Постанова № 130620268, 30.09.2025, Кагарлицький районний суд Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

_________________

30.09.2025 Справа №: 368/1604/25

провадження 3/368/559/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2025 року м.Кагарлик

Суддя Кагарлицького районного суду Київської області Кириченко В.І. розглянувши справу, яка надійшла від ВП №1 Обухівського РУП ГУ НП України у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, -

встановив :

В протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 , 04.09.2025 року близько 11 год. 00 хв. перебуваючи в АДРЕСА_1 вчинила відносно свого чоловіка ОСОБА_2 , який проживає з нею за одною адресою, домашнє насильство психологічного характеру, а саме умисно висловлювалася нецензурною лайкою, чим завдала шкоду психічному здоров`ю потерпілого та вчинила адміністративне правопорушення за ст. 173-2 ч.1 КУпАП

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повістки про дату, час та місце розгляду справи направлялись на адресу вказану в протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляду справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також наголошувалося на тому, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав в основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі "Смірнов проти України" заява № 3655/02, п. 41 "Пономарьов проти України" заява № 3236/03).

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Як вказувалося вище, наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу від 04.09.2025 особі повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбудеться у Кагарлицькому районному суді Київської області за викликом.

Тобто, ОСОБА_1 не була позбавлена можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами (поцікавитися про стан розгляду справи, адже з моменту складання протоколу до дати вирішення справи по суті пройшов доволі тривалий проміжок часу) та реалізувати обов`язки (з`явитися до суду для подачі пояснень, доказів, клопотань, заяв, заперечень тощо).

Виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.1 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов`язковою.

Відповідно до положень ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, вирішує питання, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП 1.Вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

По ст. 173-2 ч.1 КУпАП в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, так як в матеріалах справи недостатньо доказів на підтвердження, що висловлювалась нецензурною лайкою на адресу чоловіка, так як в письмових поясненнях ОСОБА_2 від 04.09.2025 року він про це не зазначав як і про спричинення шкоди психологічному здоров`ю. Довідка працівника поліції від 16.09.2025 року з посиланням на покази ОСОБА_2 не є достатнім доказом.

Справу слід закрити на підставі ст.ст. 284 ч.1 п.3, 247 п.1 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 284 ч.1 п.3, 247 п.1 КУпАП, суддя,-

Постановив:

Справу закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.1 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя: Кириченко В.І..