Ухвала суду № 130594494, 30.09.2025, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/17413/23

Провадження № 1-в/592/332/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2025 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , засудженого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми клопотання засудженого

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про приведення вироку у відповідність до вимогЗакону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024,

ВСТАНОВИВ:

Засуджений ОСОБА_4 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з клопотанням про приведення вироку Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.01.2024 року відносно нього у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024.

В обґрунтування клопотання засуджений ОСОБА_4 посилався на те, щоЗаконом №3886-ІХ вчинення крадіжок в сумі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян віднесено до адміністративних правопорушень та відповідно декриміналізовано. Сума викраденого майна, за яке засуджений ОСОБА_4 за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.01.2024 року 531,60 грн.

У ході судового розгляду засуджений ОСОБА_4 клопотання підтримав та просив задовольнити.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання щодо приведення вироку Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.01.2024 року у відповідність до вимог Закону України №3886-ІХ.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши доводи клопотання, дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537КК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3статті 74 Кримінального кодексу України.

Згідно з п. 2 ч. 2ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті57, частини першої статті58, частини першої статті62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537цього Кодексу.

09.08.2024 року набрав чинностіЗакон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».

Відповідно до вказаногоЗакону №3886-ІХ,стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушеннябула викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями частини 1статті 3 КК Українивстановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становитьКК України, який ґрунтується наКонституції Українита загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина 6статті 3 КК України).

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.

Підпункт169.1.1 пункту 169.1 статті 169розділуIV Податкового кодексу Українивизначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.

Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481 грн.

Судовим розглядом встановлено, що вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.01.2024 року ОСОБА_4 засуджений за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст.185 КК Українидо покарання у виді позбавлення волі на строк 05 років. На підставі ст.75 КК Україниза звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на два роки. Вирок набрав законної сили 29.02.2024 року.

Вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.01.2024 року ОСОБА_4 засуджений за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст.185 КК України за таємне викрадення чужого майна за епізодом, який мав місце 21.12.2022 року на суму 531,30 грн (сума викраденого майна не перевищує 2481 грн).

Таким чином діяння, передбачені за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст.185 КК України, за вчинення яких засуджено ОСОБА_4 за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.01.2024 року наразі не можуть вважатися кримінально караними правопорушеннями, оскільки вартість майна, за викрадення якого останній засуджений, не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого наразі передбачено саме кримінальну відповідальність - два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тількиКримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч.1ст.5 КК України).

Відповідно дост.58 Конституції Українизакони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.

Вказані висновкисуду узгоджуютьсяз висновками,викладеними упостанові ВеликоїПалати ВерховногоСуду від13.01.2021у справі№ 0306/7567/12,згідно зякими «зазагальним правилом,закріпленим участині другійстатті4КК,злочинність,караність,а такожінші кримінально-правовінаслідки діяннявизначаються закономпро кримінальнувідповідальність,який діявна часйого вчинення.Припинення законноїсили кримінально-правовоїнорми тягненеможливість їїзастосування додіянь,що передбаченічи передбачалисяуККраніше якзлочини іскоєні післявтрати цієюнормою чинності.Водночас увипадках,коли новийзакон прокримінальну відповідальністьпокращує юридичнестановище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності».

На підставі ч. 2ст. 74 КК Українисуд вважає необхідним звільнити засудженого ОСОБА_4 , 1971 року народження, від призначеного покарання за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.01.2024 року за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння.

За таких обставин, клопотання засудженого ОСОБА_4 є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись вимогамиЗакону України № 3886-IX від 18.07.2024 року, ст. ст.372,537,539 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

На підставі ч. 2ст. 74 КК Українизвільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.01.2024 року за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Ковпаківський районний суд м. Суми, а засудженимпротягом того ж строку з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1