Постанова № 130593745, 29.09.2025, Радехівський районний суд Львівської області

Справа № 451/1074/25

Провадження № 3/451/542/25

ПОСТАНОВА

іменем України

29 вересня 2025 року місто Радехів

Суддя Радехівського районного суду Львівської області Куцик-Трускавецька О.Б., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 Шептицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за частиною 1 статті 130 КУпАП,

установила:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 364042 від 17.06.2025, ОСОБА_1 , 17.06.2025 00:26 с. Опліцько вулиця Бережна 8, керував транспортним засобом марки Opel Vectra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився за допомогою алкотестера Драгер на місці зупинки, результат огляду 1,90 проміле алкоголю тест 1686. Даний водій відсторонений від керування, чим порушив вимоги пункту 2.9 «А» ПДР, за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину визнав та заявив клопотання про розстрочку виконання судового рішення, зазначивши, що не має можливості одноразово сплатити штраф, у зв`язку чим просить суд розстрочити сплату штрафу на 6 місяців.

ОСОБА_1 на виклик суду не з`явився, хоча своєчасно та у належний спосіб повідомлявся про час та місце розгляду справи.

Вирішуючи питання щодо можливості проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд зазначає, що згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім цього, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Суд зауважує, що П. Панчук не подавав на розгляду суду клопотання про відкладення розгляду справи та не повідомляв суд про причини неможливості прибуття на виклик до суду, а також не подавав інших клопотань (витребування доказів, виклик свідків тощо).

Окрім цього, матеріали справи не містять фактичних даних, які б свідчили про те, ОСОБА_2 висловлював усно або у письмовій формі аргументи щодо незаконності дій працівників поліції чи складеного відносно нього протоколу.

З огляду на викладене, а також беручи до уваги належне і своєчасне повідомлення особи про дату, час і місце розгляду справи, суддя вважає, що в силу приписів частини 2 статті 268 КУпАП наявні обґрунтовані підстави для розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суддя, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, виходячи з такого.

Кодексом України про адміністративні правопорушеннявизначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно достатті 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог статей 245,280 та256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен надати належну оцінку.

Відповідно до диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9 «А» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Таке положення ПДР є формою правового забезпечення працівників поліції у процесі визначення здатності водіїв здійснювати безпечне керування транспортними засобами.

Водієм, згідно з пунктом 1.10ПДР,є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов`язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.

За таких обставин, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом П. Панчук одночасно прийняв на себе і обов`язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

У рішенні по справі «ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (даліСуд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Процедура огляду водія на стан сп`яніння визначена положеннями статті 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, доведена:

протоколом про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 364042 від 17.06.2025 (а.с.1);

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, алкотестера «Драгер 6820», яким встановлено проведення огляду ОСОБА_3 на стан алкогольного сп`яніння (алкотестер 1,90 % проміле) (а.с.3);

тестом на алкоголь, проведеним за допомогою спеціального технічного засобу, алкотестера «Драгер 6820», яким встановлено результат огляду ОСОБА_3 на стан алкогольного сп`яніння 1,90 % проміле алкоголю (а.с.4);

направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.06.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_2 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі КНП «Радехівська ЦРЛ» (а.с.5);

постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4995794 від 17.06.2025, складеної уповноваженою особою за порушення ОСОБА_4 пункту 2.1 «а» ПДР, за що відповідальність передбачена частиною 2 статті 126 КУпАП(а.с.6);

долученим до матеріалів справи компакт-диском, на якому містяться 2 відеофайли з місця події, зняті уповноваженою особою (поліцейським), в яких відображені обставини, що мали місце 17.06.2025(а.с.2).

Проаналізувавши вищевказані документи, відеофайли, суддя доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми для прийняття рішення. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

Таким чином, суддя всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт керування ОСОБА_4 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тому його дії правильно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_5 суддя враховує: характер та суспільну небезпеку вчиненого ним правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, яка доведена повністю, істотність наслідків вчиненого правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та доходить переконання, що на ОСОБА_3 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленнямправа керуваннятранспортними засобамина строк1рік.Накладення судомна ОСОБА_3 такого адміністративного стягнення, за перелічених фактичних обставин, буде необхідним та достатнім для його виховання у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі статті 304 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Відповідно до статті 298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Згідно зі статтею 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до статті 301 КУпАП за наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

В судовому засіданні встановлено обставини, що ускладнюють виконання постанови про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді штрафу, оскільки останній не працює, у зв`язку з чим не має можливості одноразово сплатити штраф.

Враховуючи наявність зазначених вище обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, суддя дійшла висновку про розстрочення виконання постанови судді від 29.09.2025 про накладення штрафу терміном на 6 місяці, починаючи стягнення із 09 жовтня 2025 року зі встановленням щомісячного платежу у розмірі 2833 (дві тисячі вісімсот тридцять три) грн 33 коп.

З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», суддя Радехівського районного суду Львівської області

постановила:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду -задовольнити.

Сплату штрафу в розмірі 17000 гривень, накладеного на ОСОБА_1 постановою судді Радехівського районного суду Львівської області від 29 вересня 2025 року, розстрочити терміном на 6 місяці зі сплатою штрафу рівними частинами у розмірі 2 833 (дві тисячі вісімсот тридцять три) грн 33 коп. щомісячно.

Платіжні реквізити для сплати адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху:

Отримувач: ГУДКСУ у Львівської області

Код отримувача: (ЄДРПОУ):38008294

Банк отримувача: ГУК у Львівській області

Номер рахунку(IBAN): UA268999980313040149000013001

ЗКПО: 21081300

МФО: 899998

Призначення платежу: Штрафпо справіпро адміністративне правопорушення.

Стягнути із ОСОБА_1 , користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Платіжні реквізити для сплати судового збору:

Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106

Код отримувача: (ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001

ЗКПО: 22030106

МФО: 899998

Призначення платежу: 101;РНКППО;Судовий збір, Радехівський районний суд Львівської області.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП;

- витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Радехівський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

СуддяО. Куцик-Трускавецька