Рішення № 130622715, 29.09.2025, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/13976/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2025 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючої судді Балацької О.Р.,

з участю секретаря судового засідання Бугайчук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий зміст позицій сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» діючи через свого представника адвоката Пархомчук С.В., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 182482 від 11 березня 2021 року у розмірі 15 660 грн. 00 коп.

Позо мотивує тим, що 11.03.2021 р. між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 182482 про надання фінансового кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір, відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Відповідно до кредитного договору, позивач надав фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 3 000 грн. 00 коп., строк кредиту: 30 днів, стандартна процентна ставка 2 % в день або 730 % річних.

Позивач в обгрунтування вимог зазначає, що в порушення умов кредитного договору відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав. Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за Договором станом на 16.04.2025 р. становить 15 660 грн. 00 коп.,, яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3 000 грн. 00 коп., простроченої заборгованості за процентами в розмірі 12 660 грн. 00 коп., яку просить стягнути з відповідача, а також сплачені судові витрати у справі.

Відповідач заперечив щодо позовних вимог, мотивуючи тим, що за тим самим кредитним договором № 182482 від 11.03.2021 р. раніше було відкрите виконавче провадження № 68241661, у межах виконавчого провадження фактично було стягнуто 5102 грн. 94 коп. та виконавчий збір в сумі 510 грн. 29 коп., після цього виконавчий напис був визнаний таким, що не підлягає виконанню. Вважає, що позовні вимоги не враховують частково сплачений борг та спрямований на повторне стягнення однієї й тієї ж суми, що є зловживанням процесуальними правами. Просить суд, в задоволенні позовних вимог відмовити.

ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 липня 2025 року справа передана для розгляду судді Балацькій О.Р.

09 липня 2025 року до Рівненського міського суду Рівненської області надійшла відповідь № 1553045 з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання відповідача. Відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 09 липня 2025 року зазначена позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 33-34).

У судове засідання представник позивача не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату і місце проведення судового засідання, що підтверджується довідками про доставку електронних документів. В позовній заяві представник позивача Пархомчук С.В. просив розгляд справи провести без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву мотивуючи тим, що за тим самим кредитним договором № 182482 від 11.03.2021 р. раніше було відкрите виконавче провадження № 68241661, у межах виконавчого провадження фактично було стягнуто 5102 грн. 94 коп. та виконавчий збір в сумі 510 грн. 29 коп., після цього виконавчий напис був визнаний таким, що не підлягає виконанню. Вважає, що позовні вимоги не враховують частково сплачений борг та спрямований на повторне стягнення однієї й тієї ж суми, що є зловживанням процесуальними правами. Просить суд, в задоволенні позовних вимог відмовити. (а.с. 36-49)

Від позивача надійшла заява про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, в якому він просить стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10500 грн. 00 коп., посилаючись на акт про отримання правничої допомоги від 21.07.2025 р., платіжну інструкцію та рахунок № 21.07.2025-31 (а.с. 50-59)

Від відповідача надійшли заперечення на заяву про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи з проханням відмовити у задоволенні заяви, у випадку задоволення заяви, зменшити розмір компенсації витрат на правову допомогу до розумної суми пропорційної фактично виконаним роботам. (а.с. 63-65)

Від відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Інших заяв та клопотань до суду від учасників справи не надходило.

За таких обставин у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, в порядку визначеному ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд здійснює розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

З`ясувавши фактичні обставини справи, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Суд встановив, що між сторонами виникли договірні відносини у зв`язку з укладенням кредитного договору. 11 березня 2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача (а.с. 14-16).

Підписуючи договір, відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, позивач надає фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором на наступних умовах сума виданого кредиту: 3 000 грн. 00 коп., строк кредиту : 30 днів, стандартна процентна ставка 2 % в день або 730 % річних.

Згідно п. 1.4. Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної ОСОБА_1 . На виконання вимог п. 1.4. кредитного договору відповідачем були зазначені реквізити платіжної банківської карти № НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів (ч. 7 кредитного договору). На підтвердження виконання Товариством п. 1.4 Кредитного договору, позивач надає інформаційну довідку, відповідно до якої 11.03.2021 р. на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 3 00 грн. 00 коп. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що являється доказом видачі кредитних коштів. (а.с. 27)

28.10.2021 р. між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 01-28/10/2021 відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 28.10.2021 р. до договору факторингу № 01-28/10/2021, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (а.с. 17-20)

На виконання вимог ч. 4 ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування» та п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач повідомляє, що на адресу ОСОБА_1 14.04.2025 р. була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена відповідачем без виконання. (а.с. 7)

У порушення умов кредитного договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав. Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за Договором станом на 16.04.2025 р. становить 15 660 грн. 00 коп., яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3 000 грн. 00 коп., простроченої заборгованості за процентами в розмірі 12 660 грн. 00 коп.

У відповідача за тим самим кредитним договором № 182482 від 11.03.2021 р. раніше було відкрите виконавче провадження № 68241661.

Згідно з постановою про закінчення виконавчого провадження ВП № 68241661 від 15.08.2022 року вказане виконавче провадження було закінчене у зв`язку з визнанням виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (а.с. 39).

Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 квітня 2022 року у справі № 569/1984/22 визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича, вчинений 18 грудня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 18041 по стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КЕШ ТУ ГОУ" боргу у сумі 1751, 00 грн (а.с. 41-42).

ОСОБА_1 зазначає, що ним було сплачено 5102 грн. 94 коп. та виконавчий збір у сумі 510 грн. 29 коп. У підтвердження зазначеного факту надає скріншот з мобільного телефону, з якого суд встановив, що за виконавчим провадженням (виконавчий напис 18.12.2021 № 18041) з нього підлягала сума до стягнення у розмірі 5102, 94 грн та виконавчого збору у розмірі 510, 29 грн. (а.с. 49)

ІV. Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що передбачено пунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно з яким сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно статті 526ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 628ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно зі статтею 629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 634 ЦК Українипередбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК Україниякщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Відповідно достатті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 11 березня 2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 182482 шляхом підписання договору електронним підписом Сторонами договору в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом.

Умови укладеного між сторонами кредитного договору від 11 березня 2021 року позивачем були виконані, а саме відповідачу надано кредит.

Натомість, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, у результаті чого станом на 16 квітня 2025 року виникла заборгованість у розмірі 15660 грн. 00 коп., що із простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3 000 грн. 00 коп., простроченої заборгованості за процентами в розмірі 12 660 грн. 00 коп.

Суд дійшов висновку, що відповідачем отримано кредитні кошти за кредитним договором у сумі 3 000 грн. 00 коп, однак він належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання та не повернув кредитні кошти у передбачений договором строк, тому має повернути борг позивачу як фінансовій установі-кредитору.

Суд критично оцінює покликання відповідача викладені у запереченнях на позовну заяву про часткову оплату боргу та повторне стягнення кредитних коштів. Адже з досліджених матеріалів справи, зокрема постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 68241661 від 15.08.2022 року, заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 квітня 2022 року у справі № 569/1984/22, суд встановив, що з приводу цієї ж заборгованості за кредитним договором було відкрито виконавче провадження, однак фактична сплата частини боргу за кредитним договором не була підтверджена відповідачем належними і допустимими доказами. Позаяк ОСОБА_1 зазначає, що ним було сплачено 5102 грн. 94 коп. та виконавчий збір у сумі 510 грн. 29 коп. У підтвердження зазначеного факту надає скріншот з мобільного телефону, що підтверджує той факт, що з нього підлягала сума до стягнення у розмірі 5102, 94 грн та виконавчого збору у розмірі 510, 29 грн. Однак платіжних документів, квитанцій тощо, які б підтверджували перерахунок цих коштів в рахунок погашення кредитних зобов`язань відповідачем не надано.

Вирішуючи питання щодо стягнення процентів за користування кредитом, суд виходить з наступного.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором (пункт 1.1. договору про надання фінансового кредиту).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 висловила таку правову позицію: «надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.»

На підставі вищевикладеного, при визначенні розміру процентів, які підлягають стягненню на користь позивача, суд враховує, що нарахування процентів може здійснюватися в межах строку кредитування.

Отже, розмір процентів відповідно до умов договору, який підлягає стягненню з відповідача, становить 1800 грн. 00 коп. за період з 11.03.2021 р. по 09.04.2021 р., виходячи з розрахунку: 3 000 грн (тіло кредиту) х 2% (відсоткова ставка) х 30 днів (строк кредиту).

Нарахування та стягнення процентів за користування кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогамЦивільного кодексу України.

Отже, позивач ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» відповідно достатті 1048 ЦК Українимає право стягнути заборгованість нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що за креитним договором № 182482 від 11.03.2021 р. з відповідача підлягає стягненню 4 800 грн. 00 коп., а саме, 3 000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту, та 1 800 грн. 00 коп. нараховані проценти.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Під часподання позовноїзаяви ТОВ«ФК КЕШТУ ГОУ»заявив попередній(орієнтовний)розрахунок сумисудових витратякі позивачпоніс іякі очікуєпонести узв`язку ізрозглядом справиу розмірі12922грн.40коп.,які складаютьсяз витратна судовийзбір (2422грн.40коп.)та витратна професійнуправову допомогу,яка орієнтовностановила 10500грн.00коп.Фактичний розмірвинагороди (гонорару)за наданіпослуги професійноїправничої допомогив рамкахрозгляду справи№ 569/13976/25в судіпершої інстанціїстановить 10 500 грн. 00 коп. що підтверджується Актом про отримання правової допомоги від 21.07.2025 р. та платіжною інструкцією про оплату зазначеної правової допомоги від 21.07.2025 р. (а.с. 53, 57).

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 743 грн. 00 коп.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Частиною другоюстатті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Заявлені позивачем до стягнення витрати на правову допомогу у зв`язку з розглядом вищезазначеної справи становлять 10 500 грн. 00 коп.

При вирішенні заявлених вимог позивача в частині відшкодування судових витратна професійну правничу допомогу у цивільній справі про стягнення заборгованості за кредитним договором суд також приймає до уваги позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 07.11.2019 (справа №905/1795/18) та від 08.04.2020 (справа №922/2685/19), відповідно до яких судне зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Суд також має враховувати чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у праві, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтовували свої вимоги, та інші обставини.

Суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не є співмірною із складністю справи та іншими істотними обставинами, а тому, вартість такої послуги в даному випадку є необґрунтованою та явно завищеною. Враховуючи зазначене суд вважає, що співмірним розміром відшкодування на користь позивача витрат на правничу допомогу є сума 3 220 грн. 00 коп., яка є доведеною, документально обґрунтованою та такою, що відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг юриста із складністю справи та виконаних юридичних робіт (наданих послуг); часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих послуг та виконаних робіт, за умови часткового задоволення позовних вимог, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про розподіл судових витрат і стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3220 грн. 00 коп. що співмірно із часткою задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного ст. ст. 526, 530, 610, 611, 625, 634, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю«ФК КЕШТУ ГОУ»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованостіза кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором № 182482 від 11 березня 2021 року у розмірі 4800 (чотири тисячі вісімсот) гривень 00 копійок., з якої 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок за сумою кредиту, 1800 (одна тисяча вісімсот) гривень 00 копійок прострочена заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» судові витрати у розмірі 743 (сімсот сорок три) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» понесені витрати на правову допомогу в розмірі 3 220 (три тисячі двісті двадцять) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 29.09.2025 р.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», місцезнаходження: вул. Кирилівська, буд. 82, оф. 7, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 42228158.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Ольга БАЛАЦЬКА