Рішення № 13063333, 16.12.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2010 р.Справа № 5/217

За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРРУС", 36008, м. Полтава, вул. Боженка, 28

про стягнення 3504,86 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: не з'явився

Рішення оголошено в судовому засіданні 16.12.2010 року після виходу з нарадчої кімнати.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 3504,86 грн. заборгованості за договором № П-203 купівлі-продажу з відстрочкою від 01.01.2009 року, в т.ч. 3339,53 грн. - основний борг та 165,33 грн. - пеня.

Представник позивача в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не надав. Ухвали, направлені на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, повернулися до суду з відміткою поштового відділення "адресат відсутній". Враховуючи, що зазначена в позовній заяві адреса відповідача (36008, м. Полтава, вул. Боженка, 28) співпадає з адресою, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, останній вважається повідомленим належним чином про час, дату і місце проведення судового засідання.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання (згідно п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75), а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

01.01.2009 року між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАРРУС" (відповідач) був укладений договір № П-203 купівлі-продажу з відстрочкою (далі - договір).

У відповідності до п. 1.1. договору, позивач (продавець) зобов'язався передати у власність відповідача (покупець) передбачений договором товар, а покупець - прийняти та оплатити його.

Згідно п. 1.2 договору, найменування (асортимент), кількість та ціна товару встановлюється специфікаціями до цього договору, які є його невід'ємними частинами. При відсутності специфікацій до цього договору, найменування (асортимент), кількість та ціна товару встановлюється в накладних, які виписуються продавцем на відпуск товару. Ці накладні, підписані покупцем або його представником, вважаються достатніми умовами та доказом узгодження між сторонами цього договору найменування (асортименту), кількості та ціни товару. Вказані в цьому пункті договору накладні є розрахунковим документом і одночасно виконують роль специфікацій до цього договору, і є невід'ємними частинами цього договору.

Факт виконання позивачем своїх договірних зобов'язань щодо купівлі-продажу товару на суму 3339,53 грн. підтверджується наявними у справі копіями належним чином оформлених накладної № В21384 від 08.06.2010 року (а.с. 14) та кільцевої довіреності (а.с. 15).

У відповідності до п. 2.2. договору, покупець зобов'язався оплатити товар протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, не розрахувався за отриманий товар, у зв'язку з чим розмір його заборгованості перед позивачем на момент подання позову склав 3339,53 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобовязань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно зі ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Згідно зі ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин вимоги про стягнення заборгованості за товар в сумі 3339,53 грн. є правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 23.06.2010 року по 10.10.2010 року, що складає, згідно розрахунку позивача, 165,33 грн.

За змістом ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України, боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобовязання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно зі ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України, зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 5.2. договору, у випадку недотримання строків оплати продукції, вказаних у п. 2.2. даного договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в цей період, від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочки.

Суд, перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем пені за період з 23.06.2010 року по 10.10.2010 року, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.

Клопотання про витребування додаткових доказів в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст.129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторони вільні у наданні господарського суду своїх доказів і доведенні їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРРУС" (36008, м. Полтава, вул. Боженка, 28, код ЄДРПОУ 33964612) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 3339,53 грн. боргу, 165,33 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гетя Н.Г.