Ухвала суду № 130613504, 29.09.2025, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

29 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/10150/25

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Стецик Н.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, скасування відмови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувсь із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови в призначені пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно Закону України Про державну службу;

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови в призначені пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно Закону України Про державну службу;

скасувати відмову в призначенні пенсії за віком Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України Про державну службу.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду щодо позовної вимоги про скасування відмови в призначенні пенсії за віком Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, у якій вказати підстави для поновлення строку, надати докази поважності причин пропуску цього строку.

22.09.2025 до суду надійшло клопотання представника позивача про поновлення процесуального строку, в якому він просить поновити пропущений строк звернення до суду мотивуючи це тим, що виходячи з норм Закону №1058-IV Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зобов`язане було розглянути заяву ОСОБА_1 подану у липні 2025 і надати відповідь про переведення з одного виду пенсії на інший, а не посилатись на відмову, надану у червні 2024.

Проаналізувавши наведені підстави для поновлення строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що позовну заяву в частині позовних вимог належить повернути позивачеві з таких мотивів і підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття повинен був дізнатись необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).

Тож очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

За змістом позовної заяви слідує, що спірні правовідносини, зокрема, виникли щодо відмови у призначенні пенсії за віком Головним управлінням Пенсійного фонду України у Закарпатській області з 20.06.2024.

В контексті цього суд зазначає, що отримавши пенсію, починаючи з 2024 року, позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав у зв`язку із рішенням про часткову відмову у перерахунку пенсії. Однак, отримавши рішення пенсійного органу від 20.06.2024, звернувся до суду з цим позовом лише 08.09.2025. З цього приводу суд зазначає, що отримання листів Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у цьому разі.

Такі висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 з приводу застосування положень статті 122 КАС України у соціальних спорах.

У названій постанові Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав (спір стосувався перерахунку та виплати державної пенсії у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 100% мінімальної пенсії за віком згідно із статтями 50, 54 Закону №796-XII) відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18).

Цей позов позивач подав до суду лише 08.09.2025, тобто з пропуском строку, передбаченого статтею 122 КАС України, у відповідній частині позовних вимог. Причини, які перешкоджали звернутися за захистом прав, які позивач вважає порушеними раніше, заява не містить.

Суд також враховує, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Таким чином, позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація ним цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Суд повторює, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Таким чином, зі змісту заяви про поновлення строку звернення до суду не вбачається, що позивач не мав реальної, об`єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений КАС України строк, а у поданій заяві не наведено причин, які перешкоджала позивачу звернутись до суду своєчасно із цією позовною заявою у зв`язку із відмовою у призначенні пенсії за віком Головним управлінням Пенсійного фонду України у Закарпатській області.

Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду. Так частиною першої цієї статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Отже, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений частиною другою статті 122 КАС України строк звернення до суду в частині позовних вимог, належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами позивач не надав, тому слід дійти висновку про наявність правових підстав, передбачених частиною другою статті 123 КАС України, для повернення позовної заяви позивачеві в означеній частині позовних вимог.

Керуючись статтею 122, частиною другою статті 123, статтями 169, 248 КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог щодо скасування відмови у призначенні пенсії за віком Головним управлінням Пенсійного фонду України у Закарпатській області повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Н. В. Стецик