Ухвала суду № 130644744, 01.10.2025, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/421/25

1-кп/0203/1167/2025

У Х В А Л А

іменем України

01 жовтня 2025 року Центральний районний суд

міста Дніпра

у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

судді - ОСОБА_2

судді - ОСОБА_3

при секретарі - ОСОБА_4

за участі прокурора - ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_6

захисника - ОСОБА_7

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025040000000037 від 08.01.2025 відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч.2 ст.111, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор у судовому засіданні заявив письмове клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 строком на 60 днів, в обґрунтування якого посилалася на те, що на воліобвинувачений зможеперешкодити встановленнюістини усправі,вплинути насвідків,переховуватися відслідства ісуду ізметою уникненнявідповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 просили вирішити питання на розсуд суду.

Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно ч.1,2ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Так,ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким злочином, судове дослідження доказів по справі не проведене, а отже перебуваючи на волі обвинувачений зможе перешкодити встановленню істини у справі, вплинути на свідків, переховуватися від слідства і суду із метою уникнення відповідальності.

В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі обвинуваченого оцінюється не лише на основі суворості можливого вироку, а має досліджуватися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

При цьому, судовий розгляд кримінального провадження триває, не вчинено жодної необхідної дії для розгляду провадження. Також суд враховує, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Відповідно до п. 8 роз`яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.

На підставі наведеного, суд переконаний у необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки він довів обставини, які виправдовують обмеження права обвинуваченого перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, суд приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Отже, враховуючи наявність ризиків вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи у сукупності обставини визначені ст.178 КПК України, суд приходитьдо висновкупро необхідністьпродовження запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюобвинуваченомуОСОБА_6 строком на 60 днів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 331, КПК України, колегія суддів-

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 продовжити на строк 60 днів, тобто до 29 листопада 2025 року включно.

На ухвалупротягом 5 днів з дня її винесення може бути подано апеляцію до Дніпровського апеляційного суду.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3