Рішення № 13063308, 17.12.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" грудня 2010 р.Справа № 11/70-09-1672 За позовом: Міністерства транспорту та зв'язку України;

До відповідача: Одеської міської ради;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Одеська залізниця

про визнання права власності.

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: Шинкаренко Ю.В., Клочко Н.В., Кулініченко К.Г., Танасюк А.О., Кіташевський Д.А. (за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

Від третьої особи: Білинський В.А., Кулініченко К.Г., Клочко Н.В., Капука Т.М. (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 31.03.2009 р. за вх. № 2173 до Господарського суду Одеської області звернулось Міністерство транспорту та зв'язку України з позовною заявою до Одеської міської ради про визнання за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України права державної власності на об'єкт нерухомого майна - «Насосна для перекачування дизельного палива»загальною площею 44,0 кв.м., який згідно технічного паспорту, виготовленого від 25.05.2007, розташований за адресою. м. Одеса (Застава-1), вул. 1-ша Станційна, № 1, що перебуває у господарському віданні Одеської залізниці.

Ухвалою від 06.04.2009 р. до участі у справі було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Одеську залізницю.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 05.06.2009 р. за вх. № 14154 та 16.07.2009 р. за вх. № 17866 обгунтування позовних вимоги .

05.06.2009 р. за вх. № 14153 Одеська залізниця надала пояснення по суті спору.

Ухвалою від 22.07.2009 р. у справі № 11/70-09-1672 було призначено судову оціночну експертизу, з метою встановлення розміру державного мита, що має бути сплачене за розгляд даної позовної заяви.

Ухвалою від 12.11.2010 р. провадження у справі було поновлено.

Відповідач в судові засідання від 24.04.2009 р., 22.05.2009 р., 10.06.2009 р., 25.06.2009 р., 22.07.2009 р., 22.11.2010 р., 03.12.2010 р та 17.12.2010 р. не з'явився, представників не направив, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне:

Згідно Положення про Міністерство транспорту та зв’язку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №789\2006 від 06.06.2006 р., Міністерство транспорту та зв’язку України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінтрансзв’язку є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового транспорту та у сфері використання повітряного простору України, забезпечення безпеки руху, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, надання послуг поштового зв’язку, телекомунікацій та інформації, користування радіочастотним ресурсом України. Міністерство відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує ефективне використання державного майна підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери його управління.

Одеська залізниця, згідно Статуту, є територіально-галузевим об’єднанням, заснованим на державній власності та підпорядкованим Державній адміністрації залізничного транспорту України , що входить до сфери управління Міністерства транспорту України.

Згідно розділу 4 Статуту майно Залізниці є державною власністю і закріплюється за нею на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, Залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, спірний об'єкт нерухомості знаходиться на балансі відокремленого структурного підрозділу (філії) –"Локомотивне депо Одеса-Сортувальна" Одеської залізниці, без статусу юридичної особи.

Об'єкт експлуатується, відображений в самостійному балансі та утримується за власний рахунок відокремленого структурного підрозділу (філії) –"Локомотивного депо Одеса –Сортувальна" Одеської залізниці. На конструктивні елементи, які входять до складу зазначеного об'єкту ведуться інвентарні картки для обліку основних засобів №№ 11092.

13.07.2000 відповідно до рішення Одеської міської ради народних депутатів від 28.04.2000 № 1234-ХХIII Одеській залізниці, як землекористувачу, виданий Державний акт на право постійного користування землею № 99 (серія І-ОД № 000301), яким надано у постійне користування землі в межах згідно з планом землекористування. Землі надано у постійне користування для виробничої діяльності.

Позивач стверджує, що з метою проведення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - «Будівля насосної дизельного палива», яка розташована за адресою. м. Одеса (Застава-1), вул. 1-ша Станційна, № 1, листом від 31.07.2008 № НЮ-14/1186 звернувся до Одеської міської ради із проханням оформити свідоцтво на право власності за державою Україна на нерухоме майно, яке закріплене на праві господарського відання за Третьою особою та яке утримується, експлуатується і відображено в самостійному балансі її відокремленого структурного підрозділу (філії) –"Локомотивне депо Одеса-Сортувальна". Листом від 02.09.2008 р. № 988 Відповідач надав відповідь про можливість розгляду питання щодо оформлення права власності лише після надання документів, які посвідчують право власності (зокрема –акту державної комісії про прийняття зазначеного об'єкту і введення його в експлуатацію або інших). Будівництво об'єкту здійснювалося Третьою особою самостійно, об'єкт введений в експлуатацію, однак відповідних актів про введення до експлуатації об'єкту у Позивача та у Третьої особи не збереглося.

На замовлення Одеської залізниці КП "ОМБТІ та РОН" було проведено інвентаризаційні роботи та виготовлено технічний паспорт на зазначений нерухомий об'єкт.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що згідно ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За таких обставин, керуючись ст.ст.15,16 Цивільного кодексу України Позивач просить суд визнати за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України права державної власності на об'єкт нерухомого майна - «Будівля насосної дизельного палива»загальною площею 44,0 кв.м., яка згідно технічного паспорту, виготовленого від 25.05.2007, розташована за адресою. м. Одеса (Застава-1), вул. 1-ша Станційна, № 1, що перебуває у господарському віданні Одеської залізниці.

Третя особа –Одеська залізниця повністю підтримує позов Міністерства .

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з редакцією ст. 90 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 р. № 1540-VI, що була чинна на момент будівництва спірної споруди, державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.

В період існування СРСР, згідно вимог ст.11 Конституції СРСР 1977 р., державі належало на правах власності майно всіх державних, торгівельних та комунальних підприємств, організованих державою, житловий фонд, а також інше майно, необхідне для виконання завдань , що стоять перед державою.

У 1990 р. був прийнятий Закон України "Про економічну самостійність УРСР", згідно якого у власності України перебувають основні засоби виробництва, майно підприємств, а також житловий фонд та інше майно на території України.

З прийняттям у 1991р. Закону УРСР "Про власність" з’явилися нові об’єкти та суб’єкти права власності. Відповідно до ч.4 ст.2 Закону України "Про власність" власність в Україні виступає в таких формах: приватна , колективна , державна. Згідно ст.31 зазначеного Закону до державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність та власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). Однією з основних ознак цього є суб’єкт такого права. Пункт 1 ст.32 Закону України "Про власність" визначає суб’єктом права загальнодержавної (республіканської) власності державу в особі Верховної ради України, а згідно з п.2 цієї ж статті суб’єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських рад народних депутатів.

Згідно Указу Президії Верховної Ради України від 30.08.1991р. за №1452-ХХІІ підприємства союзного підпорядкування з прийняттям цього Указу переходять до державної власності України. Відповідно до Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10.09.1991р. майно та фінансові ресурси підприємств союзного підпорядкування, розташовані на території України є державною власністю України.

Відповідно до ст.116 Конституції України Кабінет Міністрів здійснює управління об’єктами державної власності відповідно до закону. Декрет Кабінету міністрів України від 15.12.1992р. №8-92 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" покладає управління цим майном на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади.

Статтею 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" від 21.09.2006 р. № 185-V визначено, що управління об'єктами державної власності –це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до ст. 4 цього Закону суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління); органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури); юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (далі - уповноважені особи); Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Крім того, у відповідності до ч. 2, 3 ст. 73 Господарського кодексу України в редакції Закону України від 16.01.2003р. № 436-IV орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Відповідно до п.п. 12 п. 4 Положення про Міністерство транспорту та зв’язку України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006р. № 789, Міністерство транспорту та зв’язку України здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Як вбачається з статуту Одеської залізниці, останнє є створеним згідно зі ст. 1,4 Закону України "Про залізничний транспорт" статутним територіально-галузевим об’єднанням, заснованим на державній власності і підпорядкованим Державній адміністрації залізничного транспорту, що входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України. Згідно п.4.1., 4.2 статуту майно Залізниці складається з основних фондів, обігових коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображається у балансі підприємства і належать йому на правах повного господарського відання.

Всі вищенаведені приписи діючого законодавства, а також положення статуту Одеської залізниці дозволяють дійти висновку, що з метою реалізації покладених законом завдань щодо збереження та ефективного використання державного майна, суб’єктом спірних правовідносин, предметом яких є питання оформлення правовстановлюючих документів на нерухоме майно, є Міністерство транспорту та зв’язку України.

Судовий захист права власності та майнових інтересів власників, здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема про визнання права власності на майно та за іншими позовами, пов’язаними з охороною права власності.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, але як свідчать матеріали справи Одеська міська рада в супереч названим нормам закону створила реальні умови, які обмежують права держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України та ДП „Одеська залізниця” у здійсненні ними своїх прав на спірне майно .

Згідно зі ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності визначений ст. 317 цього ж Кодексу, згідно з якою власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Згідно зі ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ст. 319 ЦК України).

Згідно із ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Суд може захистити цивільне право або інтерес, зокрема, шляхом, визнання права (ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, у тому числі шляхом: визнання наявності або відсутності прав.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце судових засідань, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення, в судові від 24.04.2009 р., 22.05.2009 р., 10.06.2009 р., 25.06.2009 р., 22.07.2009 р., 22.11.2010 р., 03.12.2010 р та 17.12.2010 р. не з'явився, представників не направив, своїм правом на захист не скористався.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Міністерства транспорту та зв’язку України про визнання за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України права державної власності на об'єкт нерухомого майна – «Будівля насосної дизельного палива»загальною площею 44,0 кв.м., яка перебуває у господарському віданні Одеської залізниці та розташована за адресою. м. Одеса (Застава-1), вул. 1-ша Станційна, № 1, підлягають задоволенню в повному обсязі, як обґрунтовані та підтвердженими належними доказами та наявними матеріалами справи.

Стосовно стягнення з відповідача на користь третьої особи –Одеської залізниці сплаченого державного мита та інших судових витрат пов'язаних із розглядом справи слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що державне мито по справі та ІТЗ судового процесу сплачені Одеською залізницею. Третя особа без самостійних вимог на предмет спору –Одеська залізниця вимог щодо стягнення судових витрат з Відповідача не заявляла.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (м. Київ, пр-т Перемоги, 14, код 00017584) право власності на об'єкт нерухомого майна - «Будівля насосної дизельного палива»загальною площею 44,0 кв.м., яка перебуває у господарському віданні Одеської залізниці та розташована за адресою. м. Одеса (Застава-1), вул. 1-ша Станційна, № 1.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 22.12.2010 р.

Суддя                                                             Власова С.Г.