Постанова № 130601555, 30.09.2025, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/4107/25

Провадження № 3/332/2142/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2025 м. Запоріжжя

Суддя Заводськогорайонного судум.Запоріжжя ПогрібнаО.М.,розглянувши матеріали,які надійшлиз УППв Запорізькійобласті ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Білорусі, військовослужбовця, військова частина НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП, -

встановила:

30.07.2025о 14:25годині адресою:м.Запоріжжя,вул..Скворцова,1, ОСОБА_1 керував транспортнимзасобом VolkswagenТ4,номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі відмовився на місці зупинки. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом залишення транспортного засобу без порушень ПДР України, про повторність попереджений. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання від останнього до суду не надходило.

Суддя вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , повідомлявся про дату та час розгляду справи в суді, однак в судове засідання не з`явився.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з`явитись до суду за умови не повідомлення суду поважних причин своєї неявки.

Враховуючи реальні поточні обставини, що склалися у місті Запоріжжі, а також те, що робота Заводського районного суду м. Запоріжжя не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 повторно не з`явився в призначене судове засідання, за період перебування на розгляді суду матеріалів справи не скористався правами, наданими йому чинним законодавством, передбаченими статтею 268 КУпАП, не надав пояснень щодо протоколу про адміністративне правопорушення, обставин справи й доказів на їх підтвердження, беручи до уваги той факт, що справи про адміністративні правопорушення передбачені ст.130 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов`язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність, на підставі наявних документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 407264 від 30.07.2025 із додатком-диском длялазерних системзчитування звідеозаписом знагрудної камериполіцейського;рапортом поліцейського,в якомувідображено фактпорушення,фактичні обставини,тотожні зазначениму протоколіпро адміністративнеправопорушення;направленням наогляд водіяз метоювиявлення стануалкогольного,наркотичного сп`янінняз відміткоюпро відмовувід проходженняогляду;іншими матеріалами.

Судвважає за необхідне зазначити, що за своїм правовим змістом, згода водія транспортного засобу пройти відповідний огляд на стан наркотичного сп`яніння полягає в тому, що водій погоджується виконувати та виконує всі законні вимоги лікаря, який проводить такий огляд та які спрямовані на отримання об`єктивного висновку щодо перебування водія у стані наркотичного сп`яніння.

Відмова водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку за своїм правовим змістом є намаганням водія транспортного засобу уникнути відповідного обстеження,яким можливо встановлення факту перебування його у стані сп`яніння.

На відеозаписі з нагрудної камери поліцейського зафіксовано, що ОСОБА_1 чітко не відмовляється від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога, разом з тим на пропозицію поліцейського заглушити двигун автомобіля, вийти з автомобіля та прослідувати до лікарні не вчиняє ніяких дій. Та обставина, що водій формально погоджувався пройти огляд на стан сп`яніння, проте під час довготривалого спілкування з працівниками поліції не вчиняв дій, спрямованих на проходження огляду, розцінюється судом як умисне уникнення проходження огляду.

Отже, у даному випадку мала місце пасивна форма відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у передбаченому Законом порядку.

Стосовно доводів щодо порушення працівниками поліції порядку проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, зважаючи на що відповідно дост. 266-1 КУпАПйого огляд на стан алкогольного сп`яніння повинен проводитися посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини, то суд вважає їх необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на суб`єктивному сприйнятті законодавства.

Так, відповідно дост.266-1 КУпАПогляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром.

Також, відповідно дост.266-1 КУпАПогляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Як було встановлено, ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Т4, номерний знак НОМЕР_2 у м.Запоріжжя, вул.. Скворцова, 1, тобто поза межами території будь-якої військової частини, у цивільному одязі, суду не надано доказів, що ОСОБА_1 керував автомобілем саме під час виконання військової служби.

Згідно з пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі - Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.5 Правил).

Невиконання вказаних правил утворюють склад правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.

Згідно з частиною 1 статті 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, суд вважає доведеним наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до довідки за підписом співробітника УПП в Запорізькій області ДПП, ОСОБА_1 не має повторності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Суд приходить до висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.

При визначенні виду та розміру стягнення суд, враховуючи безальтернативний характер санкції ч.1 ст.130 КУпАП, вважає за необхідне призначити стягнення у вигляді штрафу в розмірі санкції ч.1 ст.130 КУпАП та позбавити ОСОБА_1 права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.36ч.2,40-1, ст.130, ст.ст.268,283-285 КУпАП,-

постановила:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватиму вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ч.1ст.130КУпАП,та накластиадміністративне стягненняу видіштрафу врозмірі однієїтисячі неоподатковуванихмінімумів доходівгромадян щостановить 17000,00грн,(сімнадцятьтисяч гривень00коп)зпозбавленнямправа керуваннятранспортними засобамистроком на1рік. (Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001, Кодкласифікації доходів бюджету: 21081300, призначенняадміністративні штрафи з метою забезпечення безпеки дорожнього руху).

Згідно з ч. 2 ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605,60гривень на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови, апеляційної скарги.

Суддя: О.М.Погрібна