Ухвала суду № 130637954, 01.10.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №638/18258/24

Провадження № 2-ві/638/32/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2025 року м.Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого Зінченка О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кравцова Сергія Олександровича про відвід судді Шевченківського районного суду м. Харкова Цвіри Д.М. від розгляду цивільної справі № 638/18258/24 за позовною заявою керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Аміла Омарова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, визнання недійсним договору,

в с т а н о в и в:

Під головуванням судді Шевченківського районного суду м. Харкова Цвіри Д.М. відбувається розгляд цивільної справи № 638/18258/24 за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Аміла Омарова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, визнання недійсним договору.

Представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Кравцовим Сергієм Олександровичем 29.09.2025 через систему Електронний суд було подано заяву про відвід судді Цвіри Д.М., в якій зазначено, що дії судді під час розгляду вказаної вище справи є проявами прямої упередженості судді до учасника розгляду справи.

Так, заявник вказав на те, що суддею було допущено порушення встановлених ЦПК України строків направлення запиту про надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі щодо відповідачів, а також строків проведення підготовчого судового засідання. Крім того, в ухвалі про відкриття провадження зазначено недостовірні відомості, а в подальшому, після звернення представника відповідача до суду, виправлено описку, однак це, на переконання заявника є фальсифікацією, а не виправленням описки.

Заявник вказує, що відповідач ОСОБА_1 жодного разу не був повідомлений про дату та час проведення судових засідань, які призначались на 07.01.2025, 29.05.2025, 17.07.2025, 13.08.2025.

Крім того, заявник стверджує, що суддею вчинено низку процесуальних порушень, а саме: неправомірно відмовлено в задоволенні клопотання про забезпечення участі представника відповідача в судовому засіданні в режимі відеоконференції; допускається затягування розгляду справи; неправомірно допускається до участі у судовому засіданні представник керівника прокуратури, до якого в цьому ж засіданні виникали питання щодо підтвердження його повноважень; неправомірно не розглянута заява представника відповідача про відвід секретаря судового засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 30.09.2025 (головуючий суддя Цвіра Д.М.) заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кравцова Сергія Олександровича про відвід судді визнано необґрунтованою та передано разом із матеріалами справи іншому судді, який не входить до складу суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 30.09.2025 головуючим суддею для розгляду заяви про відвід судді Цвіри Д.М. визначено суддю Зінченка О.В.

Дослідивши заяву про відвід судді Цвіри Д.М., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006, неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків, а у п. 2.5 цих принципів визначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. При цьому підлягає задоволенню відвід судді від участі в розгляді справи, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням РСУ від 04.02.2016 № 1, роз`яснено, що суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але повинен бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. Довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється у ефективному відправленні судочинства і виступає мірою реалізації завдань справедливого суду (ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22.02.2013).

Аналізуючи зазначені вимоги, суд приходить до переконання, що головною метою відводу/самовідводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти можливій упередженості судді (суддів) під час розгляду конкретної справи, запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді (суддів), оскільки кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом (ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України») наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Стосовно об`єктивного критерію при вирішенні того, чи є у кожній конкретній справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній.

При цьому, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що сторони процесу безумовно наділені правом на подання заяви про відвід судді, який здійснює розгляд їх справи, у випадку наявності у них сумнівів в неупередженості останнього, однак така заява має бути належним чином обґрунтована та підтверджена належними доказами.

Такий підхід також кореспондується із принципом диспозитивності, закріпленим у ст. 13 ЦПК України, положеннями ст. 39 ЦПК України щодо вимоги про вмотивованість відводу та ст. 81 ЦПК України, яка передбачає обов`язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Із заяви адвоката Кравцова С.О. про відвід судді Цвіри Д.М. суд вбачає, що підставами відводу судді є незгода представника відповідача із процесуальними діями та прийнятими процесуальними рішеннями судді при розгляді цивільної справи, а саме стверджувані порушення процесуальних строків, вирішення питань щодо повноважень представника позивача, незгода з процесуальними рішеннями, прийнятими при розгляді справи, зокрема щодо відмови в участі представника відповідача в режимі відеоконференції в зв`язку з порушенням строків подання відповідного клопотання та відводу секретаря судового засідання, що, на думку заявника, є проявом упередженості та наданням суддею переваги іншій стороні процесу.

Водночас, згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Стосовно тверджень заявника про те, що відповідач ОСОБА_1 жодного разу не був належним чином повідомлений про дату та час судових засідань, які призначались на 07.01.2025, 29.05.2025, 17.07.2025, 13.08.2025, суд зазначає, що згідно даних автоматизованої системи документообігу суду судові повістки про виклик у дані судові засідання, а також у інші, направлялись на адресу представника відповідача Кравцова С.О. та були отримані ним через систему Електронний суд.

При цьому, згідно ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Таким чином, факт повідомлення представника сторони про дату та час судового засідання є належним повідомленням сторони.

Будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Цвіри Д.М. при розгляді даної справи, з матеріалів справи та заяви про відвід суд не вбачає.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кравцова Сергія Олександровича про відвід судді Цвіри Д.М. належить відмовити, оскільки викладені в ній доводи не належать до підстав відводу, визначених законом.

Одночасно суд наголошує на тому, що заявник не позбавлений права оскаржити процесуальні рішення судді, з якими він не згодний, в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Керуючись ст. 36, 39, 40, 258-261 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кравцова Сергія Олександровича про відвід судді Шевченківського районного суду м. Харкова Цвіри Д.М.

Ухвала, згідно вимог ст. 261 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О. В. Зінченко