Ухвала суду № 130600235, 30.09.2025, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/3286/25

Провадження № 1-кс/715/256/25

УХВАЛА

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

30.09.2025 селище Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області

у складі: слідчого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

учасники процесу:

прокурор ОСОБА_3

підозрюваний ОСОБА_4

захисник ОСОБА_5

розглянувши в судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12024262020003881 клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник начальника відділу СУ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області капітан поліції ОСОБА_6 звернувся до суду звернувся до суду із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12024262020003881 від 25 жовтня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 4, 5 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України.

Зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи засновником та одноосібним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Захбудком» (ЄДРПОУ 40327416), володіючи 100% часткою у його статутному капіталі та обіймаючи посаду директора, діючи умисно, з корисливих мотивів особистого незаконного збагачення, використовуючи сформовану на ринку нерухомості репутацію ТОВ «Захбудком» як забудовника, а також свої повноваження як керівника юридичної особи, розробив та реалізував злочинну схему заволодіння грошовими коштами фізичних осіб (інвесторів), шляхом обману та зловживання їхньою довірою.

Встановлено, що 19.06.2016 ОСОБА_4 ініціював державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Захбудком» (номер запису в ЄДР 10381020000010149), яка була створена ним одноосібно. Основним видом економічної діяльності підприємства визначено 41.20 «Будівництво житлових та нежитлових будівель». Юридична адреса товариства: Чернівецька область, Чернівецький район, село Великий Кучурів, вулиця Стінкова, будинок 15.

Приступивши до виконання функцій директора, ОСОБА_4 зобов`язаний організовувати та забезпечувати ведення господарської діяльності ТОВ «Захбудком», визначеної Статутом підприємства, у тому числі щодо організації будівництва житлових і нежитлових будівель та споруд, спеціалізованих будівельних робіт, знесення та підготовчих робіт на будівельному майданчику, електромонтажних, водопровідних та інших будівельно-монтажних робіт, інших спеціалізованих будівельних робіт, тощо, будучи наділеним при цьому, внаслідок займаної посади, правом представляти Товариство без довіреності у відносинах з усіма без винятку державними органами, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та у відносинах з фізичними особами та громадянами, видавати накази та розпорядження, вказівки, які є обов`язковими до виконання всіма підрозділами та штатними працівниками Товариства.

Використовуючи зазначені повноваження, ОСОБА_4 організував на території Чернівецької області діяльність, пов`язану із залученням громадян до інвестування у будівництво об`єктів житлової нерухомості (будинків садибного типу таунхаусів), попри відсутність правових підстав для здійснення такої діяльності.

У свою чергу, ОСОБА_4 , орієнтовно наприкінці 2021 року (точна дата органом досудового розслідування не встановлена), достовірно усвідомлюючи, що ні ТОВ «Захбудком» як юридична особа, ні особисто ОСОБА_4 не є власниками земельних ділянок, на яких мало б здійснюватися будівництво будинків садибного типу таунхаусів, не укладали жодних цивільно-правових договорів із фактичними власниками земельних ділянок або іншими уповноваженими особами щодо користування земельними ділянками, а отже не мають права користування та розпорядження ними, не отримавши у встановленому законом порядку дозвільної містобудівної документації, передбаченої Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», свідомо розпочав реалізацію злочинного умислу.

Як керівник юридичної особи, наділений правом прийняття рішень з будь- яких питань діяльності товариства, зокрема щодо напрямків господарської діяльності та розпорядження прибутком, ОСОБА_4 сформував механізм шахрайського заволодіння коштами громадян, який полягав у використанні ділової репутації ТОВ «Захбудком» на ринку нерухомості для формування у громадян уявлення про легальність здійснення ОСОБА_4 забудови, та який в подальшому, під виглядом укладення правочинів надання послуг із будівництва житлових об`єктів, благоустрою прилеглої території, підключення до інженерних мереж (водопостачання, водовідведення, електропостачання, газопостачання) та подальшого введення об`єктів в експлуатацію, вводив громадян в оману щодо наявності у товариства усіх необхідних дозвільних документів.

Зловживаючи довірою інвесторів, ОСОБА_4 особисто, у готівковій формі, у порушення вимог законодавства України щодо порядку ведення бухгалтерського обліку, умисно уникаючи передбаченого законодавством порядку оприбуткування, отриманих коштів на рахунок ТОВ «Захбудком», шахрайським шляхом здійснював заволодіння грошовими коштами громадян, які вважали себе добросовісними учасниками інвестиційного процесу.

Для цього ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи у якості кінцевої мети отримання незаконного особистого прибутку, за допомогою засобів масової інформації, соціальних мереж, інших рекламних засобів розповсюдив інформацію про продаж ТОВ «Захбудком» об`єктів житлової нерухомості (будинків садибного типу таунхаусів) в с. Великий Кучурів Чернівецького (колишнього Сторожинецького) району Чернівецької області та наявність попередньо створеного ОСОБА_4 відділу продажу за адресою: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 194.

У свою чергу, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на шахрайське заволодіння коштами громадян, під час особистих зустрічей у відділі продажу повідомляв особам, які зацікавились придбанням житла, відомості щодо об`єкту будівництва та законності такого будівництва, запевняючи та переконуючи при цьому про наявність всіх необхідних дозвільних документів, демонструючи проекти будівництва, експлікацію (робочий план) об`єктів житлової нерухомості, які фактично були рекламною продукцією і не пройшли затвердження у встановленому законом порядку.

Розраховуючи на необізнаність та некомпетентність у сфері будівництва осіб, що звертались, ОСОБА_4 переконував їх, у тому, що зазначені матеріали є належною дозвільною документацією, одночасно створюючи у них хибне уявлення про авторитет і надійність діяльності ТОВ «Захбудком». Додатково ОСОБА_4 організовував показ будівельного майданчика та посилався на вже завершені та введені в експлуатацію об`єкти нерухомості ТОВ «Захбудком», чим створював у громадян переконання в законності та доцільності укладення попередніх договорів у простій письмовій формі (без нотаріального посвідчення) та передачі йому, як директору товариства, грошових коштів у готівковій формі нібито як інвестицій у будівництво з подальшим набуттям права власності на об`єкти нерухомості у майбутньому.

Крім того, з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на шахрайське заволодіння грошовими коштами громадян, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливим мотивом, достовірно усвідомлюючи правову невідповідність обраної ним схеми інвестування вимогам чинного законодавства України, свідомо розробив та пропонував для підписання фізичним особам проект договору підряду, який не відповідав передбаченим законом правовим механізмам набуття майнових прав на майбутній об`єкт нерухомості.

Зокрема, згідно зі статтею 5 Закону України № 2518-ІХ «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому», державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт, що буде споруджений у майбутньому, є обов`язковою умовою для набуття та подальшого відчуження такого права. Відповідно до частини першої статті 3 та частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на майбутні об`єкти нерухомості можуть виникати лише після їх державної реєстрації у встановленому законом порядку.

ОСОБА_4 , усупереч цим вимогам, умисно укладав з громадянами договори підряду, які за своєю суттю прикривали фактичні правочини з продажу майнових прав на об`єкти будівництва, що ще не були споруджені, не введені в експлуатацію та не зареєстровані у Державному реєстрі речових прав. Така схема штучно підмінювала передбачений законодавством механізм участі у фінансуванні житла, зокрема - через фонди фінансування будівництва або інші фінансово-кредитні інструменти, визначені законом.

Унаслідок укладення таких фіктивних договорів, які не створювали у фізичних осіб дійсних прав на об`єкти майбутньої нерухомості, громадяни були введені в оману щодо правової природи таких правочинів і їх юридичних наслідків.

Так, згідно з умовами розробленого ОСОБА_4 договору, ТОВ «Захбудком» начебто зобов`язувалося виконати будівельні роботи на певній земельній ділянці без уточнення права власності та власника вказаної ділянки, з подальшим введенням будинку в експлуатацію, а замовники сплатити вартість таких робіт та супутніх витрат (підключення до мереж, нотаріальні послуги, здача об`єкта в експлуатацію).

Складання та укладення ОСОБА_4 договору підряду створювало лише формальну видимість законних договірних відносин, однак не відповідало фактичним домовленостям ОСОБА_4 з особами, які виявили бажання придбати збудовані ТОВ «Захбудком» об`єкти нерухомості та які передбачали повноцінну передачу права на таке майно. Вказана розроблена форма договору дозволяла ОСОБА_4 в порушення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та ст. 5 ЗУ «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» уникати обов`язковості нотаріального посвідчення та державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, контролю та перевірки законності укладених правочинів з боку державних органів, а також приховувати фактичний рух поза бухгалтерським обліком підприємства особисто отриманих ОСОБА_4 від громадян коштів у готівковій формі.

Отже, вказаними діями ОСОБА_4 створив необхідні умови для введення майбутніх інвесторів в оману щодо дійсних намірів та, зловживаючи їх довірою, у подальшому забезпечив отримання від таких інвесторів коштів у готівковій формі без попереднього виконання будь-яких зобов`язань, визначених договором за ТОВ «Захбудком».

Крім того, з метою приховування своєї протиправної діяльності та введення громадян в оману протягом тривалого періоду часу, ОСОБА_4 , діючи умисно та не маючи наміру фактично виконувати умови укладених договорів підряду до кінця, а переслідуючи виключно мету залучення громадян у якості потенційних жертв своєї злочинної діяльності, протягом усього періоду вчинення злочину організовував на будівельному майданчику виконання окремих демонстраційних робіт із будівництва обіцяних об`єктів житлової нерухомості шляхом залучення працівників ТОВ «Захбудком» та інших найманих осіб і організацій.

Поряд з цим, ОСОБА_4 вчиняв дії, спрямовані на створення у потерпілих уявлення про легальність будівництва, зокрема демонстрував наявність нібито проектної документації та вживав заходів для отримання дозвільних документів. Такі дії протягом тривалого часу формували у громадян, які вже передали йому грошові кошти, а також у потенційних інвесторів, переконання в реальності його намірів щодо завершення будівництва та виконання зобов`язань як керівника підприємства. Унаслідок цього ОСОБА_4 отримав можливість шахрайським шляхом заволодіти грошовими коштами значної кількості громадян.

Отже, ОСОБА_4 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів та з метою заволодіння грошовими коштами громадян під приводом здійснення ТОВ «Захбудком» господарської діяльності з будівництва об`єктів житлової нерухомості, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх протиправність та бажаючи настання відповідних наслідків, реалізував заздалегідь розроблений ним злочинний план. При цьому ОСОБА_4 , не маючи права власності чи користування відповідними земельними ділянками, необхідних дозвільних документів на будівництво, затвердженої проектно- кошторисної документації та права на відчуження об`єктів нерухомості, у період часу з 01.06.2021 року по теперішній час незаконно заволодів грошовими коштами громадян у розмірі 13 087 517 гривень, які передавали йому потерпілі у якості інвестицій у будівництво майбутніх житлових будинків (таунхаусів), а також квартир за наступних обставин.

25.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

При цьому слідчий посилаючись на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним злочину передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України та існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, просить суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів та визначити розмір застави у розмірі завданої шкоди потерпілим в сумі 13 087 517 гривень.

Прокурор Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання, просив суд його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, просили обрати запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту, або особистого зобов`язання. При цьому захисник вказував на необґрунтованість підозри, зокрема, вказували на наявність цивільно- правових відносин між підозрюваними та потерпілими, та недоведеність прокурором наявності ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України та те, що підозрюваний має постійне місце проживання, сім`ю, має на утриманні троє неповнолітніх дітей.

Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши клопотання з додатками, суд приходить до наступних висновків.

Ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканість, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин.

Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто, суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Встановлено, що 25.09.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявами про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 24.10.2024 з додатками; Протокол допиту свідка ОСОБА_9 від ЗО. 10.2024; Протоколами огляду місця події від 07.11.2024; заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_10 від 30.06.2025 з додатками; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 23.07.2025; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_10 від 01.09.2025; заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_11 від 31.07.2025 з додатками; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 16.09.2025; заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_12 від 28.08.2025 з додатками; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 03.09.2025; заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_13 від 01.08.2025 з додатками; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_13 від 03.09.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_14 від 22.09.202.

Дослідивши надані докази, вважаю, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину. У разі доведення його вини йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Крім того, на наявність вказаного ризику, вказує і те, що не всі особи, що причетні до скоєння злочину встановлені та на даний час перебувають на волі і можуть сприяти переховуванню ОСОБА_4 від органів досудового розслідування.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 має право перетину державного кордону України на період дії правового режиму воєнного стану, так як має на утриманні троє неповнолітніх дітей, а тому може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, в тому числі, на території іноземних держав.

Також вважаю, що існує ризик передбачений ч. 2 ст. 177 КПК України, оскільки перебуваючи на волі ОСОБА_4 має можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Перебуваючи на волі ОСОБА_4 та знаючи місцезнаходження вказаних речей та документів, підозрюваний може знищити докази та сприяти іншим учасникам уникнути від відповідальності.

Крім того, вважаю, що існує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на іншого підозрюваного свідків чи потерпілих у кримінальному провадженні. Так, з метою уникнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні а також потерпілих, показання яких мають важливе доказове значення в рамках вказаного кримінального провадження та ОСОБА_4 може намагатись здійснювати незаконний вплив на них з метою надання ними неправдивих показань у кримінальному провадженні;

Крім того, вважаю, що існує ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, адже на даний час органом досудового розслідування проводяться слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, а тому, перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_4 може вчиняти активні дії для перешкоджання органу досудового розслідування під час встановлення вказаних обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження.

Однак, на думку суду ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, на думку суду не доведено.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Враховуючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, розмір завданої шкоди потерпілим, з метою попередження можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, беручи до уваги сукупність характеризуючих даних про особу підозрюваного, вважаю за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.5 ст.182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З огляду на вище викладені обставини справи, особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що визначення розміру застави в межах, передбачених п.2 ч.5 ст.183 КПК України недостатньо для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому, беручи до уваги розмір шкоди завданої потерпілим, майновий стан підозрюваного вважаю, що відповідним та ефективним розміром застави для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного за даних конкретних обставин буде застава в сумі 6 000 000 гривень.

Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яка може бути ним внесена у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов`язків.

Згідно ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 184, 192-194, 196-199, 309 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає в АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 28 листопада 2025 року.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, визначених КПК України, визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 6 000 000 (шість мільйонів) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок UA548201720355279001000008745, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування зі свідками по справі.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави визначити до 28 листопада 2025 року.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи «Чернівецький слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого ОСОБА_6 , прокурора ОСОБА_3 та слідчого суддю Глибоцького районного суду Чернівецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: