Постанова № 130606265, 30.09.2025, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1668/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2025 року суддяКосівського районногосуду Івано-Франківськоїобласті ДрачД.С.,розглянувши матеріалисправи проадміністративне правопорушення,що надійшливід КосівськогоРВП ГУНПв Івано-Франківськійобласті,про притягненнядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,проживаючої заадресою:АДРЕСА_1 , непрацюючої, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 , 02.08.2025 року о 14:06 годині в с. Яворів, ухилялася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання своєї дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме залишила без нагляду, внаслідок чого дитина заблукала, за що відповідальність передбаченач. 1 ст.184 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, причини її неявки не відомі, заяв, які перешкоджають розгляду справи від неї до суду не надходило.

В той же час практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.

Отже, враховуючи, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу суддя вирішив розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підставі наявної сукупності доказів.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 р. у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

Тобто, якщо вказані акти передбачають обов`язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст.184 КУпАП.

Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя вбачає у діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП, доведена повністю письмовими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 736485 від 07.08.2025 (а.с.1), рапортом (а.с.2), копією пояснення ОСОБА_3 (а.с.3), копією пояснення ОСОБА_4 (а.с.4), копією пояснення ОСОБА_1 (а.с.5), копією паспорта ОСОБА_1 (а.с.6), копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 (а.с.7), рапортом (а.с.8).

Обставин, що пом`якшують/обтяжують відповідальність за вчинене правопорушення, суддею не встановлено.

При накладенні стягнення суддя враховує характер та наслідки вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, тривалість протиправних дій.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).

Санкцією частини1статті 184КУпАП передбаченовідповідальність у виді попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, та накласти на неї стягнення у виді попередження.

Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, 284 КУпАП та ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

у х в а л и л а :

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та застосувати до неї стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 копійок за реквізитами: - отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Постанова суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Д.С. Драч