Рішення № 13063043, 14.12.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

14.12.2010

Справа №2-22/5623-2010

За позовом – ТОВ «Сакська водна компанія» Чорноморська ділянка, смт Чорноморське, вул. Павленко, 62

до відповідача – ОП «Кримтеплокоммуненерго», м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3а Роздольненська філія, смт Роздольне, вул. Прикордонна, 100

про стягнення 66634,16 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Вальчук К.Г., представник, дов від 07.10.2010 року

від відповідача - не з'явився

Обставини справи:

Позивач - ТОВ «Сакська водна компанія» Чорноморська ділянка звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ОП «Кримтеплокоммуненерго» Роздольненська філія, просить суд заборгованість за надані послуги з водопостачання питної води т прийому стоків в каналізаційний колектор на суму 40020,86 грн., 26613,30 грн. пені, мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов укладеного між сторонами договору на постачання комунальних послуг № 10/131-2009 від 15.07.2009 року, не здійснив належним чином оплату наданих позивачем послуг, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 40020,86 грн.

06.12.2010 року до Господарського суду АР Крим надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з водопостачання питної води та прийому стоків до каналізаційного колектору в сумі 40020,86 грн., штрафні санкції у вигляді пені в сумі 26613,30 грн.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 08.12.2010 року прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог до розгляду, замінено відповідача по справі з Роздольненської філії ОП «Кримтеплокоммуненерго» на ОП «Кримтеплокоммуненерго» в особі Роздольненської філії.

Відповідач в судове засідання не з'явився, до суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач зазначив, що 29.11.2010 року ним за п/д № 1042а сплачено позивачу 18700,00 грн. в рахунок оплати суми основного боргу.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

15.07.2009 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладений договір № 10/131-2009 на надання комунальних послуг, відповідно до пункту 1 якого постачальник приймає на себе зобов’язання з водопостачання споживача питною водою, за наявністю води в джерелах та прийому стоків до каналізаційного колектора, у кількості згідно наданого розрахунку, та, як погоджено сторонами, виходячи з фактичного споживання таких послуг.

Пунктами 2, 3 укладеного між сторонами договору передбачено, що розрахунки за воду, прийняти стічні води, здійснюються згідно затвердженим тарифам у розмірі за 1 кубічний метр відпущеної води (15,24 грн. в тому числі ПДВ), за один кубічний метр відведених стоків (23,40 грн. у тому числі ПДВ 20%); постачальник надає рахунок підприємству, та у випадку несплати його протягом п’яти робочих днів, за кожен день прострочення нараховується пеня у розмірі 0,5% від загальної суми рахунку.

Крім того, сторонами був складений та підписаний протокол розбіжностей до договору, а.с. 7.

Однак, позивач вказує на те, що відповідач, у порушення умов укладеного між сторонами договору на постачання комунальних послуг № 10/131-2009 від 15.07.2009 року, не здійснив належним чином оплату наданих позивачем послуг, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 40020,86 грн.

Так, сторонами 25.10.2010 року був складений та підписаний акт звірки взаємних розрахунків, а.с. 12, відповідно до якого відповідач визначив наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 48249,63 грн.

30.09.2010 року відповідачем було отримано претензію позивача, а.с. 18, про погашення суми заборгованості за надані послуги в сумі 40020,86 грн.

Однак, суд звертає увагу на те, що 29.11.2010 року відповідачем за п/д № 1042а сплачено позивачу 18700,00 грн. в рахунок оплати суми основного боргу, у зв’язку з чим суд вважає, що провадження по справі в частині стягнення з відповідача частини заборгованості в сумі 18700,00 грн. підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, на момент вирішення спору сума основного боргу відповідача складає 21320,86 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 21320,86 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 26613,30 грн. пені.

Відповідно до п. 3 договору постачальник надає рахунок підприємству, та у випадку несплати його протягом п’яти робочих днів, за кожен день прострочення нараховується пеня у розмірі 0,5% від загальної суми рахунку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Але, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Позивачем зроблений розрахунок пені із застосуванням ставки пені у 0,5% на день прострочки, як то передбачено умовами пункту 3 договору, але у порушення статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» оскільки нарахування пені із застосуванням ставки 0,5% значно перевищує розрахунок пені із застосуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, суд вважає за необхідне здійснити перерахунок пені, з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період.

Розрахунок пені здійснюється судом за наступною формулою:

Пеня = Сх2УСДхД:100, де:

С – сума заборгованості за період,

2УСД – подвійна облікова ставка НБУ на день прострочення,

Д – кількість днів прострочення.

З 01.06.2010 року по 08.06.2010 року – подвійна облікова ставка НБУ на день склала 0,0561.

Пеня = 40020,86х0,0561х8/100 = 179,61 грн.

З 08.06.2010 року по 08.07.2010 року - подвійна облікова ставка НБУ на день склала 0,0520.

Пеня = 40020,86х0,0520х30/100=624,32 грн.

З 08.07.2010 року по 10.08.2010 року – подвійна облікова ставка НБУ на день склала 0,0466.

Пеня =40020,86х0,0466х33/100=615,44 грн.

З 10.08.2010 року по 01.11.2010 року – подвійна облікова ставка НБУ на день склала 0,0425.

Пеня = 40020,86х0,0425х83/100=1411,73 грн.

Отже, на думку суду, обґрунтованою до стягнення є пеня у розмірі 2831,10 грн., в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 23782,20 грн. нарахованої пені слід відмовити.

Таким чином, враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у частково, з урахуванням розрахунку пені, зробленого судом. Крім того, суд припиняє провадження по справі в частині вимог про стягнення з відповідача 18700,00 грн. основного боргу.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОП «Кримтеплокоммуненерго» (м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3а Роздольненська філія, смт Роздольне, вул. Прикордонна, 100, рахунок № 2600545078 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, ЄДРПОУ 26177948) на користь ТОВ «Сакська водна компанія» Чорноморська ділянка (смт Чорноморське, вул. Павленко, 62, рахунок № 260043013133 в Чорноморському відділенні № 4560 Ощадного банку України, МФО 384094, ЄДРПОУ 34193220) заборгованість за надані послуги в сумі 21320,86 грн., пеню в сумі 2831,10 грн., всього – 24151,96 грн.

3. Стягнути з ОП «Кримтеплокоммуненерго» (м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3а Роздольненська філія, смт Роздольне, вул. Прикордонна, 100, рахунок № 2600545078 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, ЄДРПОУ 26177948) на користь ТОВ «Сакська водна компанія» Чорноморська ділянка (смт Чорноморське, вул. Павленко, 62, рахунок № 260043013133 в Чорноморському відділенні № 4560 Ощадного банку України, МФО 384094, ЄДРПОУ 34193220) 428,52 грн. державного мита.

4. Стягнути з ОП «Кримтеплокоммуненерго» (м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3а Роздольненська філія, смт Роздольне, вул. Прикордонна, 100, рахунок № 2600545078 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, ЄДРПОУ 26177948) на користь ТОВ «Сакська водна компанія» Чорноморська ділянка (смт Чорноморське, вул. Павленко, 62, рахунок № 260043013133 в Чорноморському відділенні № 4560 Ощадного банку України, МФО 384094, ЄДРПОУ 34193220) 151,77 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. В задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 23782,20 грн. нарахованої пені – відмовити.

7. Провадження по справі в частині вимог про стягнення з відповідача 18700,00 грн. основного боргу – припинити.

Повне рішення складено 14.12.2010 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.