Ухвала суду № 130614049, 30.09.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

30 вересня 2025 року Справа №200/6975/25

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І. С., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Александрова Олексія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

11 вересня 2025 року адвокат Александров Олексій Олександрович в інтересах ОСОБА_1 , позивача, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у не проведені службового розслідування та у не складані довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), які ОСОБА_1 отримав під час виконання обов`язків військової служби пов`язаних із захистом Батьківщини, а саме те, що захворювання, захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): деформуючий остеоартроз обох колінних суглобів II ступеня з помірним порушенням функції, розрив тіла і заднього рогу медіального меніска, хондромаляція III ст. правого колінного суглоба, кіста Бейкера - пов`язані із захистом Батьківщини;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести службове розслідування та скласти нову довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), які ОСОБА_1 отримав під час виконання обов`язків військової служби пов`язаних із захистом Батьківщини, а саме те, що захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): деформуючий остеоартроз обох колінних суглобів II ступеня з помірним порушенням функції, розрив тіла і заднього рогу медіального меніска, хондромаляція III ст. правого колінного суглоба, кіста Бейкера - пов`язані із захистом Батьківщини.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та докази поважності причин його пропуску, та докази сплати судового збору у розмірі 968 грн. 96 коп., або документи, які підтверджують підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.

26 вересня 2025 року через підсистему «Електронний суд», на виконання вимог ухвали суду від 16 вересня 2025 року, представник позивача надав до суду заяву про усунення недоліків до якої, зокрема, долучив заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та копію посвідчення учасника бойових дій на ім`я ОСОБА_1 .

Так, заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду серед іншого обґрунтовано тим, що позивач до 23 травня 2023 року перебував на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 , та не мав можливості вчасно належним чином підготувати документи для позову до суду. Після свого звільнення позивач потребував відпочинку та певної реабілітації після проходження військової служби, в тому числі безпосередньої участі у бойових діях. Позивач був впевнений, що його зазначені вище захворювання тимчасові та будуть вилікувані. Проте, на цей час захворювання прогресують, позивач не вилікувався, проходить обстеження у медичних закладах. 28 липня 2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Александров О.О. направив до Генерального штабу Збройних Сил України, для подальшої передачі командиру військової частини НОМЕР_1 , заяву про проведення службового розслідування та складання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) з вимогами: Провести службове розслідування та скласти нову довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яку майор ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав під час виконання обов`язків військової служби пов`язаних із захистом Батьківщини, а саме те, що захворювання: Деформуючий остеоартроз обох колінних суглобів II ступеня з помірним порушенням функції. Розрив тіла і заднього рогу медіального меніска, хондромаляція III ст. правого колінного суглоба. Кіста Бейкера - пов`язані із захистом Батьківщини. Відповідну заяву було отримано Генеральним штабом Збройних Сил України 31 липня 2025 року. З огляду на зазначене, представник позивача вважає, що однією з обставин пропуску строку звернення з відповідним позовом до адміністративного суду є те, що військова частина не надала позивачу інформації про проведення службового розслідування та складання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за заявою від 28 липня 2025 року.

Також, представник позивача зауважує, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Інших підстав або доказів щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем не надано.

Разом із цим, перевіряючи повноту усунення позивачем виявлених недоліків позовної заяви, суддя встановив, що такі недоліки позивачем не усунуто в повному обсязі.

Вирішуючи питання про подальший рух позовної заяви, суддя враховує наступне.

Частиною першою статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положеннями частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).

У цій справі предметом спору є бездіяльність відповідача щодо не проведення службового розслідування та не складання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), які позивач отримав під час виконання обов`язків військової служби пов`язаних із захистом Батьківщини.

За приписами пункту 17 частини першої статті 4 КАС України військова служба є різновидом публічної служби, відтак, спірні правовідносини виникли щодо прийняття позивача на публічну службу, а тому з огляду на частину п`яту статті 122 КАС України застосуванню в цій справі підлягає місячний строк для звернення з позовом до суду.

Частиною другою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про дійсний стан свого права (інтересу) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Аналогічний підхід до тлумачення поняття «повинен був дізнатися», що вжите у статті 122 КАС України, неодноразово висловлювався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10 червня 2021 року у справі №805/4179/18-а), від 26 травня 2021 року у справі №320/1778/20, від 28 травня 2021 року у справі №521/21455/16-а.

Суддя повторно констатує, що ані у позовній заяві, ані у заяві про поновлення строку звернення до суду позивач (його представник) не зазначив, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, при цьому датою, коли позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, є 18 серпня 2023 року дата складання протоколу засідання 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №1399 від 18 серпня 2023 року.

До адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 представник позивача через підсистему «Електронний суд» для захисту прав позивача звернувся 11 вересня 2025 року, тобто більш ніж через 2 роки з дня, коли позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

Отже, за результатом вивчення матеріалів позовної заяви, є підстави вважати, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду із цим позовом.

Водночас, суддя відхиляє, наведені представником позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду доводи відносно того, що однією з обставин пропуску строку звернення з відповідним позовом до адміністративного суду є те, що військова частина не надала позивачу інформації про проведення службового розслідування та складання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за заявою від 28 липня 2025 року, оскільки про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися саме 18 серпня 2023 року дата складання протоколу засідання 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №1399 від 18 серпня 2023 року.

Відтак, зазначені представником позивача доводи жодним чином не спростовують факт того, що із цим позовом позивач звернувся до суду більш ніж через два роки з дня, коли повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

Крім того, як убачається із заяви про поновлення строку звернення до суду, представник позивача повторно покликається на запровадження воєнного стану в Україні, як на підставу для поновлення позивачу строку звернення до суду із цим позовом.

За змістом частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо звернення до суду за захистом своїх порушених прав у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду з поважних причин. При цьому суд може встановити наявність таких перешкод за умови подання відповідних доказів особою, яка пропустила процесуальний строк та клопоче про його поновлення.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22, сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується представником позивача, згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №143 від 23 травня 2023 року ОСОБА_1 з 23 травня 2023 року було виключено зі списків особового складу, тобто, позивач з 23 травня 2023 року не проходить військову службу в Збройних Силах України в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України та не є військовослужбовцем.

У свою чергу, враховуючи специфічні умови військової служби та реалії, пов`язані зі збройною агресією проти України, роль Збройних Сил України та інших військових формувань в обороні Української держави, її суверенітету, незалежності та територіальної цілісності, та оскільки позивач з 23 травня 2023 року вже не проходив військову службу в Збройних Силах України, суддя висновує, що запровадження воєнного стану в Україні, в даному випадку, не є поважною причиною для поновлення позивачу строку звернення до суду із цим позовом.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05 лютого 2025 року у справі №160/2592/23.

Крім того, суддя зауважує, що наведені у заяві твердження представника позивача, що позивач до 23 травня 2023 року перебував на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 , та не мав можливості вчасно належним чином підготувати документи для позову до суду, та після свого звільнення позивач потребував відпочинку та певної реабілітації після проходження військової служби, в тому числі безпосередньої участі у бойових діях, також жодним чином не спростовують того факту, що позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав саме 18 серпня 2023 року, тобто, вже після звільнення з військової служби, та що з 18 серпня 2023 року він не мав змоги звернутись до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, тим паче через представника. Викладене не є поважними причинами для поновлення строку звернення до суду із цим позовом.

Суддя зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року (справа «Мельник проти України») погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:

1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;

2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;

4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Зі змісту клопотання про поновлення строку не вбачається, що позивач не мав реальної, об`єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений кодексом строк.

Суддя не встановив переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав, тому не визнає поважними вказані представником позивача причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 зазначено, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.

Так, зі змісту заяви вбачається, що представник позивач повторно наводить обставини поважності пропуску строку звернення до суду, які вже було спростовано судом.

Відтак, матеріали позовної заяви не містять доказів, що позивач звернувся до суду у межах місячного строку звернення до суду після того, як дізнався про порушення своїх прав.

Разом із цим, надана представником позивача заява про поновлення строку звернення до суду не містить обґрунтованих підстав та доказів для поновлення позивачу такого строку. Відтак, заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом не підлягає задоволенню.

Щодо звільнення від сплати судового збору.

Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).

Статтею 5 вказаного Закону встановлено перелік пільг щодо сплати судового збору.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій - у справах, пов`язаних з порушенням їх прав.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_2 виданим 15 травня 2017 року.

Таким чином, позивач як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору в силу дії прямої норми закону, що узгоджується з позицією Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 01 лютого 2022 року у справі №200/1654/21, від 24 березня 2025 року №320/31121/23.

Як передбачено частиною п`ятою статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, позивачем не усунуто недоліки позовної заяви в повному обсязі.

Згідно з резолютивною частиною ухвали суду від 16 вересня 2025 року позивач був попереджений судом, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявникові.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення (частини п`ята-шоста статті 169 КАС України).

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З огляду на те, що у встановлений строк недоліки позовної заяви не усунуто, така позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Керуючись статтями 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ухвалив:

1. В задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом відмовити.

2. Позовну заяву адвоката Александрова Олексія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу.

3. Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

4. Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку визначеному статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».

Суддя І.С. Молочна