Рішення № 130606281, 30.09.2025, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/853/25

Провадження № 2/349/435/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 вересня 2025 року м.Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Гаврилюк О.О.

з участю секретаря судового засідання Гошко І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правиламиспрощеного позовногопровадження в порядкузаочного розглядуцивільну справу№349/853/25за позовомТовариства зобмеженою відповідальністю«ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У червні2025року ТОВ«Факторинг Партнерс»звернулося до судуз позовомдо ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором врозмірі 28720,00грн.

Вобгрунтування позовузазначено, що 22 грудня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №4473222 в електронній формі шляхом підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором, згідно якого позичальник отримав кредит у розмірі 8 000,00 грн. зі строком кредитування 30 днів, до 21 січня 2022 року.

26 липня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір факторингу №26-07/2024, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» право грошової вимоги до боржників за кредними договорами, у тому числі за договором №4473222 від 22 грудня 2021 року, що укладений між ТОВ «МІЛОАН» і ОСОБА_1 .

Загальна сума заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитом відповідно до розрахунку заборгованості становить 28 720,00 грн, з яких - заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 8 000,00 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 19 200,00 грн, заборгованість за комісією - 1 520,00 грн.

Позивач просив стягнути з відповідача на його користь вищезазначену суму заборгованості, понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позов не подав.

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 01 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, з ініціативи суду розгляд справи вирішено проводити у судовому засіданні з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача Сердійчук Я.Я. не з`явилася, просила справу розглядати за її відсутності, про що зазначила в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явився у судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому процесуальним законом порядку.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився повторно, відзиву на позовну заяву не подав, суд провів заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223,280 ЦПК України.

У зв`язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено наступні обставини справи.

22 грудня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» і ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит №4473222.

ОСОБА_1 підписав електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) L24659.

Відповідно до пунктів 6.1., 6.3. Договору він укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений і інформаційно-телекомунікаційній системі товариства. Приймаючи пропозицію товариства про укладення кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами договору (Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів).

Сума кредиту становить 8 000,00 грн (п. 1.2. Договору).

Строк кредитування 30 днів, з 22 грудня 2021 року до 21 січня 2022 року (п. 1.3., п. 1.4. Договору).

Комісія за надання кредиту - 1 520,00 грн., яка нараховується за ставкою 19% від суми кредиту одноразово (п.1.5.1. Договору).

Проценти за користування кредитом - 6000,00 грн., які нараховуються за ставкою 2,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2. Договору).

Стандартна процентна ставка складає 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом ( п.1.6. Договору).

Пунктом 2.3. Договору передбачено пролонгацію строку кредитування, зокрема п.2.3.1.2. Договору визначено , що позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування ( з урахуванням всіх пролонгацій ). Таке збільшення ( продовження ) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування на стандартних (базови ) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною ( базовою ) ставкою наведеною в п.1.6. Договору.

З відомостей прощоденні нарахуваннята погашення по кредитному договору№4473222 проведених ТОВ «МІЛОАН» встановлено, що відсотки за кредитом в період з 22 грудня 2021 року по 21 січня 2022 року, тобто в межах строку кредитування 30 днів нараховані за ставкою 2,50 % , та становлять в сумі 6000,00 грн, що відповідає вимогам п.1.5.2. Договору.

Також з цих відомостей про щоденні нарахування та погашення встановлено, що відсотки за кредитом в період пролонгації строку кредитування були нараховані за ставкою 5,00% , та становлять загальну суму 14000,00 грн, що відповідає вимогам п.2.3.1.2. Договору.

Паспортом споживчого кредиту №4473222 визначені умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.

Відповідно до анкети-заяви на кредит №4473222 від 22 грудня 2021 року сторонами погоджено суму кредиту, строк кредиту, ставку процентів і комісію.

22 грудня 2021 року кредитні кошти за договором №4473222 в розмірі 8 000,00 грн. перераховані на платіжну карту НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцією АТ "Приватбанк" .

26 липня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу №26-07/2024 за яким ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право вимоги за договорами кредиту, в тому числі за договором про споживчий кредит №4473222, боржником у якому є ОСОБА_1 .

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за договором №4473222 становить 28 720,00 грн,з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 8 000,00 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 19 200,00 грн., заборгованість за комісією -1 520,00 грн.

Відповідно до ч.1ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За ч.1,2ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч. 1, 2,ч.4ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.7, 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 цього Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Відповідно до ст.1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

За ст.526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивачем надано належні та допустимі докази виникнення між первісним кредитором ТОВ «МІЛОАН» і відповідачем ОСОБА_1 правовідносин у зв`язку з укладенням споживчого кредиту за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, який вважається укладеним у письмовій формі, а також невиконані ОСОБА_1 зобов`язання щодо повернення тіла кредиту в сумі 8 000,00 грн та відсотків за користування кредитом протягом строку кредитування з врахуванням пролонгації строку кредитування , що разом становить 19 200,00 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відповідно до договору факторингу № 26-07/2024 від 26 липня 2024 року до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором №4473222 від 22 грудня 2021 року, боржником за яким є ОСОБА_1 .

Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора. Однак, неповідомлення боржника про заміну кредитора не є підставою для відмови у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначаєЗакон України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.

Відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 1 Закону України «Про споживче кредитування»загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

ОтжеЗаконом України «Про споживче кредитування»безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини 1 статті1та частини 2 статті8 Закону України «Про споживче кредитування»Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Цією жпостановоювизнано такою, що втратила чинність,постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимогЗакону України «Про споживче кредитування»та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 зазначено, що відповідно до частини 2статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином,Законом України № 1734-VIIIбезпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Тобто, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок щодо правомірності встановлення у кредитному договорі комісії за розрахунково-касове обслуговування.

Отже з відповідача необхідно стягнути одноразову комісію в розмірі 1 520,00 грн, яка нарахована згідно п.1.5.1. Договору .

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» понесло судові витрати, що складаються з 2 422,40 грн сплаченого судового збору.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, тому з відповідача необхідно стягнути повністю понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За ч. 1-5ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердженнясудових витрат,пов`язаних зправничою допомогоюадвоката,суду надано договір про надання правничої допомоги №02-07/2024 від 02 липня 2024 року, заявку на надання юридичної допомоги №853 від 01 травня 2025 року та витяг з акта №11 про надання юридичної допомоги від 30 травня 2025 року, згідно яких загальна вартість наданої позивачу правової допомоги адвоката становить 13 000,00 грн.

Враховуючи складність цієї справи, яка з врахуванням п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України є малозначною справою, обсяг виконаних адвокатом робіт, керуючись принципом співмірності та розумності витрат, які пов`язані з правничою допомогою адвоката, судоцінює їхнасуму 3 000,00 грн.

Керуючись ст.141, 263-265, 280-284 ЦПК України,

ухвалив:

Позов Товаристваз обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором про споживчий кредит №4473222від 22 грудня 2021 року, яка складається з заборгованості: за тілом кредиту в розмірі 8 000,00 гривень, за відсотками в розмірі 19 200,00 гривень, за комісією 1 520,00 гривень, всього - 19200,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь Товаристваз обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГПАРТНЕРС» судові витрати врозмірі 2422,40гривень судовогозбору та 3000,00 гривень витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, всього - 5 422,40 гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Рогатинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньодо Івано-Франківськогоапеляційного суду протягомтридцяти днівз дняскладення повногосудового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю«ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», місцезнаходження: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6 офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 30 вересня 2025 року.

Суддя О.О.Гаврилюк