строку тримання підозрюваного під вартою є доцільним.

З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого та продовження підозрюваному застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.10.2025 включно, з визначеною раніше заставою в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатний осіб, тобто в сумі 242 240,00 грн, та, в разі її внесення, із покладенням обов`язків, визначених п.п.1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України. При цьому, з урахуванням вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень за ч.4 ст. 185 КК України, оцінка чому не надавалася при обранні попереднього запобіжного заходу, слідчий суддя не вбачає підстав для зменшення розміру раніше визначеної застави.

Керуючись статтями 176-178,182-184,193,194,196,197,199,369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 34 дня до 26 жовтня 2025 року включно, з утриманням у державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» Міністерства юстиції України.

Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених законом, у сумі 242240,00 гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

У разі звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти під заставу, покласти на нього такі обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину, та іншими особами, визначеними слідчим чи прокурором;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, а до підозрюваного може бути застосований запобіжний захід у виді застави у більшому розмірі або інший запобіжний захід з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання та контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Строк дії ухвали визначити до 26.10.2025 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 30.09.2025 о 17 год. 10 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1